Ухвала

від 06.03.2025 по справі 620/2466/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 березня 2025 року ЧернігівСправа № 620/2466/25

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіна М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш Дім-2016» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И ЛА:

03.03.2025 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом (зареєстрований у суді 03.03.2025), у якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) «Наш Дім-2016» щодо надання для ознайомлення додатків 1 та 2 до протоколу загальних зборів ОСББ «Наш Дім-2016» від 29.08.2024 №13, інформації про вартість послуг, включених на утримання нежитлових приміщень будинку, яка відображена в калькуляції витрат на утримання нежитлового приміщення будинку АДРЕСА_1 ;

зобов`язати Голову правління ОСББ «Наш Дім-2016» надати додатки 1 та 2 до протоколу загальних зборів ОСББ «Наш Дім-2016» від 29.08.2024 №13, інформацію про вартість послуг, включених на утримання нежитлових приміщень будинку, яка відображена в калькуляції витрат на утримання нежитлового приміщення будинку АДРЕСА_1 за адресою м. Чернігів, вул. Т. Кореня;

зобов`язати Голову правління ОСББ «Наш Дім-2016» змінити налаштування чату, аби забезпечити право співвласників робити копії і пересилання.

Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1650 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з цим приватноправові відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Так, при визначенні юрисдикційності спору суд повинен враховувати зміст (суть) спірних правовідносин. При вирішенні питання щодо компетенції суду слід врахувати критерій суб`єктного складу спірних правовідносин, одним з яких є участь суб`єкта владних повноважень, визначити характер правовідносин, із яких виник спір, і кінцеву мету пред`явлення позову.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів

Як установлено судом, виникнення спірних правовідносин обумовлено протиправною, на думку позивачки, бездіяльністю голови ОСББ щодо надання додатків 1 та 2 до протоколу загальних зборів ОСББ «Наш Дім-2016» від 29.08.2024 №13, інформацію про вартість послуг, включених на утримання нежитлових приміщень будинку.

Відповідно до статті 1 Закону України від 29.11.2001 №2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі Закон №2866-III) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками (частини перша, друга, шоста та сьома статті 4 Закону №2866-III).

Відповідно до статті 3 Закону №2866-III діяльність об`єднань і асоціацій регулюється цим Законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом об`єднання, асоціації.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що об`єднання є юридичною особою приватного права, яка створена для сприяння власникам квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Наведене свідчить, що ані ОСББ, ані його голова не виконують жодних владних управлінських функцій, а тому у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, не є суб`єктами владних повноважень.

Отже, ураховуючи суть та суб`єктний склад спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.02.2020 №127/15798/19.

Суд наголошує на тому, що суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

Тому, для цілей розгляду заявленого позивачкою позову, Чернігівський окружний адміністративний суд не може вважатися «судом, встановленим законом» в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно частини п`ятої, шостої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Підсумовуючи наведене, у відкритті провадження належить відмовити, оскільки вказаний спір має бути вирішено відповідним місцевим загальним судом в порядку, передбаченому ЦПК України.

Керуючись ст.170, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И ЛА:

Відмовити у відкритті провадження у справі № 620/2466/25 за позовом ОСОБА_1 до Голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш Дім-2016» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Попередити позивачку, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали суду та позовну заяву з додатками повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя Марія ДУБІНА