Постанова від 06.03.2025 по справі 440/9834/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 р. Справа № 440/9834/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛЕРІЯ» на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2024, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, м. Полтава, по справі № 440/9834/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛЕРІЯ»

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЛЕРІЯ», звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 3681 від 10.11.2023, яке ухвалене відповідачем - Головним управлінням ДПС у Полтавській області, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи ТОВ "ВАЛЕРІЯ";

- зобов`язати відповідача поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи ТОВ "ВАЛЕРІЯ", з моменту її анулювання, зі збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи ТОВ "ВАЛЕРІЯ".

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Доводи апелянта аналогічні викладеним у позовній заяві та обґрунтовані тим, що податкова звітність, яка подавалась ТОВ "ВАЛЕРІЯ" упродовж 12 послідовних податкових місяців (жовтень 2022 року - вересень 2023 року), не відображала ознак ведення підприємством господарської діяльності, здійсненої з метою формування податкових зобов`язань чи податкового кредиту, за наявності поважних причин для цього. ТОВ "ВАЛЕРІЯ" вважає, що введення воєнного стану в Україні є достатньою та належною підставою для неподання контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подання такої декларації (податкового розрахунку), яка(який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців. Крім того зауважив, що у вересні 2023 року позивач здійснив господарську операцію, за наслідками якої склав податкову накладну № 1 від 29.09.2023, однак остання не була подана на реєстрацію у встановлений ПК України термін, а за результатами фактичного подання на реєстрацію вказаної податкової накладної у червні 2024 році в реєстрації останньої контролюючий орган відмовив.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач з жовтня 2022 року по вересень 2023 року, тобто протягом 12 послідовних податкових місяців, подавав контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту з податку на додану вартість, тобто з нульовими показниками.

29.09.2023 позивачем сформовано податкову накладну № 1 від 29.09.2023, яка у встановлений ПК України термін не була подана на реєстрацію.

За результатами фактичного подання ТОВ "ВАЛЕРІЯ" 12.06.2024 на реєстрацію вказаної податкової накладної в реєстрації останньої контролюючий орган відмовив, що підтверджується квитанцією № 1 від 12.06.2024.

Рішення відповідача про відмову реєстрації податкової накладної № 1 від 29.09.2023 позивачем не оскаржувалось.

01.11.2023 Головним управлінням ДПС у Полтавській області складено довідку щодо анулювання позивачу реєстрації платника ПДВ № 303/16-3104-09-03.

10.11.2023 ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення щодо анулювання реєстрації ТОВ "ВАЛЕРІЯ" в якості платника податку на додану вартість № 3681 від 10.11.2023 на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України.

Вважаючи вказане рішення протиправним, ТОВ «ВАЛЕРІЯ» звернулось до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ДПС у Полтавській області під час ухвалення рішення про анулювання реєстрації ТОВ "ВАЛЕРІЯ" платника податку на додану вартість № 3681 від 10.11.2023 діяло відповідно до приписів податкового законодавства, забезпечуючи виконання покладених на контролюючий орган функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права, а отже спірне рішення відповідача є правомірним та обґрунтованим.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Процедура анулювання реєстрації платника податку на додану вартість регулюється розділом V ПК України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року №1130.

Згідно із пунктом 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов`язань у випадках, визначених цим розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов`язань із податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб`єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4,5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Пунктом 184.2 статті 184 ПК України визначено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б»-«з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Постановою КМУ від 14.11.2014р. №1130 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі - Положення №1130), яким визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Підпунктом «г» п.5.1. Положення №1130 встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо: особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Відповідно до пункту 5.2 Положення №1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «г» пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:

не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця;

включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

Пунктом 5.5 Положення №1130 визначено, що анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б» - «з» пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

Відповідно до пункту 5.6 Положення №1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою №6-РПДВ. Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ вважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою № 6-РЖ. Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Один примірник рішення зберігається в контролюючому органі, який прийняв рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі п.п. «г» п.184.1 ст.184 ПК України можливе за умов неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

При цьому, такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.11.2018 року у справі №820/2294/16, від 16.04.2020 року у справі №826/876/17.

Разом з тим, конструкція підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України передбачає наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.11.2022р. у справі №380/8687/20.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття ГУ ДПС оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість стала довідка від 01.11.2023 №303/16-31-04-09-03, щодо подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних місяців.

Тобто, підтверджуючим документом для прийняття контролюючим органом рішення № 3681 від 10.11.2023 про анулювання реєстрації у даному випадку є відповідна довідка щодо анулювання такої реєстрації.

Як вбачається із вказаної довідки контролюючого органу, позивачем не подавались декларації з ПДВ за період з жовтня 2022 року по вересень 2023 року.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що з урахуванням приписів ст. 184 ПКУ та Положення №1130, у ГУ ДПС були наявні підстави для прийняття рішення № 3681 від 10.11.2023 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "ВАЛЕРІЯ".

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги, що позивач протягом 12 послідовних податкових місяців з жовтня 2022 року - вересень 2023 року подав податкові декларації з нульовими показниками, оскільки вказане свідчить про те, що відповідач правомірно анулював реєстрацію позивача, як платника податку на підставі п.п. «г» п.184.1 ст.184 ПК України.

Апелянт, серед іншого, посилається на те, що 29.09.2023 позивачем складено податкову накладну № 1, але не подано її на реєстрацію у передбачений ПК України строк (датою фактичного подання є 12.06.2024). При цьому позивач в обґрунтування поважності несвоєчасного подання зазначеної податкової накладної на реєстрацію посилається на введення в Україні воєнного стану, численні повітряні тривоги та здійснення роботи підприємства у віддаленому режимі.

Проте, колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на таке.

На переконання суду обставини оголошення з 24.02.2022 воєнного стану самі по собі не утворюють підстав для звільнення платників податків від виконання обов`язків, покладених ПК України.

Сам лише факт введення воєнного стану на території України, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, яким чином військова агресія проти України, що стала підставою для його введення, вплинула на спроможність суб`єкта господарювання своєчасно виконати податковий обов`язок, не може слугувати безумовною підставою для визнання неможливості платником податків виконувати податковий обов`язок.

Позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження об`єктивної неможливості здійснення або поважності причин нездійснення господарської діяльності упродовж періоду з жовтня 2022 року по вересень 2023 року.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.10.2023 у справі № 160/19575/22 платник податків, який у зв`язку із проведенням бойових дій втратив можливість здійснювати господарську діяльність, отримувати дохід від підприємницької діяльності та/або навіть втратив основні засоби для ведення такої господарської діяльності не може бути притягнутий до відповідальності у зв`язку із невиконанням ним податкових обов`язків. Разом із тим, для звільнення платника від виконання податкових обов`язків обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку повинні бути реальними та об`єктивними, а не формальними.

Платник податків повинен надати вичерпний перелік документів, які підтверджують виникнення обставин, які унеможливлюють ведення господарської діяльності та виконання податкових обов`язків.

Відтак суд вважає, що власне факт впровадження воєнного стану за відсутності жодних доказів на підтвердження об`єктивної неможливості, зокрема, своєчасного подання позивачем на реєстрацію податкової накладної, не є достатньою підставою для визнання спірного рішення контролюючого органа протиправним та його скасування.

Додатково суд враховує, що відповідач до ухвалення спірного рішення не вчинив жодних дій, спрямованих на виключення можливості настання для підприємства негативних наслідків, передбачених пунктом 184.1 статті 184 ПК України, як-то попередження у будь якій формі (повідомлення/пояснення) контролюючого органа про існування обставин, які унеможливлюють виконання ним свого обов`язку.

Крім того, суд зважає на те, що позивач не вжив жодних заходів з метою оскарження рішення ГУ ДПС України про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 29.09.2023 та не доклав жодних зусиль для доведення в позасудовому, а у разі недосягнення позитивного результату й в судовому порядку наявності правових підстав для її реєстрації в ЄРПН.

Резюмуючи усе вищевикладене, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 3681 від 10.11.2023 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "ВАЛЕРІЯ", є правомірним, та таким, що прийняте з дотримання вимог чинного податкового законодавства.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 по справі № 440/9834/24 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог Державної податкової служби України.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛЕРІЯ» - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 по справі № 440/9834/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва О.А. Спаскін