Рішення

від 06.03.2025 по справі 320/16902/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

06 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 320/16902/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод» до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод» до Державної податкової служби України, яким просило:

- визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 26.10.2021 №4082/ІПК/99-00-04-03-03-06.

В обгрунтування позову зазначено, що 07 липня 2021 року Товариство з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод» (надалі Товариство, ТДВ «Коростенський щебзавод», Позивач) звернулося до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Житомирській області із зверненням щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено па контролюючі органи.

19 липня 2021 року Товариством отримано відповідь від Державної фіскальної служби України № 4120/6/99-99-10-02-15 з якої вбачається, що відповідно до постанови КМУ від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено, зокрема, Державну податкову службу України, як центральний орган виконавчої влади, є правонаступником майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби України. Рекомендовано звернутися з приводу даного питання безпосередньо до Державної податкової служби У країни.

29 липня 2021 року Товариство звернулось з аналогічним зверненням щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи до Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області.

У вищевказаному зверненні вказано, що ТДВ «Коростенський щебзавод» не належить до числа підприємств, які зобов`язані забезпечувати своїх працівників безкоштовним харчуванням згідно із законом, але вважає своїм виключним обов`язком потурбуватися про них - шляхом організацією харчування «шведського столу». Перед контролюючим органом було поставлено конкретне запитання: «як визначити базу оподаткування «шведського столу» відповідно до п. 23.1 ПК, оскільки дане питання законодавчо не визначене.

У листопаді 2021 року ТДВ «Коростенський щебзавод» отримало Індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 26.10.2021 за № 4082/ІПК/99-00-04-03- 03 06, в якій фактично не надано відповіді на поставлене питання позивачем щодо застосування норм діючого законодавства, у тому числі щодо питань оподаткування, а лише наведено суб`єктивне тлумачення приписів ПКУ. Окрім того, в зазначеній ІПК вказано, що дохід, отриманий фізичною особою як додаткове благо у вигляді вартості безоплатного харчування включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, та є базою нарахування єдиного внеску, а також, операції з безоплатного забезпечення працівників харчуванням, зокрема за принципом «шведського столу», яке здійснюється за ініціативи роботодавця, є операцією з продажу такого харчування, яка є об`єктом оподаткування ПДВ, та при здійсненні якої, ПДВ нараховується у загальновстановленому порядку. Однак, пунктом 70.12 ст. 70 ПКУ, на який посилається ДПС України, встановлено обов`язок ідентифікувати суб`єкта у разі «виплати доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України». А утримання податків можливе лише за наявності суб`єкта та об`єкта оподаткування, яких, немає при проведенні «шведських столів» та інших «імперсоніфікованих заходів».

На думку позивача, ідентифікація суб`єкта обов`язкова, коли законодавство вимагає її проведення.

Таким чином, позивач категорично не погодився з вищевказаним рішенням- індивідуальною податковою консультацією, а тому звернулось до суду з даним позовом.

Відповідач надав до Луганського окружного адміністративного суду додаткові пояснення по справі, в яких виклав фактично заперечення на позов.

У поясненнях відповідач зазначив, що спірна індивідуальна податкова консультація від 26.10.2021 № 4082/ІПК/99- 00-04-03-03-06 містить чітке обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин згідно із запитом ТДВ «Коростенський щебзавод», а висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства не суперечить нормам Кодексу. При цьому, інше (суб`єктивне) розуміння платником змісту тієї чи іншої норми, невиправданість висновків індивідуальної податкової консультації не свідчить про неправильність висновків контролюючого органу і не є підставою для визнання такої податкової консультації протиправною. У зв`язку з чим, незгода позивача зі змістом наданої консультацією не є підставою для її скасування. Таким чином, при наданні оскаржуваної податкової консультації ДПС України враховано загальні принципи податкового законодавства, спірна ІПК містить чітке обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин згідно із запитом на отримання ІПК, а висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства не суперечить нормам Кодексу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року адміністративну справу №320/16902/21 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду м.Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод» залишено без руху та встанволено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ (далі - Закон № 3863-ІХ) пункт 2 розділу II (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 29, ст. 111) викладено в новій редакції.

Так, приписами пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.

Ухвалою від 23 січня 2025 року справа за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод» до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації прийнята до розгляду Луганським окружним адміністративним судом.

Дослідив матеріали справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

29 липня 2021 року Товариство з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод» листом за № 609 звернулось до Державної податкової служби з метою отримання індивідуальної податкової консультації (а.с.15-16).

Так, перед податковим органом позивач поставив наступне питання:

«Яким чином практично реалізуються норми Податкового кодексу України в процесі оподаткування витрат на харчування працівників за принципом «шведського столу» та яким чином виглядатиме правильне бухгалтерське оформлення такого способу харчування для працівників?»

З порушеного питання ДПС була надана індивідуальна податкова консультація листом від 26.10.2021 № 4082/ІПК/99-00-04-03-03-06, в якій зазначено, що «Визначення понять, що вживаються у Кодексі, зазначені ст. 14 Кодексу, яка не містить окремого визначення «харчування за принципом «шведського столу». Разом з тим, п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передбачено поняття доходу з джерелом походження з України це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.»

«Враховуючи викладене, вартість харчування, безоплатно отриманого працівниками товариства, не є додатковим благом, але включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, і є базою нарахування єдиного внеску.

Зауважуємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»)» (а.с.22-25).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених п.41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. п. 14.1.172 Кодексу індивідуальна податкова консультація роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Індивідуальна податкова консультація є роз`ясненням застосування окремих чинних норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС, і не може встановлювати, змінювати чи припиняти чинні норми законодавства.

Відповідно до ст. 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25- денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим цього пункту.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов`язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Індивідуальні податкові консультації надаються: - в усній формі - контролюючими органами та державними податковими інспекціями; - у письмовій формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до ст. 53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.

Положення абзацу першого цього пункту застосовуються до індивідуальної податкової консультації, за умови що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій.

Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов`язку сплати податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Отже, індивідуальна податкова консультація є правовим актом індивідуальної дії, який містить правову позицію контролюючого органу із застосуванням конкретних норм податкового законодавства, в межах повноважень.

Надаючи оцінку індивідуальній податковій консультації відповідача від 26.10.2021 №4082/ІПК/99-00-04-03-03-06, суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Додатково до винятків, передбачених підпунктом «а» цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для осіб з інвалідністю, у тому числі які призначені для участі осіб з інвалідністю в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів.

Відповідно підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Отже, аналіз зазначеної норми дає чітке розуміння поняття додатковими благами - матеріальні чи нематеріальні цінності, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, за умови, якщо такий дохід не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму.

В свою чергу, харчування, що надається працівникам роботодавцем у зв`язку із виконанням ними трудових обов`язків, не є додатковим благом фізичних осіб, оскільки воно пов`язане з виконанням працівниками обов`язків трудового найму.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

З огляну на наведені норми суд дійшов висновку, що вартість харчування, яким забезпечуються працівники позивача та сторонніх організацій впродовж робочого дня за принципом «шведський стіл», не є додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб.

Проте, відповідач в індивідуальній податковій консультації повідомив, що «Враховуючи викладене, вартість харчування, безоплатно отриманого працівниками товариства, не є додатковим благом, але включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, і є базою нарахування єдиного внеску».

Разом із тим, податковим органом в наданій податковій консультації конкретно не вказано, яким саме чином платник податку має обраховувати базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб для кожного окремого працівника, якого було забезпечено харчуванням.

При цьому податкове законодавство не визначає способу обчислення доходу працівника у разі його харчування за принципом «шведський стіл».

Слід зазначити, що харчування за цим принципом передбачає, що працівники підприємства мають змогу підійти до місця, де знаходяться відповідні продукти, та взяти необхідну для себе кількість у розмірі, визначеному на свій власний розсуд, що фактично унеможливлює визначення кількості спожитих продуктів кожною окремою особою та їх вартість окремо для кожної особи, та свідчить про те, що обсяг такого безоплатного харчування щодо кожної особи не може бути персоніфікованим.

За таких обставин, вартість безоплатного харчування за принципом «шведського столу» не може розглядатися як об`єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пункту 16-1 Підрозділу 10 Розділу XX ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно із підпунктом 1.7 пункту 16-1 Підрозділу 10 Розділу XX ПК України, звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Отже, вартість харчування за принципом «шведський стіл» не є об`єктом оподаткування військовим збором.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Таким чином, вартість харчування, яким забезпечуються працівники підприємства впродовж робочого дня за принципом «шведський стіл», не є додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, а тому також звільняється від оподаткування військовим збором та не може розглядатися як база нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, викладене у вигляді індивідуальної податкової консультації від 26.10.2021 №4082/ІПК/99-00-04-03-03-06, не грунтується на приписах податкового законодавства та іншого законодавства, що регулює питання сплати обов`язкових зборів (платежів), а тому є законні підстави для визнання протиправним та скасування індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 26.10.2021 №4082/ІПК/99-00-04-03-03-06.

Відповідно до абзацу 2, 3 статті 53.2 Податкового кодексу України скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Враховуючи, що редакція пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України на дату ухвалення рішення у цій справі зобов`язує контролюючий орган надати нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду, тобто такий обов`язок виникає у відповідача у силу закону та не потребує додаткового відображення в резолютивній частині судового рішення.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2270 грн. (платіжне доручення № 6386 від 02.08.2022), з урахування норм ст. 139 КАС України такі судові витрати підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод» до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 26.10.2021 №4082/ІПК/99-00-04-03-03-06.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа 8, ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод» (11502, вул. Каштанова, буд. 3, місто Коростень, Житомирська область, ЄДРПОУ 01374567) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ірметова