Рішення від 07.03.2025 по справі 177/2971/24

Справа № 177/2971/24

2/215/1253/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Камбул М.О.,

за участю: секретаря судового засідання Савельєвої Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС»</a>, треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяна Юріївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

18.12.2024 представник позивача, адвокат Пахомова Д.М., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до Криворізького районного суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «ДЕБТ ФОРС», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просить визнати виконавчий напис від 12.06.2021, зареєстрованого в реєстрі за №80433, який вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., щодо стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в розмірі 83509,30 грн., таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В обгрунтування позову вказує, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. перебуває виконавче провадження №67996565 з примусового виконання виконавчого напису від 12.06.2021, зареєстрованого в реєстрі за №80433, який вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з позивача заборгованості в розмірі 83509,30 грн. на користь ТОВ «Дебт Форс». Однак, представник вважає, що виконавчий напис вчинено з порушеннями вимог законодавства, а тому він є таким, що не підлягає виконанню, оскільки позивач не отримувала жодних листів про наявність заборгованості, а також не було витребувано у відповідача всіх необхідних документів для перевірки факту наявності безспірної заборгованості її перед відповідачем ТОВ «Дебт Форс». Також зазначає, що кредитний договір не був посвідчений нотаріально. Крім того, приватний нотаріус у виконавчому написі посилався на п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованість проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ №1172 від 29.06.1999, але на момент вчинення вказаного виконавчого напису, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 було визнаною не чинною та незаконною постанову КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення Переліку №1172 зазначеним пунктом 2.

Таким чином, представник позивача вважає, що в даному випадку наявні достатні правові підстави вважати виконавчий напис, щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 83509,30 грн., вчиненим з порушенням вимог чинного законодавства та таким, що не підлягає виконанню.

Заяви, клопотання учасників справи.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача, адвокат Пахомова Д.М. не з`явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином.

Представник відповідача ТОВ «Дебт Форс», Костюченко М. в судове засідання не з`явилася, 25.02.2025 через канцелярію суду подала відзив на позов в якому просила відмовити взадоволенні позову та заявила клопотання про зменшення розміру понесених судових витрат.

Третя особа, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду повідомлена належним чином.

Третя особа, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду повідомлена належним чином.

Оскільки сторони по справі про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд приходить до висновку про можливість проводити розгляд справи за відсутності сторін та за наявними матеріалами.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіної С.А., від 18.12.2024 справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «ДЕБТ ФОРС», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню передано за підсудністю до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи по суті на 09-00 год. 07.03.2025, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребувано інформацію.

Ухвалою суду від 29.01.2025 задоволено заяву представника заявника, адвоката Пахомової Д.М., яка діяла в інтересах заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову, зупинено стягнення за виконавчим написом нотаріуса.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи тавстановлено судом,12.06.2021приватним нотаріусомКиєво-Святошинськогорайонного нотаріальногоокругу Київськоїобласті ГрисюкО.В. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №80433, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м.Лохвиця Полтавської обл., місце роботи: невідомо, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , за Кредитним договором №500971848 від 18.02.2015, укладеним з АТ «Альфа-Банк», правонаступником на підставі Договору відступлення прав вимоги є ТОВ «Кредитні ініціативи», правонаступником якого на підставві Договору відступлення прав вимоги є ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», правонаступником якого на підставі Договору відступлення прав вимоги є ТОВ «Вердикт Капітал», невиплачені в строк грошові кошти. Стягнення заборгованості проводиться за період з 16.01.2019 по 21.05.2021, сума заборгованості складає 82859,30 грн., з яких: 16845,33 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 20428,46 грн. прострочена заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом, 36385,51 грн. строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 9200 грн. строкова заборгованість за штрафами і пенями, 650 грн. за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 83509,30 грн. Датою набрання виконавчим написом законної сили є дата його реєстрації 12.06.2021. Строк пред`явлення виконавчого напису до виконання 3 роки (а.с. 10).

24.12.2021 постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. відкрито виконавче провадження №67996565, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість в розмірі 83509,30 грн. та 16.02.2022 постановою звернено стягнення на заробітну плату боржника (а.с. 11-12, 19-21).

Також, постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. від 01.11.2023 по ВП №67996565 замінено стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на ТОВ «Дебт Форс» (а.с. 17-18).

Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає необхідним позов задовольнити.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктами 1.1.,1.2 п.1 гл.16 розділу ІІ вказаного Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису, стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

Пунктом 3 глави 16 розділу ІІ вищезазначеного Порядку передбачено умови вчинення виконавчого напису. Так, згідно з п.п.3.1, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (пункт 3.2 глави 16 розділу II Порядку № 296/5).

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюється з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу, що передбачено у п. 3.4 глави 16 розділу II Порядку № 296/5.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, пунктом 2.3 глави 16 розділу II Порядку № 296/5 передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору, здійснюється нотаріусом після спливу 30 днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Виходячи з правового аналізу вказаних норм, суд вважає, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на вказане та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Такий висновок викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц, та у Постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 405/1015/17.

При цьому, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказаний правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17, та у Постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена Постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення - з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.

Так, підставою для вчинення виконавчого напису є, зокрема, Постанова КМУ № 1172 від 29.06.1999, в яку Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. п. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 було визнано незаконною та не чинною Постанову КМУ №662 від 26 листопада 2014 року в цій частині. Вказану Постанову залишено без змін згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Отже, оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 12.06.2021, тобто після набрання законної сили Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, тому були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, в редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.

Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мала безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Також, до суду не надано доказів на підтвердження факту отримання позивачем повідомлення-вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Оскільки виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 80433, про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості в розмірі 83509,30 грн., був вчинений з порушенням встановлених вимог законодавства, вимога Товариства до Боржника ОСОБА_1 не була безспірною, не надано доказів щодо наведеного розрахунку та не сплати позивачем вказаної заборгованості до Товариства, тому суд вважає необхідним визнати виконавчий напис від 12.06.2021, зареєстрований в реєстрі за №80433, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., про стягнення з позивача на користь ТОВ «ДЕБТ ФОРС» заборгованості у розмірі 83509,30 грн. таким, що не підлягає виконанню.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн., який сплачений позивачем при подачі позову до суду (а.с. 6).

Щодо стягнення судового збору в сумі 605,60 грн., який сплачений до заяви про забезпечення позову стягненню не підлягає, оскільки не відноситься до судових витрат в розумінні ст. 133 ЦПК України.

Відповідно до ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Таким чином, заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.01.2025, шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Крім того, враховуючи, що позивачем не заявлялась вимога про стягнення з відповідача на свою користь понесених витрат на правову допомогу, тому клопотання представника відповідача Костюченко М. про зменшення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.

На підставі Закону України «Нотаріат», Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 15, 1166 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС»</a>, треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяна Юріївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 12 червня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №80433, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС»</a> заборгованості у розмірі 83509,30 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС»</a> на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.01.2025 у справі №177/2971/24/24; 2-з/215/3/25, продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 07 березня 2025 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС»</a>, місцезнаходження за адресою: 02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, 201/203, літ.2А, оф. 602, код ЄДРПОУ 43577608.

Третя особа: Приватний нотаріусКиєво-Святошинськогорайонного нотаріальногоокругу Київськоїобласті ГрисюкОлена Василівна,місцезнаходження заадресою: 08132, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Європейська, 11/2.

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяна Юріївна, місцезнаходження за адресою: 36014, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Симона Петлюри, 5, оф. 4.

Суддя: