Рішення

від 07.03.2025 по справі 908/3495/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/232/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2025 Справа № 908/3495/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Соколова Максима Олександровича, 69061, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд.17, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах

позивача Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, вул. Центральна 1, с. Широке, Запорізький район, Запорізька область, адреса для листування: вул. Розенталь, буд. 7 м. Запоріжжя, Запорізька область, 69089, Україна

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжнафтосинтез, 69065, м. Запоріжжя, вул. Рельєфна, буд. 1-А

про стягнення коштів

без виклику представників сторін

установив

31.12.2024 до Господарського суду Запорізької області через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Соколова Максима Олександровича, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах: позивача Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжнафтосинтез про стягнення безпідставно збережених коштів за період з 03.08.2021 по 31.12.2021 у розмірі 98 680,00 грн за фактичне користування земельною ділянкою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2024, справу № 908/3495/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3495/24. Присвоєно справі номер провадження 15/232/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Запропоновано відповідачу в строк до 05.02.2025 подати відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі не надані позивачем; позивачу запропоновано у строк до 21.02.2025 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно з вимогами ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем; також запропоновано відповідачу у строк до 07.03.2025 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 Господарського процесуального кодексу України.

Позов обґрунтовано наступним: на земельній ділянці, яка належить позивачу розміщено нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачу. Відповідачем було укладено з Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області договір оренди землі. З дати реєстрації права власності на нерухоме майно та до дати реєстрації договору оренди землі, відповідач користувався земельною ділянкою без достатньої правової підстави. Прокурор просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у сумі 98 680,00 грн.

Відповідач у відзиві від 04.02.2025 щодо позову заперечив з тих підстав, що відповідачем сплачено податок на земельну ділянку у розмірі 7801,33 грн за 2021 рік та 39 755,39 грн за 2020 рік користування земельною ділянкою, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями. Обставини оплати земельного податку задекларовані у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності).

У відповіді на відзив прокуратура зазначила про те, що оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, він не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для відповідача як землекористувача є орендна плата. Плата за землю 2020 року не є предметом спору, оскільки розрахунок заборгованості, яка заявлена до стягнення здійснено з 03.08.2021. Із змісту платіжного документу не можливо встановити за користування якою саме земельною ділянкою відповідачем сплачено кошти у розмірі 39 755,39 грн. Просить позов задовольнити повністю.

У відповіді на відзив Широківська сільська рада зазначила, що сплата земельного податку відповідачем здійснена за відсутності законних підстав, оскільки відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки. Платіжна інструкція про оплату земельного податку за 2020 рік не стосується предмета доказування. Із змісту призначення платежу платіжної інструкції неможливо встановити за користування якою саме земельною ділянкою сплачено кошти. Просить позов задовольнити повністю.

06.03.2025 до суду надійшли заперечення в яких відповідач зазначив, що дійсно при оплаті земельного податку були переплутано рахунок та зараховані кошти на рахунок для зарахування податку за землю з фізичних осіб. відповідна помилка була виявлена та вчинено дії з переведення коштів на відповідний бюджетний рахунок податку на землю з юридичних осіб. Після зарахування податків на правильний бюджетний рахунок, були подані декларації з плати за землю, де були відображені нараховані та сплачені до бюджету суми податку.

03.02.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

20.02.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжнафтосинтез» про зміну правил розгляду справи та слухання справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом ГПК України) розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд щодо спору зазначає наступне.

10.06.2010 відповідно до відомостей Державного земельного кадастру проведено державну реєстрацію земельної ділянки промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення з цільовим призначенням «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» (код цільового призначення - 3.1.5 - згідно з УКЦВЗ або 11.02 - згідно з КВЦПЗ) комунальної форми власності з кадастровим номером 2322188805:13:001:3200, площею 2,2302 га, розташовану за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Петрівське (Зеленопілля), вул. Східна, буд. 6, за межами населеного пункту.

03.08.2021 земельну ділянку з кадастровим номером 2322188805:13:001:3200 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (РНОНМ 2427388523221) власником зазначено територіальну громаду сіл та селищ в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

20.10.2020 відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 403637730 від 13.11.2024) на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області, посвідчено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжнафтосинтез» на склад нафтопродуктів, розташований за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Зеленопілля, вул. Східна, буд. 6, придбаного ТОВ «Запоріжнафтосинтез» відповідно до ст. 87 Кодексу України з процедур банкрутства на підставі акта про придбання майна на аукціоні 25.09.2020, що раніше належало Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Екохімресурс».

20.10.2020 зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжнафтосинтез» (номер відомостей про речове право: 38796929).

03.12.2021 рішенням Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 149 передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Запоріжнафтосинтез» земельну ділянку з кадастровим номером 2322188805:13:001:3200 площею 2,2302 га, для розміщення та обслуговування нафтобази, що розташована в с. Зеленопілля, вул. Східна, буд. 6 строком на 25 років.

14.01.2022 між Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжнафтосинтез» укладено договір оренди землі, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.01.2022.

Згідно з п. 1 договору оренди землі, орендодавець відповідно до рішення Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 03.12.2021 № 149 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку комунальної власності площею 2,2302 га з кадастровим номером 2322188805:13:001:3200 для розміщення та обслуговування нафтобази, що розташована за адресою: вул. Східна, 6, с. Зеленопілля, на території Широківської сільської територіальної громади Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту) для використання за цільовим призначенням.

Згідно з п. 3 договору оренди землі, на земельній ділянці, що є предметом цього договору наявні об`єкти нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 12621023221), які належать на праві власності орендарю.

У період часу з 20.10.2020 по 24.01.2022 договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2322188805:13:001:3200, площею 2,2302 га, розташованої за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Петрівське (Зеленопілля), вул. Східна, буд. 6 укладено не було. Фактично з 20.10.2020 (з дати набуття права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці) по 24.01.2022 ТОВ «Запоріжнафтосинтез» використовувало земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 2322188805:13:001:3200 без достатньої правової підстави.

Відповідно до листа ГУ ДПС у Запорізькій області № 7442/5/08-01-04-01-04 від 13.06.2024, за земельну ділянку з кадастровим номером 2322188805:13:001:3200 (площа 2,2302 га) розташовану за адресою: Запорізька область. Запорізький район, с. Зеленопілля, вул. Східна буд. 6 за період з 2020 року по 2021 рік не надавалась податкова звітність до контролюючих органів.

За даними інформаційної бази ГУ ДПС у Запорізькій області за земельну ділянку з кадастровим номером 2322188805:13:001:3200 (площа 2,2302 га), надає податкову звітність та сплачує орендну плату з юридичних осіб ТОВ «Запоріжнафтосинтез» відповідно до договору оренди від 14.01.2022.

За інформацією ГУ ДПС у Запорізькій області інформації, Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжнафтосинтез» почало сплачувати плату за користування земельною ділянкою починаючи з 25.04.2022.

Згідно із Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.10.2021, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2322188805:13:001:3200 складає 3 975 538,89 грн.

Відповідно до інформації Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 23.12.2024 № 01-48/8535 на запит окружної прокуратури від 18.12.2024 № 54-10932ВИХ-24 щодо надання, зокрема, копії листування Щироківської сільської ради Запорізького району Запорізької області та ТОВ «Запоріжнафтосинтез» щодо укладення договору оренди землі від 14.01.2022, у тому числі заяви, клопотання тощо, повідомлено, що запитувані документи відсутні.

На підставі вищезазначених документів та рішень Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 03.12.2021 № 149 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та передачу в оренду земельної ділянки ТОВ «Запоріжнафтосинтез» та від 11.06.2020 № 5 «Про затвердження розмірів орендної плати за землю на 2021 рік», Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів за фактичне користування ТОВ «Запоріжнафтосинтез» (ідентифікаційний код юридичної особи 37221248) земельною ділянкою площею 2,2302 га, кадастровий номер 2322188805:13:001:3200, розташованої за адресою Запорізька область, Запорізький район, с. Зеленопілля, вул. Східна, буд. 6, без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за період з 03.08.2021 (дата реєстрації права комунальної власності Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області на земельну ділянку) по 31.12.2021.

Відповідно до зазначеного розрахунку та з урахуванням річного розміру орендної плати, який складає 6 % від нормативної грошової оцінки, загальний розмір безпідставно збережених ТОВ «Запоріжнафтосинтез» коштів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 2322188805:13:001:3200, площею 2,2302 га, розташованої за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Зеленопілля, вул. Східна, буд. 6, за період з 03.08.2021 по 31.12.2021 склав 98 680,00 грн.

Спір у справі пов`язаний із стягненням з ТОВ «Запоріжнафтосинтез» безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування без достатньої правової підстави земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 2322188805:13:001:3200 за період з 03.08.2021 по 31.12.2021 у розмірі 98 680,00 грн.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно ст. 80 Земельного кодексу України (ЗК України), є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Частиною 1 ст. 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу (ч. 1 ст. 124 ЗК України).

Згідно з ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Виникнення права власності на будинок, будівлю або споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Таким чином, з моменту набуття права власності на нерухоме майно у Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжнафтосинтез» виник обов`язок з оформлення права на земельну ділянку.

У період з дати набуття права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2322188805:13:001:3200 (20.10.2020) по дату укладення договору оренди землі (14.01.2022), Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжнафтосинтез» використовувало земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 2322188805:13:001:3200 без правовстановлюючих документів.

За змістом ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нерухомого майна, яке належить відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем об`єктом нерухомого майна презюмується його користування спірною земельною ділянкою.

У цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у відповідача не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з ч. ч. 1 - 5, 9 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у ч. 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

Земельна ділянка з кадастровим номером 2322188805:13:001:3200, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна, що на праві власності належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Запоріжнафтосинтез» була сформована 10.06.2010 (визначено її площу та межі), присвоєно їй кадастровий номер, відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру.

Згідно з положеннями ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Зі змісту ст. ст. 120, 125 ЗК України та положень ст. 1212 ЦК України слідує, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, що регулюються главою 83 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються І незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

З моменту набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжнафтосинтез» права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2322188805:13:001:3200 (20.10.2020) почалося збереження цього майна та тривало по 14.01.2022, оскільки ТОВ «Запоріжнафтосинтез» як в цей період часу, так і наразі є власником об`єктів нерухомості - складу нафтопродуктів (РНОНМ 12621023221), розташованого за адресою: Запорізька область. Запорізький район, с. Зеленопілля, вул. Східна, буд. 6, тобто користувалось вищезазначеною земельною ділянкою комунальної власності без достатньої правової підстави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Положення ст. ст. 120, 125 ЗК України, ст. 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, від 16.11.2022 в справі № 922/519/20, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 та № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 ЦК України.

Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 та численних постановах Верховного Суду у подібних правовідносинах, які прийняті з їх урахуванням, зокрема, у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду зазначив, що з дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування норм передбачених ст. ст.1212 - 1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно збережено майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно зберігав, або вартість цього майна.

З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Таким чином, з часу набуття права власності на об`єкти нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 2322188805:13:001:3200, що належать ТОВ «Запоріжнафтосинтез», у останнього виник й обов`язок укласти договір оренди.

ТОВ «Запоріжнафтосинтез» (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою в достатньому розмірі за відсутності укладеного договору оренди земельної ділянки за період з 03.08.2021 по 31.12.2021 збільшено вартість власного майна, а Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати ТОВ «Запоріжнафтосинтез» за рахунок Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Крім того, згідно із ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У спірних правовідносинах неотримані Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області кошти від оренди землі підпадають під визначення Європейським судом з прав людини «виправдане очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права власності Широківської територіальної громади.

Відповідно до розрахунку та з урахуванням річного розміру орендної плати, який складає 6 % нормативної грошової оцінки, загальний розмір безпідставно збережених ТОВ «Запоріжнафтосинтез» коштів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 2322188805:13:001:3200, площею 2,2302 га, розташованої за адресою: Запорізька область. Запорізький район, с. Зеленопілля, вул. Східна, буд. 6, за період з 03.08.2021 по 31.12.2021 склав 98 680,00 грн.

Відновлення порушених прав Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Судом установлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжнафтосинтез» 13.12.2024 здійснено два платежі на суму 7801,33 грн платіжна інструкція № 229 та на суму 39 755,39 грн платіжна інструкція № 230, одержувач ОДВ, ГУ ДКСУ у Зап обл./ТГ с. Широке/18010700, призначення платежу: 101 податок на землю за 2020 рік та 101 податок на землю за 2021 рік, відповідно.

Розрахунок заборгованості за безпідставно збережені кошти здійснено за період з 03.08.2021 по 31.12.2021 у розмірі 98 680,00 грн. Тобто, платіж у сумі 7801,33 грн не стосується предмета спору в даній справі, оскільки спірним періодом виникнення заборгованості є 03.08.2021 по 31.12.2021. .

З приводу проведеного платежу за платіжною інструкцією № 229 від 13.12.2024 на суму 39 755,39 грн, то як уже зазначалося його здійснено з призначенням платежу: 101 податок на землю за 2021 рік. Щодо проведеного платежу відповідачем також подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік. На підтвердження прийняття податковим органом вказаної податкової декларації надано квитанцію № 2 від 24.12.2024. У податковій декларації за 2021 рік міститься інформація про її подання щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 2322188805:13:001:3200, категорія земельної ділянки 11.02, код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці UA23060330100036152, адреса: Запорізька область, Запорізький район, с. Зеленопілля, вул. Східна 6, площа земельної ділянки 2,2302 га, нормативна грошова оцінка 1 782 592,99 грн, річна сума земельного податку 39 755,39 грн.

З урахуванням інформації, яка наведена у позові та документально підтверджена прокурором та позивачем наданими доказами в обґрунтування позову, документів наданих відповідачем на підтвердження сплати земельного податку в сумі 39 755,39 грн за 2021 рік, усі вони відносяться до однієї і тієї ж земельної ділянки, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 2322188805:13:001:3200. Прокурором та позивачем не надано доказів до справи на підтвердження того, що відповідачу належить на праві власності нерухоме майно, яке розміщено на будь-якій іншій земельній ділянці, яка належить на праві власності Широківській сільській раді та надана в оренду відповідачу інша земельна ділянка, або відповідач користувався нею до укладення договору оренди земельної ділянки. Тобто, суд вважає, що платіж на суму 39 755,39 грн здійснено відповідачем на підтвердження користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2322188805:13:001:3200.

Також, відповідачем виправлено помилку, допущену із зарахуванням коштів на неправильний рахунок та здійснено дії по зарахуванню коштів з одного бюджетного рахунку на інший, що підтверджується заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, знімком електронного кабінету платника.

З приводу плати за землю необхідно зазначити, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (ПК України).

Відповідно до п. п. 14.1.72. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу);

Відповідно до п. п. 14.1.73. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди (в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021).

Відповідно до п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Пунктом 14.1.147. ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Як визначено ст. 269 Податкового кодексу України, 269.1. Платниками плати за землю є:

269.1.1. платники земельного податку:

269.1.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

269.1.1.2. землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;

269.1.2. платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

З наведених норм вбачається, що земельний податок справляється не тільки з власників або постійних землекористувачів земельною ділянкою, а із землекористувачів, які користуються земельною ділянкою на умовах оренди. Тобто в даному випадку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжнафтосинтез». За спірний період з 03.08.2021 по 31.12.2021 відповідачем не сплачувалась орендна плата за користування земельною ділянкою на правах оренди, оскільки не було укладено договору оренди землі. Разом з тим, відповідач повинен був сплатити плату за землю з урахуванням п. п. 14.72, п. п. 14.1 ст. 14 та ст. 269 Податкового кодексу України як землекористувач на умовах оренди, хоча і за відсутності укладеного відповідного договору, оскільки користувався земельною ділянкою без достатньої правової підстави і як для землекористувача для нього сплата орендної плати не є єдиною можливою формою здійснення плати за землю.

Не врахування прокурором та позивачем коштів у розмірі 39 755,39 грн земельного податку, сплаченого ТОВ «Запоріжнафтосинтез» за користування земельною ділянкою у 2021 році з кадастровим номером 2322188805:13:001:3200, суд вважає безпідставним.

Ураховуючи те, що вказаний платіж було проведено АТ КБ «Приватбанк» до подачі позову 13.12.2021, а позов подано до суду 31.12.2024 через систему «Електронний суд», суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача коштів у розмірі 39 755,39 грн.

В іншій частині суд вважає позов обґрунтованим, заперечення відповідача щодо позову безпідставними з урахуванням наданих доказів та обставин справи.

Щодо звернення прокурора з позовом суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначає про порушення або загрозу порушення «інтересів держави», якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так й інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Інтереси держави та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Крім того, згідно із ст. ст. 140, 142 Конституції України та ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення гарантується Державою. Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 142 Конституції України та ст. ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджету сільських територіальних громад належить податок на майно, до складу якого за приписами пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України входить плата за землю, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжнафтосинтез» у період часу з 03.08.2021 по 31.12.2021 користувалось Земельною ділянкою з кадастровим номером 2322188805:13:001:3200, без укладення договору оренди землі, у зв`язку з чим грошові кошти від сплати орендної плати не отримав бюджет територіальної громади.

Неповернення Широківській сільській раді Запорізького району Запорізької області безпідставно збереженої орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою порушує інтереси вказаної територіальної громади в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, який може бути використаний для задоволення її нагальних потреб.

Норми ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлюють дві альтернативні групи умов, при наявності яких прокурор наділений правом здійснення представництва в суді законних інтересів держави. Перша група альтернативних умов - порушення або загроза порушення інтересів держави. Друга група альтернативних умов - захист цих інтересів (порушених, або щодо порушення яких існує загроза) не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Земельна ділянка з кадастровим номером 2322188805:13:001:3200, яка розташована за адресою: Запорізька область. Запорізький район, с. Зеленопілля, вул. Східна, буд. 6, відноситься до земель комунальної власності.

Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки.

Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 2, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області є органом, через який територіальною громадою безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.

Запорізькою окружною прокуратурою Запорізької області направлено лист від 21.05.2024 № 54-4392ВИХ-24 з викладом фактичних обставин щодо користування ТОВ «Запоріжнафтосинтез» земельною ділянкою з кадастровим номером 2322188805:13:001:3200 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування). Також, у вказаному листі запитувалася інформація чи планується Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області вживати заходи претензійно-позовного характеру у зв`язку з вищезазначеним.

Листом Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 27.05.2024 № 01-48/1158 надано розрахунок фактичної сплати ТОВ «Запоріжнафтосинтез» сплати орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2322188805:13:001:3200 та повідомлено, що наразі у сільській раді не обліковується заборгованість зі сплати за землю щодо вказаної земельної ділянки, у зв`язку з чим відповідні заходи не вживались.

На лист Запорізької окружної прокуратури від 08.11.2024 № 54-9760ВИХ-24 Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області листом від 11.11.2024 № 01-48/8075 повідомлено про невжиття органом місцевого самоврядування будь-яких заходів, спрямованих на поновлення порушених інтересів територіальної громади.

На лист Запорізької окружної прокуратури від 18.12.2024 № 54-10932ВИХ-24 Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області листом від 23.12.2024 № 01-48/8535 повідомлено про невжиття органом місцевого самоврядування будь-яких заходів, спрямованих на поновлення порушених інтересів територіальної громади.

Вказані обставини свідчать про нездійснення Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області захисту порушених інтересів держави та територіальної громади, та наявність передбачених ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 колегія суддів дійшла висновку, що звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Отже позивачем протягом розумного строку не вжито заходів реагування у спірних правовідносинах.

Моніторингом офіційного веб-порталу судової влади України - «Судова влада України» встановлено, що у провадженні судів відсутні справи за позовом Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області до ТОВ «Запоріжнафтосинтез» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна.

Вказані обставини свідчать про нездійснення Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області захисту порушених інтересів держави та територіальної громади, та наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Запорізькою окружною прокуратурою Запорізької області листом від 27.12.2024 № 54-11244ВИХ-24 повідомлено Широківську сільську раду Запорізького району Запорізької області про намір звернутись до Господарського суду Запорізької області із вказаним позовом в інтересах держави.

Згідно із ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідачами не спростовано, наведені позивачем обставини та докази в обґрунтування позову, з урахуванням норм законодавства України.

Ураховуючи вище наведене, надані докази та норми законодавства Уркаїни, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Витрати із сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжнафтосинтез» (вул. Рельєфна, буд. 1-А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69065, Україна, ідентифікаційний код юридично особи 37221248) на користь Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Розенталь буд. 7, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69089, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 26013402) безпідставно збережені кошти за період з 03.08.2021 по 31.12.2021 у розмірі 58 924,61 грн (п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот двадцять чотири гривні 61 коп.). Видати наказ.

У задоволенні іншої частини позов відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжнафтосинтез» (вул. Рельєфна, буд. 1-А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69065, Україна, ідентифікаційний код юридично особи 37221248) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Запорізької окружної прокуратури Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, адреса місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична буд. 17, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, код класифікації видатків бюджету 2800) кошти, витрачені в 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в розмірі 1446,48 грн (одна тисяча чотириста сорок шість гривень 48 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07 березня 2025 року.

Суддя І. С. Горохов