Ухвала від 06.03.2025 по справі 640/16944/20

Справа № 640/16944/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про закриття провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМЗ Логістик" до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві (ВП ДПС України) про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа № 640/16944/20, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 21.07.2020 № 4840 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ІМЗ Логістик".

Ухвалою судді Завальнюка І.В. від 24.02.2025 прийнято до свого провадження матеріали адміністративної справи № 640/16944/20; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління ДПС у м. Києві (ВП 44116011).

05.03.2025 до суду від Головного управління ДПС у м. Києві (ВП ДПС) надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

В обґрунтування заяви зазначено, що згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення. Виходячи з наведеного, Велика Палата Верховного Суду не погодилася із позицією судів попередніх інстанцій у частині задоволення позову про протиправність наказу щодо призначення перевірки від 10 жовтня 2016 року № 1336, оскільки такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Зазначеною постановою від 8 вересня 2021 року Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення судів першої та апеляційної інстанції, а провадження у справі №816/228/17 закрила. Хоча Велика Палата Верховного Суду закрила провадження у справі саме на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС, суд роз`яснив, що такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства, відтак звернення із заявою про передачу справи не зможе бути розглянуте і вирішене судом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС.

Разом з цим обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.

Рішення суб`єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Тобто обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

З огляду на матеріали справи, начальником Головного управління ДПС у м. Києві Лагутіною З.В. прийнято наказ № 4840 від 21.07.2020 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІМЗ ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 41483358)». Строк проведення перевірки: з 22.07.2020 по дату завершення перевірки, тривалістю 10 робочих днів. Мета проведення перевірки: перевірка з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за травень 2020 року. Підстава для проведення перевірки: доповідна записка Департаменту податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування від 14.07.2020 № 2210/26-15-05-01-03.

Відповідно до акту про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки від 22.07.2020 № 105/26-15-05-01-03 співробітники податкового органу 22.07.2020 року о 14 год. 00 хв. прибули для проведення документальної позапланової виїзної перевірки за період з 01.05.2020 року по 31.05.2020 року.

Після ознайомлення з направленнями адвокат Німак Віталій Васильович, який представляє інтереси ТОВ "ІМЗ ЛОГІСТИК" (код 41483358), на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія А1 №1041537 від 22.07.2020 року, на порушення абзацу шостого п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України було відмовлено в допуску посадових осіб Головного управління ДПС у м. Києві до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ІМЗ ЛОГІСТИК" (код 41483358) з наступних підстав: наказ від 21.07.2020 №4840 не відповідає вимогам податкового законодавства та відсутні правові підстави для проведення контролюючим органом перевірки ТОВ "IM3 ЛОГІСТИК" (код 41483358).

З огляду на викладене, у зв`язку з відмовою адвоката Німака Віталія Васильовича, який представляє інтереси ТОВ "ІМЗ ЛОГІСТИК" (код 41483358), у наданні допуску посадовим особам Головного управління ДПС у м. Києві до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ІМЗ ЛОГІСТИК" (код 41483358) встановлено не можливість проведення перевірки у терміни визначені наказом від 21.07.2020 №4840.

Платнику податків ТОВ "ІМЗ ЛОГІСТИК" (код 41483358), якого представляє адвокат Німак Віталій Васильович, роз`яснено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється ГУ ДПС у м. Києві відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та попереджено про відповідальність за перешкоджання посадовим особам контролюючого органу, невиконання їх вимог під час документальної виїзної позапланової (планової) перевірки, яка передбачена згідно з п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України.

Отже, позивач фактично скористався правом не допустити посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу з призначення і проведення перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення. У зв`язку з чим, не погодилась із позицією судів попередніх інстанцій у частині задоволення позову про протиправність наказу щодо призначення перевірки, оскільки такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи наведену вище правову позицію Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що спірний наказ не порушує прав, свобод або інтересів позивача, що в силу положень частини першої статті 5 КАС України унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства.

Незгода з наказом про проведення перевірки може бути підставою для оцінки наслідків або результатів перевірки (припису, постанови, рішення про анулювання ліцензії, інших санкцій) або ж скасування санкцій, пов`язаних із недопуском до проведення перевірки, правомірності такого недопуску. Оскарження самого лише наказу не призводить до реального захисту прав суб`єкта перевірки, а тому не відповідає завданням адміністративного судочинства.

Таким чином, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 24 жовтня 2024 року у справа № 580/2466/19, від 22 жовтня 2024 року у справі № 380/7526/22, від 03 жовтня 2024 року у справі № 520/26475/21, від 08 березня 2023 року у справі № 420/25447/21.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд зауважує, що хоча провадження у справі закрите саме на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС, проте суд роз`яснює, що такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст. 238 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Головного управління ДПС у м. Києві (ВП ДПС України) задовольнити.

Провадження у справі № 640/16944/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЗ Логістик» до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві (ВП ДПС України) про визнання протиправним та скасування наказу закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Завальнюк

.