Постанова

від 24.02.2025 по справі 917/2019/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року м. Харків Справа №917/2019/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,

за участю представників:

від позивача Костюченко П.О.,

від відповідача не з`явився,

від третьої особи на стороні позивача не з`явився,

від третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 (вх.№2452П від 16.10.2024) на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.08.2024 у справі №917/2019/23 (м. Полтава, суддя Погрібна С.В., повний текст рішення складено 27.09.2024)

за позовом ОСОБА_2 , м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога», с.Гиряві Ісківці, Миргородський район, Полтавська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 , м. Заводське, Полтавська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 , смт. Козин, Обухівський район, Київська область,

про визнання недійсними рішень загальних зборів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога», в якій просив:

- визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА», що оформлені протоколом №07/23 від 15 серпня 2023 року;

- скасувати реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА» №1005701070027000494 від 17.08.2023, які проведені на підставі рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА», що оформлені протоколом №07/23 від 15 серпня 2023 року.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.08.2024 в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_2 з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить поновити строк для подання апеляційної скарги; скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 15.08.2024 у справі №917/2019/23; прийняти у цій справі нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога»; визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА», що оформлені протоколом №07/23 від 15 серпня 2023 року; скасувати реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА» №1005701070027000494 від 17.08.2023, які проведені на підставі рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА», що оформлені протоколом №07/23 від 15 серпня 2023 року; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА» на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає наступне:

- відповідач порушив вимоги закону та статуту під час скликання та проведення загальних зборів, чим позбавив ОСОБА_2 права взяти участь у загальних зборах учасників, а тому рішенням порушено права апелянта як учасника на право брати участь у вирішенні питання про зміну одноособового органу товариства;

- окремий учасник товариства має право скликати позачергові загальні збори учасників лише за певної преюдиції, яка полягає у попередньому направленні вимоги про проведення таких зборів виконавчому органу та за умови його бездіяльності;

- всупереч закону, повноваження одноособового виконавчого органу директора ОСОБА_5 припинені та новим директором товариства призначено ОСОБА_4 за відсутності рішення уповноваженого та компетентного органу загальних зборів учасників ТОВ «Агро Перемога», оскільки фактично рішення про припинення прийняв один із учасників товариства ОСОБА_4 ;

- наявність кворуму, або достатність голосів окремого учасника для прийняття рішення матиме значення лише в межах участі такого мажоритарного учасника у загальних зборах учасників товариства, а у даній справі докази проведення зборів відсутні. Позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням;

- відмовляючи позивачу в захисті порушених корпоративних прав на підставі того, що він під час розгляду справи вибув зі складу учасників ТОВ «Агро Перемога», суд порушив норми процесуального права, визначені ч.2 ст.4 та п.3 ч.1 ст.20 ГПК України.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2024 у зв`язку з відпусткою судді Сгари Е.В. визначено наступний склад суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 (вх.№2452П від 16.10.2024) на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.08.2024 у справі №917/2019/23. Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/2019/23.

28.10.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/2019/23 (вх.№13760).

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№14067 від 04.11.2024), в якому останнє просить відмовити ОСОБА_2 у задоволенні вимог апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.08.2024 у справі №917/2019/23; залишити рішення Господарського суду Полтавської області від 15.08.2024 у справі №917/2019/23 без змін.

В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» зазначає наступне:

- рішення загальних зборів учасників від 15.08.2023, якими було припинено повноваження виконавчого органу товариства та звільнено з посади директора ОСОБА_5 , на момент прийняття не порушували за своїм змістом та суттю прав позивача;

- відповідно до положень позовної заяви позивач обґрунтовує позов не безумовною підставою для скасування рішення загальних зборів;

- в контексті застосування обраного позивачем способу захисту, вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Агро Перемога» від 15.08.2023 є неналежною та неефективною, з огляду на факт відчуження частки належної позивачу на момент розгляду справи;

- розглядаючи цю справу не було встановлено факту порушення особистих прав позивача - фізичної особи, які підлягають захисту в судовому порядку в обраний ним спосіб;

- оскаржене рішення вже реалізовано, отже правовідносини за наслідками його виконання відбулися. Відповідно скасування зазначеного рішення не призведе до поновлення прав позивача, проте порушить принцип правової визначеності та автономності дій органу юридичної особи;

- у кожному конкретному випадку судам слід досліджувати дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, зокрема і у випадку, якщо учасник товариства звернувся до суду з таким позовом через тривалий час після стверджуваного порушення його права;

- ТОВ «Агро Перемога» наполягає на доведенні факту того, що метою звернення позивача з позовом є не відновлення права на управління товариством, яке було порушене неповідомленням про збори, а відновлення на посаді директора товариства ОСОБА_5 . Тобто позов по суті спору заявлено в інтересах третьої особи;

- незгода позивача з прийнятим рішенням не ґрунтується на порушенні його прав, більш того на даний час узагалі оскаржене рішення жодним чином не стосується прав чи інтересів позивача, проте дійсною підставою та мотивом звернення до суду з позовом є бажання відновити на посаді директора , особу яка була звільнена. Вочевидь, задоволення позову не призведе до поновлення прав позивача на управління товариством з огляду на його фактичний статус.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 призначено апеляційну скаргу ОСОБА_2 (вх.№2452П від 16.10.2024) на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.08.2024 у справі №917/2019/23 до розгляду на « 30» січня 2025 р. о 10:30 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№1421 від 30.01.2025), яке обґрунтовано різким погіршенням стану здоров`я представника, докази про що будуть надані суду. Представник ТОВ «Агро Перемога» вважає за необхідне бути присутнім у судовому засіданні по справі та мати можливість наводити доводи та заперечення, ставити питання, надавати та витребовувати докази, в тому числі заявляти клопотання та підтримувати їх.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 розгляд справи №917/2019/23 відкладено на 20 лютого 2025 року о 10:45 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2025 оголошено перерву у розгляді справи до «24» лютого 2025 р. о 10:45 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2025 задоволено клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Костюченко П.О. про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/2019/23, яке відбудеться 24.02.2025 о 10:45 год у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №917/2019/23, яке відбудеться 24.02.2025 о 10:45 год постановлено провести за участю представника ОСОБА_2 - адвоката Костюченко П.О. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.

До судового засідання Східного апеляційного господарського суду 24.02.2025 відповідач та третя особа на стороні позивача не з`явилися. Про дату час та місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом направлення ухвали до електронних кабінетів учасників справи у системі «Електронний Суд».

Ураховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, судом здійснено дії щодо їх належного повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, зважаючи на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, забезпечення судом реалізації учасниками судового процесу права приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, сприяння у наданні їм достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та поданні процесуальних документів, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у даному судовому засіданні.

Присутній представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник третьої особи на стороні відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» (ТОВ «Агро Перемога», відповідач), є юридичною особою та зареєстроване за ідентифікаційним кодом 36190829, діє на підставі статуту.

Станом на 21.08.2023 учасниками ТОВ «Агро Перемога» були ОСОБА_4 , який володіє часткою 70% у статутному капіталі товариства, ОСОБА_2 , який володіє часткою 20 % у статутному капіталі цього товариства та ОСОБА_3 , який володіє часткою 10% у статутному капіталі відповідача.

15.08.2023 відбулися загальні збори учасників товариства, на яких було прийнято рішення про звільнення (відкликання) ОСОБА_5 з посади директора та припинення його повноважень з 15.08.2023. Зборами було призначено нового керівника «Агро Перемога» - ОСОБА_4 (третя особа 1 на стороні відповідача).

Вказані рішення оформлені протоколом №07/23.

За ухвалення оскаржуваного рішення проголосував учасник, який володіє 70% статутного капіталу - ОСОБА_4 .

Протокол зборів підписано ОСОБА_4 .

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відображена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» (код ЄДРПОУ 36190829), 17.08.2023 09:08:39, 1005701070027000494, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, ОСОБА_6 , Виконавчий комітет Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області.

Станом на час прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесений керівником юридичної особи - відповідача є ОСОБА_4 , який володіє 100% статутного капіталу.

Позивач стверджує, що дізнався про прийняття оспорюваного рішення 21.08.2023.

Як вказує позивач, його не було належно та своєчасно повідомлено про скликання загальних зборів учасників відповідача на 15.08.2023, у зв`язку з чим він не був обізнаний із запланованим порядком денним відповідних зборів та не мав змоги належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядалися на зборах, а тому його права, передбачені чинним законодавством, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» на участь в управлінні товариством та одержання інформації про товариство, є порушеними, що стало приводом для звернення до суду з цим позовом.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається пункт 9.2.7. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА» (надалі - Статут), яким передбачено, що загальні збори учасників скликаються:

1) з ініціативи Директора;

2) на вимогу Учасника або Учасників Товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками Статутного капіталу Товариства. Загальні збори скликаються Директором (пункт 9.2.17 Статуту);

- пунктом 9.2.15 Статуту передбачено випадок у разі якщо протягом 10 днів з дня, коли Товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання Загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання Загальних зборів Учасників, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати Загальні збори Учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення Загальних зборів Учасників, покладаються на Учасників товариства, які ініціювали Загальні збори Учасників. Директор скликає Загальні збори Учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному Учаснику Товариства. Директор зобов`язаний повідомити Учасників Товариства не менше ніж за 10 днів до запланованої дати проведення Загальних зборів Учасників. Повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. У повідомленні про Загальні Збори Учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до Статуту Товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін (пункти 9.2.17.- 9.2.21 Статуту).

Так, позивач стверджує, що у вищевказаний строк, визначений Статутом Товариства він не отримував повідомлення про проведення 15.08.2023 загальних зборів учасників ТОВ «Агро Перемога» ні від директора цього Товариства, ані від інших його учасників.

Загальні збори Учасників Товариства проводяться за місцезнаходженням Товариства (пункт 9.2.34. Статуту). Згідно заяви свідка ОСОБА_5 від 02.11.2023, який мав повноваження директора ТОВ «Агро Перемога» станом на 15.08.2023, у цей день загальні збори учасників за місцезнаходження ТОВ «Агро Перемога»: 37223, Полтавська область, Миргородський район, село Гиряві Ісківці, вулиця Миру, будинок №2/1 не проводилися. Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» директор ОСОБА_5 на 15 серпня 2023 року не скликав.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що були порушені його права, як учасника Товариства, визначені в Статуті.

Оскаржуване судове рішення мотивовано тим, що позивач, як учасник товариства, не був повідомлений про проведення загальних зборів, які відбулися 15.08.2023 в установленому законом та статутом порядку. Однак суд зазначив, що само по собі неповідомлення учасника про загальні збори не є беззаперечною підставою для визнання рішень, ухвалених на таких зборах, недійсними. У кожній справі суд оцінює сукупність всіх встановлених обставин, зокрема зміст ухвалених на зборах рішень (наскільки вони порушують права або законні інтереси учасника), наявність кворуму, баланс інтересів позивача та інших учасників, які голосували за прийняття оскаржуваних рішень тощо. Судом встановлено, що оспорювані рішення загальних зборів прийняті з дотриманням кворуму та станом на час прийняття рішення, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесений керівником юридичної особи - відповідача є ОСОБА_4 , який володіє 100% статутного капіталу. Суд дійшов висновку, що оскільки на момент вирішення спору позивач вже не є носієм корпоративних прав, відсутні фактичні підстави для застосування способу захисту корпоративного права, що є предметом спору у цій справі. Виходячи з усіх обставин справи у їх сукупності, місцевий господарський суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не призведе до ефективного захисту його прав, які він вважає порушеним. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку вищенаведеним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, які оформлені протоколом №07/23 від 15.08.2023 та скасування реєстраційної дії/запису №1005701070027000494 від 17.08.2023, щодо ТОВ «Агро Перемога» про зміну керівника товариства.

Статтею 116 Цивільного кодексу України встановлено право учасника господарського товариства брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчому документі товариства.

Право учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства закріплено також у статті 5 статуту ТОВ «Агро Перемога».

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», учасники товариства мають таке право, як брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом, та статутом товариства.

Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (стаття 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Відповідно до статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

За приписами статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:

1) з ініціативи виконавчого органу товариства;

2) на вимогу наглядової ради або ради директорів товариства;

3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Порядок скликання загальних зборів учасників товариства врегульовано у статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»: загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.

Загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому цим Законом та статутом товариства. Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників (стаття 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Відповідно до п.9.2.7 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПЕРЕМОГА» (надалі - Статут), передбачено, що загальні збори учасників скликаються:

1) з ініціативи Директора;

2) на вимогу Учасника або Учасників Товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками Статутного капіталу Товариства. Загальні збори скликаються Директором (пункт 9.2.17 Статуту);

- пунктом 9.2.15 Статуту передбачено випадок у разі якщо протягом 10 днів з дня, коли Товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання Загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання Загальних зборів Учасників, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати Загальні збори Учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення Загальних зборів Учасників, покладаються на Учасників товариства, які ініціювали Загальні збори Учасників. Директор скликає Загальні збори Учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному Учаснику Товариства. Директор зобов`язаний повідомити Учасників Товариства не менше ніж за 10 днів до запланованої дати проведення Загальних зборів Учасників. Повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. У повідомленні про Загальні Збори Учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до Статуту Товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін (пункти 9.2.17.- 9.2.21 Статуту).

Верховний Суд у постановах від 11.12.2019 у справі №916/2584/18, від 06.02.2020 у справі №906/307/19, від 20.06.2024 у справі №910/15128/23, зазначив, що обраний особою, яка скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

Сформовані Верховним Судом положення є загальними принципами, які дозволяють учаснику відповідного товариства належним чином реалізувати свої корпоративні права.

Відтак, повідомлення про проведення загальних зборів повинне містити достатньо інформації для того, щоб учасник товариства, який має намір реалізувати своє право взяти участь у таких загальних зборах, мав інформацію щодо питань порядку денного зборів, проекту статуту чи змін до нього, які розглядатимуться на загальних зборах, місця проведення загальних зборів учасників та, відповідно, мати змогу вчасно туди дістатись.

Для належного повідомлення учасників про проведення загальних зборів, учасникам товариства мають бути надіслані листи із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного на адреси, які зазначені у статуті. Таке повідомлення відповідно до Статуту ТОВ «Агро Перемога» має бути надіслано не менш як за 10 днів до запланованої дати проведення Загальних зборів Учасників.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повідомлення позивача в установленому законом та статутом порядку про проведення загальних зборів, які відбулися 15.08.2023.

Водночас Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі №910/1255/22 звернув увагу на те, що саме по собі неповідомлення учасника про загальні збори не є беззаперечною підставою для визнання рішень, ухвалених на таких зборах, недійсними (подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №916/2506/20, від 15.06.2022 у справі №910/6685/21, від 27.03.2023 у справі №906/908/21, від 28.03.2023 у справі №916/213/22, від 30.05.2023 у справі №916/212/22, від 07.06.2023 у справі №916/211/22).

У кожній справі суд оцінює сукупність всіх встановлених обставин, зокрема, зміст ухвалених на зборах рішень (наскільки вони порушують права або законні інтереси учасника), наявність кворуму, баланс інтересів позивача та інших учасників, які голосували за прийняття оскаржуваних рішень тощо.

Велика Палата Верховного Суду зазначала, що розглядаючи справи у спорах, що виникли між господарським товариством та одним із його учасників, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16).

Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені.

Ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з конкретних обставин справи, в тому числі, враховуючи обставини зміни складу учасників, розміру статутного капіталу, добросовісності поведінки нових учасників, тощо (постанова Верховного суду від 09.11.2023 у справі № 916/3496/20).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).

Тобто ці дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц та від 01.04.2020 у справі №610/1030/18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.08.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 09.02.2021 року у справі №381/622/17, від 15.02.2023 у справі №910/18214/19.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У постанові від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц).

Таким чином, під ефективним засобом (способом) захисту слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №921/591/20 зазначається, що в контексті обраного способу захисту, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція, що посилання позивача (акціонера) для обґрунтування позовних вимог про визнання недійсними рішень наглядової ради та/або загальних зборів акціонерів на порушення його корпоративних прав на участь в управлінні товариством свідчить про загальний, абстрактний характер таких порушень. Такі посилання позивача є недостатніми для висновку про доведеність факту порушення його прав та/або інтересів спірними рішеннями (постанови КГС ВС від 10.11.2021 у справі №924/881/20; від 15.06.2022 у справі №910/6685/21; від 17.05.2023 у справі №908/3213/21).

Як вбачається з матеріалів справи, оспорювані рішення загальних зборів стосувалися звільнення (відкликання) ОСОБА_5 з посади директора, припинення його повноважень з 15.08.2023 та призначення нового керівника «Агро Перемога» - ОСОБА_4 .

На підставі зазначеного рішення загальних зборів проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу щодо відомостей про керівника юридичної особи.

Як вбачається із протоколу загальних зборів товариства №07/23 від 15 серпня 2023 року, спірні рішення щодо керівника юридичної особи прийнято з дотриманням кворуму.

При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що станом на час прийняття оскаржуваного рішення, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесений керівником юридичної особи - відповідача є ОСОБА_4 , який володіє 100% статутного капіталу.

Тобто, місцевий господарський суд, встановивши відсутність у позивача корпоративних прав на момент ухвалення оскаржуваного рішення суду, дійшов правомірного висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту не призведе до ефективного захисту його прав, які він вважає порушеним.

Колегія суддів зазначає, що визнання недійсним оспорюваних рішень загальних зборів щодо обрання керівника та скасування реєстраційної дії не матиме правових наслідків для позивача, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

При цьому, Верховний Суд неодноразово зазначав, що визначальним для задоволення позову про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи є наявність ознак порушення оскаржуваним рішенням товариства прав та інтересів позивача.

Апелянт посилається на те, що недотримання порядку його повідомлення про скликання загальних зборів товариства, порушило його права як учасника брати участь у вирішенні питання про зміну одноособового виконавчого органу товариства, право одержати інформацію про такі загальні збори учасників товариства, підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, надати свої пропозиції до включення у порядок денний зборів, повноцінно взяти участь у їх обговоренні, у тому числі, під час підготовки та проведення загальних зборів учасників товариства.

Разом з цим, позивачем не зазначено як порушує його права саме прийняте загальними зборами товариства рішення щодо зміни керівника ТОВ «Агро Перемога» та яким чином права позивача будуть відновлені внаслідок визнання недійсним оспорюваного рішення загальних зборів. Суд вказує, що враховуючи встановлені обставини щодо наявності кворуму при прийнятті рішення, склад учасників товариства на момент прийняття оскаржуваного рішення суду, сама незгода позивача (без відповідного обґрунтування) з прийнятими загальними зборами рішеннями не може бути єдиною підставою для їх скасування.

Твердження апелянта про те, що рішення про припинення повноважень директора ОСОБА_5 та про обрання нового директора ОСОБА_4 прийнято не загальними зборами учасників товариства, а одноособово, спростовуються наявним у матеріалах справи Протоколом загальних зборів №07/23 від 15.08.2023, посвідченим приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набокою Ю.В. 15.08.2023. Колегія суддів зазначає, що присутність на загальних зборах одного учасника зі складу учасників Товариства з кількістю голосів, достатніх для прийняття рішень простою більшістю, не свідчить про те, що таке рішення було прийнято поза процедурою загальних зборів, визначених законом та Статутом.

Колегія суддів не приймає до уваги Заяву свідка колишнього директора ОСОБА_5 від 02.11.2023 про те, що 15.08.2023 загальні збори учасників за місцезнаходження ТОВ «Агро Перемога» не скликалися та не проводилися, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За встановлених обставин справи, наявності нотаріально посвідченого протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» №07/23 від 15.08.2023 та проведеної на підставі вказаного протоколу 17.08.2023 реєстраційної дії/запису щодо зміни керівника, позивачем не доведено належними та допустимими доказами не проведення Загальних зборів учасників товариства 15.08.2023.

Відмова у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів з мотивів недостатності голосів учасника товариства для зміни результатів є протиправною. Разом з цим, судом встановлено відсутність порушення прав та інтересів позивача оскаржуваним рішенням загальних зборів про зміну керівника, неефективність обраного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Рішення місцевого господарського суду не містить висновків про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав недостатньої кількості голосів позивача для зміни результатів прийнятих загальними зборами рішень. З огляду на що відповідні посилання апелянта є безпідставними.

Стосовно доводів скаржника про можливість звернення до суду після виходу учасника зі складу юридичної особи, колегія суддів вказує про наступне.

Учасник, який вибув зі складу юридичної особи, може бути стороною корпоративного спору щодо визначення та стягнення належної йому до сплати вартості частки майна юридичної особи, про визнання недійсними рішень про виключення його зі складу юридичної особи, а також про визнання недійсними інших рішень юридичної особи, якщо ці рішення прийняті в період до виходу (виключення) учасника, а відповідні вимоги обґрунтовуються порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення.

При цьому суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Аналогічні висновки викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №913/285/19.

Апеляційний господарський суд зазначає, що оскільки позивачем не доведено порушення його корпоративних прав на момент прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів, не встановлено факту порушення спірним рішенням прав та законних інтересів останнього, у суду відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог.

Колегія суддів враховує, що як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду справи, позивач зазначає про порушення процедури проведення загальних зборів, оскільки не зміг реалізувати своє право на голосування, однак не вказує, яким чином прийняті на загальних зборах рішення порушують його права та інтереси. Тобто, позивач не висловлює свою незгоду зі змістом ухвалених рішень, а наголошує лише на певних процедурних порушеннях, що за встановлених обставин справи не є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не враховано висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, є необґрунтованими, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними. У кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Положеннями ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо дослідження фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області від 15.08.2024 у справі №917/2019/23 слід залишити без змін.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 09.05.2025 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.01.2025 №4220-IX).

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 15.08.2024 у справі №917/2019/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 06.03.2025.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян