Ухвала

від 03.03.2025 по справі 466/4289/24

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 466/4289/24

Провадження № 4-с/466/6/25

У Х В А Л А

26 лютого 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Зими І.Є.

при секретарі Васинчик М.О.

з участю представника

приватного виконавця Чорної Н.М.

представника зац. особи Козак Р.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , за участі зацікавленої особи Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича,-

в с т а н о в и в:

19.04.24року, ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною скаргою, в якій просить визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А., а саме, винесення ним постанови від 25.03.2024 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсії, стипендії та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №74551519 з примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Львова №2-52/11 від 07.04.2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 , в користь ПАТ «УкрСибббанк» 2 292 425,29 грн. заборгованості за кредитним договором №169/06Р-231/146 від 21.03.2006 року, та скасувати постанову від 25.03.2024 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсії, стипендії та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №74551515, як незаконну.

Свої вимоги мотивує тим, що 10.04.2024, він поштою отримав примірник постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. , від 25.03.2024, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсії, стипендії та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №74551519 з примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Львова № 2-52/11 від 07.04.2014 року.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що таке стягнення здійснюватиметься у розмірі - 20 % доходів щомісяця, проте в даний час на примусовому виконанні у Шевченківському ВДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувають три виконавчі провадження - № 60950312, стягував - ОСОБА_2 , № 77208843, стягував - ОСОБА_3 та № 72209011, стягував ОСОБА_4 , які також звернуто до стягнення за рахунок щомісячних доходів ОСОБА_5 . Зазначені відомості перебувають у вільному доступі на інтернет - порталі «Єдиний реєстр виконавчих проваджень», від так приватний виконавець Пиць А.А. міг та був зобов`язаний перевірити наявність інших стягнень із того ж самого боржника при винесенні постанови щодо звернення стягнення на заробітну плату, пенсії, стипендії та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 74551519.

Відтак, Постанову у виконавчому провадженні № 74551519 слід скасувати з мотивів винесення такої без врахування наявних в цей же час інших стягнень з скаржника (боржника) ОСОБА_1 на користь третіх осіб та вказати виконавцеві на необхідності, в подальшому, врахувати наявність інших стягнень під час вирішення ним питання про можливість та розміри і порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсії, стипендії та інші доходи боржника у виконавчому провадженні .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2024 року, матеріали скарги передано для розгляду судді Донченку Ю.В.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 07.11.2024 року про відставку судді ОСОБА_6 , суддя виключений зі штату Шевченківського районного суду м. Львова.

На підставі Розпорядження «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ», протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2024 року справу № 466/4289/24 передано для розгляду судді Зимі І.Є.

У судове засіданні скаржник не з`явився повторно , хоча належаним чином був повідомлений про дату та часу судового засідання, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Причин неявки суду не повідомив.

Представник приватного виконавця Чорна Н.М. вимоги скарги заперечила з підстав, наведених у письмових пояснення, долучених до матеріалів справи, просила суд залишити скаргу без розгляду оскільки скаржником пропущено строк оскарження такої. Крім того, просила стягнути зі скаржника витрати на правничу допомогу, понесені приватним виконавцем в зв`язку з розглядом даної скарги судом.

Представник стягувача (зацікавленої особи) Козак Р.Я. в судовому засіданні зазначив, що заперечує проти скарги, оскільки така подана з пропущенням строку оскарження, просив суд залишити скаргу без розгляду.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійсні обставини справи суд приходить до висновку, що скаргу слід залишити без розгляду.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", рішення від 19 березня 1997 року в справі "Горнсбі проти Греції").

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10.12.13 року у стягнуто з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 2 292 425,29 грн. заборгованості за кредитним договором №169/06Р-231/146(10306996000) від 21 березня 2006 року.

10.04.2014 року Шевченківським районним судом м. Львова було видано виконавчий лист №2-52/11.

25.03.2024 року на адресу приватного виконавця Пиця А.А. надійшла заява про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсиббанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 292 425,29 грн. Стягувачем було долучено до заяви оригінал виконавчого листа № 2-52/11 від 10.04.2014 року, виданого Шевченківським районним судом м. Львова та копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачу № 62851624 від 07.09.2022 року, виданої Шевченківським відділом державної виконавчої служби у м. Львові.

25.03.2024 року на підставі вищевказаної заяви та виконавчого документа приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74551519, яку скеровано боржнику для виконання, стягувачу до відома, що підтверджується списком №246 листів рекомендованих, поданих у Львів 53.

25.03.2024 року приватним виконавцем Пицем А.А. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження згідно якої визначено стягнути з боржника 350 грн.

25.03.2024 року приватним виконавцем Пицем А.А. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 223653,86 грн. 25.03.2024 року приватним виконавцем Пиць А.А. винесено постанову про арешт коштів боржника.

25.03.2024 року приватним виконавцем Пицем А.А. сформовано запит до Державної податкової служби про надання інформації про джерела та/або суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників фізичних осіб, та розміри утриманого податку з доходів боржників-фізичних осіб, та/або загальну суму річного доходу, задекларованого боржником фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та суму утриманого податку (для фізичних осіб, які є самозайнятими особами), та/або загальну суму доходу та суму податку за звітний період, задекларованих боржником фізичною особою підприємцем в податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця. Згідно відповіді Державної податкової служби вбачається те, що боржник, ОСОБА_1 отримує дохід за ознакою 101 (заробітна плата), назва податкового агента Товариство з обмеженою відповідальністю «Акс Мінерал» (код ЄДРПОУ 43073742).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, боржник, ОСОБА_1 , є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Акс Мінерал». 26.03.2024 року приватним виконавцем Пиць А.А., з метою повного та своєчасного виконання рішення суду, винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без перевірки майнового стану боржника №74551519 та скеровано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Акс Мінерал» - для виконання, що підтверджується списком №246 листів рекомендованих, поданих у Львів 53. 26.03.2024 року приватним виконавцем Пиць А.А. винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження згідно якої визначено стягнути з боржника загальну суму додаткових витрат в розмірі 639,60 грн.

Частиною1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею18 Закону України «Про виконавче провадження» чітко окреслено права та обов`язки виконавця.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Статтею 122 ЦПК України передбачено, що строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

ОСОБА_1 у скарзі зазначив про те, що постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника №74551519 отримана ним 10.04.2024 року, проте доводи скаржника не відповідають фактичним обставинам та не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.

Зокрема, приватним виконавцем Пицем А.А. 26.03.2024 року, на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Акс Мінерал» скеровано постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника №74551519, що підтверджується списком №246 згрупованих відправлень листів рекомендованих. Як вбачається із трекінгу поштових відправлень №0600902994855 відправлення вручено 28.03.2024 року, а скаргу до суду ОСОБА_1 подав лише 17.04.2024 року. Жодних доказів на підтвердження того, що саме 10.04.24 до матеріалів скарги не долучено. Таким чином, на день звернення заявника до суду сплив десятиденний термін, строк встановлений ст. 449 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи зі змісту вищенаведених положень ЦПК України, дотримання вимог процесуального законодавства України при пред`явленні скарги до суду є імперативним правилом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року в справі № 753/1991/19-ц (провадження № 61-20633св19) зроблено висновок, що: «суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК України (2004 року). Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року в справі №466/948/19 (провадження № 61-16974св19) вказано, що: «строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові».

Отже, беручи до уваги обізнаність скаржника - сторони виконавчого провадження в строк, що перевищує 10 днів, з дня ознайомлення скаржника про порушення його прав (ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження), суд прийшов до висновку, що, оскільки строк на вчинення процесуальної дії сплинув, а клопотання про поновлення вказаного строку не подано, обґрунтування поважності причин пропуску такого строку скарга не містить, тому вказана скарга підлягає залишенню без розгляду, що не позбавляє ініціатора скарги можливості повторно звернутися до суду з вказаною скаргою, одночасно подавши клопотання про поновлення строку для звернення до суду.

Згідно ч.1, 3 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, та те, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду з скаргою на дії (бездіяльність) приватного виконавця, суд вважає за доцільне залишити скаргу без розгляду.

Що стосується вимоги представника приватного виконавця про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн, то така, на думку суду, підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частини друга, третя статті 451 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) вказано, що "право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця".

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що "завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим".

В даному випадку скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця, без представлення жодних доказів на підтвердження строків такого звернення. В судові засідання неодноразово не з`являвся. Причини неявки суду не повідомляв. Наведене, на думку суду свідчить не про бажання захисту своїх прав, а затягування процесу виконання судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У частинах четвертій - шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що зі скаржника слід стягнути 2 000 грн. компенсації понесених витрат на правничу допомогу , що буде відповідати складності справи, часу, який було затрачено захисником для підготовки до судового розгляду та участі в судових засіданнях.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 13, 20, 126, 186, 259-261, 449 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

скаргу ОСОБА_1 , за участі зацікавленої особи Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича 2 000 ( дві тисячі ) грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу. В решті вимог по заяві про відшкодування витрат на правничу допомогу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 03 березня 2025 року.

Суддя: І. Є. Зима