Постанова

від 04.03.2025 по справі 334/10085/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 04.03.2025 Справа № 334/10085/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУН 334/10085/24 Головуючий у І інстанції: Добрєв М.В.

Провадження №22-ц/807/450/25 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Кухаря С.В.,

Онищенка Е.А.,

секретар: Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Келембета Олександра Миколайовича на ухвалу Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 16 грудня 2024 року про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позовуу справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юніт Фонд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Кепітал Менеджмент», Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Акцент», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управліннями активами «Клевер Кепітал» про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 треті особи: АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юніт Фонд», ТОВ «Юніт Кепітал Менеджмент», АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Акцент», ТОВ «Компанія з управліннями активами «Клевер Кепітал», в якому просила поділити спільне майно подружжя, якому просила суд:

- визнати за ОСОБА_1 майнові правана об`єктнезавершеного будівництва-квартиру проектнийномер 77в житловомубудинку ускладі об`єкта:«Будівництво житлово-офісногокомплексу зоб`єктами торгово-розважальної,ринкової,соціальної інфраструктурита паркінгамина вул.Сім`ї Хохлових,8у Шевченківськомурайоні містаКиєва загальноюплощею 71,6кв.м.,права таобов`язки інвестора,які виниклина підставіінвестиційного договору№ А0604/077від 17.09.2021,що бувукладений міжАТ «Закритийнедиверсифікований венчурнийкорпоративний інвестиційнийфонд «ЮнітФонд» відімені,в інтересахта зарахунок якогона підставіДоговору №06/08-2018про управлінняактивами корпоративногоінвестиційного фондувід 06.08.2018діє ТОВ «Юніт Кепітал Менеджмент» та ОСОБА_2 ;

-визнати за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт незавершеного будівництва - квартиру проектний номер 156 в житловому будинку у складі об`єкта: «Будівництво житлово-офісного комплексу з об`єктами торгово-розважальної, ринкової, соціальної інфраструктури та паркінгами на вул. Сім`ї Хохлових, 8 у Шевченківському районі міста Києва загальною площею 50,7 кв.м., права та обов`язки інвестора, які виникли на підставі інвестиційного договору № А0606/156 від 17.09.2021 року, що був укладений між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юніт Фонд» від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі Договору № 06/08- 2018 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 06.08.2018 діє ТОВ «Юніт Кепітал Менеджмент» та ОСОБА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 майнові права на незавершене будівництвом машиномісце № 3-152, загальна площа 13,8 кв.м., яке знаходиться в Будинку (проектний номер А05), на -1 поверсі підземного паркінгу у складі об`єкта: «Будівництво житлово-офісного комплексу з об`єктами торгово-розважальної, ринкової, соціальної інфраструктури та паркінгами на вул. Сім`ї Хохлових, 8 у Шевченківському районі міста Києва», права та обов`язки покупця за попереднім договором купівлі-продажу машиномісця від 17.09.2021 року, посвідченого Матковською М.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, що був укладений між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Акцент» від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі Договору про управління активами корпоративного інвестиційного фонду № 07/03-2017/1 від 07.03.2017 року діє Товариство з обмеженою діяльністю «Компанія з управління активами «Клевер Кепітал» та ОСОБА_2 ;

- визнати за ОСОБА_1 майнові права на незавершене будівництво машиномісце № 3-151, загальна площа 13,8 кв.м., яке знаходиться в Будинку (проектний номер А05), на -1 поверсі підземного паркінгу у складі об`єкта: «Будівництво житлово-офісного комплексу з об`єктами торгово-розважальної, ринкової, соціальної інфраструктури та паркінгами на вул. Сім`ї Хохлових, 8 у Шевченківському районі міста Києва», права та обов`язки покупця за попереднім договором купівлі-продажу машиномісця від 17.09.2021 року, посвідченого Матковською М.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, що був укладений між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Акцент» від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі Договору про управління активами корпоративного інвестиційного фонду № 07/03-2017/1 від 07.03.2017 року діє Товариство з обмеженою діяльністю «Компанія з управління активами «Клевер Кепітал» та ОСОБА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль Skoda Oktavia 1968 2018 року випуску;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на апартаменти, загальною площею 92,8 кв.м., житлова площа 53,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру загальною площею 164,2 кв.м., житлова площа 99,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на машиномісце № НОМЕР_1 в приміщенні № НОМЕР_2 , загальною площею 19,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на машиномісце № НОМЕР_3 в приміщенні № НОМЕР_2 , загальною площею 18,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на машиномісце № НОМЕР_4 в паркінгу житлового будинку в приміщенні № 108, загальною площею 20,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_4 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль Audi RS6 3996, 2024 року випуску;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль Porsche Macan 2997, 2017 року випуску;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль Skoda Oktavia 1968 2006 року випуску;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на мотоцикл Geon X-road 202 199 2019 року випуску;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в якості компенсації нерівності часток при поділі спільного майна грошові кошти в сумі 10159 229,80 грн.

Разом з позовною заявою, ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви зазначено, що за час перебування в зареєстрованому шлюбі позивачем та відповідачем було набуто у спільну сумісну власність майно, загальна вартість якого складає 40330826,80 грн.

1. Апартаменти, загальною площею 92,8 кв.м., житлова площа 53,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , придбана на підставі договору купівлі-продажу від 26.04.2023 року, посвідченого Сліпченко А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, право власності зареєстровано за Відповідачем, ринкова вартість - 8 838 213,00 грн;

2. Квартира, загальною площею 164,2 кв.м., житлова площа 99,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , придбана на підставі договору купівлі-продажу від 17.09.2018 року, посвідченого Вовк 1.1, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, право власності зареєстровано за Позивачем та за Відповідачем ринкова вартість - 10 414 629,00 грн;

3. Машиномісце № 47 в приміщенні № 36, загальною площею 19,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 , придбано на підставі договору купівлі-продажу від 01.10.2018 року, посвідченого Вовк І.І, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, право власності зареєстровано за Відповідачем, ринкова вартість - 535 340,00 грн;

4. Машиномісце № 24 в приміщенні № 36, загальною площею 18,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 , придбано на підставі договору купівлі-продажу від 01.10.2018 року, посвідченого Вовк І.І, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, право власності зареєстровано за Позивачем, ринкова вартість - 507 602,00 грн;

5. Машиномісце АДРЕСА_5 , придбано на підставі договору купівлі-продажу від 03.11.2016 року, посвідченого Щербиною В.С. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, право власності зареєстровано за Позивачем, ринкова вартість - 563 078,00 грн.;

6. Незавершена будівництвом квартира загальною площею 71,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_6 , майнові права набуті 17.09.2021 року на підставі інвестиційного договору Відповідачем, інвестиційна вартість - 4 555 540,47 грн.;

7. Незавершена будівництвом квартира загальною площею 50,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_7 , майнові права набуті 17.09.2021 року на підставі інвестиційного договору Позивачем, інвестиційна вартість - З 454 947,17 грн.;

8. Незавершене будівництвом машиномісце № 3-152, загальна площа 13,8 кв.м., майнові права набуті 17.09.2021 року на підставі попереднього договору купівлі-продажу машиномісця Відповідачем, інвестиційна вартість - 744 014,88 грн.;

9. Незавершене будівництвом машиномісце № 3-151, загальна площа 13,8 кв.м., майнові права набуті 17.09.2021 року на підставі попереднього договору купівлі-продажу машиномісця Позивачем, інвестиційна вартість - 612 012,24 грн.

ОСОБА_1 зазначала, що вона має обґрунтовані підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення її позову до ОСОБА_2 може призвести до неможливості виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, оскільки відповідач здійснює активні дії, направлені на реалізацію спірного майна.

Так, в мережі Інтернет наявні оголошення про продаж майна, що є спільною сумісною власністю сторін: автомобіля Porsche Macan 2997, 2017 року випуску, що зареєстрований за відповідачем 21.05.2020.

Однак такий продаж з нею як зі співвласницею не узгоджувався, своєї згоди на продаж вона не надавала.

Посилаючись на означені обставини, ОСОБА_1 просила суд вжити заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя шляхом накладення арешту на спірне майно, а саме:

- накласти арешт на апартаменти, загальною площею 92,8 кв.м., житлова площа 53,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1668711351101, що належить ОСОБА_2 ;

- накласти арешт на 1/2 квартири, загальною площею 164,2 кв.м., житлова площа 99,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1619241623101, що належить ОСОБА_2 ;

- накласти арешт на машиномісце № НОМЕР_1 в приміщенні № НОМЕР_2 , загальною площею 19,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1638859623101, що належить ОСОБА_2 ;

- накласти арешт на автомобіль Audi RS6 3996, 2024 року випуску, № куз. НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_2 ;

- накласти арешт на автомобіль Porsche Macan 2997, 2017 року випуску № куз. НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_2 ;

- накласти арешт на автомобіль Skoda Oktavia 1968 2006 року випуску № куз. НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_2 ;

- накласти арешт на автомобіль Skoda Oktavia 1968 2018 року випуску № куз. НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_2 ;

- накласти арешт на мотоцикл Geon X-road 202 199 2019 року випуску № шасі НОМЕР_9 , що належить ОСОБА_2 .

Ухвалою Ленінськогорайонного судум.Запоріжжявід 16грудня 2024 року заяву задоволено частково.

Накладено арешт на рухоме майно - транспортний засіб автомобіль Porsche Macan 2997, 2017 року випуску № куз. НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_2 , заборонивши його відчуження до виконання рішення суду.

Не погоджуючисьіз зазначеноюухвалою суду, ОСОБА_1 в особіпредставника адвоката КелембетаО.М.подала апеляційнускаргу,в якій,посилаючись нанеправильне застосуваннясудом першоїінстанції нормматеріального права,порушення нормпроцесуального права,невідповідність висновківсуду обставинамсправи,просить скасуватиухвалу Ленінськогорайонного судум.Запоріжжявід 16грудня 2024 року вчастині відмовив задоволенніїї заяви, та прийняти нову постанову про повне задоволення заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач просила накласти арешт на майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, титульним власником якого є відповідач, що дає йому можливість самостійно розпоряджатися цим майном.

На думку скаржниці, суд першої інстанції формально підійшов до оцінки наданим нею доказів, тому дійшов помилкових висновків, що вона не надала доказів того, що існують підстави вважати, що відповідач має намір здійснити відчуження іншого майна, окрім автомобіля.

ОСОБА_1 в особі представника адвоката Келембета О.М. зазначає, що обставини та докази, на які вона посилається у заяві про забезпечення позову, свідчать про відношення відповідача до майна, що є предметом спору, яке зокрема, виражається у відсутності поваги до її прав та охоронюваних інтересів щодо спірного майна, що свідчить про рівень правосвідомості відповідача, його здатність утримуватися від дій, що можуть мати негативні наслідки для ОСОБА_1 , нехтування її інтересами.

Розуміючи та усвідомлюючи правовий статус спірного майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, та наявність на нього не тільки його власних особистих прав, користуючись технічною можливістю, а саме тим, що автомобіль Porsche Macan 2997, 2017 року випуску, оформлений на його ім`я, отже, для продажу формальна участь позивача непотрібна, відповідач здійснив активні заходи, направлені на продаж цього майна.

На думку скаржниці, такі дії ОСОБА_2 свідчать про його відношення до спірного майна в цілому, наявність намірів та готовність проявляти аналогічну поведінку не тільки щодо зазначеного автомобіля, а і щодо іншого майна, що є предметом поділу, яке оформлене на його ім`я.

ОСОБА_1 в особі представника адвоката Келембета О.М. вважає, що ці обставини у своїй сукупності утворюють достатньо обґрунтовані припущення про неможливість або ускладнення виконання можливого рішення суду при невжитті всіх заходів забезпечення позову. Проте, задовольнивши заяву лише в частині, суд першої інстанції застосував надмірно високі та завідомо недосяжні стандарти доказування, що на думку скаржниці, нівелює мету існування інституту забезпечення позову як складової правосуддя.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особіпредставника адвоката Бєліка А.С. заперечує проти доводів ОСОБА_1 , зазначає, що позивач зловживає своїм правом на забезпечення позову, прохаючи про накладення арешту на особисту приватну власність відповідача, що не підлягає поділу і є заставним майном банку. Крім того, зазначає, що автомобіль Porsche Macan 2997, 2017 року випуску, не належить відповідачу, оскільки подружжя його продано 05.11.2024 під час перебування у шлюбі до подання позову про поділ майна і розірвання шлюбу. Авто перереєстровано на нового власника.

Вимоги ОСОБА_1 про накладення арешту на апартаменти, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вважає порушенням принципу розумності та обґрунтованості, такими, що не відповідають критерію необхідності, з огляду на те, що вказана квартира придбана за договором купівлі-продажу від 26.04.2023. Згідно з п. 4.4 Договору, майно набувається у спільну сумісну власність подружжя. Договір має застереження, що його укладено за згодою ОСОБА_1 . Таким чином, зазначений об`єкт має статус спільної сумісної власності подружжя, і для його реалізації необхідна згода позивача, що унеможливлює його продаж відповідачем самостійно.

Вимога ОСОБА_1 про накладення арешту на належну відповідачу 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на думку відповідача, незаконна, оскільки вказана квартира придбана за договором купівлі-продажу від 20.09.2018, в якому покупцями є відразу обоє з подружжя: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У п. 1.8 Договору зазначено, що покупці довели до відома покупця, продавець взяв до уваги той факт, що подружжя набувають квартиру по частці в особисту приватну власність.

Машиномісце АДРЕСА_8 придбане 01.10.2018 у період перебування сторін у шлюбі. Згідно з п. 1.7 Договору купівлі-продажу позивач надала згоду на купівлю вказаного об`єкта, тому це майно має статус спільного сумісного майна подружжя, що унеможливлює його продаж за відсутності згоди ОСОБА_1

Автомобіль Audi RS6 3996, 2024 року випуску придбаний за Договором споживчого кредиту від 08.08.2024. Підя ачс його придбання також було укладено Договір застави, за умовами якого, майнові права на автомобіль належать АТ «Державний ощадний банк України», тому реалізувати його неможливо. А накладення арешту на цей автомобіль призведе до порушення прав заставодержателя.

Однак ОСОБА_2 в особіпредставника адвоката Бєліка А.С. визнає вимоги заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на три об`єкти рухомого майна:

- автомобіль Skoda Oktavia 1968 2006 року випуску № куз. НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_2 ;

- автомобіль Skoda Oktavia 1968 2018 року випуску № куз. НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_2 ;

- мотоцикл Geon X-road 202 199 2019 року випуску № шасі НОМЕР_9 , що належить ОСОБА_2 ,

Оскільки вказане майно придбане подружжям у період шлюбу і зареєстроване за відповідачем, він має технічну можливість продати його без згоди позивача, просить задовольнити заяву ОСОБА_1 в цій частині.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 в особі представника адвоката Келембета О.М. наголошує на належності всього майна до спільного сумісного майна подружжя.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Келембет О.М. наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Представник ОСОБА_2 адвокат Бєлік А.С. заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, доводи учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 2 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

В силу ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому слід враховувати, що вжитті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватисялише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Згідно з п. 6, 7 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Пунктами 1 ч. 1 ст. 150ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позивач не довела належними доказами намірів відповідача відчужити майно, що є спільною власністю подружжя, оскільки такий висновок є таким, що не відповідає завданням цивільного судочинства, інтересів сторін та принципу диспозитивності, адже здійснення аналізу доказів та вирішення питання щодо поділу майна подружжя належить під час розгляду справи по суті спору, а не на стадії забезпечення позову.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки відчуження майна на користь третіх осіб за час розгляду справи в суді унеможливить виконання рішення суду в такій справі.

Колегія суддів зауважує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Оскільки предметом спору є поділ майна подружжя, наслідком розгляду якого може бути визнання права власності на частину цього майна, колегія суддів доходить висновку про те, що такий вид забезпечення позову, про який просить позивач, є співмірним із заявленими позовними вимогами та направлений на охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер.

Необхідність застосування таких заходів забезпечення позову продиктовано фактичними обставинами цієї справи, оскільки між сторонами виник спір щодо поділу спільного майна подружжя, для вирішення якого позивач змушена звернутися до суду, беручи до уваги вищеозначені обставини, а також те, що відповідно до приписів чинного законодавства суд може поділити тільки те майно, що наявне у сторін на час розгляду справи. Вказане свідчить про наявність підстав для висновку, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Доводи сторони відповідача про те, що автомобіль Porsche Macan 2997, 2017 року випуску № куз. НОМЕР_6 , не належить ОСОБА_2 не підтверджені матеріалами справи, оскільки у відповіді Головного сервісного центру МВС від 22.11.2024, копію якої представник відповідача надав до відзиву на апеляційну скаргу, свідчить про те, що вказаний автомобіль зареєстрований за ОСОБА_2 . Доказів перереєстрації його на іншу особу апеляційному суду не надано.

Доводи відповідача щодо незаконності накладення арешту на належну йому 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки вказана квартира придбана за договором купівлі-продажу від 20.09.2018, в якому покупцями є відразу обоє з подружжя: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У п. 1.8 Договору зазначено, що покупці довели до відома покупця, продавець взяв до уваги той факт, що подружжя набувають квартиру по частці в особисту приватну власність, колегія суддів не приймає оскільки поділ майна по частині на засадах рівності часток не означає поділ кожного об`єкта у складі спільного майна по частині кожної зі сторін, оскільки такий поділ не здатен забезпечити належну можливість власникам у майбутньому реалізувати їм на праві власності майно.

Враховуючи вищевикладене, враховуючи факт спроби відповідача відчужити автомобіль, що є предметом поділу майна подружжя, якого відповідач не заперечує, що свідчить про обґрунтованість та пропорційність заявлених ОСОБА_1 у її заяві про забезпечення позову як таких, що забезпечать виконання рішення суду у разі задоволення позову, та обмежать можливість іншої сторони у вчиненні недобросовісних дій та зловживанні процесуальними правами.

Крім того, з урахуванням процесуального права позивача на уточнення позовних вимог, доводів сторони відповідача про неостаточність переліку спірного майна, значну вартість ціни позову у справі, апеляційний суд вважає доцільним накладення арешту на майно, про яке просила позивач.

Колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги щодо накладення арешту на все спірне майно, яке набуто подружжям за час шлюбу, адже існує обґрунтоване припущення здійснення відповідачем дій, направлених на зменшення вартості вказаного майна, або вчинення інших дій, направлених для утруднення або неможливості виконання судового рішення, тому має місце невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, у зв`язку з чим, на підставі вимог ч. 1 ст. 376 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу Ленінського районногосуду м.Запоріжжявід 16грудня 2024рокута прийняти нову постанову про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Келембета Олександра Миколайовича задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 16 грудня 2024 року в цій справі в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову скасувати. Ухвалити в цій справі нову постанову, якою:

«Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юніт Фонд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Кепітал Менеджмент», Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Акцент», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управліннями активами «Клевер Кепітал» про поділ спільного майна подружжя, задовольнити.

Накласти арешт на апартаменти, загальною площею 92,8 кв.м., житлова площа 53,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1668711351101, що належить ОСОБА_2 .

Накласти арешт на 1/2 квартири, загальною площею 164,2 кв.м., житлова площа 99,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1619241623101, що належить ОСОБА_2 .

Накласти арешт на машиномісце № НОМЕР_1 в приміщенні № НОМЕР_2 , загальною площею 19,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1638859623101, що належить ОСОБА_2 .

Накласти арешт на автомобіль Audi RS6 3996, 2024 року випуску, № куз. НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_2 .

Накласти арешт на автомобіль Skoda Oktavia 1968, 2006 року випуску № куз. НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_2 .

Накласти арешт на автомобіль Skoda Oktavia 1968, 2018 року випуску № куз. НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_2 .

Накласти арешт на мотоцикл Geon X-road 202 199 2019 року випуску № шасі НОМЕР_9 , що належить ОСОБА_2 .

В іншій частині ухвалу Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 16 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 06 березня 2025 року.

Головуючий:

Судді: