Рішення

від 04.03.2025 по справі 906/1249/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1249/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

секретар судового засідання: Бура Д.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Чорноморець Я.А. - довіреність №9249 від 09.01.2024;

від відповідача: Чернюк А.В. - представник відповідно до витягу з ЄДР;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком"

до Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради

про стягнення 472922,14 грн

Акціонерне товариство "Укртелеком" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради 472922,14 грн, з яких: 462134,77 грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, 8318,43 грн інфляційних та 2468,94 грн 3% річних.

Ухвалою від 11.12.2024 відкрито провадження у справі №906/1249/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 26.12.2024.

23.12.2024 від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, а також клопотання, в якому відповідач просить суд замінити неналежного відповідача у справі Департамент соціальної політики Житомирської міської ради на належного відповідача - Кабінет Міністрів України (а.с. 8-44, 46-77, т.2).

Ухвалою суду від 26.12.2024 розгляд клопотання про заміну відповідача у справі та розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 21.01.2025.

30.12.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив. (а.с. 93-100, т.2).

07.01.2025 представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив (а.с. 101-169, т.2).

Ухвалою від 21.01.2025 суд відмовив Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради у задоволенні клопотання від 23.12.2024 про заміну неналежного відповідача у справі.

У судовому засіданні 21.01.2025 протокольною ухвалою суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

Ухвалою від 21.01.2025 суд продовжив строк розгляду справи по суті на підставі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та відклав розгляд справи на 04.03.2025.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з викладених у позовній заяві підстав з врахуванням письмових пояснень від 26.12.2024 та відповіді на відзив від 30.12.2024.

Представник відповідача проти позову заперечив у повному обсязі у відповідності до письмового відзиву на позовну заяву від 23.12.2024 та заперечень у відповідь на відзив від 07.01.2025.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртелеком", відокремленим підрозділом якого є Житомирська філії АТ "Укртелеком" (позивач) є оператором телекомунікацій, яке надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, інших законодавчих актів України.

Згідно з заявленими позовними вимогами, позивач надав протягом січня-серпня 2024 року послуги зв`язку на пільгових умовах частині населення в м. Житомирі, яке включено до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, що має право на пільги і підпадає під дію Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у сумі 462 134,77грн.

Позивач помісячно направляв на адресу Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради для здійснення розрахунку за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів відповідні розрахунки та акти звіряння (а.с. 87-249, т. 1).

Листами № 528/04 від 19.02.2024, № 342/04-01 від 22.02.2024, № 769/04-01 від 17.04.2024, № 886/04 від 18.03.2024, № 1244/04 від 15.04.2024, № 1220/04-01 від 19.06.2024, № 2059/04 від 20.06.2024, № 2743/04 від 22.08.2024, № 1695/04-01 від 03.09.2024, № 2619/вих від 24.09.2024 відповідач повернув позивачу розрахунки та акти звіряння розрахунків, без розгляду (а.с. 17-21).

Також листом № 80С914.012-326 від 06.09.2024 позивач просив відповідача перерахувати на рахунок позивача заборгованість за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення за спірний період у добровільному порядку (а.с. 110, т.1). У відповідь листом № 2619/вих від 24.09.2024 відповідач повідомив, що департаменту не передбачено видатків для відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг громадянам Житомирської міської об`єднаної територіальної громади за надані телекомунікаційні послуги на 2024 рік і що повертає отримані документи без розгляду (а.с. 21 (на звороті)).

Відсутність відшкодування Департаментом соціальної політики Житомирської міської ради понесених витрат за надані телекомунікаційні послуги населенню на пільгових умовах, стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до суду з позовними вимогами про стягнення сумі 462 134,77 грн боргу по відшкодуванню вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення за період січень-серпень 2024 року. Також, з метою відшкодування матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів, позивачем нараховано інфляційні втрати за жовтень 2024 в сумі 8318,43 грн. та три проценти річних за період з 26.09.2024 по 29.11.2024 в сумі 2 468,94 грн.

У відзиві на позовну заяву від 23.12.2024 та запереченнях на відповідь на відзив від 07.01.2025 відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що позов пред`явлено до неналежного відповідача. Наголошував, що існує судова практика, у якій Верховний Суд дійшов висновку, що покладення обов`язку з відшкодування спірних витрат на послуги зв`язку пільговим категоріям громадян на органи місцевого самоврядування є помилковим, оскільки боржником у цих правовідносинах є держава, яка здійснює свої цивільні права через відповідні органи. Належним представником держави у спірних правовідносинах, на думку відповідача, є Кабінет Міністрів України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків можуть бути безпосередньо акти цивільного законодавства.

Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.

Згідно зі ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки.

Законами України від 22.10.1993 №3551-ХII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", від 23.03.2000 №1584-ІІІ "Про жертви нацистських переслідувань", від 28.02.1991 №796-ХII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 24.03.2008 №203/98-ВР "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", від 24.03.1998 №203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" і від 26.04.2001 №2402-ІІІ "Про охорону дитинства" встановлені пільги з оплати послуг зв`язку (далі - телекомунікаційних послуг) для визначеної цими Законами категорій осіб (далі - пільгові категорії громадян).

Згідно з ч.6 ст.48 БК України, бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 "Про Реєстр осіб, які мають право на пільги" запроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги. Зобов`язано Міністерство соціальної політики забезпечити внесення до Реєстру інформації про: осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"; Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою", "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про освіту", "Про прокуратуру", "Про Службу безпеки України", "Про бібліотеки і бібліотечну справу", "Про захист рослин", "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України", "Про охорону дитинства", "Про соціальний захист дітей війни", "Про культуру", Основ законодавства України про охорону здоров`я і пенсіонерів за віком.

Відповідно до абз.2 п.1 Реєстру, останній складається з баз даних Мінсоцполітики, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Згідно з п. 3 Реєстру, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків. Форма 1 - пільга затверджується Мінсоцполітики.

Відповідно до абз.1 п.4 Реєстру, уповноважені органи з дотриманням вимог Законів України "Про інформацію", Про захист персональних даних" мають право: отримувати від пільговиків документи, що підтверджують їх право на пільги; проводити перевірку достовірності поданих документів; отримувати відомості від пільговиків, а також від державних органів, де перебувають на обліку пільговики, підприємств та організацій, що надають послуги, житлово-експлуатаційних організацій...

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1101 затверджено "Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення".

Пунктами 2, 3 Порядку визначено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.

Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є: структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).

Відповідно до п. 5 Порядку, розподіл бюджетних коштів за напрямами, зазначеними у пункті 4 цього Порядку, здійснюється головним розпорядником бюджетних коштів за пропозиціями регіональних органів соціального захисту населення на підставі поданих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за встановленими формою та строками Мінсоцполітики даних, сформованих виходячи з прогнозної кількості отримувачів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг, кількості малих групових будинків та дітей, які перебувають в них, установлених розмірів відповідних виплат, а також з урахуванням необхідності виконання бюджетних зобов`язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства, у разі їх відповідності паспорту бюджетної програми.

Пунктами 7-9 Порядку визначено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення подають щомісяця: до 25 числа регіональним органам соціального захисту населення заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення на наступний місяць; до 8 числа заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення на поточний місяць.

Регіональні органи соціального захисту населення узагальнюють отримані від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення заявки та не пізніше ніж протягом двох робочих днів подають Мінсоцполітики узагальнену заявку за встановленою ним формою в розрізі адміністративно-територіальних одиниць, за якими Мінсоцполітики не пізніше ніж протягом трьох робочих днів перераховує бюджетні кошти регіональним органам соціального захисту населення.

Позивач - Акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікацій і включений до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.

Департаментом соціальної політики Житомирської міської ради є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, який підзвітний головному розпоряднику бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми - Мінсоцполітики.

Суд також враховує, що відповідно до п.1.10. Положення про Департамент соціальної політики Житомирської міської ради, затвердженого рішенням міської ради 21.12.2023 N 974 (далі-Положення (а.с. 22-29, т.1) у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України, постановами Верховної ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України та Міністерства у справах війни, рішеннями міської ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, а також цим Положенням.

Відповідно до пунктів 1.2 та 1.6. Положення Департамент є підзвітним та підконтрольним міській раді, підпорядковується виконавчому комітету міської ради, заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та міському голові; Департамент є головним розпорядником бюджетних коштів, а також інших коштів, спрямованих з державного та місцевих бюджетів на соціальний захист населення.

Основними завданнями Департаменту відповідно до підпунктів 1, 3, 5, 12 пункту 2.1. розділу 2 Положення є: забезпечення реалізації державної політики з питань соціального захисту населення, соціальної підтримки ветеранів та членів їх сімей, дітей, внутрішньо переміщених осіб; призначення та виплата соціальної допомоги адресної грошової допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, установлених законодавством; розроблення та організація виконання комплексних програм і заходів щодо поліпшення становища соціально вразливих верств населення; забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, державними органами та іншими установами та організаціями щодо надання соціальної підтримки населенню тощо.

Відповідно до підпунктів 1, 3, 4, 5 пункту 3.1. Положення Департамент відповідно до делегованих повноважень: організовує виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики, Мінветеранів з питань соціальної політики та забезпечує контроль за їх реалізацією; розробляє проєкт Комплексної міської програми соціального захисту населення, бере участь у підготовці пропозицій до проєктів програм соціально-економічного розвитку міста; вносить пропозиції щодо відповідного місцевого бюджету; забезпечує ефективне та цільове використання відповідних бюджетних коштів.

Відповідно до підпунктів 1, 4, пункту 4.1. Положення Департамент має право: отримувати в установленому законодавством порядку від інших структурних підрозділів органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, їхніх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання делегованих повноважень; користуватись в установленому порядку інформаційними базами органів виконавчої влади, системами зв`язку та комунікації, мережами спеціального зв`язку та іншими технічними засобами.

Також суд враховує, що рішенням Житомирської міської ради від 13.01.2021 № 7 затверджено Порядок відшкодування витрат на надання пільг за послуги зв`язку окремим категоріям громадян Житомирської об`єднаної територіальної громади (далі - Порядок (а.с. 42-44, т.1), який визначає механізм відшкодування витрат оператору телекомунікацій з місцевого бюджету за надані пільги з послуг зв`язку окремим категоріям громадян, які зареєстровані на території Житомирської об`єднаної територіальної громади.

Відповідно до п.2 Порядку головним розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення зазначених заходів є департамент соціальної політики Житомирської міської ради.

Крім того, рішенням Житомирської міської ради від 24.12.2020 № 35 затверджено Комплексну Програму соціального захисту населення Житомирської міської об`єднаної територіальної громади на 2021- 2025 роки та додатки до неї (далі Програма (а.с. 45-88, т.1). Відповідно до другого абзацу розділу 8 Програми організаційну роботу щодо виконання визначених програмою заходів та контроль за ходом їх виконання здійснює Департамент соціальної політики Житомирської міської ради. Відповідно до п.4.3.1. додатку 1 до Програми забезпечення надання пільг окремим категоріям громадян мешканцям Житомирської міської об`єднаної територіальної громади з послуг зв`язку на протязі 2021-2025 років здійснюється Департаментом соціальної політики Житомирської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету.

Іншого органу, створеного для виконання зазначених функцій, судом не встановлено.

Суд встановив, що в період січень - серпень 2024 року позивач надав послуги зв`язку споживачам, які проживають на території м. Житомир, які згідно з нормами чинного законодавства належать до пільгових категорій громадян.

На підтвердження наданих послуг позивач подав розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за період січень - серпень 2024року, у яких вказано поіменний список пільговиків (а.с. 178-248, т.1).

За вказаного, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг зв`язку окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач, як розпорядник відповідних коштів, зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

Суд враховує, що чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.

Крім того, п.14 Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" від 20.12.2016 року № 1789-VIII, ч.1 ст.91 Бюджетного кодексу України було доповнено пунктом 20-4, зокрема: до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби; інвалідам, дітям-інвалідам та особам, які супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім`ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.

З огляду на зазначене, саме відповідач є органом, до компетенції якого належить питання соціального захисту населення на території Житомирської міської об`єднаної територіальної громади. Іншого органу, створеного для виконання зазначених функцій, суд не встановив.

Враховуючи приписи п.1, 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117, п.20-4 ст.91 Бюджетного кодексу України, п.2, 3 Порядку (в редакції, дія якої поширюється на спірні правовідносини), суд дійшов висновку про те, що відповідач має законодавчо встановлений обов`язок по відшкодуванню або фінансуванню пільг з послуг зв`язку, наданих у спірному періоді. При цьому суд враховує, що саме структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи) організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації, а також мають право, зокрема, отримувати відомості від пільговиків, а також від державних органів, де перебувають на обліку пільговики, підприємств та організацій, що надають послуги.

Згідно з ч.1,2 ст.509, ч.3,4 ст.11 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Позивач є суб`єктом господарювання, який надає телекомунікаційні послуги споживачам, метою діяльності позивача як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку відповідно до частини другої статті 3 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

З огляду на зазначене, у позивача виникло право на відшкодування вартості послуг зв`язку, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (ч.1 ст. 167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 170 ЦК України).

Відповідно до ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Отже, надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян є обов`язком позивача.

Суд у даному випадку також враховує, що ні Законом України "Про телекомунікації", ні Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №924/781/17).

Нормами ч.2 ст.617 ЦК України визначено, що відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо у залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007). Зокрема, у п.3.2 рішення від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 Конституційний Суд України наголосив, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Згідно з практикою ЄСПЛ, держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України").

У рішеннях ЄСПЛ від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

За таких обставин Департамент соціальної політики Житомирської міської ради відповідає за своїми зобов`язаннями, які виникли безпосередньо із закону, і така відповідальність не може ставитись у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Телекомунікаційні послуги на пільгових умовах надавались позивачем не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону, має відшкодувати такі витрати позивачу за рахунок бюджетних коштів.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.ст.76, 77, 79, 86 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд встановив, що доводи позивача щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань з відшкодування пільгової вартості послуг зв`язку за період з січня по серпень 2024 року у розмірі 462 134,77грн знайшли своє підтвердження та під час розгляду справи відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 ЦК України.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання позивач здійснив розрахунок 3% річних в розмірі 2 468,94 грн за період з 26.09.2024 по 29.11.2024 та інфляційні втрати за жовтень 2024 в сумі 8318,43 грн.

Відповідач не надав суду контррозрахунку.

Суд перевірив розрахунки позивача та встановив, що розмір інфляційних втрат та 3% річних і є арифметично правильним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються наявними в матеріалах справи належними і допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради (10014, Житомирська обл., місто Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, будинок 4/2, ід. код 20429768) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, ід. код 21560766)

- 462134,77 грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах;

- 8318,43 грн інфляційних;

- 2468,94 грн 3% річних;

- 5675,07 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 07.03.25

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати: