Рішення від 07.03.2025 по справі 904/5207/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2025м. ДніпроСправа № 904/5207/24

За позовом Комунального підприємства "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпровської міської ради

до Акціонерного товариства "ДНІПРОМЕТРОБУД"

про стягнення боргу

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача основний борг за Договором № 7170 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення в розмірі 364 688 грн. 76 коп., інфляційних нарахувань 35 847,24 грн., 3 % річних 12 175,50 грн., пені 6 515,61 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2024 призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов`язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.

03.02.2025 від Відповідача надійшли пояснення, в яких зазначено про часткову оплату боргу в сумі 14 047,49 грн., що підтверджується квитанціями та листом Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.

06.02.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить стягнути з Відповідача 287 120,31 грн. боргу за послуги водопостачання та водовідведення, 35 847,24 грн. індексу інфляції, 12 175,50 грн. - 3 % річних та пені -6 515,61 грн., витрати зі сплати судового збору. Вказана заява обґрунтована частковою оплатою Відповідачем боргу за січень 2024 - серпень 2024.

Відповідач заперечення на заяву про зменшення розміру позовних вимог не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.01.2023 сторони уклали Договір про надання послуг з централізованого водопостачання № 7170 (далі Договір), за п. 1 якого Виконавець (Позивач) зобов`язується надавати Споживачеві (Відповідачеві) послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі послуги) відповідної якості, а Споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.19 Договору Споживач вносить однією сумою плату виконавцю за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та обсягу спожитих послуг, визначеного відповідно до Правил надання послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 (Офіційний вісник України, 2019 р.,№ 63, ст. 2194), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 р. № 85, та Методики розподілу.

Вартість послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення визначається за обсягом спожитих послуг та встановленими відповідно до законодавства тарифами (п. 20 Договору).

Відповідно до п. 21 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць.

Виконавець формує та надає споживачу рахунок на оплату спожитих послуг не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу (п. 22 Договору).

Згідно з п. 23 Договору Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиті послуги.

Відповідно до п. 25 Договору під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів).

У разі коли споживачем не визначено розрахункового періоду або за зазначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди або в рахунок майбутніх платежів споживача починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу (п. 25 Договору).

У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожний день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

У разі, коли споживачем є суб`єкт підприємницької діяльності, який використовує нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, такий споживач за несвоєчасне здійснення платежів зобов`язаний сплатити пеню в роз 1 відсотка суми боргу за кожний день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (згідно Закону України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20 травня 1999 року № 686-ХІV).

Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу (п. 32 Договору).

Позивач надав Відповідачеві послуги на загальну суму 376 811, 96 грн., що підтверджується Актами-рахунками.

За даними Позивача, Відповідач частково оплатив надані послуги, у зв`язку з чим, за останнім обліковується борг у розмірі 287 120,31 грн. за період січень 2023-серпень 2024.

На прострочений борг Відповідача Позивач, з посиланням на п. 32 Договору та ст. 625 ЦК України, нарахував 6 515,61 грн. пені, 35 847,24 грн. індексу інфляції за період з березня 2023 по жовтень 2024, 12 175,50 грн. 3 % річних за період з 01.03.2023 по 18.11.2024.

Всі нарахування проводилися окремо за кожним актом.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є: факт надання послуг, порушення Споживачем умов Договору в частині своєчасної оплати наданих Позивачем послуг, правомірність та обґрунтованість нарахування стягуваних сум.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач фактично визнав наявність боргу та повідомив про причину виникнення боргу, та повідомив про часткову його сплату, а також вважає завищеною заявлену суму витрат на правничу допомогу.

Перевіривши надані докази, суд погоджується з позицією Позивача.

Так, 23.01.2023 сторони уклали Договір про надання послуг з централізованого водопостачання № 7170, за п. 1 якого Виконавець зобов`язується надавати Споживачеві послуги з централізованого водопостачання, а споживач зобов`язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, передбачених Договором.

Позивач надав Відповідачеві послуги на загальну суму 376 811,96 грн., що підтверджується Актами-рахунками: № 12202 від 31.01.2023 за січень 2023р. на суму 39 282,49 грн., № 19989 від 28.02.2023 за лютий 2023р. на суму 16587,32 грн., №19989 від 28.02.2023 за лютий 2023р. на суму 16 587,32 грн., №28726 від 28.03.2023 за березень 2023р. на суму 21 635,64 грн., №37466 від 30.04.2023 за квітень 2023р., на суму 25649,21 грн., №45822 від 31.05.2023, за травень 2023р., на суму 23 736,49 грн., № 56190 від 30.06.2023 за червень 2023р., на суму 26 589,89 грн., № 64093 від 31.07.2023 за липень 2023р., на суму 20 444,11 грн., №71959 від 29.08.2023, за серпень 2023р., на суму 24 677,17 грн., № 82978 від 30.09.2023 за вересень 2023р., на суму 22 262, 76 грн., № 91841 від 31.10.2023 за жовтень 2023р., на суму 23 422, 93 грн., № 102669 від 29.11.2023 за листопад 2023р., на суму 20 883, 10 грн., № 115209 від 29.12.2023 за грудень 2023р., на суму 21 949, 20 грн., № 10227 від 31.01.2024 за січень 2024р., на суму 15 803, 42 грн., № 19658 від 28.02.2024 за лютий 2024р., на суму 14 956, 81 грн., № 30231 від 28.03.2024 за березень 2024р., на суму 7180,52 грн., № 41579 від 29.04.2024 за квітень 2024р., на суму 7807,64 грн., № 51274 від 28.05.2024 за травень 2024р., на суму 7839, 00 грн., № 61432 від 27.06.2024 за червень 2024р., на суму 9782, 28 грн., № 72631 від 29.07.2024 за липень 2024р., на суму 12 877, 96 грн., № 84100 від 30.08.2024 за серпень 2024р., на суму 13 444,02 грн.

Згідно з п. 23 Договору Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що застає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиті послуги.

Відповідно до п. 25 Договору під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів).

За даними Позивача, Відповідач частково оплатив надані послуги, сплативши 77 568,45 грн., у зв`язку з чим, за останнім обліковується борг у розмірі 287 120,31 грн.

З урахуванням наведених вище доказів (Договір, Акти-рахунки, довідка про заборгованість) беручи до уваги відсутність доказів оплати наданих послуг та відсутність заперечень Відповідача, суд визнає обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи вимоги Позивача про стягнення 287 120,31 грн. основного боргу.

Позивач у заяві про зменшення позовних вимог просить стягнути, в тому числі 6 515,61 грн. пені, 35 847,24 грн. індексу інфляції за період з березня 2023 по жовтень 2024, 12 175,50 грн. 3 % річних за період з 01.03.2023 по 18.11.2024..

Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунок 3% річних проведені правильно, розрахунки пені проведено неправильно.

Згідно з п. 32 Договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожний день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послуги.

Пунктом 32 Договору передбачено, що Споживач здійснює оплату за цим Договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Згідно зі ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до п. 7 Прикінцевих положень ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно з п. 4 ч. 3 Прикінцевих положень, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ч. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-омунальні послуги" передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Беручи до уваги, що Позивач надав Відповідачеві житлово-комунальні послуги, відповідно, заборонено нарахування неустойки (штрафу та пені) з початку карантину по 30.07.2023 (тридцять днів після скасування карантину).

Враховуючи викладене позовні вимоги про стягнення пені по 30.07.2023 задоволенню не підлягають.

Відтак, з урахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України, п. 4 ч. 3 Прикінцевих положень, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" та часткової оплати, за перерахунком суду вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню за загальний період з 01.08.2023 по 20.11.2024 у сумі 4 105,52 грн.

Всі нарахування проводилися окремо за кожним актом.

Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки індексу інфляції проведено без урахування часткової оплати Відповідачем 12 123, 20 грн.

У зв`язку з наведеним, за перерахунком суду, вимога про стягнення індексу інфляції підлягає частковому задоволенню у розмірі 35 625,64 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі: 287 120,31 грн. основного боргу, 35 625,64 грн. - індексу інфляції, 12 175,50 грн. - 3 % річних, 4 105,52 грн. - пені, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, при подачі позову Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 6 288,41 грн. згідно з платіжною інструкцією № 1914 від 25.11.2024.

Так, відповідно до п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В подальшому Позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог та загальна сума позовних вимог становить 341 658 грн 66 коп.

Відтак, сума судового збору за позовними вимогами у зв`язку з їх зменшенням становить 5 124 грн 88 коп. (341 658,66*1,5%).

За таких обставин, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, судовий збір в розмірі 1 163,53 грн. може бути повернуто на користь Позивача з Державного бюджету України за ухвалою суду за відповідним клопотанням Позивача згідно зі ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у зв`язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки Позивач до позову подав лише попередній розрахунок витрат на правничу допомогу, суд не розглядає питання розподілу цих витрат.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпрометробуд" (49000, м. Дніпро, вул. Шмідта 5, код 04880239 на користь Комунального підприємства "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпровської міської ради (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21А, код 03341305) 287 120 грн. 31 коп. - основного боргу, 35 625 грн. 64 коп. - індексу інфляції, 12 175 грн. 50 коп. - 3 % річних, 4 105 грн. 52 коп. пені, 5 085 грн. 45 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.

Суддя С.Г. Юзіков