Рішення

від 06.03.2025 по справі 144/78/25

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/78/25

Провадження № 2/144/121/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2025 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Германа О.С.,

з участі секретаря Пігулі А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП "ЗІС" про стягнення заборгованості з орендної плати та дострокове розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

06 січня 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до приватного підприємства «ЗІС» про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки .

В обґрунтування позову вказала, що є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0523785000:02:002:0206, яка розміщена на території колишньої Петрашівської (на даний час Соболівської) сільської ради Гайсинського району Вінницької області, загальною площею 2,3988 га. Вказану земельну ділянку використовує відповідач, який 20.04.2006 року уклав із позивачем договір оренди землі № 053 строком на 10 років. В подальшому. 07.05.2010 році до зазначеного правочину було внесено зміни, за якими термін дії договору продовжується на 15 років до 2025 року, та змінено розмір орендних платежів. За період з 2015 року по 2021 рік відповідач не проводив з позивачем розрахунки по орендних платежах за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0523785000:02:002:0206, а тому ОСОБА_2 звернулася до Теплицького районного суду із вимогою про стягнення із ПП «ЗІС» вказаної заборгованості. Відповідач також не провів розрахунки з позивачем по орендних платежах за 2022 та 2023 роки, що змушує позивача також просити суд стягнути орендну плату із ПП`ЗІС» за 2022 та 2023 роки на його користь. Безпідставна невиплата коштів за оренду земельної ділянки з боку ПП «ЗІС», призвела до неможливості досягненення основної мети договору, що всвою чергу завдало значної шкоди майновим інтересам позивача, адже все, що позивач мав отримати за договором це є орендна плата, якої відповідач, в порушення своїх зобов`язань так і не вніс. Таким чином, позивач не отримав всього, чого очікував за договором оренди на протязі п`яти років поспіль, а відповідач тим часом безперешкодно та безоплатно користувався земельною ділянкою, яка належить позивачу на праві власності. Позивач просить суд стягнути з відповідача розмір заборгованості за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0523785000:02:002:0206 без урахування податків за 2022 та 2023 роки в сумі 4491, 04 грн. та судові витрати, а також достроково розірвати договір оренди землі № 053 укладений 20.04.2006 року між ПП «ЗІС» та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки, яка розміщена на території Петрашівської сільської ради Вінницької області, загальною площею 2,3988 га з кадастровим номером 0523785000:02:002:0206.

Від представника позивача ОСОБА_2 Клінчикова С.О. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача і представника позивача, позов підтримує в повному обзязі, просить його завольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник ПП «ЗІС» в судове засідання не з`явився. Хоча повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за її відсутності не надходило, тому суд ухвалив винести по даній справі заочне рішення і позивач проти цього не заперечує. У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов наступного висновку. Встановлено, що позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0523785000:02:002:0206, яка розміщена на території колишньої Петрашівської (на даний час Соболівської) сільської ради Гайсинського району Вінницької області, загальною площею 2,3988 га (а. с. 7).

Вказану земельну ділянку використовує відповідач, який 20.04.2006 року уклав із позивачем договір оренди землі № 053 строком на 10 років. В подальшому. 07.05.2010 році до зазначеного правочину було внесено зміни, за якими термін дії договору продовжується на 15 років до 2025 року, та змінено розмір орендних платежів. За період з 2015 року по 2021 рік відповідач не проводив з позивачем розрахунки по орендних платежах за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0523785000:02:002:0206.

Рішенням Теплицького районного суду від 16.03.2023 у справі №144/1134/22 позов було задоволено частково стягнуто з ПП «ЗІС» на користь позивача заборгованість по орендних платежах за земельну ділянку з кадастровим номером 0523785000:02:002:0206 за 2021 рік в сумі 2245,52 грн. (а. с. 8-12).

Розмір заборгованості ПП «ЗІС» по орендних платежах за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0523785000:02:002:0206 без урахування податків за 2022 та 2023 роки становить 4491,04 (2245,52*2) грн.

Згідно акту (розрахунку) витрати на правничу допомогу та судовий збір становлять 17242,40 грн. (а. с.17).

Докази виплати коштів та/або видачі сільгосппродукції (робіт, послуг) за користування землею у справі відсутні.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями ст. 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право, крім іншого, вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з ч. 3, 4, 5 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Верховний Суд у своїй Постанові від 29.07.2020 року у справі № 277/526/18 виклав свою позицію, а саме : «Загальні положення щодо наслідків порушення зобов`язань визначені статтями 610-611 ЦК України. Зокрема стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (статті 611 ЦК України). Отже, невиконання зобов`язань однією зі сторін договору має наслідком розірвання договору за ініціативою сторони, яка втратила інтерес до виконання та продовження правовідносин за договором. Згідно зі статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати. Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановлених договором розмірі, строку та порядку. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, вказує на систематичне порушення умов договору оренди земельної ділянки і може бути підставою для його розірвання. За своєю правовою природою поняття «несвоєчасна сплата» означає несплату певної суми грошових коштів у певний строк, зокрема, у строк, передбачений договором оренди землі.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року в справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У своїй постанові від 22.09.2020 року у справі № 327/163/17 Верховний суд дійшов висновку, що «згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає можливість дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки з підстави, передбаченої пунктом "д" статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім цього, в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18), вказано, що при розірванні договору оренди землі з підстав невиплати орендної плати позивачу доведенню підлягає наявність в сукупності двох умов: істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням.

Суд вважає, що представник позивача довів у ході судового розгляду шкоду, яка була завдана його довірителю, як орендодавцю, як він вважає, в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору оренди землі.

У розумінні вищевказаних норм підставою для припинення права користування земельною ділянкою та розірвання договору оренди може бути лише систематична несплата орендної плати.

Як убачається із матеріалів справи, свій обов`язок по виплаті орендної плати позивачці ПП «ЗІС» не виконало, доказів виконання рішення Теплицького районного суду від 16 березня 2023 року не надано, а отже протилежного суду не доведено.

Таким чином, відповідачем було порушено обов`язок зі сплати орендної плати ОСОБА_2 , оскільки орендна плата за користування належною останній земельною ділянкою не була виплачена, що підтверджується доказами у їх сукупності, та відповідачем не спростовано. При цьому суд ураховує, що орендна плата не була виплачена відповідачем навіть після пред`явлення позову до суду.

У такому випадку наявні підстави вважати, що з боку відповідача має місце систематичне порушення обов`язку по сплаті орендної плати за користування спірною земельною ділянкою.

Відтак суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про дострокове розірвання договору оренди землі з підстав, що передбачені п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України.

Відповідно до частини першоїстатті 93 ЗК України,статті 1 Закону України «Про оренду землі»право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною, необхідною орендареві для провадження підприємницькою та інших видів діяльності.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі»(в редакції на час реєстрації договору у даній справі) визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістомстатті 629 ЦК України,визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (стаття 632 ЦК України).

Статтями 21, 23 Закону встановлено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди та переглядаються за згодою сторін.

Згідно зістаттею 526ЦК України -зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом установлено, що розмір орендної плати відповідно до п.9 договору оренди земельної ділянки №053 від 20.04.2006 зі змінами від 07.05.2010, орендна плата за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0523785000:02:002:0206 без урахування податків за 2022 та 2023 роки становить 4491,04 (2245,52*2) грн., тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по орендній платі за 2022-2023 роки у розмірі - 4491,04 грн.

Відповідно до Законом України «Про оренду землі»та умовами договорів оренди чітко передбачений порядок оплати орендної.

Саме так застосовано норми матеріального права в постанові Верховного Суду від16 травня 2018 року при розгляді справи № 525/301/16-ц (провадження № 61-11555св18).

Витрати, понесені позивачем у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп. п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, розмір яких підтверджується угодою про надання правової допомоги та опис-розрахунком судових витрат у цивільній справі № 144/78/25 та складає: вивчення документів - 2000,00 грн.; складання позовної заяви 7000,00 грн.; витрати на приїзд в Теплицький районний суд (мінімум 3 рази) 1000,00 грн.; ведення справи в суді 5000,00 грн., та в загальній сумі складає 15000,00 грн., суд вважає, що вони підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 284, 285 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "ЗІС" (24412, вул. Затишна, 6 кв. 4, с. Війтівка, Гайсинський район, Вінницька область, ЄДРПОУ 13319364) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму заборгованості по орендних платежах за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0523785000:02:002:0206 за 2022 та 2023 роки в розмірі 4491, (чотири тисячі чотириста дев`яносто одну) 04 грн.

Достроково розірвати договір оренди землі № 053 укладений 20.04.2006 року між Приватним підприємством «ЗІС»» та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки яка розміщена на території Петрашівської сільської ради Вінницької області загальною площею 2,3988 га. з кадастровим № 0523785000:02:002:0206. та зареєстрованим в Теплицькому регіональному відділенні Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель 12.05.2010 року вчинено запис з номером 041005900323.

Стягнути з приватного підприємства «ЗІС» на користь ОСОБА_2 суму понесених витрат в сумі 17422, ( сімнадцять тисяч чотириста двадцять дві) 40 грн., відповідно до поданого акту (розрахунку) прийняття виконаних робіт.

Роз`яснити ПП «ЗІС» що відповідно до ст. 284 ЦПК України, рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за його письмовою заявою, складеною відповідно до вимог ст. 285 ЦПК України, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя