Ухвала

від 05.03.2025 по справі 360/434/25

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

05 березня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/434/25 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (місцезнаходження: вул. Слобожанська, 23а, смт Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52005), Державної судової адміністрації України (місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021) про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (далі відповідач-1, ТУ ДСА в Луганській області), Державної судової адміністрації України (далі відповідач-2, ДСА України), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди судді Біловодського районного суду Луганської області ОСОБА_1 за період з 1 грудня 2024 року по 26 січня 2025 включно, виходячи із встановленого на 1 січня 2024 року та 1 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028.00 грн;

- зобов`язати ДСА України забезпечити ТУ ДСА в Луганській області Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди судді Біловодського районного суду Луганської області ОСОБА_1 за період з 1 грудня 2024 року по 26 січня 2025 включно, виходячи із встановленого на на 1 січня 2024 року та 1 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028.00 грн;

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області щодо нарахування та виплати судді Біловодського районного суду Луганської області ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 1 грудня 2024 року по 26 січня 2025 включно, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривні;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді Біловодського районного суду Луганської області ОСОБА_1 за період з 1 грудня 2024 року по 26 січня 2025 включно, виходячи із встановленого на 1 січня 2024 року та 1 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028.00 грн., з утриманням з цієї суми передбачених законом податків і обов`язкових платежів.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 11 червня 2024 року позивача звільнено з військової служби на підставі п.п.з п.2 ч.4 ст.26 Закону України Про військову службу та військовий обов`язок № 2232-XII від 25 березня 1992 року.

На підставі наказів в.о.голови Біловодського районного суду №01/2-ос та №01/3- ос від 12.06.2024 року позивач повернувся до виконання обов`язків судді Біловодського районного суду.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 14 січня 2025 року позивача відряджено до Чуднівського районного суду Житомирської області.

Наказом в.о.голови Біловодського районного суду №01/2-в позивач відряджений до Чуднівського районного суду Житомирської області з 27 січня 2025 року.

З 12 червня 2024 року по 26 січня 2025 року Відповідач нарахував позивачу суддівську винагороду, для визначення суми якої використовувалася величина в розмірі 2102 гривні під назвою «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді». Однак, відповідно до приписів спеціального законодавства, Відповідач повинен був нарахувати позивачу суддівську винагороду виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2024 року та 1 січня 2025 року в розмірі 3028 гривні.

Внаслідок цього, розмір винагороди не відповідає розміру, установленому спеціальним Законом, у зв`язку із чим позивач не погоджується із сумою виплаченої суддівської винагороди і вважає, що Відповідач-1 та Відповідач-2 порушили його право на належне матеріальне забезпечення.

Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому суд вважає за необхідне відкрити провадження у цій справі.

Згідно з пунктом 7 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.

Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа (пункт 4 частини дев`ятої статті 171 КАС України).

Частинами першою-третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною першою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) це адміністративна справа, в якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Такі самі положення містить також частина четверта статті 12 КАС України, яку, окрім того, доповнено також пунктами 5 (щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років») і 6 (щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу) згідно із Законами України від 13 березня 2018 року № 2325-VIII і від 13 травня 2020 року № 590-IX відповідно.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 1, 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Аналізуючи наведені положення процесуального закону, суд дійшов таких висновків:

- у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС України);

- якщо справа не належить до справ незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС, це не забороняє її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, як і не вимагає, щоб такий розгляд відбувався за виключно за правилами загального позовного провадження (крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 257 КАС України);

- за відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження; водночас, з урахуванням вимог, встановлених у частині третій статті 257 КАС України, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21 вересня 2023 року у справі № 380/25627/21, від 22 липня 2021 року у справі № 460/6542/20 і від 30 червня 2022 року у справі № 640/27145/20.

З урахуванням вказаного суд зазначає, що ця справа не належить до справ незначної складності у значенні частини шостої статті 12 КАС України. Проте, не віднесення її до цієї «категорії» не дає достатніх підстав вважати, що її розгляд має відбуватися виключно за правилами загального позовного провадження.

Водночас, тільки те, що ця справа не є справою незначної складності, ще не визначає процедури її розгляду (тобто за правилами загального позовного провадження). Зважаючи на положення частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного позовного провадження немає. Скоріш навпаки, адже за відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суду дозволено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС України).

Таким чином, виходячи з наведених у статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в означеній справі, з урахуванням вимог статей 259, 260, 262 КАС України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною четвертою статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З огляду на вказане суд вважає за необхідне витребувати докази, яких не вистачає для з`ясування всіх обставин у справі.

Керуючись статтями 5, 9, 12, 19, 20, 32, 160, 161, 168, 171, 174, 175, 256, 257, 260, 261, 262 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у цій справі.

Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Запропонувати відповідачам протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Роз`яснити відповідачам, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати для приєднання до справи через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):

- довідку про нараховану та фактично виплачену позивачу суддівську винагороду за період з 1 грудня 2024 року по 26 січня 2025 року включно, із зазначенням усіх складових, що увійшли до суддівської винагороди та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з якого було обчислено базовий розмір посадового окладу судді за вказаний період;

- письмову інформацію з документальним підтвердженням, в якій вказати чи було Державною судовою адміністрацією України виділено Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Луганській області достатньо коштів для виплати суддівської винагороди на 2024 - 2025 рік, з урахуванням вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тобто виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обчисленого виходячи з 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня відповідного календарного року (в межах спірних правовідносин);

- всіх документів, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішень, вчиненні дій, з приводу яких подано позов.

Зобов`язати Державну судову адміністрацію України протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати для приєднання до справи через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) письмову інформацію з документальним підтвердженням, в якій вказати, виходячи з якого розміру посадового окладу судді місцевого суду було затверджено кошторис Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на 2024 рік 2025 рік (в розрізі Біловодського районного суду Луганської області) та які базові розміри посадових окладів суддів Біловодського районного суду Луганської області були профінансовані розпорядниками бюджетних коштів у 2024 2025 році.

Запропонувати:

- позивачу подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) відповідачу копії відповіді на відзив та доданих до неї документів;

- відповідачам подати до суду заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив та доданих до неї документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії заперечення та доданих до них документів.

Справа розглядатиметься суддею Тихоновим І.В. одноособово.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» разом з витягом про їхні процесуальні права та обов`язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяІ.В. Тихонов