Постанова

від 06.03.2025 по справі 420/23300/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/23300/24

Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.

Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 18.09.2024р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Док-Сервіс» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

24.07.2024р. приватне підприємство (надалі - ПП) «Док-Сервіс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №1067/15-32-04-03-03 від 28.06.2024 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; зобов`язання Державну податкову службу України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість з 28.06.2024 року шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податків на додану вартість за індивідуальним податковим номером 358555915025 із збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість станом на 28.06.2024 рік.

В обґрунтування позову позивач вказує, що при прийнятті рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ ПП «Док-Сервіс» від 28.06.2024 року №1067/15-32-04-03-03 Головне управління державної податкової служби в Одеській області не прийняло до уваги та не перевірила в системі обліку реєстрації податкових накладних, що у відповідності до податкової накладної №2 від 30.11.2023 року (реєстраційний номер у єдиному реєстрі податкових накладних 9341838630) ТОВ «Пальмира Буд» реалізовано товарно-матеріальні цінності (пінопласт) на адресу ПП «Док-Сервіс» згідно договору постачання від 01.10.2023 року на суму 3360грн., в тому числі ПДВ 560грн. та були сплачені кошти згідно платіжної інструкції №464 від 30.11.2023 року. Також, у відповідності до податкової накладної №29 від 14.03.2024 року (реєстраційний номер у єдиному реєстрі податкових накладних 9066937791) отримано послуги з оцінки необоротних активів згідно договору про надання послуг з оцінки №17/24К від 01.03.2024 року ТОВ «Консалтингова компанія «Острів» на суму 30000грн., у тому числі ПДВ 5000грн., та були сплачені кошти згідно платіжної інструкції №477 від 14.03.2024 року. У відповідності до податкової накладної №15603 від 17.04.2024 року (реєстраційний номер у єдиному реєстрі податкових накладних 9121043769) отримано послуги з обробки даних та формування кваліфікованого сертифікату відкритого ключа та постачання КП «Програмний комплекс Варта» згідно акту прийму-передачі від 17.04.2024 року реєстрі ТОВ «Центр сертифікації ключів Україна» на суму 1386грн., у тому числі ПДВ 231грн., та були сплачені кошти згідно платіжної інструкції №481 від 17.04.2024 року. Вказані податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №9341838630, №9066937791, №9121043769. Тому, доводи Головного управління державної податкової служби в Одеській області про відсутність постачання/придбання товарів (послуг) здійснених з метою формування підприємством податкового зобов`язання чи податкового кредиту є помилковими. Наведені обставини вказують на відсутність підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ, визначених пп.«г» п.184.1. ст.184 ПК України та пп.«г» п.5.1 розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1130 від 14 листопада 2014 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2024р. позов задоволений, оскільки відповідачем у відповідності до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1130 від 14.11.2014р., на підтвердження дотримання Порядку прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців позивачу не надавалася. Крім того, на підтвердження постачання/придбання товарів (послуг) здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту позивачем здійснювалися господарськи операції, та було зареєстровано податкові накладні, на підставі яких у платника податку ПП «Док-Сервіс» залишилось право сформувати податковий кредит протягом 365 днів, а тому у податкового органу були відсутні підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом при вирішенні справи вимог законодавства, внаслідок чого просить судове рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на те, що ПП «Док-Сервіс» подавав податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.06.2023 до 01.06.2024 з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 гривень. Факт реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних №2 від 30.11.2023, №29 від 14.03.2024, №15603 від 17.04.2024 року не призводить до автоматичного декларування сум ПДВ за такою накладною, і не звільняє позивача від податкового обов`язку своєчасно подавати до контролюючого органу декларації з ПДВ з відображенням обсягів оподатковуваних операцій за місяць для нарахування та сплати податку.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ПП «Док-Сервіс» зареєстроване платником ПДВ 26 жовтня 2010 року, що підтверджується копією свідоцтва №100307122 від 26 жовтня 2010 року.

Комісією, створеною відповідно до розпорядження ГУ ДПС від 05.01.2021 року №1-р встановлено, що ПП «Док-Сервіс» протягом 12 календарних місяців подає декларації, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів (послуг) здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту; платник подає податкові декларації з ПДВ протягом періоду з 01.06.2023 року до 01.06.2024 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту протягом періоду та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткування операцій 0 гривень. Розмір податкової заборгованості з ПДВ складає 0 грн. Наявна підстава для анулювання реєстрації платника ПДВ у зв`язку з тим, що особа протягом 12 послідовних податкових місяців подає декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та відповідно до пп.«г» п 184.1 ст.184 ПК України. /а.с.8-9/

28 червня 2024 року ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення №1067/15-32-04-03-03 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Не погоджуючись з рішенням контролюючого органу про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до підпунктів 49.2, 49.4 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Статтею 184 ПК України визначено порядок та підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.184.1 ст.184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов`язань у випадках, визначених цим розділом; б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов`язань із податку у випадках, визначених цим розділом; в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість; г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту; ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними; д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута; е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб`єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду; є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність; з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Згідно з п. 184.2 ст. 184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, та на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату: подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації; зазначену в судовому рішенні; припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку; що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.

Згідно з вимогами п. 184.3 ст. 184 ПК України контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 цієї статті.

Відповідно до вимог п. 184.10 ст. 184 ПК України про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Пунктами 184.5-184.6 статті 184 ПК України передбачено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Аналогічні за змістом приписи викладені у Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1130 від 14.11.2014 року (надалі Положення №1130), яке розроблене відповідно до розділів I, II, V, XIV, XVIII Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Згідно з пунктом 5.5 Положення № 1130 контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтверджуючих документів (відомостей).

Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) (підпункт 3 абзацу 3 пункту 5.5. Наказу №1130).

Відповідно до пункту 5.6 Наказу №1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

З аналізу наведених вище правових норм випливає, що подання платником податку протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій (податкових розрахунків), які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, є підставою для анулювання реєстрації такої особи як платника податку на додану вартість за самостійним рішенням контролюючого органу.

При цьому, з метою вирішення питання щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган має враховувати останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації до складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

У свою чергу, підтверджуючим документом для прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації у даному випадку є відповідна довідка щодо анулювання такої реєстрації.

Проте, на підтвердження дотримання Порядку прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника, відповідачем, як позивачу так й до суду вказана довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців не надавалася, що є порушенням норм Положення №1130.

Судовим розглядом встановлено, що зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що для обрахунку 12-місячного терміну відсутності постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту ГУ ДПС взято період з червня 2023 по червень 2024 року.

Тобто, при прийнятті оскаржуваного рішення ГУ ДПС виходило з того, що ПП «Док-Сервіс» у період з червня 2023 по червень 2024 року не здійснювало постачання або придбання товарів з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/ розрахунку коригування.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право на віднесення сум ПДВ за придбаними товарами та послугами до податкового кредиту зберігається за платником податку протягом 365 днів з дати складання податкової накладної, а у розглядуваному періоді податкові накладні складено контрагентами позивача у період з березня 2023 року по квітень 2023 року, тому позивач мав законні та обґрунтовані очікування про можливість включення сум ПДВ до податкового кредиту щонайменше протягом 2024 року, а, відтак, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, що зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до п.5.10 Положення № 1130, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації.

Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Якщо анулювання реєстрації платника ПДВ було здійснене згідно з рішенням про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість за формою № 7-РПДВ (додаток 7), то скасування анулювання реєстрації платника ПДВ проводиться шляхом скасування запису про такого платника у Переліку. При цьому не скасовуються рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ та анулювання реєстрації інших платників ПДВ, включених до Переліку.

Рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою). Таке рішення або його засвідчена копія направляється із супровідним листом до Державної податкової служби України у десятиденний строк після прийняття.

У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей:

1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється;

2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ;

3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту "в" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу;

4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.

Тобто підставою для внесення до Реєстру відомостей щодо скасування анулювання реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 826/11485/15.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі по тексту - Порядок № 569).

Пунктом 3 Порядку № 569 визначено, що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДПС та Казначейством.

Згідно з пунктом 5 цього Порядку, електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДПС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку.

Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПК України, надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДПС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 6 цього Порядку).

У разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається (пункт 7 Порядку № 569).

У разі повторної реєстрації особи платником податку йому відкривається новий електронний рахунок (пункт 8 Порядку №569).

Згідно з пунктом 13 Порядку № 569 платник податку має право отримувати у ДПС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Слід зазначити, що нормами ПК України та Порядку № 569 не передбачено відновлення закритого рахунку платника податків в СЕА після скасування реєстрації такого суб`єкта господарювання платником ПДВ та поновлення в облікових даних платника податку суми ПДВ, без проведення обчислення відповідно до формули визначеної пунктом 9 Порядку № 569, навіть у випадку поновлення свідоцтва платника ПДВ.

Крім того, слід звернути увагу на те, що 23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX (далі по тексту - Закон № 466-ІХ).

Цим законодавчим актом пункт 200-1.3 статті 201-1 ПК України доповнено абзацами двадцять сьомим і двадцять восьмим.

Згідно з положеннями вказаних норм, у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, УНакл (сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене). Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу.

Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади/рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)/.

Європейським судом з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік, заява № 6689/03) було зазначено, що затримки у відшкодуванні ПДВ можна вважати втручанням у право на мирне володіння своїм майном, а постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів, порушує «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном.

Така позиція Європейського суду з прав людини свідчить на користь висновку, що в контексті податкових спорів позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ) розглядається як позбавлення власності.

Таким чином, створення перешкод чи встановлення обмежень, що не ґрунтуються на вимогах закону у праві вільно розпоряджатись накопиченим за наслідками розрахунків з бюджетом від`ємним значенням з податку на додану вартість є формою втручанням у право на мирне володіння своїм майном.

Вказана правова позиція також підтверджується практикою Верховного Суду з подібних правовідносин, викладеною у постанові від 24 січня 2019 року у справі №805/2554/16.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що для повного та ефективного відновлення порушених прав позивача суд першої інстанції обґрунтовано поновив реєстрацію платника податку.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив позов.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційних скарг покласти на Державну податкову службу України, Головне управління ДПС в Одеській області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. КрусянСудді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв