Постанова

від 05.03.2025 по справі 922/2860/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 922/2860/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсклад-Схід»

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 (головуюча - Істоміна О. А., судді: Радіонова О. О., Стойка О. В.) у справі

за позовом керівника Харківської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Харківської обласної військової (державної) адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсклад-Схід»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Департаменту культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрскладбуд-центр»

про усунення перешкод у користуванні

Історія справи

1. Керівник Харківської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської обласної військової (державної) адміністрації (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсклад-Схід» (далі - відповідач) про усунення перешкод державі в користуванні і розпорядженні землями державної власності історико-культурного призначення, шляхом: (1) зобов`язання відповідача повернути державі в особі позивача земельну ділянку з кадастровим номером 6325157900:01:002:0038 площею 45,6787 га (далі - спірна земельна ділянка); (1) скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності «відповідача на спірну земельну ділянку з одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень та закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; (3) скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі із одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень.

2. В обґрунтування поданої заяви зазначав про те, що на спірній земельній ділянці розташовані пам`ятки археології місцевого значення «Кургани (у кількості 6 од.)», зокрема кургани № 5, №6 та частково курган №4, у зв`язку з чим спірна земельна ділянка не може бути набута в приватну власність та підлягає поверненню державі.

3. Прокурор також подав заяву про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на спірну земельну ділянку та заборонити відповідачу та будь-яким іншим особам проводити будівельні або будь-які інші роботи на спірній земельній ділянці, які пов`язані із пошкодженням ґрунтового покриву та можуть призвести до знищення або пошкодження збереженого на ній об`єкту історичної спадщини - пам`ятки археології місцевого значення «Кургани (у кількості 6 од.)»

4. Господарський суд Харківської області ухвалою від 15.08.2024 в задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову відмовив.

5. Східний апеляційний господарський суд постановою від 25.09.2024 вказану ухвалу першої інстанції скасував, заяву прокурора про забезпечення позову задовольнив, вжив заходи забезпечення позову шляхом: накладення арешту на спірну земельну ділянку; (2) заборонив відповідачу та будь-яким іншим особам проводити будівельні або будь-які інші роботи на спірній земельній ділянці, які пов`язані із пошкодженням ґрунтового покриву та можуть призвести до знищення або пошкодження збереженого на ній об`єкту історичної спадщини - пам`ятки археології місцевого значення «Кургани (у кількості 6 од.)».

6. Відповідач подав до суду апеляційної інстанції заяву про заміну заходу забезпечення позову, в якій просив: скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 та винести нову постанову, якою: (1) заборонити всім суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження спірної земельної ділянки, окрім вчинення реєстраційних та інших дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі щодо поділу спірної земельної ділянки; (2) заборонити всім суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження земельних ділянок, які будуть утворені після поділу спірної земельної ділянки; (3) заборонити відповідачу та будь-яким іншим особам проводити будівельні або будь-які інші роботи на спірній земельній ділянці, які пов`язані із пошкодженням ґрунтового покриву та можуть призвести до знищення або пошкодження збереженого на ній об`єкту історичної спадщини - пам`ятки археології місцевого значення «Кургани (у кількості 6 од.)».

7. Відповідач зазначає про намір добровільно передати державі частину спірної земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології «Кургани», а саме кургани № № 5, 6 та частково курган № 4, загальна площа яких становить приблизно 1% площі спірної земельної ділянки. Для цього відповідач звернувся до ліцензованої землевпорядної організації, яка виготовила схему розподілу спірної земельної ділянки шляхом формування трьох нових земельних ділянок, з яких дві земельні ділянки з розташованими на них курганами будуть повернуті державі в особі позивача. Проте у відповідача немає можливості зробити розподіл спірної земельної ділянки через наявний арешт.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

8. Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 17.10.2023 у задоволенні заяви відповідача про зміну заходів забезпечення позову відмовив.

9. Суд апеляційної інстанції констатував, що:

- у заяві про заміну одного заходу забезпечення позову іншим відповідач просить суд скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2024, що не відповідає приписам частини 3 статті 143 ГПК України;

- прокурор в позові вказує на порушення прав держави на спірну земельну ділянку, яка може перебувати виключно у державній власності, оскільки на ній розташована пам`ятка культурної спадщини. Заміна заходів забезпечення способом, визначеним у заяві відповідача, призведе до зникнення предмета спору внаслідок вчинення дій з розподілу спірної земельної ділянки, на якій розташована культурна спадщина.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги та відзивів на неї

10. Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, та ухвалити нове рішення про скасування постанови Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2024, ухвалити нове рішення, яким вжити заходи забезпечення позову, зазначені в пункті 6 цієї постанови.

11. Скаржник стверджує про порушення судом апеляційної інстанції приписів частини 1 статті 15 ГПК України щодо дотримання принципу пропорційності.

11.1 Зазначає, що задоволення позову прокурора шляхом вилучення із власності відповідача усієї спірної земельної ділянки площею 45,6787 га грубо порушує принцип пропорційності втручання у право відповідача на мирне володіння земельною ділянкою, оскільки загальна площа землі, зайнятої курганами, становить приблизно 1% площі спірної земельної ділянки. Натомість заміна одного заходу забезпечення позову іншим у редакції заяви відповідача уможливить поділ спірної земельної ділянки та добровільну передачу у власність держави земельної ділянки, утвореної після поділу, на якій знаходитимуться кургани № 5, № 6, та частково курган № 4 разом з охоронюваною зоною щодо кожного з них.

12. Прокурор та позивач проти доводів касаційної скарги заперечують та погоджуються з висновками та мотивами суду апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі.

Позиція Верховного Суду

13. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

14. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

15. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

16. Поряд з цим згідно з частиною 1 статті 143 ГПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

17. За усталеними висновками Верховного Суду у вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов`язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв`язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи.

18. Тобто саме на заявника відповідного клопотання покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим, отже здатності саме такого заходу реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.

19. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову у даній справі суд апеляційної інстанції в постанові від 25.09.2024 мотивував існуванням високої ймовірності того, що відповідач може здійснити відчуження спірної земельної ділянки на користь інших осіб, що може значно утруднити або зробити взагалі неможливим виконання рішення суду в частині повернення такої ділянки до державної власності. Проведення ж будівництва на особливо цінних землях історико-культурного призначення безперечно створює загрозу для збереження пам`ятки археології та може призвести до її знищення.

20. У поданій заяві відповідач просить змінити вжиті судом заходи забезпечення позову для отримання можливості поділу спірної земельної ділянки з метою виокремлення тих її частин, які безпосередньо зайняті пам`ятками археології.

21. У той же час предметом заявленого прокурором у межах даної справи позову є зареєстрована за відповідачем спірна земельна ділянка, як єдиний об`єкт речових прав і яку прокурор вважає такою, що належить державі.

22. У зв`язку з чим проведення дій з поділу спірної земельної ділянки, на якій розташована культурна спадщина, призведе до зникнення предмета заявлених у цій справі позовних вимог як такого, що не забезпечить задоволення вимог позивача, а навпаки - утруднить або взагалі зробить неможливим виконання судового рішення про задоволення позову. Отже, вимоги відповідача неадекватні заявленим позовним вимогам та порушують збалансованість інтересів сторін спору.

23. З урахуванням викладеного, виходячи з предмета та підстав позову, обґрунтування заяви про зміну заходів забезпечення позову, вимоги відповідача обґрунтовано визнані судом апеляційної інстанції такими, що не підлягають задоволенню.

24. За таких обставин Верховний Суд вважає, що здійснене судом апеляційної інстанції правозастосування статті 143 ГПК України є правильним та не суперечить положенням статті 15 цього Кодексу.

25. Верховний Суд відхиляє безпідставні доводи касаційної скарги, які за своїм змістом є вимогою відповідача про дослідження судом касаційної інстанції фактичних обставин справи, пов`язаних з вирішенням даного спору по суті, та необхідності превентивного захисту права власності відповідача на земельну ділянку, яке і оспорюється позивачем у межах даного спору, що очевидно виходить за межі процесуальних повноважень суду касаційної інстанції при здійсненні касаційного перегляду судового рішення, яке стосується виключно процесуального питання зміни заходу забезпечення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржувану ухвалу, Верховний Суд не встановив порушення норм процесуального права, на які посилався скаржник.

27. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

28. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

29. На підставі викладеного та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та необхідність залишення оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції без змін.

Розподіл судових витрат

30. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги витрати зі сплати судового збору за її подання залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсклад-Схід» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 у справі № 922/2860/24 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. С. Міщенко

Судді І. С. Берднік

В. А. Зуєв