Рішення

від 25.02.2025 по справі 902/1067/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" лютого 2025 р. м. Вінниця Cправа № 902/1067/24

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянчик", вул. Шевченка, 3, с. Тростянчик, Гайсинський район, Вінницька область, 24342, код - 32055244

до: Тростянецької селищної ради, вул. Соборна, 77, смт. Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область, 24300, код - 04326224

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, вул. Келецька, буд. 63, м. Вінниця, 21027

про визнання додаткової угоди укладеною та поновлення договору оренди землі

за участю представників:

позивача: Шлінчук Анатолій Іванович

відповідача: не з`явився

третьої особи: Рябцун Сергій Вікторович

В С Т А Н О В И В :

07.10.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 48 від 04.10.2024 року) (вх. № 1115/24 від 07.10.2024 року) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" до Тростянецької селищної ради про визнання укладеною Додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі від 14.02.2011 року, щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 0524183900:01:003:0122 площею 43,6722 га, яка розташована на території Тростянецької селищної ради за межами села Тростянчик, Гайсинського району, Вінницької області терміном на 7 років, у редакції наданій позивачем.

Ухвалою суду від 14.10.2024 року відкрито провадження у справі № 902/1067/24 за правилами спрощеного позовного провадження та призначення підготовчого судового засідання на 14.11.2024 року.

29.10.2024 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 29.10.2024 року) (вх.канц. № 01-34/10611/24).

11.11.2024 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 09.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11053/24).

У судовому засіданні 14.11.2024 року судом постановлено протокольну ухвалу про залучення до участі у розгляді справи Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою суду від 18.11.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

02.12.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 29.11.2024 року) про надання доказів надіслання копії позовної заяви третій особі.

03.12.2024 року до суду від представника відповідача надійшла заява (б/н від 03.12.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11930/24) про проведення судового засідання за його відсутності.

03.12.2024 року від представника третьої особи до суду надійшли пояснення на позовну заяву (б/н від 03.12.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11911/24).

Також, 03.12.2024 року від третьої особи на виконання вимог ухвали суду надійшов лист № 0-2-0.6-10231/2-24 від 03.12.2024 року.

У судовому засіданні 04.12.2024 року судом постановлено ухвалу про закриття провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.01.2025 року.

Ухвалою суду від 09.12.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового.

17.01.2025 року від представника відповідача на виконання вимог ухвали суду надійшла заява (б/н від 17.01.2025 року) (вх.канц. № 01-34/499/25).

21.01.2025 року від представника відповідача надійшла заява (б/н від 21.01.2025 року) (вх.канц. № 01-34/626/25) про проведення судового засідання за його відсутності.

В судовому засіданні 22.01.2025 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 11.02.2025 року.

Ухвалою суду від 24.01.2025 року повідомлено учасників справи про дату наступного суду засідання.

10.02.2025 року до суду від представника відповідача надійшла заява (б/н від 10.02.2025 року) (вх.канц. № 01-34/1357/25) про проведення судового засідання за його відсутності.

11.02.2025 року від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на виконання вимог ухвали суду надійшов лист № 0-2-0.6-796/2-25 від 10.02.2025 року.

У судовому засіданні 11.02.2025 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 25.02.2025 року.

Ухвалою суду від 11.02.2025 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

18.02.2025 року до суду від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надійшов лист № 0-2-0.6-944/2-25 від 14.02.2025 року. Додатком до листа додано ряд документів.

21.02.2025 року до суду від представника відповідача на виконання вимог ухвали суду надійшла заява (б/н від 21.02.2025 року) (вх.канц. № 01-34/1846/25).

21.02.2025 року від Вінницької районної військової адміністрації Вінницької області до суд надійшов лист № 01-35/260 від 14.02.2025 року.

24.02.2025 року до суду від представника відповідача надійшла заява (б/н від 24.02.2025 року) (вх.канц. № 01-34/1878/25), в якій останній просить проводити судове засідання за його відсутності.

У судовому засіданні 25.02.2025 року прийняли участь представники позивача та третьої особи. Представник відповідача правом участі не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

У позовній заяві в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 14.02.2011 року між СТОВ "Тростянчик" та Тростянецькою районною державною адміністрацією Вінницької області укладено Договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 0524183900:01:003:0122 площею 43,6722 га, яка розташована на території Тростянчинецької сільської ради за межами села Тростянчик, Тростянецького (Гайсинського) району, Вінницької області. Договір оренди укладено на 5 років.

В подальшому, в даний Договір оренди було внесено зміни на підставі Додаткової угоди № 291 від 07.08.2017 року між СТОВ «Тростянчик» та Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області.

Відповідно до п.8 Додаткової угоди Договір оренди було поновлено на 7 років до 06.08.2024 року. Право оренди на вищевказану земельну ділянку було зареєстровано за СТОВ "Тростянчик" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.01.2018 року під номером 24556862.

Бажаючи поновити вищевказаний договір оренди землі, відповідно до п.8 Договору оренди та ст. 33 Закону України "Про оренду землі", 21.06.2024 року СТОВ "Тростянчик" письмово повідомило Тростянецьку селищну раду про намір продовжити договір на новий термін 7 (сім) років. До Листа додано проект Додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі від 14.02.2011.року.

Станом на 03.10.2024 року відповіді від Тростянецької селищної ради не надійшло.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" після закінчення строку дії договору оренди продовжує використання земельної ділянок, сплачує орендну плату, тому за відсутності заперечень орендодавця має право на поновлення договорів оренди згідно вимог ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Дані обставини стали підставою звернення позивача до суду з позовними вимогами про визнання укладеної Додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі від 14.02.2011 року щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер: 0524185900:01:003:0122 площею 43,6722 га, яка розташована території Тростянецької селищної ради за межами села Тростянчик, Гайсинського району, Вінницької області терміном на 7 років, в редакції позивача (т. 1 а.с. 1-11).

У відзиві на позов відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що 21.06.2024 року СТОВ "Тростянчик" звернулося з листом-повідомленням №28 до Центру з питань надання адміністративних послуг Тростянецької селищної ради, про поновлення договору оренди землі від 14.02.2011 року щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер: 0524185900:01:003:0122 площею 43,6722 га.

Робочою групою проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні (на умовах оренди) СТОВ "Тростянчик" на території Тростянчинецького старостинського округу, Гайсинського району, Вінницької області кадастровий номер 0524185900:01:005:0355 - загальна площа 7,3250 га, кадастровий номер 0524185900:01:003:0144 - загальна площа 17,1165 га, кадастровий номер 0524185900:01:003:0122 - загальна площа 43,6722 га.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, дана земельна ділянка кадастровий номер 0524185900:01:003:0122 відноситься до земель сільськогосподарського призначення за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пасовища).

При обстежені робочою групою встановлено, що вищезазначена земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, а саме не використовується як пасовище, а розорана і засіяна кукурудзою.

22.07.2024 року №02-17/1385 Тростянецька селищна рада через Центр з питань надання адміністративних послуг надала відповідь СТОВ "Тростянчик", що на розгляд чергової сесії Тростянецької селищної ради буде винесено питання про поновлення договору оренди землі.

30.07.2024 року на 84 сесія 8 скликання Тростянецької селищної ради прийнято рішення №996, про відмову у поновлені договору оренди на земельну ділянку площею 43,6722 га (кадастровий номер 0524185900:01:003:0122) від 14.02.2011 року, у зв`язку з використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідач вважає, що позивач допустив нецільове використання орендованої земельної ділянки, що відповідно до ст. 651 ЦК України, ст. 32 Закону України, п. «ґ» ч.1 ст. 141, ст. 143 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою шляхом розірвання договору оренди землі.

27.09.2024 року державним реєстратором на підставі листа Тростянецької селищної ради від 26.09.2024 року №02-15/1817 було припинено інше речове право, що підтверджується відомостями з Державного земельного кадастру №77055137.

Отже, поновлення договору оренди земельної ділянки загальною площею 43,6722 га кадастровий номер 0524185900:01:003:0122 є неможливим та позовні вимоги не підлягають задоволенню (т. 1, а.с. 65-71).

У поданій до суду відповіді на відзив позивач підтримує заявлені позовні вимоги, вважає доводи відповідача викладені у відзив необґрунтованими та зазначає наступне.

СТОВ "Тростянчик" користується земельною ділянкою з кадастровим номером 0524185900:01:003:0122 площею 43,6722 га.

Згідно п. 15 Додаткової угоди цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 0524185900:01:003:0122 площею 43,6722 га - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення - 01.01).

Відповідно до "Класифікації видів цільового призначення земель", затвердженої Наказом Держкомзему № 548 від 23.07.2010 року, цільове призначення земель відповідно до коду 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; відповідно до коду 01.08 - для сінокосіння і випасання худоби.

Вирощування СТОВ "Тростянчик" кукурудзи на орендованій земельній ділянці з кадастровим номером 0524185900:01:003:0122 площею 43,6722 га відбувалось у відповідності до норм чинного законодавства та договорів оренди землі, без зміни цільового призначення цієї земельної ділянки.

При цьому, позивач стверджує, що він як добросовісний орендар, який виконує свої обов`язки за договором оренди землі та має переважне право перед іншими особами на продовження зазначених орендних правовідносин та поновлення договору оренди (т. 1, а.с. 81-85).

У письмових поясненнях третя особа Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області зазначає, що розпорядником оспорюваної земельної ділянки є Тростянецька селищна рада та при вирішенні спору покладається на розсуд суду (т. 1, а.с. 100-101).

Оцінивши доводи сторін, розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 14.02.2011 року між Тростянецькою районною державною адміністрацією Тростянецького району Вінницької області (Орендодавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" (Орендар) укладено договір оренди землі (т. 1, а.с. 13-16).

Відповідно п. 1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає на підставі розпорядження Тростянецької райдержадміністрації від 14.02.20211 року № 68 в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для введення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться с. Тростянчик Тростянецького району Вінницької області за межами населеного пункту на території Тростянецької сільської ради.

В оренду передається земельна ділянка площею 43,6722 га в тому числі: 43,6722 га пасовищ із земель запасу (п. 2 Договору).

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки : не визначена (п. 5 Договору).

За змістом п. 8 договір укладено на 5 календарних років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься Орендарем у формі і розмірі: 3% від нормативної грошової оцінки земля (пасовища), в сумі 3 978,71 грн/рік на поточний рахунок Орендодавця: код 13050200 р/р 33218812700565 ГУДКУ у Вінницькій області МФО 802015, який уточнюється на момент сплати орендної плати (п. 9 Договору).

Орендна плата вноситься у такі строки: помісячно, рівними частинами (331,56 грн), не пізніше 30 числа наступного. кінцевий термін сплати 15 листопада кожного року (п. 11 Договору).

Розмір орендної плати переглядається щорічно (п. 13 Договору).

Земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 15 Договору).

Цільове призначення земельної ділянки: сільськогосподарського призначення. Умови збереження стану об`єкта оренди: використовувати земельну ділянку у відповідності до цільового призначення, шляхами, що не призводить до погіршення стану об`єкта оренди і втрати нею своїх корисних властивостей (п. п. 16, 17 Договору).

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням технічної документації із землеустрою (п. 18 Договору).

Відповідно п. 20 Договору передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у 3-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

На підставі Акту прийому-передачі об`єкту оренди Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського використання (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) загальною площею - 43,6722 га пасовищ із земельного запасу (т. 1, а.с. 17).

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області "Про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі" №2-9026/15-17-СГ від 20.07.2017 року, Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області поновлено договір оренди землі, укладеного 14.02.2011 року між Тростянецькою районною державною адміністрацією та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Тростянчик", зареєстрованого в Державному реєстрі земель 20.08.2012 року за №052410004002418 на земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 43,6722 га пасовища з кадастровим номером 0524185900:01:003:0122, розташовану на території Тростянчицької сільської ради Тростянецького району Вінницької області - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення - 01.01) (т. 1, а.с. 26).

07.08.2017 року між Головним управління Держгеокадастру у Вінницькій області (Орендодавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" укладено Додаткову угоду № 291до Договору оренди землі від 14.02.20211 року (т. 1, а.с. 18-23).

Відповідно п. Додаткової угоди Орендодавець відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 20.07.2017 року № 2-9026/15-17-СГ "Про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі", надає (поновляє), а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (земельні ділянки) сільськогосподарського призначення з кадастровим номером (кадастровими номерами): 0524185900:01:003:0122. яка розташована (які розташовані) на території Тростянчинецької сільської ради (за межами населеного пункту) Тростянецького району, Вінницької області.

В оренду передається (передаються) земельна ділянка площею 43,6722 га, - пасовища (п. 2 Додаткової угоди).

На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури (п. 3 Додаткової угоди).

Земельна ділянка передається (передаються) в оренду без будівель і споруд та інших об`єктів (п. 4 Додаткової угоди).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору становить 312 369,00 грн (п. 5 Додаткової угоди).

Земельна ділянка (земельні ділянки), яка передається (які передаються) в оренду, немає недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (п. 7 Додаткової угоди).

Згідно п. 8 додаткову угоду укладено (поновлено) на 7 років з моменту її укладення. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендодавець повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити Орендодавця про намір продовжити його дію. Дата закінчення терміну дії договору 06.08.2024 року.

Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 37 484,28 грн за 1 рік (п. 9 Додаткової угоди).

Орендна плата вноситься до місцевого бюджету, орендарем рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 11 Додаткової угоди).

Земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 14 Додаткової угоди).

Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення - 01.01.) (п. 15 Додаткової угоди).

Відповідно до п. 31 Додаткової угоди, дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який їх було укладено, а також в інших випадках, передбачених законом.

На підставі Указу Президента України від 15.10.2020 року № 449/2020 "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" та Постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин", та наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №54-ОТГ від 14.12.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності в комунальну власність" Головне управління передало Тростянецькій селищній раді земельні ділянки площею 4438,6303 га, які розташовані на території Тростянецької селищної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, в тому числі і спірну земельну ділянку.

21.06.2024 року позивачем на адресу відповідача надіслано-лист повідомлення № 28 про поновлення договору оренди землі. В якості додатків до повідомлення додано ряд документів, зокрема проект додаткової угоди (т. 1, а.с. 27).

04.07.2024 року на підставі розпорядження Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області № 36-аг створено робочу групу з метою розгляду листів-повідомлень СТОВ "Тростянчик" від 21.06.2024 року № 28, 29, 30 про поновлення договорів оренди (т. 1, а.с. 78)

Робочою групою проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні (на умовах оренди) СТОВ "Тростянчик" на території Тростянчицького старостинського округу, Гайсинського району, Вінницької області кадастровий номер 0524185900:01:005:0355 - загальна площа 7,3250 га, кадастровий номер 0524185900:01:003:0144 - загальна площа 17,1165 га, кадастровий номер 0524185900:01:003:0122 - загальна площа 43,6722 га.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, дана земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пасовища).

При обстежені було з`ясовано, що земельна ділянка площею 43,6722 га кадастровий номер 0524185900:01:003:0122 засіяна кукурудзою. Відповідно до пункту 28 договору оренди від 14 лютого 2011 року та пункту 24 додаткової угоди до договору оренди землі обов`язком орендаря є використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням. Проте робочою групою було з`ясовано, земельна ділянка площею 43,6722 га кадастровий номер 0524185900:01:003:0122, СТОВ "Тростянчик" використовується не за цільовим призначенням, а саме не використовується як пасовище, а розорана і засіяна кукурудзою.

Зазначене підтверджується листом Тростянецької селищної ради № 02-17/1385 від 22.07.2024 року (т. 1, а.с. 76).

30.07.2024 року рішенням 8 скликання 84 сесії Тростянецької селищної ради відмовлено у поновлені договору оренди на земельну ділянку площею 43,6722 га (кадастровий номер 0524185900:01:003:0122) від 14.02.2011 рок, зареєстрованого в Державному реєстрі 24.01.2018 рок, терміном дії 7 років, з 14.02.2011 року по 06.08.2024 року, що розташована на території Тростянчицького старостинського округу Тростянецької селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового використання 01.01), у зв`язку з використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням (т. 1, а.с. 77 зворотна сторона)

Вирішуючи питання стосовно правового регулювання предмету спірних правовідносин, суд зауважує наступне.

16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8, з урахуванням прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону про оренду землі, яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

Розділ IX "Перехідні положення" Закону про оренду землі доповнений абзацами третім і четвертим такого змісту:

"Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

Стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Відповідно за змістом статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону про оренду землі).

ЗК України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом про оренду землі врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону про оренду землі, яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону про оренду землі). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК.

При цьому, відповідно до абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Згідно з частиною другою статті 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Також відповідно до частини першої статті 126-1 ЗК умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, адже стаття 126-1 ЗК передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).

Разом з тим, як вже вказано вище, умова про поновлення договору взагалі не може встановлюватися в договорі оренди землі щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, визначених частиною першою статті 126-1 ЗК України. Тобто, поновлення договорів оренди земель державної та комунальної власності в процедурі, зазначеній в статті 126-1 ЗК України, за загальним правилом заборонено.

З наведеного вбачається, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону про оренду землі базується саме на положеннях стаття 126-1 ЗК України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.

Тому поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 Розділу Перехідні положення Закону про оренду землі та поняття "поновлення договору оренди", яке містилось у Законі про оренду землі у попередній редакції, є змістовно різними.

Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі".

Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону про оренду в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять.

Відповідні правові висновки щодо регулювання питань реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги викладені у Постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23 листопада 2023 року у cправі № 906/1314/21.

Згідно ст. 33 Закону України «Про оренду землі», в редакції від 11.01.2011 року, що була чинною на момент укладення договору оренди, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

В силу положень ст. 33 Закону України «Про оренду землі», в редакції від 03.09.2023 року, яка була чинною на момент направлення позивачем листа-повідомлення про поновлення договору оренди, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

У пункті 38 постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 року зазначено таке: "Частини п`ята та шоста статті 33 Закону про оренду землі встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону про оренду землі, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону про оренду землі, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою.

У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення."

Пункти 41 та 43 цієї ж постанови містять висновок про те, що єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій-восьмій, одинадцятій статті 33 Закону про оренду землі додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

Тож статтею 33 Закону про оренду землі було визначено загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).

Таким чином, застосування ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону можливе у єдності та хронологічному взаємозв`язку.

З приводу не повідомлення орендаря про прийняте орендодавцем рішення про відмову у поновленні договору оренди на новий строк, суд зауважує наступне.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, про відсутність вагомих підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у пункті 29 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

У випадку якщо орендодавець, заперечуючи проти позову про визнання укладеним договору по частині шостій статті 33 Закону України "Про оренду землі", посилається на неналежне виконання орендарем своїх обов`язків, то саме на нього покладається доведення таких обставин, а вони підлягають встановленню судами, та, за умови їх підтвердження це є підставою для відмови у задоволенні позову (Постанова КГС ВС від 21 вересня 2022 року у справі справв № 926/2720/21).

Суд враховує, що позивачем не заперечувалось обставин розорювання пасовища, використання його з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як ріллі, не спростовано обставин проведення перевірки такої діяльності зі сторони Тростянецької селищної ради.

Робочою групою проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні (на умовах оренди) СТОВ «Тростянчик» на території Тростянчинецького старостинського округу, Гайсинського району, Вінницької області кадастровий номер 0524185900:01:005:0355 - загальна площа 7,3250 га, кадастровий номер 0524185900:01:003:0144 - загальна площа 17,1165 га, кадастровий номер 0524185900:01:003:0122 - загальна площа 43,6722 га.

При обстежені було з`ясовано, що земельна ділянка площею 43,6722 га кадастровий номер 0524185900:01:003:0122 засіяна кукурудзою. Відповідно до пункту 28 договору оренди від 14 лютого 2011 року та пункту 24 додаткової угоди до договору оренди землі обов`язком орендаря є використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням. Проте робочою групою було з`ясовано, земельна ділянка площею 43,6722 га кадастровий номер 0524185900:01:003:0122, СТОВ «Тростянчик» використовується не за цільовим призначенням, а саме не використовується як пасовище, а розорана і засіяна кукурудзою.

З метою фіксації порушення СТОВ «Тростянчик» щодо використання земельної ділянки площею 43,6722 га кадастровий номер 0524185900:01:003:0122 не за цільовим призначенням, було подано заяву та надані пояснення членами робочої групи до відділення поліції №2 (селища Тростянець) Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

22.07.2024 року №02-17/1385 Тростянецька селищна рада надала відповідь СТОВ «Тростянчик», що на розгляд чергової сесії Тростянецької селищної ради буде винесено питання про поновлення договору оренди землі від 14 лютого 2011 року щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер: 0524185900:01:003:0122 площею 43,6722 га., яка розташована території Тростянецької селищної ради за межами села Тростянчик, Гайсинського району. 22.07.2024 року представник СТОВ «Тростянчик» отримав відповідь, про що свідчить відмітка про отримання.

30.07.2024 року відбулась 84 сесія 8 скликання Тростянецької селищної ради на якій було прийнято рішення №996, про відмову у поновлені договору оренди на земельну ділянку площею 43,6722 га (кадастровий номер 0524185900:01:003:0122) від 14 лютого 2011 року, зареєстрованого у Державному реєстрі 24.01.2018 року, терміном дії 7 (сім) років, з 14.02.2011 по 06.08.2024 року, що розташована на території Тростянчинецького старостинського округу Тростянецької селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення 01.01), у зв`язку з використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням (т. 1 а.с. 73-76).

Суд зазначає, що виникнення легітимних очікувань орендаря на поновлення договору оренди на новий строк залежить не лише від пасивної поведінки орендодавця, а також від правомірних дій щодо використання земельної ділянки упродовж дії договору оренди.

Виключно факт не направлення прийнятого рішення, за умови дотримання Орендодавцем вимог ч.ч. 1-3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (які передують укладенню договору оренди землі лише у випадку відсутності заперечень Орендодавця - ч. 4 ст. 33 Закону), не може бути єдиною підставою для задоволення позову та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди.

Оскільки порушуватиметься сукупність застосування усіх частин ст. 33 Закону, їх логічна єдність, послідовність та взаємозв`язок, на чому акцентовано увагу Верховним Судом.

Не направлення рішення Орендарю не спростовує самого факту наявності відповідного рішення, його своєчасного прийняття, а також змісту заперечень Орендодавця щодо зміни істотних умов договору оренди зі сторони орендодавця.

Крім того, Лист Тростянецької селищної ради №02-17/1385 від 22.07.2024 року (т. 1 а.с. 76) щодо виявлених обставин неналежного виконання обов`язків та використання земельної ділянки всупереч виду земельних угідь містить напис про його отримання землекористувачем.

Зазначені обставини не спростовано СТОВ «Тростянчик», яке наполягало лише на не направленні копії Рішення №996 84 сесія 8 скликання Тростянецької селищної ради від 30.07.2024 року.

Також копію відповідного рішення про відмову у поновлені договору оренди на земельну ділянку оприлюднено на веб-сторінці органу місцевого самоврядування (т. 1 а.с. 114).

Тому, суд надає оцінку зазначеним доказам у сукупності та вважає, що позивачу було забезпечено можливість ознайомлення зі змістом заперечень Орендодавця проти поновлення договору оренди землі.

Якщо власник земельної ділянки не бажає продовжувати орендні відносини, про що повідомив орендаря у визначений законом спосіб, передбачений статею 33 Закону України "Про оренду землі", останній не може посилатись на порушення його переважного права.

У випадку коли одна зі сторін договору не має наміру досягти домовленості щодо змін орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право припиняється, а відтак, зі спливом строку дії договору припиняються і правовідносини сторін.

Так само як орендар не обмежений у строках та праві неодноразового звернення з пропозиція щодо поновлення договору оренди, так і орендодавець уповноважений самостійно відмовитись від його поновлення або повідомити орендаря про заперечення у поновленні цього договору раніше місяця після закінчення строку договору оренди землі.

За прямою вказівкою ч. 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», при укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Змістом частини 4 статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено умови, на яких договір може бути поновлений, котрі у будь-якому випадку узгоджуються сторонами.

Якщо відсутня згода будь-якої сторони (в тому числі орендодавця) щодо орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Норми про переважне право орендаря на поновлення договору спрямовані лише на забезпечення пріоритету його інтересів перед інтересами інших осіб. Будь-якого іншого змісту переважне право не має.

Воно не може трансформуватися у право на спонукання орендодавця до укладення договору на новий строк за відсутності його згоди зі зміненими умовами.

Предмет регулювання статті 33 Закону України «Про оренду землі» не може бути звужений винятково до реалізації орендарем свого переважного права, оскільки за смислом цього закону юридичним фактом, у силу якого договір укладається на новий строк (поновлюється), є досягнення згоди між сторонами щодо усіх істотних умов договору оренди землі (пункти 8.25- 8.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року в справі № 143/591/20).

Тобто власник земельної ділянки може висувати заперечення проти поновлення договору оренди та вимог стосовно дотримання виду використання земельної ділянки.

Особливо у випадку відповідності такого виду використання матеріалам технічної документації, поземельної книги та умовам первісного договору оренди землі.

Позивач помилково ототожнює вид використання земельної ділянки із видами цільового призначенням земельної ділянки та вважає, що може самостійно змінювати види земельних угідь у межах договору оренди.

За змістом статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частинами першою, другою статті 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Відповідно до статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання останніх за цільовим призначенням (пункт «а» частини першої статті 91, пункт «а» частини першої статті 96 ЗК України). Аналогічний обов`язок визначений в абзаці десятому статті 35 Закону України «Про охорону земель».

Цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку (абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 Закону України «Про землеустрій» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Метою встановлення категорій земель за цільовим призначенням є забезпечення особливого правового режиму для їх охорони і ефективного використання. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі сільськогосподарського призначення; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (пункти «а» і «ж» частини першої статті 19 ЗК України).

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проєктами землеустрою щодо їх відведення (абзац другий частини першої статті 20 ЗК України).

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться: щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою; щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом.

Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього кодексу (абзаци перший - четвертий, шостий - сьомий частини третьої статті 20 ЗК України) (Постанова КГС ВС від 14 грудня 2022 року у справі №477/2330/18).

З наведених норм права вбачається, що за цільовим призначенням землі України поділяються на категорії.

Однією з таких категорій є землі сільськогосподарського призначення.

У межах кожної категорії земель виділяються види використання земельної ділянки, які визначаються її власником або користувачем самостійно, крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 - 37 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 31 ЗК України землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам-членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Відповідно до статті 33 ЗК України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Згідно зі статтею 34 ЗК України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Відповідно до частин першої, третьої статті 35 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

Згідно із частинами першою, другою статті 36 ЗК України громадянам або їх об`єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва. На земельних ділянках, наданих для городництва, закладання багаторічних плодових насаджень, а також спорудження капітальних будівель і споруд не допускається.

Відповідно до статті 37 ЗК України приватні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати у власність або оренду землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства. Державні та комунальні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати в оренду землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства.

Указаними нормами права визначені види використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема для фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства, для сінокосіння і випасання худоби, для ведення індивідуального або колективного садівництва, для городництва, для ведення підсобного господарства. Власники або користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення певного виду використання мають використовувати їх виключно в межах вимог, встановлених статтями 31, 33 - 37 ЗК України для такого виду використання.

Отже зазначені норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель.

Зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення.

При цьому такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки, зокрема на землі фермерського господарства, без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено (п.п. 29-37 Постанови ВП ВС 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19).

Разом з тим, користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником (п. 39 Постанови ВП ВС 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19).

Отже позивач вибірково тлумачить висновки Великої Палати Верховного Суду, не враховуючи, що предмет спору стосувався не поновлення строку дії договору оренди, а його розірвання.

Висновки Великої Палати Верховного Суду по зазначеній справі не містять посилань на узгодження сторонами договору виду використання у формі пасовищ та аналізу наслідків відступу орендарем від виду використання земельних угідь.

Також правові висновки ВП ВС не можуть звільняти сторін від належного виконання договірних зобов`язань або виступати забороною для Орендодавця обирати підстави відмови у поновленні договору оренди землі.

Перелік видів використання земельних ділянок (вид земельних угідь) визначено Додатком №4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051.

Види цільового призначенням земельної ділянки встановлено Додатком №59 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051.

Тобто, відповідні правові категорії мають різний нормативний зміст та регулювання.

Можливість ведення товарного сільськогосподарського виробництва на пасовищі, як одному з видів використання земельних угідь передбачено нормами Законів України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» та «Про рослинний світ».

Спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.

За умови додержання вимог законодавства можуть здійснюватися такі види спеціального використання природних рослинних ресурсів: збирання лікарських рослин; заготівля деревини під час рубок головного користування; заготівля живиці; заготівля кори, лубу, деревної зелені, деревних соків тощо; збирання квітів, ягід, плодів, горіхів, насіння, грибів, лісової підстилки, очерету тощо; заготівля сіна; випасання худоби.

Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання природних рослинних ресурсів.

Не потребують дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів, зокрема користувачі (в тому числі орендарі) земельних ділянок, які їм надано для цільового призначення (ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, колективного садівництва, городництва, сінокосіння, випасання худоби), за винятком використання ними дикорослих судинних рослин, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів, види яких занесені до Червоної книги України, та природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України (ст. 10 Закону України «Про рослинний світ»).

Тобто, дотримання виду цільового призначення земельної ділянки (01.01. - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) можливо у межах пасовища (002.02), як виду земельних угідь.

При цьому, до ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви, що прямо передбачено Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) (Додаток №4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051).

Суперечать нормам матеріального доводи позивача відносно можливості віднесення земельної ділянки до виду цільового призначення 01.08 для сінокосіння і випасання худоби, яке відповідало б статусу пасовища, а не ріллі.

Оскільки, на підставі ст. 34 ЗК України, громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Створення громадських сіножатей та пасовищ відповідає виду цільового призначення 01.19 (Додаток №59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051)

Отже використання земельних ділянок у межах видів цільового призначення 01.08 та 01.19 можливе громадянами (як фізичними особами) або органами виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування (для відкритого використання та задоволення суспільних потреб).

Відповідні пояснення також надано у судовому засіданні представником ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області.

Таким чином здійснення господарської діяльності у формі товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) можливо виключно суб`єктами господарювання.

Тому до договору оренди від 14.02.2011 року правомірно включено даний вид цільового призначення у межах пасовища, як виду земельних угідь.

Оцінивши наявні у справі докази у сукупності суд зауважує, що спірна земельна ділянка не віднесена до ріллі (001.00), як виду земельних угідь, що підтверджується змістом Розпорядження Тростянецької районної державної адміністрації №68 від 14.02.2011 року "Про затвердження СТОВ «Тростянчик» технічної документації землеустрою" та передачу в оренду земельної ділянки №3 площею 63,6722 га пасовищ, описом меж земельної ділянки з кадастровим номером 0524183900:01:003:0122 площею 43,6722 га пасовища; Висновком Держкомзему у Тростянецькому районі Вінницької області №8 від 14.02.2011 року (т. 1 а.с. 191-197), Договором оренди від 30.01.2007 року (т. 1 а.с. 186, 187), Договором оренди від 14.02.2011 року, Актом приймання-передачі від 14.02.2011 року (т. 1 а.с. 188-190), викопіюванням щодо земельної ділянки із зазначенням її розміщення із земель запасу на полях №8,9 (пасовища) (т. 1 а.с. 191, 195), що відповідає виду земельних угідь згідно первісного договору оренди та графічних позначень на схемі відображення; п. 2 Додаткової угоди №291 від 07.08.2017 року до Договору оренди землі (т. 1 а.с. 198-203), долученою до справи копією Поземельної книги (т. 1 а.с. 125-164).

Виправлення державним кадастровим реєстратором 08.09.2016 року технічної помилки щодо складу угідь (так як при формуванні відомостей 01.09.2016 року помилково до відомостей про експлікацію земельних угідь зазначено «рілля» (т. 1 а.с. 132) відповідає вимогам нормативно-правових актів (т. 1 а.с. 141 зворот).

Згідно пп. 1 п. 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, помилками у Державному земельному кадастрі є: технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру.

В силу п, 158 Порядку ведення Державного земельного кадастру, у разі виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, органом, що здійснює його ведення (в тому числі після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та технічній документації з оцінки земель, затвердженої та переданої до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою), Державний кадастровий реєстратор зазначеного органу в п`ятиденний строк:

1) письмово повідомляє про це заінтересованій особі згідно з додатком 36 в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису технічними засобами електронних комунікацій на вказану у зверненні (за наявності) адресу електронної пошти або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру;

2) виправляє зазначену помилку відповідно до пунктів 140-148 цього Порядку.

Дії державного кадастрового реєстратора з приводу виправлення відповідної помилки не оскаржені, відображення відомостей щодо виду земельних угідь - пасовище відповідає дослідженим судом та описаним вище первинним документам.

Таким чином, доводи позивача стосовно можливості визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі із внесенням відомостей про ріллю або виключення виду використання земельної ділянки, як пасовища суперечать наявним у справі доказам, а також нормам матеріального права.

Зі змісту укладеного договору оренди землі та додаткової угоди вбачається узгодження сторонами виду використання земельної ділянки - пасовище (т. 1 а.с. 13-16), обов`язок дотримання такого виду використання безпосередньо випливає з положень договору, норм чинного законодавства та п. 39 Постанови ВП ВС 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19.

Дотримання такого договірного зобов`язання не може ставитись у залежність від необхідності розробки проекту землеустрою щодо зміни виду використання або відсутності такої необхідності.

Верховний Суд у склад об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №753/11000/14-ц від 18 квітня 2018 року застосував принцип Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав).

Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки у випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли вона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.

Крім того, Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (Постанова ОП КЦС ВС від 10.04.2019 по справі № 390/34/17).

Суд констатує, що умови відносно виду використання земельної ділянки узгоджено СТОВ «Тростянчик» шляхом укладення договору оренди та додаткової угоди до нього.

Орендар зобов`язався дотримуватись умов збереження стану об`єкта оренди, виконувати встановлені законом або договором обмеження, дотримуватись режиму використання земель (п. п. 16, 27 Додаткової угоди).

Відповідні зобов`язання також передбачені ст. ст. 35-37 Закону України «Про охорону земель».

Перелік істотних умов договору оренди землі регламентовано ст. 15 Закону України «Про оренду землі» статті 15 Закону України «Про оренду землі»: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Зі змісту укладеного сторонами Договору оренди землі від 30.01.2007 року встановлено, що в оренду СТОВ «Тростянчик» передано земельні ділянки загальною площею 74,2 га, з яких пасовища 67,2 га (44 га - поля №8,9; 23,2 га - поля №10-2) (т. 1 а.с. 186, 187).

В подальшому, оренду земельних ділянок розподілено за окремим договорами, зокрема 14.02.2011 року укладено договір оренди спірної земельної ділянки сільськогосподарського використання площею 43,6722 га пасовищ із земель запасу.

Умовами використання земельної ділянки було ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. п. 1. 15 Договору).

В Акті приймання-передачі земельної ділянки від 14.02.2011 року також визначено вид земельних угідь (пасовище) та окремо вид цільового призначення земельної ділянки (ведення товарного сільськогосподарського виробництва) (т. 1 а.с. 13-17).

п. 2 Додаткової угоди №291 від 07.08.2017 року до Договору оренди землі узгоджено передачу в оренду земельної ділянки площею 43,6722 га - пасовищ (т. 1 а.с. 18-23).

Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) (п. 15 Додаткової угоди).

21.06.2024 року СТОВ «Тростянчик» звернулося з листом-повідомленням №28 до Центру з питань надання адміністративних послуг Тростянецької селищної ради, про поновлення договору оренди землі від 14 лютого 2011 року щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер: 0524185900:01:003:0122 площею 43,6722 га.

До відповідного листа долучено Проект додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі від 14.02.2011 року, згідно п. 2 якої запропоновано змінити характеристики об`єкта оренди (земельної ділянки), а саме визначити її вид використання не пасовище, а передачу в оренду земельної ділянки площею 43,6722 га - рілля (т. 1 а.с. 29-31).

Тобто орендарем запропоновано не лише поновити строк дії договору оренди, а також змінити істотну умову договору стосовно об`єкта оренди та умови щодо виду використання (пасовища), котра включена сторонами до первісного договору оренди та додаткової угоди.

Пасовища - це сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби, рівномірно вкритті деревиною та чагарниковою рослинністю. До ділянок ріллі не належать сіножаті й пасовища, що розорані з метою їхнього докорінного поліпшення й використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння й випасання худоби.

До ділянок ріллі не належать сіножаті й пасовища, що розорані з метою їхнього докорінного поліпшення й використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння й випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовують під посіви.

Враховуючи роль і мету пасовищ, використання земельної ділянки, що є пасовищем, з метою розорювання та засівання олійних культур суперечить статусу цих сільськогосподарських угідь, що також відображено у ч. 2 ст. 37 Закону України «Про охорону земель».

Шляхом обстеження земельної ділянки 05.07.2024 року, вручення СТОВ «Тростянчик» повідомлення про результати обстеження, прийняття рішення Тростянецькою селищною радою про відмову у поновленні договору оренди (т. 1 а.с. 73-77), Орендодавець не узгодив внесення змін до Договору оренди землі від 14.02.2011 року.

Зазначене свідчить про наявність достатніх підстав для застосування приписів ч. 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та припинення переважного права орендаря на на укладення договору оренди землі.

Також у резолютивній частині позовної заяви позивачем викладено іншу редакцію додаткової угоди до Договору оренди землі від 14.02.2011 року, яка не відповідає первісному змісту договору та направленому 21.06.2024 року проєкту додаткової угоди Тростянецькій селищній раді.

Оскільки, у вимогах позову позивач просить визнати укладеною Додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі від 14.02.2011 року, щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 0524183900:01:003:0122 з наступною редакцією п. 2: «В оренду передається земельна ділянка площею 43,6722 га (01.01)».

Відтак, позов не містить вимог щодо визначення виду використання земельної ділянки.

Задоволення позовних вимог, з урахуванням запропонованої редакції п. 2 Додаткової угоди, призведе до виключення зі змісту Договору оренди земді від 14.02.2011 року відомостей про пасовище, як виду земельних угідь та режиму використання землі.

Згідно ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Отже вимоги позову виходять за межі спірних правовідносин, оскільки суд не уповноважений визначати редакцію договорів та додаткових угод, які не були предметом розгляду чи ознайомлення зі сторони Орендодавця.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, суд не може підміняти інший орган державної виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, перебираючи на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції відповідного органу.

Без рішення Міськради, тобто без її волевиявлення неможливе укладення нового договору оренди землі.

Адже, незважаючи на те, що беззаперечним є право орендаря оскаржити рішення органу місцевого самоврядування про відмову поновити договір оренди землі, наслідком оскарження такого рішення та визнання його недійсним (скасування) не може бути підміна волевиявлення власника на укладення нового договору оренди землі на умовах орендаря.

Водночас колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність у нього права з власної ініціативи частково задовольнити позовну вимогу про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди від 22.02.2016, а саме змінити умову строку дії цього договору з 10 (десяти) років на 7 (сім) років, як на тому наполягав апелянт (позивач) оскільки позивач у поданій позовній заяві та доданому проєкті додаткової угоди вимагає поновлення вказаного договору саме на 10 років, а не на будь-який інший строк.

Часткове задоволення вказаної позовної вимоги фактично означатиме розгляд судом зміненого предмета позову, що є недопустимим в силу імперативних положень ГПК України.

Відповідний правовий висновок наведений у Постанові КГС ВС від 09 квітня 2024 року у cправі №902/453/23.

Тому, пропозиції позивача щодо зміни виду використання земельної ділянки у надісланій селищній раді додатковій угоді, доводи стосовно можливості використання земельної ділянки, як ріллі, без урахування статусу пасовища, суперечать змісту укладеного договору та вимогам законодавства.

Підсумовуючи, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до вимог ч. 9 ст. 129 ГПК України, враховуючи надання представником відповідача 2 орієнтовного розрахунку витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне призначити окреме судове засідання з приводу розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3,7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86,91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" (вул. Шевченка, 3, с. Тростянчик, Гайсинський район, Вінницька область, 24342, код - 32055244) до Тростянецької селищної ради (вул. Соборна, 77, смт. Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область, 24300, код - 04326224) про визнання укладеною Додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі від 14.02.2011 року щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 0524183900:01:003:0122 площею 43,6722 га, яка розташована на території Тростянецької селищної ради за межами села Тростянчик, Гайсинського району, Вінницької області терміном на 7 років, у редакції наданій позивачем.

2. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 11.03.2025 року о 09:30 у приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018 (3-й поверх, зал №1).

3. Встановити сторонам п`ятиденний строк з дати отримання повного судового рішення на подачу доказів щодо понесених судових витрат, а також заперечень проти їх розміру.

4. Примірник повного судового рішення протягом двох днів з дня складання направити сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення, та за електронними адресами: представнику позивача адвокату Шлінчуку А.І. - ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідачу - tsrada@ukr.net, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області - vinnytsia@land.gov.ua, Архівному відділу Вінницької районної державної адміністрації - vin_rda@vin.gov.ua.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 06 березня 2025 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Шевченка, 3, с. Тростянчик, Гайсинський район, Вінницька область, 24342)

3 - відповідачу (вул. Соборна, 77, смт. Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область, 24300)

4 - третій особі (вул. Келецька, буд. 63, м. Вінниця, 21027)

5 - Архівному відділу Вінницької районної державної адміністрації (вул. Хмельницьке шосе, 17, м. Вінниця, 21036)