Рішення

від 04.03.2025 по справі 495/8538/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/8538/24

№ провадження 2/495/428/2025

З А О Ч Н Е р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

04 березня 2025 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі :

головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.

за участю секретаря Фоменко В.С.

справа № 495/8538/24

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Білгород Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Старокозацької сільської ради Білгород Дністровського району Одеської області, про визнання права на земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И В:

12.09.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовною заявою до Старокозацької сільської ради Білгород Дністровського району Одеської області, про визнання права на земельну частку (пай), просить суд визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) у розмірі 4,2 умовних кадастрових гектара та виділити земельну частку з земель, розташованих на території Руськоіванівської сільської ради (Старокозацьке ОТГ), які перебували в колективній власності колишнього КСП «Дружба народів».

Стислий виклад позиції позивача

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обгунтовує тим, що згідно архівної довідки від 22.05.2024 № С-282 та № С-283 вона була членом сільськогосподарського кооперативу «Дружба народів» (колгосп «Дружба народів») в період з 1995 року по 2000 рік працювала на посаді помічника бухгалтера та в період з 2001 по 2002 рік бухгалтером.

Вона тільки нещодавно дізналася, що дійсно має право на отримання земельної частки (паю), але сертифікатів на право на земельну частку (пай) вона не отримала, хоча була включена в списки осіб, що мають на неї право.

На підставі вищевикладеного вона і звернулася з позовом до суду.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

17 вересня 2024 року Ухвалою суду по вказаній справі було відкрито загальне позовне провадження з призначенням справи до її підготовчого розгляду.

17 жовтня 2024 року Ухвалою суду підготовче провадження по справі було закрито з призначенням справи до її судового розгляду по сутті.

15 січня 2025 року Ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про заміну неналежного відповідача на належного.

В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на заочний розгляд справи згодний.

Відповідно до ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників судового процесу, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.

У відповідності до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі згоди представника позивача, про що свідчить заява представника, суд ухвалою від 04 березня 2025 року перейшов до заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. ст. 280 -281 ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши всі надані докази, суд прийшов до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

В період з 1995 року по 2002 рік, ОСОБА_1 була членом сільськогосподарського кооперативу «Дружба народів», та працювала на посаді з 1995 по 2000 рік помічником бухгалтера, з 2001 по 2022 бухгалтером, була членом сільськогосподарського підприємства на час видачі Державних актів на право колективної власності на землю, а також включена в списки осіб, що мають право на земельну частку (пай), але сертифікатів на право власності не отримала, що підтверджується архівною довідкою № С-282 та № С-283 від 22.05.2024 (а.с.7 та зворотна сторінка а.с. 7).

За твердженням позивачки, вона нещодавно дізналася, що дійсно має право на отримання земельної частки (паю), оскільки на її неодноразові звернення до сільського голови з даного питання вона отримувала усну відмову, а у зв`язку з юридичною необізнаністю не зверталася до суду за захистом прав.

В квітні 2024 року при зверненні до Руськоіванівської сільської ради, позивачці було роз`яснено, що її права порушені та вона має право на отримання земельної частки (паю), оскільки 02.04.1996 року був виданий акт на колективну власність земельної ділянки та вона, як робітник увійшла до списку власників.

Позивачка зазначила, що їй було роз`яснено, що вона як колишній працівник колгоспу має право на земельну частку (пай) у розмірі 4,2 умовних кадастрових гектарів із земель, розташованих на території Руськоіванівської сільської ради, які перебували в колективній власності колишнього КСП «Дружба народів», а також сусіди з с. Руськоіванівка вже отримали паї.

Згідно із додатком до Державного акту визначений список осіб, що мають право на земельну частку (пай) та є свідченням того, що в особи виникло право власності на земельну частку (пай), яке було реалізовано після прийняття рішення загальними зборами колективного сільськогосподарського підприємства про передачу землі у колективну власність.

Відповідно до архівної довідки № С-282 від 22.05.2024 зазначено, на підставі розпорядження Білгород Дністровської районної державної адміністрації від 21 січня 1993 року № 11 колгосп «Дружба народів» перереєстровано в Колективне сільськогосподарське підприємство «Дружба народів».

КСП «Дружба народів» реорганізовано 06 березня 2000 року і перереєстровано в сільськогосподарський кооператив «Дружба народів», ідентифікаційний код 21256810948.

Державна реєстрація СК «Дружба народів» припинена 15.11.2005 на підставі рішення Господарського суду Одеської області № 17-2-21-28 від 05.08.2005 року про ліквідацію СК «Дружба народів», № запису 15301170002000147.

Документи з особового складу за 1947-2002 роки прийняті на зберігання в трудовий архів Білгород Дністровської районної ради.

Відповідно до архівної довідки № С-283 від 22.05.2024, зазначено, що в архівному фонді сільськогосподарського кооперативу «Дружба народів» (колгосп «Дружба народів») значиться ОСОБА_1 .

Нормативне обґрунтування, оцінка аргументів сторін, висновки суду.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 1Указу Президента України за № 720/95 від 08.08.95 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Згідно з п. 2Указу Президента України за № 720/95 від 08.08.95 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Частиною першою ст.1 ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" встановлено, що право на земельну частку (пай) мають, серед іншого, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Статтею 2 вказаного вище Закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є, в тому числі, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року за №7" Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"визначено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормамиЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Право на земельну частку (пай), що отримують працівники, набувається ними на період з моменту прийняття рішення про виділення земельних часток (паїв) до завершення землевпорядних робіт, необхідних для виділення земельних часток (паїв) у натурі у вигляді земельних ділянок та видачі громадянам державних актів про право власності на землю.

Згідно із ст.14-1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю», у разі якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню до 01 січня 2019 року не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, що не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначену законом, розподіл таких земель проводиться згідно з вимогами цієї статті за згодою більшості осіб, визначених абзацами другим-четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

Стаття 14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». Особливості використання та розпорядження землями, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства.

У разі якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню, до 1 січня 2019 року не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, що не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначеному законом, розподіл таких земель проводиться згідно з вимогами цієї статті за згодою більшості осіб, визначенихабзацами другим - четвертимчастини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

Організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.

Як встановлено матеріалами справи ОСОБА_1 , як колишній працівник колгоспу має право на земельну частку (пай) у розмірі 4,2 умовних кадастрових гектарів із земель території Руськоіванівської сільської ради, які перебували в колективній власності КСП «Дружба народів».

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням усього вищенаведеного, на підставі повно та всебічно досліджених доказів, надавши оцінку їх належності, допустимості, достатності, об`єктивності, та у їх логічному взаємозв`язку, виходячи із норм права, що врегульовують дані правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 до Старокозацької сільської ради Білгород Дністровського району Одеської області, про визнання права на земельну частку (пай).

Керуючись ст.ст. 15-16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Старокозацької сільської ради Білгород Дністровського району Одеської області, про визнання права на земельну частку (пай) задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) у розмірі 4,2 умовних кадастрових гектара та виділити земельну частку з земель, розташованих на території Руськоіванівської сільської ради (Старокозацьке ОТГ), які перебували в колективній власності колишнього КСП «Дружба народів».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач:Старокозацька сільська рада Білгород Дністровського району Одеської області, код ЄДРПОУ: 04378020, місцезнаходження: с. Старокозаче, Білгород Дністровський район, Одеської області, вул. Соборна, 34.

Повний текст рішення складений 07 березня 2025 року.

Суддя: