Рішення

від 06.03.2025 по справі 922/4520/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.03.2025 Справа №922/4520/24

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Фурсової С.М.

за участю секретаря судового засідання Риндіч О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вулиця Георгія Тарасенка, будинок 149, код ЄДРПОУ 00131954)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Ізоляція» (84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Привокзальна, будинок 6, код ЄДРПОУ 42493203)

про стягнення 88 064,40 гривень збитків

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Р У Х С П Р А В И

Акціонерне товариство «Харківобленерго» звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Ізоляція» про стягнення збитків у розмірі 88 064,40 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов`язання за укладеним між сторонами договором поставки від 27.01.2021 №Ц2908 щодо реєстрації податкових накладних у встановлений строк, у зв`язку з чим позивача було позбавлено права на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого ПДВ на загальну суму 88 064,40 гривень.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4520/24. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.01.2025.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.01.2025 справу передано за підсудністю до Господарського суду Донецької області.

Матеріали справи 30.01.2025 надійшли до Господарського суду Донецької області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями суддею для розгляду даної справи визначено суддю Фурсову С.М.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.02.2025 справу №922/4520/24 прийнято до провадження суддею Фурсовою С.М., розгляд справи розпочато спочатку. Підготовче засідання призначено на 18.02.2025 об 11:30 год.

Представник позивача з`явився до суду для участі в судовому засіданні.

Суд зазначає, що з міркувань безпеки, у зв`язку з тим, що 18.02.2025 з 11:35 по 13:05 у Харківській області було оголошено сигнал «Повітряної тривоги», представника позивача було видалено з приміщення суду, підготовче засідання у справі призначене на 18.02.2025 об 11:30 год. проводилось без його участі.

Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився.

Суд вказує, що учасники справи попереджені, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, судове засідання може бути перенесене на іншу дату, про що сторони будуть повідомлені.

Судом досліджено наявні у справі докази, враховуючи, що процесуальний строк на подання заяв по суті справи сплинув, тривалість розгляду справи з моменту відкриття провадження у справі, а також те, що судом здійснено усі можливі та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про доцільність закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.02.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 06.03.2025.

25.02.2025 від представника Акціонерного товариства «Харківобленерго» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 06.03.2025 об 11:30 год., та всіх наступних засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою суду від 05.03.2025 задоволено.

Від позивача 06.03.2025 отримано клопотання провести судове засідання без участі його уповноваженого представника.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, повідомлявся належним чином.

Суд зазначає про неможливість надсилання копій ухвал до електронного кабінету відповідача в системі "Електронний суд" у зв`язку з його відсутністю. У зв`язку з цим копії ухвал від 23.12.2024, 14.01.2025, 04.02.2025, 18.02.2025 були направлені на поштову адресу 84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Привокзальна, будинок 6. Зміну місцезнаходження/місця реєстрації відповідача не встановлено.

Також, судом вжито заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи шляхом передачі телефонограми. Встановити зв`язок не вдалось.

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Частинами третьою та сьомою статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначений статтею 242 ГПК України, за змістом частини п`ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з положеннями частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Господарським процесуальним кодексом України не передбачено обов`язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулись до суду з відміткою про неможливість вручення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.08.2021 у справі № 914/1191/20, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22.

Факт неотримання позивачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду, у тому числі, у зв`язку із закінчення строку зберігання поштового відправлення, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Таким чином, судом вжито всі необхідні та можливі заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи, суд вважає, що відповідач є таким, що належним чином повідомлений про наявність даного спору.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, в інший спосіб своєї позиції не довів.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В

Між Акціонерним товариством «Харківобленерго» (далі - Покупець, позивач) та ТОВ «Багатопрофільне підприємство «Ізоляція» (далі - Підрядник, відповідач) укладений договір поставки від 27.01.2021 № Ц2908 за яким Постачальник зобов`язався в порядку та на умовах Договору поставити товар, а Покупець зобов`язався прийняти і оплатити його вартість.

Відповідно до п. 3.1. ціна цього Договору становить 33 082 706,88 гривень, у т.ч. ПДВ 5 513 784,48 гривень та складається з вартості товарів, вказаних у Специфікації.

Розділом 4 Договору передбачені термін та умови поставки товару. При цьому п. 4.4 Договору визначене місце виконання Договору, а саме: товар, що є предметом поставки за цим Договором, постачається Покупцю на умовах DDP Інкотермс 2010 (Центральний склад, вул. Плеханівська, 126/2 у Харкові).

Умови розрахунку визначені Розділом 5 Договору. Так розрахунок за цим Договором між Постачальником і Покупцем здійснюється в розмірі 100 % окремо за кожним фактом поставки товару (підписання відповідної накладної або акта), згідно з наданим Постачальником рахунком, за умов його відповідності Специфікації та наданій Покупцем Заявці на конкретну поставку та цінам, встановленим цим Договором протягом 180-ти календарних днів.

Обов`язок Постачальника щодо надання Покупцю усіх належних податкових накладних закріплено у п.п. 7.3.3.-7.3.5. Договору.

Надати Покупцю податкову накладну, складену в електронній формі засобами спеціалізованих програмних комплексів з дотриманням умов та термінів щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.7.3.3. Договору).

У податковій накладній зазначити в окремих рядках обов`язкові реквізити в порядку, встановленому Податковим кодексом України, стаття 201, та іншими законодавчими документами(п.7.3.4. Договору).

Податкову накладну скласти у день виникнення податкових зобов`язань Поста чальника(п.7.3.5. Договору).

Пунктом 8.2. Договору Сторони погодили, що за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі та порушення вимог оформлення податкових накладних Постачальник сплачує Покупцю суму понесених ним витрат, які рівняються сумам податку на додану вартість, що зазначені в податкових накладних.

Так, Постачальником за вказаними Договором було поставлено товар на суму 528 386,40 гривень, що підтверджується видатковими накладними:

№РН-0000013 від 03.02.2022 на суму 80 584,80 гривень;

№РН-0000014 від 03.02.2022 на суму 40 292,40 гривень;

№РН-0000044 від 14.02.2022 на суму 364 620,00 гривень;

№РН-0000097 від 22.02.2022 на суму 42 889,20 гривень.

Отриманий товар позивачем оплачений в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями:

№4401 від 18.02.2022 на суму 80 584,80 гривень;

№3185385141 від 28.07.2022 на суму 40 292,40 гривень;

№3185382775 від 20.05.2022 на суму 225 000,00 гривень;

№5 від 31.05.2022 на суму 139 620,00 гривень;

№5 від 31.05.2022 на суму 42 889,20 гривень.

Як стверджує позивач, в порушення вимог податкового законодавства, відповідачем не було виконано обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, складаних за результатами вказаних вище операцій, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на загальну суму 88 064,40 гривень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на таке.

За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК та статті 224 ГК України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Отже, з урахуванням предмета позову для висновку щодо збитків предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21.

Згідно з ч.2 ст. 1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч.1 ст.614 ЦК зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.

При цьому, Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

Саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Відповідно до п. 1 Наказу Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної (в редакції, яка діяла на момент виникнення правопорушення) (далі Наказ №1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у пункті 200-1.3 статті 200-1 ПК України та пункті 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, або обчислену відповідно до пункту 200-1.9 статті 200-1 ПК України, (п. 3 Наказу №1307).

Пунктом 5 Наказу № 1307 визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених ПК України та цим порядком.

Згідно з п. 3 Наказу № 1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації. Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 44.1 ст.44 ПК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення правопорушення) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (абз. 1 п. 201.1. ст. 201 ПК України).

Відповідно до абз. 1 п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до абз. 14 та 15 п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з п. 14.1.181 ст. 181 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом а пункту 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу п. 198.1 ст. 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.

Відповідно, лише зареєстрована в Єдиному реєстрі податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту.

Згідно з абз. 1 п. 201.10 ст. 210 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (абз. 20 п. 201.10 ст. 201 ПК У країни).

Таким чином, наведеними нормами ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними суми податку можуть бути віднесені покупцем товарів/послуг до складу податкового кредиту.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 73, частина перша статті 74, частина перша статті 76, частина перша статті 77 ГПК України).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Ізоляція» на дату виникнення податкових зобов`язань були складені належні податкові накладні, проте реєстрація їх в ЄРПН не відбулася:

-податкова накладна від 03.02.2022 № 14 на суму 80 584,80 гривень, у т.ч. ПДВ 13 430,80 гривень;

-податкова накладна від 03.02.2022 № 15 на суму 40 292,40 гривень, у т.ч. ПДВ 6 715,40 гривень;

-податкова накладна від 14.02.2022 № 59 на суму 364 620,00 гривень, у т.ч. ПДВ 60 770,00 гривень;

-податкова накладна від 22.02.2022 № 325 на суму 42 889,20 гривень, у т.ч. ПДВ 7 148,20 гривень.

Акціонерне товариство «Харківобленерго» засобами програми «M.E.Doc» отримало Квитанції про зупинення реєстрації в ЄРПН від 08.06.2022 та від 18.07.2022 вищезазначених податкових накладних №14, №15 від 03.02.2022, №59 від 14.02.2022, №325 від 22.02.2022 із зазначенням причини: відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Також запропоновано платнику надати пояснення та копії документів для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації вказаних податкових накладних.

Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника було прийнято податковим органом 08.06.2022 № 1452, яким зазначено про відповідність відповідача критеріям ризиковості за п. 8.

Позивач неодноразово звертався до відповідача щодо вжиття заходів по розблокуванню проблемних податкових накладних листами від 06.04.2023 № 02- 16/1709, від 07.05.2024 № 02-19/3339.

За даними інтегрованої картки платника електронного кабінету АТ «Харківобленерго» на сайті Державної податкової служби України станом на 18.11.2024 вказані податкові накладні № 14, № 15, № 59, №325 мають статус «Реєстрацію зупинено».

Наведене дає підстави вважати, що будь-яких заходів по розблокуванню податкових накладних відповідачем не вживалось.

У даному випадку позивач доводить наявність підстав для стягнення збитків у розмірі 88 064,40 гривень посиланням на обставини вчинення відповідачем порушення зобов`язання, встановленого податковим законодавством, яке полягає у порушенні відповідних норм, зокрема в частині складання та своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач сплатив на користь відповідача вартість поставленого товару на загальну суму 528 386,40 гривень, в тому числі 88 064,40 гривень ПДВ. Отже, у відповідності до вищевказаних положень Податкового кодексу України, Відповідач був зобов`язаний скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні датою відвантаження товару або датою зарахування коштів від покупця, як оплата товарів, що підлягали постачанню (у разі здійснення попередньої оплати за товар).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (абз. 1 п. 201.1. ст. 201 ПК України).

Доказів на підтвердження реєстрації відповідачем податкових накладних в ЄРПН щодо поставки (оплати) товару на загальну суму 528 386,40 гривень матеріали справи не містять.

На підставі викладеного господарський суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Ізоляція» не виконано (не надано доказів виконання) вимоги ст. 201 ПК України щодо реєстрації податкових накладних, у зв`язку з цим позивач позбавлений можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 88 064,40 гривень.

При цьому, хоча обов`язок продавця (постачальника) зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку в публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем товару, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).

Відтак, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивачем та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 31.01.2023 у справі №904/72/22.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі 908/1568/18 визначено, що при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

У п. 15 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Постановою від 03.08.2018 року в справі №917/877/17 Верховний Суд зазначив: Таким чином, Відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 1 541 930,45 грн. З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення..

З урахуванням наведеного, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача збитків у сумі 88 064,40 гривень, визнаються судом обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Харківобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Ізоляція» про стягнення збитків у розмірі 88 064,40 гривень задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Ізоляція» (84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Привокзальна, будинок 6, код ЄДРПОУ 42493203) на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вулиця Георгія Тарасенка, будинок 149, код ЄДРПОУ 00131954) 88 064,40 гривень збитків, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

У судовому засіданні 06.03.2025 підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.03.2025.

Позивач: Акціонерне товариство «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вулиця Георгія Тарасенка, будинок 149, код ЄДРПОУ 00131954)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Ізоляція» (84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Привокзальна, будинок 6, код ЄДРПОУ 42493203)

Суддя С.М. Фурсова