Ухвала

від 06.03.2025 по справі 420/1660/25

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1660/25

У Х В А Л А

06 березня 2025 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПотоцької Н.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні (у письмовому провадженні) клопотання представника ОСОБА_1 про залучення другого відповідача,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не проведення повного розрахунку при звільненні з військової служби з ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 19.04.2018 року по 19.11.2024 року шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати, обчисленого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

Ухвалою суду від 22.01.2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).

19.02.2021 року через канцелярію до суду за вхід. №15485/25 від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі другим відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ).

Вказане клопотання обґрунтоване ОСОБА_1 проходив військову службу за одним контрактом у різних військових частинах Національної гвардії України шляхом переміщення його з однієї військової частини до іншої. При цьому, трудові відносини позивача з Національною гвардією України під час дії цього контракту, навіть при його переміщенні до інших військових частин, не припинялися, а тривали, у відповідності до пункту 40 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008. Тобто, переміщення позивача між військовими частинами має інші правові наслідки, ніж його звільнення. При переміщенні до іншої військової частини Національної гвардії України для подальшого проходження ним військової служби, на відміну від звільнення військовослужбовця з військової служби, у військової частини відсутній обов`язок у повній мірі розрахуватися з таким військовослужбовцем за усіма нормами забезпечення (продовольчого, речового, тощо) у тому числі і грошового забезпечення.

Факти цієї справи свідчать про те, що ОСОБА_1 був звільнений зі служби саме з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), тому саме ця військова частина є роботодавцем у розумінні ст.117 КЗпП України по відношенню до позивача. При цьому, саме з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України було зобов`язано виплатити позивачу спірну індексацію в межах справи №420/13441/24.

З огляду на викладене, в контексті спірних правовідносин, можна дійти висновку, що, саме ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) є власником або уповноваженим органом (роботодавцем), який повинен нести відповідальність, передбачену ст. 117 КЗпП за порушення строків повного розрахунку з позивачем при звільненні.

Розглядаючи клопотання позивача суд виходить з наступного.

Під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 НГУ, ОСОБА_1 не було нараховано індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 р. по лютий 2018 р. із застосуванням базового місяця січень 2008 р.

При цьому, ОСОБА_1 звільнений з військової служби з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), що підтверджується Наказом №101 від 04.04.2024 року.

Спір з приводу нарахування й виплати індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 р. по лютий 2018 р. між ОСОБА_1 та Військовою частиною НОМЕР_1 НГУ був предметом розгляду у справі №420/13441/24.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі №420/13441/24, яке залишено без змін Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2024 року, визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року не у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року; Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпеченій за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, у сумі 83625,23 грн.

19.11.2024 на розрахунковий рахунок позивача надійшов повний розрахунок при звільненні, який був здійснений Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України.

При цьому, позивач звернувся із позовом до суду у даній справі про стягнення середнього заробітку за затримку повного розрахунку при звільненні.

Отже, ОСОБА_1 проходив військову службу за одним контрактом у різних військових частинах Національної гвардії України шляхом переміщення його з однієї військової частини до іншої. При цьому, трудові відносини позивача з Національною гвардією України під час дії цього контракту, навіть при його переміщенні до інших військових частин, не припинялися, а тривали, у відповідності до пункту 40 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008. Тобто, переміщення позивача між військовими частинами має інші правові наслідки, ніж його звільнення. При переміщенні до іншої військової частини Національної гвардії України для подальшого проходження ним військової служби, на відміну від звільнення військовослужбовця з військової служби, у військової частини відсутній обов`язок у повній мірі розрахуватися з таким військовослужбовцем за усіма нормами забезпечення (продовольчого, речового, тощо) у тому числі і грошового забезпечення.

Приписи частини першої статті 47, частини першої статті 116, частини першої статті 117 КЗпП України установлюють загальне правило, згідно з яким у випадку звільнення працівника власник або уповноважений ним орган зобов`язаний виплатити йому всі належні суми у день звільнення, а якщо в указаний строк цього не було зроблено з вини власника або уповноваженого ним органу, то підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь затримки до дня фактичного розрахунку.

Межі дії диспозиції ч. 1 ст. 117 КЗпП України визначені її гіпотезою, яка указує на умови, за наявності яких уступає в дію правило про виплату середнього заробітку за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

Обставини, з настанням яких необхідно здійснювати це правило, пов`язані з фактами звільнення працівника та невиплатою йому з вини власника або уповноваженого ним органу належних сум у день звільнення.

Факти цієї справи свідчать про те, що ОСОБА_1 був звільнений зі служби саме з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), тому саме ця військова частина є роботодавцем у розумінні ст.117 КЗпП України по відношенню до позивача. При цьому, саме з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України було зобов`язано виплатити позивачу спірну індексацію в межах справи №420/13441/24.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Приписами ч. 3-5 ст. 48 КАС України встановлено, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Частиною 6 ст. 48 КАС України після залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

З огляду, на вказані завдання, суд приходить до висновку, що при розгляді питання щодо не проведення повного розрахунку при звільненні з військової служби з ОСОБА_1 та зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 19.04.2018 року по 19.11.2024 року вирішуватимуться спірні правовідносини, які можуть вплинути на права та обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ).

Отже, суд приходить до висновку, що під час вирішення спірних питань може виникнути питання, які знаходяться у віданні інших осіб, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ).

Зі змісту наведених положень процесуального законодавства вбачається, що належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, належним відповідачем є особа, яка має відповідати за пред`явленим позовом.

Вказаний правовий висновок визначений у Постанові ВС КАС від 21 грудня 2018 року по справі № 803/1252/17.

Крім того, правовідносини які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Вказаний правовий висновок визначений у постановах ВС від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ).

Керуючись ст.ст. 2, 5, 48, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 за вхід. №15485/25 від 19.02.2025 року про залучення другого відповідача задовольнити частково.

Залучити співвідповідача по справі №420/1660/25, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (адреса: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ).

В іншій частині клопотання відмовити.

Розпочати розгляд справи спочатку в порядку приписів ч. 6 ст. 48 КАС України.

Встановити відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) строк для подання відзиву - п`ятнадцять днів з дати отримання адміністративного позову.

Встановити п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань (ст. ст. 166-167 КАС України).

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб - адресою сторінки на офіційному веб - порталі судової влади України http://adm.od.court.gov.ua.

Ухвала окремо від рішення суду по справі оскарженню не підлягає.

Відповідно до положень статті 256 КАС України, ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА