Ухвала від 04.03.2025 по справі 761/8001/25

Справа № 761/8001/25

Провадження № 2-з/761/95/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого - судді: Кондратенко О.О.

при секретарі: Лаврук Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторії Михайлівни, в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю ?Файненс Компані? про вжиття заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторії Михайлівни, в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю ?Файненс Компані? до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю ?Джемп?, третя особа: Акціонерне товариство ?Київпроект? про звернення стягнення на майно, яке не зареєстровано в установленому законом порядку

В С Т А Н О В И В :

В березні 2025 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Жданович В.М., в інтересах ТОВ ?Файненс Компані? звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про забезпечення позову,в якій просила суд:

-накласти арешт та встановити заборону відчуження і розпорядження часткою 47, 23 % в АТ ?Київпроект?, яка належить ОСОБА_2 , через ТОВ ?Джемп?;

-заборонити всім суб?єктам державної реєстрації (акредитованим суб?єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора) вчиняти будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які реєстраційні записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо частки у розмірі 47, 23 % в АТ ?Київпроект?, яка належить ОСОБА_2 , через ТОВ ?Джемп?.

Свою заяву обґрунтовує тим, що в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович В.М., в інтересах ТОВ ?Файненс Компані? до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ ?Джемп?, третя особа: АТ ?Київпроект? про звернення стягнення на майно, яке не зареєстровано в установленому законом порядку. Відтак, вжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, з урахуванням розумності обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв?язку між заходами щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги має забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Подана приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Жданович В.М., в інтересах ТОВ ?Файненс Компані? заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред?явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб?єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов?язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов?язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов?язання після пред?явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Вказана норма імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Cпівмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з?ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України ?Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову? від 22 грудня 2006 року N 9).

При цьому, згідно ч. 1, 2 ст. 151 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року " Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з?ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Верховний Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 13 грудня 2023 року у справі №522/21977/21 зазначив, що загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Як вбачається зі змісту поданої приватним нотаріусом заяви, вона просить накласти арешт та заборони вчиняти будь-яку реєстраційну дії щодо частки 47, 23 % в АТ ?Київпроект?, яка належить ОСОБА_2 , через ТОВ ?Джемп?..

Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові N 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб?єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов?язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Такий вид забезпечення позову як накладення арешту застосовується судом, як правило, в майнових спорах у тих випадках, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його виконання неможливим. Необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.

Відповідно до статті 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Товариством є організація, створена шляхом об?єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом (частина 2 статті 83 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов?язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно частин 1-3 статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов?язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов?язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов?язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов?язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Статтею 96-1 ЦК України визначено, що права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об?єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Як вбачається із поданої приватним виконавцем заяви, ОСОБА_2 не є боржником у виконавчому провадженні, що перебуває на виконанні у приватного нотаріуса Жданович В.М. та на майно якого останній просить суд накласти арешт.

Крім того, виконавець зобов?язаний вживати, передбачені Закону України ?Про виконавче провадження? заходи, щодо примусового виконання рішень, який також надає останньому право на вчинення дій в частині накладення арешту на майно.

З урахуванням вищезазначеного, враховуючи підстави та предмет позову, суд прийшов до висновку, що заява приватного виконавця про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149, 151, 153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторії Михайлівни, в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю ?Файненс Компані? про вжиття заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторії Михайлівни, в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю ?Файненс Компані? до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю ?Джемп?, третя особа: Акціонерне товариство ?Київпроект? про звернення стягнення на майно, яке не зареєстровано в установленому законом порядку- залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: