Рішення

від 05.03.2025 по справі 240/23597/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/23597/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ма`рижани Агро» до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ма`рижани Агро" звернулося з позовом до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення від 05.09.2024 №UA100000/2024/000135/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.09.2024 №UA100100/2024/000923, стягнення збитків, завданих понаднормативним використанням контейнерного обладнання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем в Індустріального товариства Кордовар (Бразилія) було придбано шпагат. Для митного оформлення товару до Київської митниці було подано митну декларацію (далі - МД) №24UA100100043306U6 від 02.09.2024. У відповідності до вимог статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) для підтвердження митної вартості позивачем разом із митною декларацією були подані такі документи: митна декларація №24UA100100043306U6 від 02.09.2024; пакувальний лист від 09.07.2024; рахунок-фактура (інвойс), виданий SICOR BRASIL - SOCIEDADE INDUSTRIAL DE CORDOARIA LTDA №32 від 27.05.2024; коносамент №SPKES24060022-AA виданий SPEAK LOGISTICS TRANSP. INTERNACIONAIS LTDA від 09.07.2024; міжнародна автотранспортна накладна №43050 від 29.08.2024; сертифікат про походження товару №BR064COM240000005300 від 25.07.2024; рахунок на оплату транспортних послуг від 02.09.2024 №20, виданий ТОВ Каприкон; довідка ТОВ Каприкон про транспортні витрати від 02.09.2024 №0209-1; договір поставки №1 між ТОВ Ма`рижани Агро та Індустріальне товариство Кордовар (SOCIEDADE INDUSTRIAL DE CORDOARIA, SA) від 23.05.2024; додаток №1 (Специфікація) до договору поставки №1 між ТОВ МА`РИЖАНИ АГРО та Індустріальне товариство Кордовар (SOCIEDADE INDUSTRIAL DE CORDOARIA, SA) від 23.05.2024; договір доручення про надання послуг з митного оформлення товарів і транспортних засобів №2808-1 між ТОВ Брокс-7 та ТОВ Ма`рижани Агро від 28.08.2024; договір №1409/23 про транспортно-експедиторське обслуговування між ТОВ Ламан Шипінг та ТОВ Каприкон від 14.09.2023; договір організації міжнародних транспортно-експедиційних послуг №3105-1 між ТОВ Ма`рижани Агро та ТОВ Каприкон від 31.05.2024; квитанція Swift від 30.05.2024 про передоплату в сумі 11664,00 євро; квитанція Swift від 12.06.2024 про оплату в сумі 27 216,00 євро.

Того ж дня позивач отримав від Київської митниці Держмитслужби запит на проведення митного огляду товару від 02.09.2024, а вже наступного дня, 03.09.2024, відповідач направив письмову вимогу про надання додаткових документів. Після отримання цієї вимоги позивачем було надано додаткові документи на підтвердження ланцюгу транспортування товару, прайс-лист виробника, експортну декларацію та рахунок (інвойс), за яким постачальник придбав товар у виробника. Однак за результатом аналізу документів, поданих до митного оформлення відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2024/000135/2 від 05.09.2024, яким безпідставно збільшив загальну вартість задекларованого товару з 1932874,98 грн (42479,09 євро) до 3478157,59 грн (76440,00 євро). Позивач був змушений повторно подати вантажну митну декларацію №24UA100100043646U6 від 05.09.2024 та відповідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України забезпечити оплату різниці між сумою митних платежів, що склала 402617,22 грн (77426,39 грн - збільшення ввізного мита та 325190,83 грн - збільшення ПДВ).

Із вказаними рішенням та карткою відмови позивач не погоджується, оскільки підставою їх винесення слугувало виключно неправильне визначення митним органом базової вартості імпортованого товару, та позивачем було надано належний та достатній пакет документів для підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з частиною четвертою статті 58 МК України, у рішенні про коригування митної вартості не підтверджено належними доводами наявність у поданих документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, правильність визначення митної вартості за основним методом не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості не доведена.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 позовну заяву залишено без руху.

Після усунення недоліків ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі із призначенням її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

У поданому до суду 06.01.2025 відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, оскільки митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами. На етапі перевірки правильності визначення митної вартості було з`ясовано, що митну вартість заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості товару. Митна вартість товару, який ввозився за МД №24UA100100043306U6 від 02.09.2024, не була визнана у зв`язку з недостатністю документів та розбіжностями, а саме:

- рахунок на оплату транспортних послуг від 02.09.2024 №20 видано ТОВ Каприкон, однак відповідно до Коносаменту №SPK-ES24060022-AA фактичним перевізником оцінюваного товару морським транспортом є SPEAK LOGISTICS TRANSP. INTERNACIONAIS LTDA, відповідно до автотранспортної накладної №439050 фактичним перевізником оцінюваного товару автомобільним транспортом є PE Nienov M.M.;

- у банківських документах від 30.05.2024 та від 12.07.2024 підставою для оплати зазначено проформу інвойс від 21.05.2024 №30 PF 2024A25/30, однак вказаний документ до митного оформлення не надано;

- оцінюваний товар поставляється на умовах FOB-Salvador (Бразилія). Відповідно до Інкотермс, термін FOB (франко-борт) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження, що означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Разом з тим, в рахунку на оплату транспортних послуг від 02.09.2024 №20 відсутні наступні складові митної вартості, а саме: витрати на перевантаження в порту Constanta, вантажно-розвантажувальні роботи в порту Constanta, витрати на зберігання товару в порту Constanta, вартість навантаження оцінюваного товару для його подальшого транспортування до кордону України;

- згідно з пунктом 2.7 контракту від 23.05.2024 №1 разом з товаром продавець повинен надати, окрім інших документів, копію митної декларації країни експорту, однак вказаний документ до митного оформлення не надано;

- відповідно до пункту 2.2 контракту від 23.05.2024 №1 строк поставки оцінюваного товару - до 15.06.2024, що визначено у специфікації від 23.05.2024, однак відповідно до коносаменту №SPK-ES24060022-AA товар передано постачальником 09.07.2024.

За результатом аналізу документів поданих до митного оформлення та додаткових наданих документів, встановлено:

- додатково наданий документ №4BR078515440001062024030 неможливо ідентифікувати з документами, що подано до митного оформлення, крім того, не забезпечено переклад зазначеного документу;

- інвойс виробника товару №2024 030 видано пізніше (09.07.2024) за інвойс, що видано продавцем товару (від 27.05.2024 №32). Крім того, інвойс виробника містить інший асортимент товару, ніж зазначено в інвойсі продавця;

- прайс-лист від 12.06.2024 б/н датовано пізніше за дату інвойсу (27.05.2024), на підставі якого імпортовано оцінюваний товар. Таким чином, вказаний документ не був чинний на дату виставлення інвойсу від 27.05.2024 №32. Прайс-лист носить адресний характер, та по суті є комерційною пропозицією одному покупцю, таким чином не надає інформацію щодо дійсності ціни оцінюваних товарів, що суперечить поняттю дійсної вартості у розумінні положень статті 7 Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року.

Декларантом не усунуто розбіжності наведені в письмовій вимозі про надання додаткових документів, відповідно до ст. 53 Митного кодексу України.

При коригуванні вартості було застосовано резервний метод, джерело інформації для визначення митної вартості: митна декларація від 13.08.2024 UA209230/2024/74502 (з розрахунку 3,51 дол. США за 1 кг.), відповідно до якої імпортовано схожий за описом товар, а саме: шпагат для пакування із сизалю: пресовий шпагат, натурального кольору.

У відповіді на відзив, поданій до суду 13.01.2025, позивач наголосив, що відповідач посилається на спрацювання системи АСАУР, однак така система має лише рекомендаційний характер і не є безумовною підставою для коригування вартості товарів. Крім того, декларант надав усі необхідні документи, що підтверджують повний ланцюг транспортування товару, включаючи договори з перевізниками та довідки про транспортні витрати. Також відповідач вказує на розбіжності у платіжних документах, проте що оплата здійснювалася згідно з контрактними умовами, а всі необхідні фінансові документи були подані до митниці. Додатково митний орган необґрунтовано вимагав копію митної декларації країни експорту, хоча вона не є обов`язковим документом.

Ухвалою від 05.03.2025 закрито провадження у справі в частині стягнення збитків, завданих понаднормативним використанням контейнерного обладнання.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

Між ТОВ Ма`рижани Агро та індустріальним товариством "Кордовар (SOCIEDADE INDUSTRIAL DE CORDOARIA, SA) укладено Договір поставки №1 від 23.05.2024, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується оплатити в порядку та на умовах цього Договору товари у кількості, асортименті та за цінами, зазначеними в додатку №1 до Договору (Специфікація), що є невід`ємною частиною цього Договору.

У подальшому сторонами підписано Специфікацію від 23.05.2024 на поставку такого товару:

- код 01103010000057, шпагат із сизалю 20 кг для пакування тюків - SICOR 250, 540 мішків, 9 піддонів х 60 мішків, вагою 10800 кг за ціною 1,620 євро/кг вартістю 17496,00 євро;

- код 01103010000094, шпагат із сизалю 20 кг для пакування тюків (червоного кольору) - SICOR 250, 420 мішків, 7 піддонів х 60 мішків, вагою 8400 кг за ціною 1,620 євро/кг вартістю 13608,00 євро;

- код 01103010000028, шпагат із сизалю 20 кг для пакування тюків (зеленого кольору) - SICOR 250, 240 мішків, 4 піддони х 60 мішків, вагою 4800кг за ціною 1,620 євро/кг вартістю 7776,00 євро.

Загальна вартість Товару складає 38800,00 євро.

На виконання умов договору продавець надав рахунок-фактуру (iнвойс) №32 від 27.05.2024, пакувальний лист від 09.07.2024, міжнародну автотранспортну накладна (CMR) №43050 від 29.08.2024.

У подальшому товар було відправлено морським транспортом відповідно до коносамента №SPK-ES24060022-AA від 09.07.2024.

Як вбачається з банківських платіжних документів (MUR) АТ "ПроКредитБанк" від 30.05.2024 №00789020240530 та від 12.06.2024 №00789020240612 позивач сплатив постачальнику 11664,00 євро та 27216,00 євро відповідно з посиланням на договір від 23.05.2024, інвойс №30 від 21.05.2024.

Для митного оформлення товару представником позивача було подано до Київської митниці митну декларацію (далі - МД) №24UA100100043306U6 від 02.09.2024

Разом з митною декларацією позивачем були подані такі документи:

- пакувальний лист (Packing list) від 09.07.2024;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice), виданий SICOR BRASIL - SOCIEDADE INDUSTRIAL DE CORDOARIA LTDA №32 від 27.05.2024;

- коносамент (Bill of loading) №SPKES24060022-AA виданий SPEAK LOGISTICS TRANSP. INTERNACIONAIS LTDA від 09.07.2024;

- міжнародна автотранспортна накладна №43050 від 29.08.2024;

- сертифікат про походження товару (Certificate of Origin) №BR064COM240000005300 від 25.07.2024;

- рахунок на оплату транспортних послуг від 02.09.2024 №20, виданий ТОВ Каприкон;

- довідка ТОВ Каприкон про транспортні витрати від 02.09.2024 №0209-1;

- договір поставки №1 між ТОВ Ма`рижани Агро та Індустріальне товариство Кордовар (SOCIEDADE INDUSTRIAL DE CORDOARIA, SA) від 23.05.2024;

- додаток №1 (Специфікація) до договору поставки №1 між ТОВ Ма`рижани Агро та Індустріальне товариство Кордовар (SOCIEDADE INDUSTRIAL DE CORDOARIA, SA) від 23.05.2024;

- договір доручення про надання послуг з митного оформлення товарів і транспортних засобів №2808-1 між ТОВ Брокс-7 та ТОВ Ма`рижани Агро від 28.08.2024;

- договір №1409/23 про транспортно-експедиторське обслуговування між ТОВ Ламан Шипінг та ТОВ Каприкон від 14.09.2023;

- договір організації міжнародних транспортно-експедиційних послуг №3105-1 між ТОВ Ма`рижани Агро та ТОВ Каприкон від 31.05.2024;

- банківський платіжний документ АТ "ПроКредитБанк" від 30.05.2024 №00789020240530;

- банківський платіжний документів (MUR) АТ "ПроКредитБанк" від 12.06.2024 №00789020240612.

Позивач для визначення митної вартості товарів, що імпортувалися на територію України, обрав основний метод визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

При перевірці правильності визначення митної вартості Київська митниця дійшла до висновку, що документи, які надані до митного оформлення, містять розбіжності, внаслідок чого позивача було зобов`язано надати додаткові документи, які б підтвердили митну вартість товарів.

Позивач на виконання цього зобов`язання додатково надав до митного органу:

- договір №01/07-2/21 від 01.07.2021перевезення вантажів автотранспортом укладений між ТОВ ЛАМАН ШИПІНГ та ТОВ ФОРСТРАНС УКРАЇНА;

- договір перевезення вантажу №1001-48/24ftu від 10.01.2024 укладений між ТОВ ФОРСТРАНС УКРАЇНА та ФОП ОСОБА_1 .

Дослідивши подані документи, Київська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 05.09.2024 №UA100000/2024/000135/2 за резервним методом 6 (шостим) на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби. У рішенні зазначено про проведене порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, прийнятої митним органом, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 Кодексу. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої митним органом, з дотриманням умов, зазначених у статті 60 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв`язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв`язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 Кодексу. Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях. Джерело інформації для визначення митної вартості: митна декларація від 13.08.2024 UA209230/2024/74502 (з розрахунку 3,51 дол. США за 1 кг), відповідно до якої імпортовано схожий за описом товар, а саме: шпагат для пакування із сизалю: пресовий шпагат, натурального кольору.

Прийняттю рішення передувала процедура консультацій між митним органом та декларантом

На виконання прийнятого рішення митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.09.2024 №UA100100/2024/000923.

Вважаючи, що рішення про коригування митної вартості товару було прийнято, а картку відмови було видано з порушенням вимог законодавства України, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо переміщення товарів через митний кордон України, процедури митного контролю та оформлення, митного регулювання, пов`язаного з встановленням та справлянням податків та зборів регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частинами першою - третьою статті 52 цього Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою п`ятою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору). При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з указаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1)невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такі правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Судом встановлено, що сторони не заперечують фактичних обставин укладення контракту, придбання товару та перевезення його на митну територію України, спір у справі стосується виключно вартості товару, наявності чи відсутності підстав у митного органу для коригування митної вартості та правомірності застосування способу для її визначення.

Відповідач посилається на застосування в автоматичному обов`язковому порядку системи АСАУР (автоматизованої системи аналізу та управління ризиками), яка спрацювала у даному випадку.

Так, відповідно до ст. 361 МК України управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Суд зазначає, що спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. При цьому, наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, що зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постановах від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а, від 14.06.2022 у справі №809/257/17.

Судом встановлено, що основними підставами для прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів від 05.09.2024 №UA100000/2024/000135/2 (графа 33) є таке:

- рахунок на оплату транспортних послуг від 02.09.2024 №20 видано ТОВ Каприкон, однак відповідно до Коносаменту №SPK-ES24060022-AA фактичним перевізником оцінюваного товару морським транспортом є SPEAK LOGISTICS TRANSP. INTERNACIONAIS LTDA, відповідно до автотранспортної накладної №439050 фактичним перевізником оцінюваного товару автомобільним транспортом є PE Nienov M.M.;

- у банківських документах від 30.05.2024 та від 12.07.2024 підставою для оплати зазначено проформу інвойс від 21.05.2024 №30 PF 2024A25/30, однак вказаний документ до митного оформлення не надано;

- оцінюваний товар поставляється на умовах FOB-Salvador (Бразилія). Відповідно до Інкотермс, термін FOB (франко-борт) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження, що означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Разом з тим, в рахунку на оплату транспортних послуг від 02.09.2024 №20 відсутні наступні складові митної вартості, а саме: витрати на перевантаження в порту Constanta, вантажно-розвантажувальні роботи в порту Constanta, витрати на зберігання товару в порту Constanta, вартість навантаження оцінюваного товару для його подальшого транспортування до кордону України;

- відповідно до пункту 2.7 контракту від 23.05.2024 №1 разом з товаром продавець повинен надати, окрім інших документів, копію митної декларації країни експорту, однак вказаний документ до митного оформлення не надано;

- відповідно до пункту 2.2 контракту від 23.05.2024 №1 строк поставки оцінюваного товару - до 15.06.2024, що визначено у специфікації від 23.05.2024, однак відповідно до коносаменту №SPK-ES24060022-AA товар передано постачальником 09.07.2024;

- додатково наданий документ №4BR078515440001062024030 неможливо ідентифікувати з документами, що подано до митного оформлення, крім того, не забезпечено переклад зазначеного документу, відповідно до ст. 254 Митного Кодексу;

- інвойс виробника товару №2024 030 видано пізніше (09.07.2024) за інвойс, що видано продавцем товару (від 27.05.2024 №32). Крім того, інвойс виробника містить інший асортимент товару, ніж зазначено в інвойсі продавця;

- прайс-лист від 12.06.2024 б/н датовано пізніше за дату інвойсу (27.05.2024), на підставі якого імпортовано оцінюваний товар. Таким чином, вказаний документ не був чинний на дату виставлення інвойсу від 27.05.2024 №32;

- прайс-лист носить адресний характер, та по суті є комерційною пропозицією одному покупцю, таким чином не надає інформацію щодо дійсності ціни оцінюваних товарів, що суперечить поняттю дійсної вартості у розумінні положень статті 7 Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року.

Суд не погоджується з висновками митного органу, викладеному в оскарженому рішенні, виходячи з таких міркувань.

До митної декларації представник позивача надав, зокрема, договір поставки №1 між ТОВ Ма`рижани Агро та Індустріальне товариство Кордовар від 23.05.2024, специфікацію від 23.05.2024 до цього договору поставки, рахунок-фактуру (інвойс) №32 від 27.05.2024, коносамент №SPKES24060022-AA від 09.07.2024, міжнародну автотранспортну накладну №43050 від 29.08.2024. В усіх цих документах зазначено про перевезення шпагату загальною вартістю 38800,00 євро. Така ж вартість відображена і в додатку №1 до договору організації міжнародних транспортно-експедиційних послуг №3105-1, укладеному між ТОВ Ма`рижани Агро та ТОВ Каприкон від 31.05.2024. Банківські платіжні документи (MUR) АТ "ПроКредитБанк" від 30.05.2024 №00789020240530 та від 12.06.2024 №00789020240612 підтверджують оплату саме такої суми коштів.

Транспортні витрати також були включені в митну вартість.

Таким чином, судом встановлен, що декларантом було подано належний та достатній пакет документів під час митного оформлення спірного товару для підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом.

Суд звертає увагу, що рахунки-фактури (інвойси) від 21.05.2024 №30 та №32 від 27.05.2024 є ідентичними за змістом, стосуються одного і того ж обсягу товару та містять однакову ціну в розмірі 38800,00 євро, тому вважає їх належними доказами, що підтверджують митну вартість товару.

З матеріалів справи не вбачається, що митний орган вимагав від декларанта надати переклад будь-яких документів.

Враховуючи відсутність підстав для витребування додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, митний орган в подальшому діяв протиправно, витребовуючи такі документи від позивача.

Суд також звертає увагу на тому що відповідач не надав суду копію прайс-листа, на який посилається в оскарженому рішенні.

При цьому, суд зауважує, що прайс-лист - це нормативно-виробниче практичне і (або) довідкове видання, що містить систематизований перелік матеріалів, виробів, обладнання, виробничих операцій, послуг із зазначенням цін, а іноді коротких характеристик.

Прайс-лист, прайс або ж прейскурант це перелік товарів з урахуванням їхніх характеристик та ціни. В українському законодавстві відсутнє правове регулювання форми прайс-листа. Прайс-лист стосується всіх учасників ринку за замовчуванням.

Комерційна пропозиція це документ або набір інформації, спрямований від компанії до потенційного клієнта чи партнера з метою запропонувати товари, послуги або співпрацю на визначених умовах. Комерційна пропозиція зазвичай є елементом бізнес-комунікації й має переконати отримувача прийняти пропозицію або розпочати переговори. Комерційна пропозиція може бути індивідуальною (спрямованою конкретній особі чи компанії з урахуванням її потреб) або масовою (стандартною для широкої аудиторії).

Відповідачем не здобуто та не надано суду будь-яких доказів того, що прайс-лист чи комерційна пропозиція містить у собі занижені ціни.

Посилання відповідача на порушення пункту 2.7 контракту від 23.05.2024 №1 щодо ненадання копії митної декларації країни експорту та пункту 2.2 контракту щодо порушень строку поставки товару не впливають на формування вартості товару.

Суд вважає необґрунтованими висновки митниці щодо невідповідності документів фактичним перевезенням, оскільки перевезення організовувалося через експедитора, який має право залучати третіх осіб.

Інші наведені в рішенні мотиви не свідчать про те, що дані обставини могли вплинути на заявлену митну вартість.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч. 3 ст. 53 МК України.

Позивач надав митному органу документи, які, на думку суду, підтверджують заявлену митну вартість товару.

Суд не погоджується із висновком митного органу, оскільки він першочергово має здійснювати контроль та аналіз поданих разом з митною декларацією документів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з тим, слід врахувати, що наявність у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №815/6827/17, від 22.04.2019 у справі №815/6242/17, від 07.08.2018 у справі №815/3400/17.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16, приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Застосування митним органом з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №520/10381/2020.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16, приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Таким чином, суд погоджується із доводами позивача про те, що ним було подано належний та достатній пакет документів під час митного оформлення спірного товару для підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору, у рішенні про коригування митної вартості не підтверджено належними доводами наявність у поданих документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; правильність визначення митної вартості за основним методом не спростована та наявність належних підстав для коригування митної вартості не доведена.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що доводи відповідача про наявність розбіжностей щодо ціни товару у документах, поданих до митного оформлення, не відповідають фактичним обставинам справи, відсутні також підстави ставити під сумнів задекларовану митну вартість спірного товару за основним методом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, а розбіжності, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Відтак, оскільки відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, тому з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги належить задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування вказаного рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Отже, враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.09.2024 №UA100100/2024/000923 винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 05.09.2024 №UA100000/2024/000135/2, яке судом визнано протиправним та скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем визначено ціну позову в розмірі 433170,74 грн та з урахуванням частини 3 статті 4 Закону України Про судовий збір №3674-VI (коефіцієнт 0,8) сплачено судовий збір у розмірі 5198,05 грн.

При цьому, судовий збір сплачено і за позовну вимогу майнового характеру про стягнення 30553,52 грн збитків, завданих понаднормативним використанням контейнерного обладнання.

Оскільки судом вирішено закрити провадження у справі в цій частині, позивачу підлягає до повернення судовий збір у розмірі 366,64 грн (30553,52 грн х 1.5 % х 0,8).

Отже, судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 7620,45 грн підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України пропорційно задоволеним позовним вимогам (з урахуванням постанови про закриття провадження у справі в частині стягнення збитків, завданих понаднормативним використанням контейнерного обладнання) у розмірі 7253,81 грн.

Суд роз`яснює, що позивач має право звернутися до суду в порядку статті 7 Закону №3674-VI із клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Ма`рижани Агро» (вул. Заводська, 29, с. Рижани, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12122, ЄДРПОУ 45228805) до Київської митниці Державної митної служби України (бульвар Гавела Вацлава, 8А, м. Київ, 03124, ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 05.09.2024 №UA100000/2024/000135/2 та картку відмови Київської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.09.2024 №UA100100/2024/000923.

Стягнути з Київської митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ма`рижани Агро" судовий збір в розмірі 7253,81 грн (сім тисяч двісті п`ятдесят три гривні 81 копійка).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Леміщак

Повний текст складено: 05 березня 2025 р.

05.03.25