Рішення

від 06.03.2025 по справі 160/405/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 рокуСправа №160/405/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

07.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпульс» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Сумській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0621580903 від 04.10.2024 форми «ПС», яким було застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. Позивач вказує, що фактична перевірка проведена без достатніх підстав для її проведення, що є порушенням пп. 80.2.5 ст. 80 ПК України. На думку позивача, перевірку проведено в порушення п. 81.1 ст. 81 ПК України, що встановлює порядок повідомлення посадових осіб про проведення перевірки (невручення наказу про перевірку відповідальній посадовій особі). У ТОВ «Імпульс» відсутні відокремлені ємності для навантаження-розвантаження та зберігання пального, а наявні ємності є невід`ємною частиною технологічного обладнання ліній з виробництва лакофарбових виробів, які не можуть використовуватись в якості відокремлених резервуарів для зберігання. Загальна місткість ємностей для зберігання дизельного пального У1 (місткістю 61,205 куб м), У11 (місткістю 61 куб м), С1 (місткістю 61,220 куб м) становить 183,425 куб м, що не перевищує 200 кубічних метрів, тобто не є акцизним складом в розумінні п.п. б) п. 14.1.6. ст. 14 Податкового кодексу України. Актом перевірки не встановлено фактів придбання дизельного пального у кількості, що перевищує 1000 кубічних метрів, а також фактів використання пального поза межами власних потреб. Отже, позивач не мав обов?язку з реєстрації акцизного складу та обов?язкового встановлення та реєстрації витратоміра - лічильника пального в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Таким чином, застосування до ТОВ «Імпульс» штрафних санкцій, на думку позивача, є таким, що вчинено в порушення до п.п. б) п. 14.1.6. ст. 14, п. б абз. 6 п.230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі; призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

23.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про залучення третьої особи та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

24.01.2025 представником відповідача через автоматизовану систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними з огляду на наступне. Відповідач вказує, що наказ ГУ ДПС у Сумській області від 19.08.2024 №1693-кп винесено на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Тобто достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин. ГУ ДПС у Сумській області, на підставі наказу 19.08.2024 року №1693-кп та направлень від 19.08.2024 №3006/Н/18-28-09-01, №3007/Н/18-28-09-01, №3008/Н/18-28- 09-01 проведено фактичну перевірку за місцем провадження діяльності ТОВ «Імпульс», що розташоване за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 122/1 з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та обігу та транспортування підакцизних товарів. Копію наказу про проведення фактичної перевірки та направлень було вручено заступнику директора з комерційних питань СФ ТОВ «ІМПУЛЬС» Семенченку Ігорю Олександровичу. В ході проведення фактичної перевірки встановлено, наявність 8 резервуарів сталевих горизонтальних циліндричних ЖДЦ типу 25 заводські номери У-1, У-2, У-3, У-4, У-5, У-6, У-7, У-8, місткістю 61,205 м куб. (номінальний об`єм) кожний, 1 резервуару сталевого горизонтального циліндричного ЖДЦ типу 25а заводський номер С-1, місткістю 61,220 м куб. (номінальний об`єм), 1 резервуару сталевого горизонтального типу 25 заводський номер У-11, місткістю 61,0 м куб. (номінальний об`єм) та 20 кубових ємностей, місткістю 1 м куб. кожна. Зазначені резервуари використовуються для отримання, зберігання та відпуску пального (ксилол, уайт спірит та дизельне пальне) для власних потреб. Відповідно до наданих в ході перевірки документів (паспорта, свідоцтва на повірку, градуювальні таблиці та ін.) встановлено, що зазначені ємності є відокремленими стаціонарними резервуарами для зберігання пального. Також, в ході огляду території місця зберігання пального встановлено, що зазначені резервуари розташовані на відокремленій від цеху виробництва відкритій площадці резервуарного парку та не є складовими частинами будь-якого обладнання чи пристрою. Враховуючи наведене, посилання ТОВ «ІМПУЛЬС» на п. г) пп.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК України є безпідставним, а місце зберігання пального за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Харківська, 121/1 є акцизним складом. Таким чином, ТОВ «Імпульс» в порушення вимог пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України не зареєстровано акцизний склад у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. У відповідності до вимог пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України розташовані на території акцизного складу ТОВ «ІМПУЛЬС» резервуари для пального підлягають обладнанню рівнемірами-лічильниками пального, місця відпуску пального - витратомірами- лічильниками пального, а також відповідні рівнеміри та витратоміри підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

28.01.2025 представником позивача через автоматизовану систему «Електронний суд» подано до суду відповідь на відзив з викладенням правової позиції, яка є аналогічною до доводів викладених в позовній заяві.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залучення третьої особи у справі №160/405/25 та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі №160/405/25 залишено без задоволення.

30.01.2025 представником третьої особи подані до суду пояснення, в яких зазначено, що у ході фактичної перевірки встановлено наявність резервуарів (ємностей) загальною місткістю 631,86 м куб., які фактично використовуються для зберігання пального, а саме: 8 резервуарів сталевих горизонтальних циліндричних ЖДЦ типу 25 заводські номери У- 1, У-2, У-3, У-4, У-5, У-6, У-7, У-8, місткістю 61,205 м куб. (номінальний об`єм) кожний. На резервуари в наявності свідоцтва про повірку, чинні до 16.05.2029. Резервуари не обладнані рівнемірами- лічильниками пального; 1 резервуар сталевий горизонтальний циліндричний ЖДЦ типу 25а заводський номер С-1, місткістю 61,220 м куб. (номінальний об`єм). На резервуар в наявності свідоцтво про повірку, чинне до 16.05.2029. Резервуар не обладнаний рівнеміром-лічильником пального; 1 резервуар сталевий горизонтальний типу 25 заводський номер У-11, місткістю 61,0 м куб. (номінальний об`єм). Документи про останню повірку відсутні. Резервуар не обладнаний рівнеміром-лічильником пального; 20 кубових ємностей, місткістю 1 м куб. кожна. Документи про останню повірку відсутні. Місце відпуску пального з резервуарів У-1, У-2, У-3, У-4, У-5, У-6, У-7, У-8, С-1 обладнане витратоміром-лічильником пального Орtimass 7050С Т40 зав. №01500929. На витратомір-лічильник пального в наявності свідоцтво про повірку, чинне до 25.04.2028. Витратомір-лічильник пального не зареєстрований в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Місце відпуску пального з резервуара У-11 не обладнане витратоміром-лічильником пального.

Згідно з ч.ч.5, 8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпульс» (код ЄДРПОУ 30012738) зареєстровано 10.08.1998, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Основним видом діяльності за КВЕД є: 20.30 Виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик.

19.08.2024 Головним управлінням ДПС у Сумській області прийнято наказ №1693-кп про проведення фактичної перевірки за місцем провадження діяльності за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Харківська, буд. 122/1, господарську діяльність в якому здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпульс». Термін проведення фактичної перевірки не більше 10 діб починаючи з 20.08.2024. Встановлено період, що перевіряється з 22.08.2021 по дату початку перевірки.

Підставою проведення перевірки в наказі визначено: керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-IV зі змінами та доповненнями, статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» зі змінами та доповненнями та статті 72 розділу ХІ Закону України від 18 червня 2024 року №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у зв?язку з наявністю інформації про відсутність реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з метою здійснення функцій щодо контролю за дотриманням вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, обігу та транспортування підакцизних товарів.

19.08.2024 Головним управлінням ДПС у Сумській області направлено на адресу ТОВ «Імпульс» запит №2040/12/18-28-09-01-03 про надання документів для проведення перевірки.

В період з 20.08.2024 по 29.08.2024 працівниками Головного управління ДПС у Сумській області проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів, про що складено акт від 29.08.2024 №9378/А/18-28-09-01/30012738.

Перевіркою встановлено:

-порушення пункту б) абз. 6 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України у частині відсутності реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;

-порушення пункту а) абз. 6 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України у частині відсутності реалізації одного витратоміра-лічильника пального у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

-порушення абз. 1 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України у частині необладнання десяти резервуарів для пального рівномерами-лічильниками пального та необладнання одного місця відпуску пального витратоміром-лічильником пального.

16.09.2024 ТОВ «Імпульс» подані заперечення на акт перевірки.

30.09.2024 ГУ ДПС у Сумській області надано відповідь на заперечення позивача, якою заперечення залишені без задоволення, а висновки акту фактичної перевірки від 29.08.2024 №9378/А/18-28-09-01/30012738 без змін.

На підставі акту фактичної перевірки від 29.08.2024 №9378/А/18-28-09-01/30012738 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 04.10.2024 №0621580903 про застосування до позивача штрафу за платежем адміністративні штрафи та інші санкції на суму 1240000 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивачем направлено скаргу в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, рішенням якої від 26.12.2024 №38829/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням про застосування штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюєПодатковий кодекс України.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу Україниконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу Українифактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За приписами п.80.1 ст. 80 Податкового кодексу Українифактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу Українифактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

80.2.1.у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

80.2.2.у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.3.письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;

80.2.4.неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

80.2.5.у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

80.2.6.у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

80.2.7.у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Тобто фактична перевірка проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом за обов`язкової наявності хоча б однієї з підстав, визначених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 ст.80 Податкового Кодексу.

За приписами п. у 80.5ст. 80 Податкового кодексу Українидопуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно ізстаттею 81 цього Кодексу, яка визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Згідно з абз. третім п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу Україниу наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Отже, вимоги до змісту наказу про призначення як планової документальної перевірки, так і позапланової документальної перевірки, документальної невиїзної перевірки, фактичної перевірки сформульовані лише в абз. 3 п.81.1 ст. 81 ПК України, де вказано, що в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Зі змісту наказу № 1693-кп від 19.08.2024 встановлено, що контролюючим органом фактичну перевірку позивача призначено на підставі пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

Питання дотримання контролюючим органом процедури призначення фактичної перевірки в аспекті перевірки достатності відображення в наказі підстав для її проведення (абзац третій пункту81.1 статті 81 ПК України) відповідно до підпункту80.2.2,80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, були предметом дослідження Верховним Судом у справах №420/9909/23 (постанова від 26.03.2024) та №280/1431/23 (постанова від 28.05.2024).

У справі №280/1431/23 (постанова від 28.05.2024) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду висловив таку правову позицію:

«…оскільки підпункт80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК Українивстановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов`язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК Україниповинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК Україниповинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК Українистала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК Українимає це відобразити у зазначений спосіб.

Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту81.1 статті 81 ПК Українищодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінністатті 81 ПК Українине є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав».

Судом встановлено, що в наказі № 1693-кп від 19.08.2024 податковим органом зазначено: керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-IV зі змінами та доповненнями, статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» зі змінами та доповненнями та статті 72 розділу ХІ Закону України від 18 червня 2024 року №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у зв?язку з наявністю інформації про відсутність реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з метою здійснення функцій щодо контролю за дотриманням вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, обігу та транспортування підакцизних товарів.

Таким чином, наказ № 1693-кп від 19.08.2024 містить мінімально достатній обсяг інформації щодо підстав для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства.

Суд зауважує, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак з обов`язковим дотриманням вимог норм абз. 3 п.81.1 ст. 81 ПК Українищодо змісту наказу про проведення перевірки. При встановленні однією правовою нормою декількох самостійних підстав для проведення перевірки, конкретна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом в постанові від 11 травня 2023 року (справа №500/5559/21).

ГУ ДПС у Сумській області на підставі наказу 19.08.2024 року №1693-кп та направлень від 19.08.2024 №3006/Н/18-28-09-01, №3007/Н/18-28-09-01, №3008/Н/18-28-09-01 проведено фактичну перевірку за місцем провадження діяльності ТОВ «Імпульс», що розташоване за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 122/1 з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та обігу та транспортування підакцизних товарів. Копію наказу про проведення фактичної перевірки та направлень було вручено заступнику директора з комерційних питань СФ ТОВ «ІМПУЛЬС» Семенченку Ігорю Олександровичу, про що свідчить його особистий підпис на вказаних документах.

Крім того, на підставі пп.20.1.6, пп.20.1.9 п.20.1 ст.20 та п.85.2 ст.85 ПК України з метою фактичного встановлення залишків підакцизних товарів в місці зберігання пального заступнику директора з комерційних питань СФ ТОВ «ІМПУЛЬС» Семенченку Ігорю Олександровичу 20.08.2024 о 10 год. 00 хв. вручено запит Головного управління ДПС у Сумській області №2040/12/18-28-09-01-13 від 19.08.2024 про надання документів, які належать або пов`язані з предметом перевірки та вимогою проведення інвентаризації підакцизних товарів, що зберігаються ТОВ «ІМПУЛЬС» за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Харківська, буд. 122/1.

Суд не погоджується з доводами позивача щодо вручення наказу неналежній особі, оскільки наказ про проведення фактичної перевірки було вручено працівнику, який був присутній під час проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс» заступнику директора з комерційних питань СФ ТОВ «ІМПУЛЬС» Семенченку Ігорю Олександровичу. Останній не був позбавлений можливості повідомлення керівництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс» про проведення перевірки для прибуття за місцезнаходженням об`єкта проведення перевірки.

Відповідно до пп.14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України(тут і надаліу редакції чинній на час проведення перевірки) акцизний складце:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (даліприміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Згідно з пп.14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПК Українирозпорядник акцизного складусуб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарюванняплатник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Пунктом230.1 статті 230 ПК Українипередбачено, що акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Водночас, за змістом приписів п.230.1.2 ст. 230 ПК Україниакцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно зУКТ ЗЕД2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далірівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цьогоКодексуакцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Платники податку-розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складівв Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні складив системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 №408 "Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового"відповідно до п.232.1ст.230 ПК Українизатверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі - Порядок № 408 у первинній редакції).

Згідно з п. 1 вказаного Порядку система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового вводиться в дію з 1 липня 2019 р.

Платники акцизного податку зобов`язані з 1 травня 2019 р. до 1 червня 2019 р. зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового всі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники будуть станом на 1 липня 2019 року.

Суб`єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників акцизного податку з 1 липня 2019 р., зобов`язані до 1 липня 2019 р. зареєструватися як платники акцизного податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники акцизного податку будуть станом на 1 липня 2019 р.

У силу вимог п. 4 Порядку №408 юридичні особи (зокрема юридичні особи, що ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи) та фізичні особи-підприємці, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов`язковій реєстрації як платники акцизного податку до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

За змістом пункту 5 Порядку №408 реєстр платників веде ДПС. Включення осіб до реєстру платників, внесення змін до нього, виключення з реєстру платників здійснюється контролюючими органами з використанням засобів системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Платники акцизного податку-розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати усі акцизні склади в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад реєструється виключно одним розпорядником акцизного складу.

Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Без реєстрації акцизного складу забороняється здійснення реалізації пального або отримання і реалізація спирту етилового на такому складі.

Кожен акцизний склад має власний уніфікований номер у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, який автоматично присвоюється системою електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

До реєстру платників включаються такі дані про осіб, зареєстрованих як платники акцизного податку, та про акцизні склади, наявні у платників акцизного податку - розпорядників акцизних складів:

- ідентифікаційні дані:

- для юридичних осіб - найменування та код згідно з ЄДРПОУ;

- для юридичних осіб, що уповноважені на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та є відповідальними за утримання і внесення податків до бюджету під час виконання договорів,назва договору, найменування уповноваженої особи та податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з пунктом 63.6 статті 63 та пунктом 64.6 статті 64 Кодексу;

- для фізичних осіб-підприємцівпрізвище, ім`я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);

- реєстраційні данідата реєстрації особи як платника акцизного податку, дати запису в реєстрі платників про реєстрацію, внесення змін, анулювання реєстрації, дата та причина анулювання реєстрації платника акцизного податку/акцизного складу;

- дані про акцизні складидані про всі наявні у розпорядника акцизного складу акцизні склади (уніфікований номер, адреса, назва та реквізити документів, що підтверджують право власності або право користування приміщеннями та/або територією, де розміщено акцизний склад), а також відповідні коди адміністративно-територіальних одиниць згідно з Класифікатором об`єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), де розміщується кожний акцизний склад.

ДПС щодня оприлюднює на власному офіційному веб-порталі інформацію з реєстру платників із зазначенням ідентифікаційних та реєстраційних даних платників акцизного податку.

Пунктом 6 Порядку № 408 визначено, що Реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку ввезення на митну територію України або до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі - заява), форма якої затверджується Мінфіном.

На підставі заяви, що подається для реєстрації особи як платника акцизного податку, здійснюється одночасно реєстрація акцизних складів такого платника.

У разі введення в експлуатацію нових акцизних складів після реєстрації особи як платника акцизного податку платник акцизного податку - розпорядник акцизного складу подає заяву з відміткою про реєстрацію акцизного складу.

Заява складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків з використанням засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

На заяву накладається кваліфікований електронний підпис керівника юридичної особи або уповноваженої особи, фізичної особи - підприємця або її представника.

Датою і часом подання заяви до контролюючого органу є дата і час, зазначені у квитанції про доставку заяви (перша квитанція).

У заяві зазначається інформація про всі наявні у розпорядника акцизного складу та введені в експлуатацію акцизні склади із зазначенням кодів адміністративно-територіальних одиниць згідно зКодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад. Щодо кожного акцизного складу в заяві зазначається ідентифікатор об`єкта оподаткування, про який надіслано повідомлення відповідно до вимогпункту 63.3статті 63 Кодексу.

У разі реєстрації нового акцизного складу такому акцизному складу засобами системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового автоматично присвоюється уніфікований номер, який є єдиним у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового і зберігається за акцизним складом до моменту анулювання його реєстрації.

За уніфікованим номером акцизний склад реєструється та обліковується в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Присвоєний під час реєстрації в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового уніфікований номер акцизного складу, з якого реалізовано/на який отримано пальне або спирт етиловий, є обов`язковим реквізитом, що зазначається під час складання акцизної накладної.

Відповідно до п. 8 Порядку №408 Платник акцизного податку може надіслати до ДПС з використанням засобів електронного зв`язку в електронній формі запит для отримання витягу з реєстру платників.

ДПС не пізніше наступного робочого дня після надходження запиту надсилає особі витяг з реєстру платників.

Витяг з реєстру платників також формується та надсилається платнику акцизного податку: в день реєстрації платника акцизного податку та/або реєстрації нового акцизного складу; в день виключення платника акцизного податку з реєстру платників.

Витяг з реєстру платників формується з використанням засобів системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового і надсилається платнику акцизного податку автоматично засобами електронного зв`язку в електронній формі. У витягу зазначаються інформація про платника акцизного податку та всі його зареєстровані в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового акцизні склади з уніфікованими номерами. Витяг є дійсним до внесення відповідних змін до реєстру платників.

Згідно з п. 9 Порядку № 408 датою реєстрації платника акцизного податку/акцизного складу є дата включення його до реєстру платників, але не раніше ніж 1 липня 2019 р.

Не пізніше наступного робочого дня після включення особи до реєстру платників такому платнику акцизного податку автоматично відкриваються облікові картки в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відповідно до акту фактичної перевірки від 29.08.2024 №9378/А/18-28-09-01/30012738 проведеною перевіркою встановлено факт відсутності реєстрації акцизного складу, на якому здійснюється реалізація пального у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «ІМПУЛЬС» не зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі - СЕАРП та СЕ), акцизні склади товариством також не зареєстровані.

На момент проведення перевірки ТОВ «ІМПУЛЬС» здійснює зберігання пального за наявності ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) реєстраційний номер №18190414202400072, термін дії з 25.07.2024 до 25.07.2029, адреса місця зберігання: Сумська обл., м. Суми, вул. Харківська, буд. 122/1, загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального - 550860,0 літрів (550,86 м куб.).

В ході фактичної перевірки встановлено наявність резервуарів (ємностей) загальною місткістю 631,86 м куб., які фактично використовуються для зберігання пального, а саме:

-8 резервуарів сталевих горизонтальних циліндричних ЖДЦ типу 25 заводські номери У- 1, У-2, У-3, У-4, У-5, У-6, У-7, У-8, місткістю 61,205 м куб. (номінальний об`єм) кожний. На резервуари в наявності свідоцтва про повірку, чинні до 16.05.2029. Резервуари не обладнані рівнемірами- лічильниками пального;

-1 резервуар сталевий горизонтальний циліндричний ЖДЦ типу 25а заводський номер С-1, місткістю 61,220 м куб. (номінальний об`єм). На резервуар в наявності свідоцтво про повірку, чинне до 16.05.2029. Резервуар не обладнаний рівнеміром-лічильником пального;

-1 резервуар сталевий горизонтальний типу 25 заводський номер У-11, місткістю 61,0 м куб. (номінальний об`єм). Документи про останню повірку відсутні. Резервуар не обладнаний рівнеміром-лічильником пального;

-20 кубових ємностей, місткістю 1 м куб. кожна. Документи про останню повірку відсутні.

Місце відпуску пального з резервуарів У-1, У-2, У-3, У-4, У-5, У-6, У-7, У-8, С-1 обладнане витратоміром-лічильником пального Орtimass 7050С Т40 зав. №01500929. На витратомір-лічильник пального в наявності свідоцтво про повірку, чинне до 25.04.2028. Витратомір-лічильник пального не зареєстрований в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Місце відпуску пального з резервуара У-11 не обладнане витратоміром-лічильником пального.

Судом встановлено, що господарська діяльність ТОВ «Імпульс» полягає у виробництві лакофарбової продукції, що не є підакцизним товаром.

Для здійснення діяльності із виробництва лакофарбової продукції використовується технологічне обладнання та лінії з виробництва фарб та лаків, які обладнані системою подачі сировини, зокрема уайт-спіриту та ксилолу.

Відповідно до наказу ГУ ДПС у Сумській області №418 від 22.09.2021, який ухвалено на виконання Наказу міністерства фінансів України №9 від 23.01.2015 «Про затвердження Порядку роботи представників контролюючих органів на акцизних складах та податкових постах, що утворюються на території підприємств, де виробляється продукція з використанням спирту етилового та біоетанолу, які отримуються за нульовою ставкою акцизного податку» на території підприємства утворено та функціонує податковий пост в порядку п.14.1.177 ст. 14 та ст. 229 Податкового кодексу України.

На підприємстві позивача використовуються системи подачі уайт-спіриту та ксилолу обладнані ємностями, які є невід`ємною інтегрованою частиною технологічної системи забезпечення виробництва сировиною, що підтверджується Постійним технологічним регламентом виробництва лаків, який узгодженим начальником ГУ МНС України в Сумській області, санітарним лікарем Сумської області 22 листопад 2007 року, висновком державної санітарно-гігієнічної експертизи нормативної документації №670 від 22.11.2007 року, планом, що містить схеми подачі сировини.

Вказані ємності є невід`ємною частиною технологічного обладнання ліній з виробництва лаків та влаштовані таким чином, що після заповнення не дають можливості перекачування сировини в інші ємності чи іншим споживачам, що підтверджується зазначеними документами.

ГУ ДПС у Сумській області повідомлено про наявність зазначеного технологічного обладнання листом №101-СФ від 29.08.2024.

Крім того, ТОВ "Промтест" експертом технічним з промислової безпеки з проведення технічного огляду та/або експертного обстеження устаткування вибухопожежонебезпечних, хімічних, нафтохімічних, нафто газопереробних виробництв, посвідчення № 198-18-2, дійсне до 14.12.2025, було проведено експертизу технологічної, експлуатаційної та іншої документації щодо виготовлення лаків алкідних напівфабрикатних та складу легкозаймистих речовин та горючих рідин, за результатами якої складено висновок №35589427.01.0559.24 від 24 жовтня 2024 року.

За висновком експерта ємності для зберігання сировини: уайт-спіриту та ксилолу (надалі палива), а саме резервуари з технологічними номерами У-8, У-7, У-6, У-5, У-4, У-3, У-2 для навантаження-розвантаження і зберігання легкозаймистих речовин (пального) не можуть використовуватись відокремлено від технології виготовлення лаків алкідних напівфабрикатних згідно існуючої експлуатаційної та технічної документації.

Експертом було зазначено, що ємності для зберігання сировини уайт-спіриту та ксилолу (палива), а саме резервуари з технологічними номерами У-8, У-7, У-6, У-5, У-4, У-3, У-2 є невід`ємною частиною технологічного обладнання по виробництву лаків алкідних напівфабрикатних, а технічна можливість, після їх заповнення, перекачувати паливо в інші ємності (резервуари) чи іншим споживачам відсутня.

При цьому, експерт акцентував увагу на тому, що зливання з автоцистерн в ємності (резервуари) складу ЛЗР та ГР У2, У3, У4, У5, У6, У7, У8 рідкої сировини (уайт- спіриту/ксилолу) здійснюється по відокремленому трубопроводу, який конструктивно виключає можливість змішування з іншими речовинами складу та наповнення інших ємностей (резервуарів), окрім зазначених і є складовою частиною технологічного процесу виготовлення лаків.

Отже, у ТОВ «Імпульс» відсутні відокремлені ємності для навантаження- розвантаження та зберігання пального, а наявні ємності є невід`ємною частиною технологічного обладнання ліній з виробництва лакофарбових виробів, які не можуть використовуватись у якості відокремлених резервуарів для зберігання.

Підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Поряд із цим суд зазначає, що не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: при використанні пального суб`єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб`єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Отже, ТОВ «Імпульс» ємності зі зберігання уайт-спіриту та ксилолу з технічної точки зору не можуть використовуватись у якості відокремлених резервуарів, а тому в силу приписів підпункту «г» підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України не є акцизним складом.

Перевіркою встановлено порушення п. б абз. 6 п. 230.1 ст 230 Податкового кодексу України в частині відсутності реєстрації акцизного складу системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Суд зазначає, що ТОВ «Імпульс» відповідно до п. 14.1.224 ст. 14 Податкового кодексу України не є розпорядником акцизного складу, так як не відповідає жодному з критеріїв передбачених цим пунктом, а саме: не є суб`єктом господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, не є суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу ТОВ «Імпульс» не має виокремлених резервуарів для зберігання пального, так як резервуари для зберігання уайт-спіриту та ксилолу є частиною технологічної лінії і не відповідають визначенню акцизного складу в розумінні п. 14.1.6. ст. 14 Податкового кодексу України.

16 липня 2024 року Верховним Судом у справі № 460/52841/22 було зазначено, що приміщення або територія, де пальне використовується лише для власних потреб у межах технологічного процесу, не є акцизним складом, якщо відповідні ємності є невіддільною частиною технологічного обладнання і не можуть бути використані як відокремлені резервуари для зберігання пального або його реалізації іншим споживачам.

Документи щодо складу технологічної лінії були надані позивачем листом №101-СФ від 29.08.2024 (на запит №2040/12/18-28-09-01-03 від 19.08.2024 та до заперечень до акту перевірки), однак під час складання акту перевірки, зазначені документи враховані не були.

Отже, в порушення п б абз. 6 п.230.1.2 ст 230 Податкового кодексу України, відповідачем безпідставно було застосовано штрафні санкції за порушення обов`язку реєстрації акцизного складу.

Щодо встановленого порушення пункту абз. 6 п.230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 VI у частині відсутності реєстрації одного витратоміра-лічильника пального в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а також порушення абз. 1 п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу в частині необладнання десяти резервуарів для пального рівнемірами - лічильниками пального та необладнання одного місця відпуску пального витратоміром - лічильником пального суд вказує наступне.

Витратоміри-лічильники пального, а також рівнеміри-лічильники пального встановлюються виключно на акцизних складах, що передбачено п 230.1.1 ст. 230 Податкового кодексу України.

Враховуючи те, що ТОВ «Імпульс» не відповідає визначенню розпорядника акцизного складу, безпідставним є висновок про порушення абз.1 та абз. 6 п. 230.1 п.п. 230.1.2 ст. 230 Податкового кодексу України та притягнення до відповідальності відповідно до п. 128-1.1 ст. 128 Податкового кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового, та/або масовий витратомір.

Як зазначено судом, відповідачем не було враховано пояснення позивача, що ємності для зберігання уайт-спіриту та ксилолу (палива) є невід`ємною частиною технологічного обладнання лінії з виробництва лакофарбових виробів, які не можуть використовуватись у якості відокремлених резервуарів для зберігання.

Під час перевірки було встановлено, що ТОВ «Імпульс» має ліцензію на зберігання пального для власних потреб реєстраційний номер 18190414202400072 від 12 червня 2024 року.

Відповідно до п.п. б) п. 14.1.6. ст. 14 Податкового кодексу України не є акцизним складом, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Відповідно до правової позиції, що викладена в постанові КАС ВС від 29.05.2024 у справі № 480/13995/21, передбачений п. 14.1.6. ст. 14 Податкового кодексу України виняток застосовується при сукупності умов, а саме:

(1) загальна місткість розташованих на території (в приміщенні) ємностей не перевищує 200 кубічних метрів;

(2) суб`єкт господарювання (власник або користувач такого приміщення або території) отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів;

(3) пальне використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і суб`єкт господарювання не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Відсутність однієї з наведених умов виключає можливість визнання відповідної території/приміщення неакцизним складом.

Відповідно, у випадку, якщо протягом календарного року суб`єкт господарювання отримує пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), він зобов`язаний до часу, коли буде здійснена господарська операція, в результаті якої виникнуть обставини, які зумовлять обов`язок реєстрації акцизного складу, зареєструвати останній.

Тобто, саме з моменту, коли платник податків вже достеменно знає, що відпадає хоча б одна з обов`язкових умов, які передбачені абзацом шостим підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, він зобов`язаний здійснити реєстрацію акцизного складу.

З аналізу наведеного видно відсутність обов`язку суб`єкта господарювання реєструвати акцизний склад у разі відповідності окремим критеріям:

- у приміщенні чи території розташовані ємності для навантаження-розвантаження та зберігання пального, загальна ємність яких не перевищує 200 кубічних метрів;

- суб`єкт господарювання - власник або користувач такого приміщення чи території, протягом календарного року отримує пальне у розмірах, що не перевищує 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки у місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії);

- суб`єкт господарювання використовує пальне виключно для власних потреб або промислової переробки та не здійснює операції по реалізації та зберіганню пального іншим особам.

Загальна місткість ємностей для зберігання дизельного пального У1 (місткістю 61,205 куб м), У11 (місткістю 61 куб м), С1 (місткістю 61,220 куб м.) становить 183,425 куб м., що не перевищує 200 кубічних метрів, тобто не є акцизним складом в розумінні п.п. б) п. 14.1.6. ст. 14 Податкового кодексу України.

Актом перевірки не встановлено фактів придбання дизельного пального у кількості, що перевищує 1000 кубічних метрів, а також фактів використання пального поза межами власних потреб.

Отже, позивач не мав обов`язку з реєстрації акцизного складу та обов`язкового встановлення та реєстрації витратоміра-лічильника пального в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Таким чином, за наслідками розгляду справи не підтверджено висновків акту перевірки від 29.08.2024 №9378/А/18-28-09-01/30012738.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення від №0621580903 від 04.10.2024 підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд робить висновок про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 14880 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1 від 03.01.2025.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір у сумі 14880 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС» (вул. Станична, буд. 69, м. Дніпро, 49050, код ЄДРПОУ 30012738) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ ВП 43995469) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0621580903 від 04.10.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«ІМПУЛЬС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору у розмірі 14880 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський