ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
27 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/20822/23
Головуючий суддя І інстанції Савченко А.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,
за участю секретаря судового засідання Корсун Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 року в адміністративній справі №160/20822/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» звернулось до суду з позовом до Дніпровської митниці, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 29.12.2021 р. форма Р №0000038/7.5-19 щодо збільшення ввізного мита та штрафних санкцій на суму 181177.08 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 29.12.2021 р. форма Р №0000039/7.5-19 щодо збільшення податку на додану вартість та штрафних санкцій на суму 3481720.26 грн.;
- визнати протиправним Акт Дніпровської митниці від 16.12.2021 р. №0021/21/7.5-19/0026511979 «Про результати документальної планової перевірки дотримання Представництвом «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» вимог законодавства України з питань митної справи за період діяльності з 30.09.2018 р. по 30.09.2021 р.;
- зобов`язати Дніпровську митницю надати довідку про відсутність порушень законодавства України з питань митної справи за період діяльності з 30.09.2018 р. по 30.09.2021 р.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» було задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Дніпровської митниці від 29.12.2021 р. № 0000038/7.5-19.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпровської митниці від 29.12.2021 р. № 0000039/7.5-19 у частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 2035251.36 грн. та штрафних санкцій на 203525.14 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Дніпровська митниця, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з огляду на допущенні позивачем правопорушення, спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті у відповідності з приписами чинного законодавства.
Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував відносно задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.
Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу Дніпровської митниці від 13.09.2021 № 152 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання представництвом «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» вимог законодавства України з питань митної справи», на підставі статей 336, 345, частини другої статті 346 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (зі змінами та доповненнями), Плану-графіку документальних планових виїзних перевірок Держмитслужби на ІІІ квартал 2021 року, затвердженого наказом Державної митної служби України від 15 червня 2021 року №441, для перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, наказано Начальнику відділу проведення митного аудиту Дніпровської митниці Косенку Володимиру забезпечити проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання представництвом «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (код ЄДРОУ - 26511979) вимог законодавства України з питань митної справи за період діяльності з 30.09.2018 по 30.09.2021, тривалістю 30 (тридцять) робочих днів з 30.09.2021.
За результатом проведення перевірки відповідачем було складено Акт від 16.12.2021 року №0021/21/7.5-19/0026511979 «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання представництвом «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» вимог законодавства України з питань митної справи за період діяльності з 30.09.2018 по 30.09.2021р.
У пункті 3.1. акту від 16.12.2021р. №0021/21/7.5-19/0026511979 зазначено наступне
Протягом періоду, що перевірявся Представництвом «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» було оформлено 452 митні декларації (далі - МД), пов`язаних:
1) з ввезенням на митну територію України товарів у митному режимі тимчасового ввезення. Усього було оформлено 63 МД типу ІМ 31 ДЕ на товари загальною фактурною вартістю 953698,10 Євро та 5574152,00 дол. США (згідно офіційного курсу Нацбанку на день оформлення МД - 176 688 247 грн.);
2) з подовженням термінів тимчасового ввезення товарів. Усього було оформлено 331 МД типу ІМ 31 ДМ;
3) з зворотнім вивезенням за межі митної території України товарів у митному режимі реекспорту. Усього було оформлено 8 МД типу ЕК 11 АА на товари загальною фактурною вартістю 352292,30 Євро та 165802,00 дол. США (згідно офіційного курсу Нацбанку на день оформлення МД - 15 851 732,22 грн.);
4) з ввезенням на митну територію товарів у митному режимі імпорту (випуск для вільного обігу). Усього було оформлено 10 МД типу ІМ 40 АА та 40 МД типу ІМ 40 ДЕ на товари загальною фактурною вартістю 1743597,66 Євро, 63116,00 турецьких лір, 85834,90 дол. США (згідно офіційного курсу Нацбанку на день оформлення МД - 57 045 771,28 грн.)
У пункті 3.3. акту від 16.12.2021р. №0021/21/7.5-19/0026511979 зазначено таке:
Суцільним порядком була здійснена перевірка дотримання Представництвом «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» строків завершення митного режиму тимчасового ввезення встановлених митним органом. В результаті були встановлені наступні розбіжності:
- митна декларація типу ІМ 31 ДЕ від 12.09.2018 №UA110180/2018/417148, згідно графи D/J даної митної декларації, митним органом встановлена дата завершення митного режиму тимчасового ввезення - 30.08.2019, але з метою подовження строку тимчасового ввезення вищенаведеного товару, до митного органу 09.09.2019, була надана митна декларація типу ІМ 31 ДМ №UA110180/2019/415206;
- митна декларація типу ІМ 31 ДЕ від 12.09.2018 №UA110180/2018/417149, згідно графи D/J - 30.08.2019, МД типу ІМ 31 ДМ №UA110180/2019/415208 подана 09.09.2019;
- митна декларація типу ІМ 31 ДЕ від 14.09.2018 №UA110180/2018/417257, згідно графи D/J 30.08.2019, МД типу ІМ 31 ДМ № UA110180/2019/415209 подана 09.09.2019;
- митна декларація типу ІМ 31 ДЕ від 14.09.2018 № UA110180/2018/417281, згідно графи D/J - 30.08.2019, МД типу ІМ 31 ДМ № UA110180/2019/415230 подана 09.09.2019;
- митна декларація типу ІМ 31 ДЕ від 24.09.2018 №UA110180/2018/417860, графи D/J - 30.08.2019, МД типу ІМ 31 ДМ №UA110180/2019/415232 подана 09.09.2019;
- митна декларація типу ІМ 31 ДЕ від 26.09.2018 № UA110180/2018/418027, графи D/J - 30.08.2019, МД типу ІМ 31 ДМ №UA110180/2019/415233 подана 09.09.2019;
- митна декларація типу ІМ 31 ДЕ від 26.09.2018 № UA110180/2018/418030, згідно графи D/J - 30.08.2019, МД типу ІМ 31 ДМ № UA110180/2019/415231 подана 09.09.2019;
- митна декларація типу ІМ 31 ДЕ від 26.09.2018№ UA110180/2018/418032, згідно графи D/J - 30.08.2019, МД типу ІМ 31 ДМ № UA110180/2019/415234 подана 09.09.2019;
- митна декларація типу ІМ 31 ДЕ від 27.09.2018 № UA110180/2018/418114, згідно графи D/J - 30.08.2019, МД типу ІМ 31 ДМ № UA110180/2019/415236;
- митна декларація типу ІМ 31 ДЕ від 27.09.2018 № UA110180/2018/418115, згідно графи D/J - 30.08.2019, МД типу ІМ 31 ДМ № UA110180/2019/415237 подана 09.09.2019;
- митна декларація типу ІМ 31 ДЕ від 27.09.2018 № UA110180/2018/418116, згідно графи D/J - 30.08.2019, МД типу ІМ 31 ДМ № UA110180/2019/415238 подана 09.09.2019;
- митна декларація типу ІМ 31 ДЕ від 27.09.2018 № UA110180/2018/418142, згідно графи D/J - 30.08.2019, МД типу ІМ 31 ДМ № UA110180/2019/415235 подана 09.09.2019;
- митна декларація типу ІМ 31 ДЕ від 28.09.2018 № UA110180/2018/418258, згідно графи D/J - 30.08.2019, МД типу ІМ 31 ДМ № UA110180/2019/415239 подана 09.09.2019;
- митна декларація типу ІМ 31 ДЕ від 27.09.2019 № UA110150/2019/240728, згідно графи D/J - 30.08.2020, типу ІМ 31 ДМ № UA110130/2020/024491 подана 31.08.2019;
- митна декларація типу ІМ 31 ДЕ від 07.04.2021 №UA110150/2021/005338, згідно графи D/J - 30.06.2021. МД типу ІМ 31 ДМ від 29.06.2021 №UA110150/2021/010232 строк тимчасового ввезення вищенаведеного товару був подовжений до 31.07.2021. МД типу ІМ 31 ДМ від 30.07.2021 №UA110150/2021/012306 строк тимчасового ввезення вищенаведеного товару був подовжений до 31.08.2021. МД типу ІМ 31 ДМ від 31.08.2021 №UA110150/2021/014415 строк тимчасового ввезення вищенаведеного товару був подовжений до 30.09.2021, МД типу ІМ 31 ДМ №UA110150/2021/016677 надана 04.10.2021.
Відповідно до пункту 206.16 статті 206 Податкового кодексу України, у разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано звільнення або умовне звільнення від оподаткування, нецільового використання цих товарів або в разі невиконання у строки, встановлені Митним кодексом України, заходів щодо завершення таких митних режимів особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов`язана сплатити суму податкового зобов`язання, на яку було надане таке звільнення або умовне звільнення, та пеню, нараховану відповідно до статті 129 Податкового кодексу України, розраховану з дня надання звільнення або умовного звільнення від оподаткування.
Тобто, враховуючи наведене, Представництво «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» за невиконання у встановлені строки заходів щодо завершення митного режиму тимчасового ввезення товарів митне оформлення яких було здійснено за цими митними деклараціями зобов`язане сплатити суму податкового зобов`язання, на яку було надане умовне звільнення та пеню, нараховану відповідно до статті 129 Податкового кодексу України, розраховану з дня надання звільнення або умовного звільнення від оподаткування.
Під час аналізу податкових накладних, складених Представництвом «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» у період, який підлягає перевірці, була встановлена наявність податкових накладних де у реквізитах (графах): «Номенклатура товарів/послуг» було зазначено: «Послуги оренди будівельних машин і устаткування». Це зокрема стосувалося наступних податкових накладних: № 45 від 31.01.2020 (дата реєстрації - 14.02.2020), №50 від 28.02.2020 (дата реєстрації - 13.03.2020), № 55 від 31.03.2020 (дата реєстрації - 10.04.2020), № 59 від 30.04.2020 (дата реєстрації - 15.05.2020), №62 від 31.05.2020 (дата реєстрації - 03.06.2020), № 66 від 30.06.2020 (дата реєстрації - 03.07.2020); № 69 від 31.07.2020 (дата реєстрації - 10.08.2020), №70 від 27.08.2020 (дата реєстрації - 31.08.2020).
Згідно реквізитів зазначених податкових накладних, покупцем даної послуги було ТОВ "ТЕМЕЛТАШ ГЕОТЕК" (код ЄДРПОУ 43219029, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 82-Г).
У подальшому було з`ясовано, що послуги з оренди будівельних машин і устаткування надавалися Представництвом «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» на підставі договору оренди техніки та обладнання від 12.12.2019 № 20191212-О з ТОВ "ТЕМЕЛТАШ ГЕОТЕК" (далі Договір).
Згідно п.п. 1.1 Договору Представництво «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» зобов`язується надати в платне, тимчасове користування, а ТОВ "ТЕМЕЛТАШ ГЕОТЕК" прийняти та оплатити це користування техніку та обладнання, найменування та кількість яких визначено згідно з Додатками до Договору.
Згідно Додатку № 1 до Договору, Представництвом «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» була надана в платне, тимчасове користування ТОВ "ТЕМЕЛТАШ ГЕОТЕК" наступні техніка та обладнання:
- самохідна бурова установка CASSAGRANDE C6 1 шт.;
- самохідна бурова установка CASAGRANDE C8 1 шт.;
- стріла для крана 5,5 м 4 шт.; - шнек для цементу довжиною 6 м 2 шт.;
- гідравлічна бурова установка CASAGRANDE - M9 1 шт.; - стріла для бурової установки 14,7 м.; - насос високого тиску TECNIWELL - TW352 1 шт.;
- міксерна станція TECNIWELL TW20 1 шт.;
- насос високого тиску TECNIWELL TW400 1 шт.;
- міксерна станція TECNIWELL TW20 1 шт.
Крім цього, передачу Представництвом «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» даної техніки у тимчасове користування ТОВ "ТЕМЕЛТАШ ГЕОТЕК" підтверджують наступні документи: акти прийому передачі техніки та обладнання: від 03.01.2020, від 27.08.2020; рахунки на оплату: від 31.01.2020 № 4, від 28.02.2020 № 10, від 31.03.2020 № 13, від 30.04.2020 № 16, від 31.05.2020 № 19, від 30.06.2020 № 22, від 31.07.2020 № 26; акти надання послуг: від 28.02.2020 № 9, від 31.01.2020 № 4, від 31.03.2020 № 13, від 30.04.2020 № 16, від 31.05.2020 № 19, від 30.06.2020 № 22, від 31.07.2020 № 25, від 27.08.2020 № 26, від 27.08.2020 № 27.
Представництво «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» листом від 04.11.2021 № LEM-LIM-GEN-002541 надало, в рамках даної перевірки, список митних декларацій згідно яких було здійснено митне оформлення даної техніки та обладнання, а саме:
1. Митна декларація № UA110150/2020/000152;
2. Митна декларація № UA110150/2019/417515;
3. Митна декларація № UA110150/2019/416662;
4. Митна декларація № UA110150/2019/416193;
5. Митна декларація № UA110150/2019/416192.
Тобто, як вбачається з вищенаведеного Представництвом «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» були надані в платне, тимчасове користування ТОВ "ТЕМЕЛТАШ ГЕОТЕК" техніка та обладнання поміщені в митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами.
Тобто, Представництво «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті», за передачу іншій особі товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами згідно митних декларацій №: UA110150/2020/000152 від 08.01.2020, UA110150/2019/417515 від 16.10.2019, UA110150/2019/416662 від 01.10.2019, UA110150/2019/416193 від 24.09.2019, UA110150/2019/416192 від 24.09.2019, повинно сплатити митні платежі в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами.
У висновку акту від 16.12.2021р. №0021/21/7.5-19/0026511979 зазначено таке:
Представництвом «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» у встановлені митним органом строки не були здійснені заходи щодо завершення митного режиму тимчасового ввезення товарів митне оформлення яких було здійснено за митними деклараціями: від 12.09.2018 №UA110180/2018/417148; від 12.09.2018 №UA110180/2018/417149; від 14.09.2018 №UA110180/2018/417257; від 14.09.2018 №UA110180/2018/417281; від 24.09.2018 №UA110180/2018/417860; від 26.09.2018 №UA110180/2018/418027; від 26.09.2018 №UA110180/2018/418030; від 26.09.2018 №UA 110180/2018/418032; від 27.09.2018 №UA 110180/2018/418114; від 27.09.2018 №UA110180/2018/418115; від 27.09.2018 №UA110180/2018/418116; від 27.09.2019 №UA110150/2019/240728; від 07.04.2021 №UA110150/2021/005338, що є порушенням вимог статті 285 та пункту 3 частини 1 статті 292 Митного кодексу України. Враховуючи наведене, у відповідності до пункту 206.16 статті 206 Податкового кодексу України, суму податкового зобов`язання зі сплати ввізного мита за зазначеними митними деклараціями збільшено на 164 706,42 грн. (розрахунок зазначеної суми наведений у додатку 1 до даного акту);
Представництвом «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» у встановлені митним органом строки не були здійснені заходи щодо завершення митного режиму тимчасового ввезення товарів митне оформлення яких було здійснено за митними деклараціями: від 12.09.2018 №UA110180/2018/417148; від 12.09.2018 №UA110180/2018/417149; від 14.09.2018 №UA110180/2018/417257; від 14.09.2018 №UA110180/2018/417281; від 24.09.2018 №UA110180/2018/417860; від 26.09.2018 №UA110180/2018/418027; від 26.09.2018 №UA110180/2018/418030; від 26.09.2018 №UA110180/2018/418032; від 27.09.2018 №UA110180/2018/418114; від 27.09.2018 №UA110180/2018/418115; від 27.09.2018 №UA110180/2018/418116; від 27.09.2018 №UA110180/2018/418142; від 28.09.2018 №UA110180/2018/418258; від 27.09.2019 №UA110150/2019/240728; від 07.04.2021 №UA110150/2021/005338, що є порушенням вимог статті 285, пункту 3 частини 1 статті 292 Митного кодексу України. Враховуючи наведене, у відповідності до пункту 206.16 статті 206 Податкового кодексу України суму податкового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість за зазначеними митними деклараціями збільшено на 2 035 251,36 грн. (розрахунок зазначеної суми наведений у додатку 1 до даного акту);
Представництвом «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» були надані в платне, тимчасове користування ТОВ "ТЕМЕЛТАШ ГЕОТЕК" техніка та обладнання оформленні у митному режимі тимчасового ввезення згідно митних декларацій: від 08.01.2020 №UA110150/2020/000152, від 16.10.2019 №UA110150/2019/417515, від 01.10.2019 №UA110150/2019/416662, від 24.09.2019 №UA110150/2019/416193, від 24.09.2019 №UA110150/2019/416192, що є порушенням вимог статті 285, пункту 3 частини 1 статті 292 Митного кодексу України. Враховуючи наведене, у відповідності до частини 7 статті 286 та частини 7 статті 106 Митного кодексу України, суму податкового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість за зазначеними митними деклараціями збільшено на 1 129 948,88 грн. (розрахунок зазначеної суми наведений у додатку 2 до даного акту).
29 грудня 2021 року Дніпровською митницею винесено податкове повідомлення-рішення форми №0000038/7.5-19, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на 181177,08 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням 164706,44 грн., за штрафними санкціями 16470,64 грн.
Також, 29 грудня 2021 року Дніпровською митницею винесено податкове повідомлення-рішення форми №0000039/7.5-19, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на 3481720,26 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням 3165200,24 грн., за штрафними санкціями 316520,02 грн.
Наведені податкові повідомлення-рішення були прийняті з підстав того, що позивачем не були здійснені заходи щодо завершення митного режиму тимчасового ввезення товарів у встановлені митним органом строки та надане в платне, тимчасове користування техніка та обладнання оформленні у митному режимі тимчасового ввезення за період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення: друге півріччя 2019 року, перше півріччя 2020 року, ІІІ квартал 2021 року.
11 січня 2022 року Представництвом «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» подано скаргу до Державної митної служби України на податкові повідомлення-рішення від 29.12.2021р. №0000038/7.5-19, №0000039/7.5-19.
За результатами розгляду скарги, Державною митною службою України прийнято Рішення від 29.06.2023р. №08-1/10-06/13/4270, яким скаргу «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Дніпровської митниці №0000038/7.5-19 та №0000039/7.5-19 без змін.
Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення від 29.12.2021 р. форма Р № 0000038/7.5-19 щодо збільшення ввізного мита та штрафних санкцій на суму 181177,08 грн. та повідомлення-рішення від 29.12.2021 р. форма Р № 0000039/7.5-19 в частині збільшення податку на додану вартість та штрафних санкцій на суму на 2035251,36 грн. та штрафних санкцій на 203525,14 грн. є неправомірними.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно з п. 25 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, митний режим - комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.
Відповідно до ст. 103 Митного кодексу України, тимчасове ввезення це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Згідно ч. 1 ст. 111 Митного кодексу України, іноземні товари, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, зберігають статус іноземних товарів.
Згідно ч. 1 ст. 104 Митного кодексу України митний режим тимчасового ввезення може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, який передбачає їх перебування під митним контролем.
Відповідно до ч. 6 ст. 104 Митного кодексу України, для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна: 1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення; 2) у випадках, передбачених законодавством, надати митному органу зобов`язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені митним органом; 3) подати митному органу дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством; 4) сплатити митні платежі відповідно до статті 106 цього Кодексу або забезпечити виконання зобов`язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.
Згідно зі ст. 285 Митного кодексу України умовне часткове звільнення від оподаткування ввізним митом застосовується до товарів, зазначених у статті 106 цього Кодексу, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 цього Кодексу.
Порядок застосування умовного часткового звільнення від оподаткування ввізним митом визначено статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 286 Митного кодексу України до товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, застосовується умовне часткове звільнення від оподаткування ввізним митом у порядку, визначеному главою 18 цього Кодексу.
У разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування ввізним митом, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі ввізне мито сплачується у порядку, визначеному частиною сьомою статті 106 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 106 Митного кодексу України, у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до положень Додатка Е до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік) можуть поміщуватися товари (за винятком підакцизних), не зазначені у статтях 105, 189 цього Кодексу, а також у Додатках В.1-В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), або такі, що не відповідають вимогам зазначених Додатків.
Законом від 24.03.2004 №1661-IV Україна приєдналася до Конвенції про тимчасове ввезення (далі Конвенція).
Відповідно до статті 1 Глави І Конвенції про тимчасове ввезення термін «тимчасове ввезення» означає митний режим, який дозволяє приймати на митну територію певні товари (у тому числі транспортні засоби), умовно звільнені від ввізного мита і податків, без застосування заборон чи обмежень економічного характеру на ввезення; такі товари (у тому числі транспортні засоби), мають ввозитися з визначеною метою і призначатися для подальшого вивезення у встановлений термін, та не піддаватися змінам, за винятком нормального зниження їхньої вартості (амортизації) внаслідок їхнього використання.
Пунктом 1 статті 4 Глави III Конвенції про тимчасове ввезення встановлено, що якщо в Додатку не передбачено інше, кожна із Договірних Сторін має право обумовлювати тимчасове ввезення товарів (у тому числі транспортних засобів) наданням митного документа та гарантії.
Для товарів (у тому числі транспортних засобів), на які під час ввезення поширюються заборони чи обмеження відповідно до національного законодавства, може вимагатися додаткова гарантія, відповідно до положень, встановлених національним законодавством (п. 4 ст. 4 Конвенції про тимчасове ввезення).
Отже, Конвенція про тимчасове ввезення надає право Договірним Сторонам обумовлювати тимчасове ввезення товарів на їх митні території, звільняти такі товари від ввізного мита і податків за певних умов та допускає поширення встановлених національним законодавством заборон чи обмежень на такі товари.
Відповідно до ст. 19 Конвенції про тимчасове ввезення положення цієї Конвенції не створюють перешкод для застосування заборон та обмежень, які випливають з національних законів та нормативних актів і ґрунтуються на міркуваннях неекономічного характеру, таких, як міркування моралі чи піклування про громадський порядок, міркування громадської безпеки, гігієни чи здоров`я населення, або міркування ветеринарного чи фітосанітарного порядку, пов`язані із захистом диких видів тварин і рослин, яким загрожує вимирання (знищення), або міркування захисту авторських прав та промислової власності.
Разом з тим, Конвенція про тимчасове ввезення не містить заборони щодо обмеження застосування національним законодавством заходів економічного характеру.
Згідно зі статтею 1 Додатка Е Конвенції часткове звільнення означає звільнення від сплати частини суми ввізного мита й податків, які мали б бути стягнуті, якби товари пройшли процедуру митного оформлення для використання в межах території ввезення, за станом на дату, на яку на них було поширено режим тимчасового ввезення.
Відповідно до ч.ч. 2-6 ст. 106 Митного кодексу України, у разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.
Сума митних платежів сплачується при поміщенні товарів у митний режим тимчасового ввезення та розраховується за встановлений митним органом строк дії цього митного режиму.
У такому ж порядку сплачуються митні платежі у разі продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарів відповідно до статті 108 цього Кодексу.
Загальна сума митних платежів, яка підлягає сплаті за час перебування товарів у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, не повинна перевищувати суми, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.
Сума митних платежів, сплачена на підставі умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами, поверненню не підлягає.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 108 Митного кодексу України строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.
Строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.
З урахуванням мети ввезення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, особливостей транспортних операцій та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів відповідно до частини першої цієї статті та/або транспортних засобів комерційного призначення відповідно до частини другої цієї статті за письмовою заявою власника цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним митним органом. У разі відмови у продовженні строку тимчасового ввезення митний орган зобов`язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулася із заявою про продовження строку тимчасового ввезення, про причини та підстави такої відмови.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 Митного кодексу України митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.
Згідно ч. 7 ст. 106 Митного кодексу України, у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами. При цьому за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті проценти з сум податкових зобов`язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов`язань відповідно до розділу II Податкового кодексу України.
Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 29.12.2021 року №0000038/7.5-19 на суму 181177,08 грн. були висновки відповідача про те, що позивачем не були здійснені заходи щодо завершення митного режиму тимчасового ввезення товарів у встановлені митним органом строки за митними деклараціями: від 12.09.2018 №UA110180/2018/417148; від 12.09.2018 №UA110180/2018/417149; від 14.09.2018 №UA110180/2018/417257; від 14.09.2018 №UA110180/2018/417281; від 24.09.2018 №UA110180/2018/417860; від 26.09.2018 №UA110180/2018/418027; від 26.09.2018 №UA110180/2018/418030; від 26.09.2018 №UA 110180/2018/418032; від 27.09.2018 №UA 110180/2018/418114; від 27.09.2018 №UA110180/2018/418115; від 27.09.2018 №UA110180/2018/418116; від 27.09.2019 №UA110150/2019/240728; від 07.04.2021 №UA110150/2021/005338.
В свою чергу, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 29.12.2021 року № 0000039/7.5-19 в частині суми податкового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 2035251,36 грн. були висновки відповідача про те, що позивачем не були здійснені заходи щодо завершення митного режиму тимчасового ввезення товарів у встановлені митним органом строки за митними деклараціями: від 12.09.2018 №UA110180/2018/417148; від 12.09.2018 №UA110180/2018/417149; від 14.09.2018 №UA110180/2018/417257; від 14.09.2018 №UA110180/2018/417281; від 24.09.2018 №UA110180/2018/417860; від 26.09.2018 №UA110180/2018/418027; від 26.09.2018 №UA110180/2018/418030; від 26.09.2018 №UA110180/2018/418032; від 27.09.2018 №UA110180/2018/418114; від 27.09.2018 №UA110180/2018/418115; від 27.09.2018 №UA110180/2018/418116; від 27.09.2018 №UA110180/2018/418142; від 28.09.2018 №UA110180/2018/418258; від 27.09.2019 №UA110150/2019/240728; від 07.04.2021 №UA110150/2021/005338, що є порушенням вимог статті 285, пункту 3 частини 1 статті 292 Митного кодексу України.
Згідно ст. 285 Митного кодексу України, умовне часткове звільнення від оподаткування ввізним митом застосовується до товарів, зазначених у статті 106 цього Кодексу, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 цього Кодексу. Порядок застосування умовного часткового звільнення від оподаткування ввізним митом визначено статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 292 Митного кодексу України, митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму.
У відповідності до пункту 206.16 статті 206 Податкового кодексу України у разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано звільнення або умовне звільнення від оподаткування, нецільового використання цих товарів або в разі невиконання у строки, встановлені Митним кодексом України, заходів щодо завершення таких митних режимів особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов`язана сплатити суму податкового зобов`язання, на яку було надане таке звільнення або умовне звільнення, та пеню, нараховану відповідно до статті 129 цього Кодексу, розраховану з дня надання звільнення або умовного звільнення від оподаткування.
Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що обов`язок сплатити суму податкового зобов`язання, на яку було надане умовне звільнення, та пеню передбачено, зокрема, в разі невиконання у строки, встановлені Митним кодексом України, заходів щодо завершення таких митних режимів.
Відтак, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що обов`язковою умовою застосування наслідків, передбачених пунктом 206.16 статті 206 Податкового кодексу України, є, по-перше, невиконання заходів щодо завершення митного режиму, а по-друге, невиконання у строки, які передбачені Митним кодексом.
Як вже зазначалось, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень були висновки відповідача про те, що позивач у встановлений строк не виконав заходів щодо завершення митного режиму.
Так, відповідно до частин 1, 3 статті 112 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті. Митний режим тимчасового ввезення припиняється митним органом у разі конфіскації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Отже, митний режим тимчасового ввезення завершується або митним органом, або підприємством шляхом реекспорту товарів, або шляхом поміщення їх в інший митний режим.
Відповідно до пояснень позивача, відображених в адміністративному позові, останній не мав наміру завершувати режим тимчасового ввезення, відповідно, він не мав вчиняти і не вчиняв дій щодо реекспорту товарів, або поміщення їх в інший митний режим.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки застосування наслідків, передбачених пунктом 206.16 статті 206 Податкового кодексу України, можливе в разі невиконання заходів щодо завершення митного режиму у встановлений строк, але самого факту завершення митного режиму не було, тому немає й підстав для висновку, що позивач у встановлений строк не вчинив заходів щодо завершення митного режиму (тобто заходів щодо реекспорту товарів, або поміщення їх в інший митний режим).
В межах спірних правовідносин, виходячи з активної поведінки позивача, останній мав намір продовжити строк режиму тимчасового ввезення та не мав вчиняти заходи щодо завершення митного режиму (тобто заходи щодо реекспорту товарів, або поміщення їх в інший митний режим), а тому підстави для висновку про невчинення останнім відповідних дій у певні строки відсутні.
Також, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що передбачена пунктом 206.16 статті 206 Податкового кодексу України категорія «невиконання у строки, встановлені Митним кодексом України, заходів щодо завершення таких митних режимів» відрізняється від передбаченого статтею 108 Митного кодексу поняття «строки тимчасового ввезення».
При цьому, наслідки, передбачені пунктом 206.16 статті 206 Податкового кодексу України, встановлені саме за невиконання у строки, встановлені Митним кодексом України, заходів щодо завершення митних режимів, а не за порушення строків тимчасового ввезення.
Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач неправомірно застосував у спірних правовідносинах пункт 206.16 статті 206 Податкового кодексу України.
Щодо висновків відповідача про порушення позивачем строків подання податкових (митних) декларацій від 12.09.2018 №UA110180/2018/417148; від 12.09.2018 №UA110180/2018/417149; від 14.09.2018 №UA110180/2018/417257; від 14.09.2018 №UA110180/2018/417281; від 24.09.2018 №UA110180/2018/417860; від 26.09.2018 №UA110180/2018/418027; від 26.09.2018 №UA110180/2018/418030; від 26.09.2018 №UA110180/2018/418032; від 27.09.2018 №UA110180/2018/418114; від 27.09.2018 №UA110180/2018/418115; від 27.09.2018 №UA110180/2018/418116; від 27.09.2018 №UA110180/2018/418142; від 28.09.2018 №UA110180/2018/418258, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що за вказане порушення позивач був притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу на загальну суму 12410,00 грн. за порушення частини 2 статті 108 Митного кодексу України, відповідно до якої строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 108 Митного кодексу України з урахуванням мети ввезення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, особливостей транспортних операцій та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів відповідно до частини першої цієї статті та/або транспортних засобів комерційного призначення відповідно до частини другої цієї статті за письмовою заявою власника цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним митним органом. У разі відмови у продовженні строку тимчасового ввезення митний орган зобов`язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулася із заявою про продовження строку тимчасового ввезення, про причини та підстави такої відмови.
Як видно з матеріалів справи, 09.09.2019 року позивач подав до митниці заяви про продовження митного режиму тимчасового ввезення товару за деклараціями від 12.09.2018 №UA110180/2018/417148; від 12.09.2018 №UA110180/2018/417149; від 14.09.2018 №UA110180/2018/417257; від 14.09.2018 №UA110180/2018/417281; від 24.09.2018 №UA110180/2018/417860; від 26.09.2018 №UA110180/2018/418027; від 26.09.2018 №UA110180/2018/418030; від 26.09.2018 №UA110180/2018/418032; від 27.09.2018 №UA110180/2018/418114; від 27.09.2018 №UA110180/2018/418115; від 27.09.2018 №UA110180/2018/418116; від 27.09.2018 №UA110180/2018/418142; від 28.09.2018 №UA110180/2018/418258.
Так, митний орган дійшов висновку, що додаткові митні декларації для продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами подані до митного оформлення 09.09.2019 р., тобто після завершення встановленого строку, у зв`язку з чим застосував штраф, однак не відмовив в продовженні митного режиму.
Таким чином, позивача вже притягнуто до відповідальності за порушення строків тимчасового ввезення, передбачених статтею 108 Митного кодексу України, що не є предметом цього спору.
Отже, проаналізувавши встановлені обставини справи та приписи законодавства, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 29.12.2021 р. форма Р № 0000038/7.5-19 щодо збільшення ввізного мита та штрафних санкцій на суму 181177,08 грн. та повідомлення-рішення від 29.12.2021 р. форма Р № 0000039/7.5-19 в частині збільшення податку на додану вартість та штрафних санкцій на суму на 2035251,36 грн. та штрафних санкцій на 203525,14 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 року в адміністративній справі №160/20822/23 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, визначених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддяС.М. Іванов
суддяВ.Є. Чередниченко
суддяВ.А. Шальєва
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2025 |
Оприлюднено | 10.03.2025 |
Номер документу | 125653307 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Іванов С.М.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Савченко Артур Владиславович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Савченко Артур Владиславович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Савченко Артур Владиславович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні