Рішення

від 25.02.2025 по справі 909/995/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.02.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/995/24Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ "ЕТАЛОН"

проспект Льва Ландау, буд. 171, м. Харків, 61060

ел. пошта: gbk.etalon@gmail.com

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФ-КІСМЕТ"

вул. А. Мельника, буд. 1 А, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018

про стягнення 342 548 грн 38 коп. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Шевцов Олександр Анатолійович;

від відповідача: не з`явилися

ВСТАНОВИВ: ТОВ "ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ "ЕТАЛОН" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "ІФ-КІСМЕТ" про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 342 548 грн 38 коп., з яких: 253 200 грн 00 коп. - основний борг, 88 620 грн 00 коп. - пеня, 728 грн 38 коп. - 3% річних.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 29.10.2024, суд залишив подану позовну заяву без руху та встановив строк для усунення її недоліків.

05.11.2024 через систему "Електронний суд" від позивача до господарського суду надійшла заява від 05.11.2024 (вх.№17256/24) про усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2024, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 09.12.2024; встановив сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

Сторонам ухвалу про відкриття провадження у справі від 11.11.2024 направлено в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України та доставлено до електронних кабінетів 11.11.2024 о 19:19 год., що підтверджується довідками від 12.11.2024.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області про відкриття провадження у справі від 11.11.2024 вручено сторонам - 12.11.2024.

В підготовчому засіданні 09.12.2024 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 13.01.2025, про що сторони повідомлені ухвалою повідомленням від 09.12.2024.

За наслідками підготовчого засідання 13.01.2025 суд протокольно закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.02.2025, про що представник позивача повідомлений в судовому засіданні, а відповідач - ухвалою повідомленням від 13.01.2025.

В судовому засіданні 12.02.2025 представник відповідача позовні вимоги визнав, на доказ часткової оплати заборгованості подав суду клопотання (вх.№2305/25 від 12.02.2025) про приєднання до матеріалів справи платіжної інструкції №337 від 27.12.2024 на суму 100000 грн та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для добровільного врегулювання спору. Суд задовольнив вказане клопотання та відклав розгляд справи по суті на 25.02.2025, про що постановив ухвалу без оформлення окремого документа, яку зазначено у протоколі судового засідання.

В судове засідання 25.02.2025 представник відповідача не з`явився, причин неявки представника відповідач суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача повідомлений в судовому засіданні 12.02.2025 під розписку. Доказів оплати заборгованості в повному обсязі чи укладення мирової угоди сторони суду не надали.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Позов мотивовано тим, що в порушення договірних зобов`язань, які виникли між сторонами, відповідач не здійснив в повному обсязі оплату поставленого товару, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, на яку відповідачу нараховано пеню та 3% річних.

Позиція відповідача. Відповідач правом на надання відзиву на позов не скористався, в судовому засіданні 12.02.2025 представник відповідача позовні вимоги визнав.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представника позивача, надавши оцінку доказам у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

27.03.2024 між ТОВ "ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ "ЕТАЛОН" (постачальник) та ТОВ "ІФ-КІСМЕТ" (покупець) укладено договір поставки № 27/03/24-1, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар.

Згідно з п. 2.1 договору, предметом поставки є загороджувальні піраміди ПЗ-1 (товар).

В п. 2.2 договору визначено, що загальна кількість товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією (або специфікаціями) за згодою сторін, яка є додатком до цього договору та його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 4.1 договору, ціна товару та загальна вартість товару за даним договором визначається у специфікації (або специфікаціях) та/або рахунках постачальника.

За змістом п. 5.1 договору, постачання товару здійснюється після перерахування покупцем на розрахунок постачальника попередньої оплати за товар у розмірі 100% (сто) відсотків ціни товару, визначеної у специфікації, якщо інші умови не визначені специфікацією, рахунками постачальника або додатковими угодами.

Згідно з п. 6.2 договору, перехід права власності на товар відбувається в момент підписання товаро-транспортних документів на товар.

В п. 12.1 договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати отриманого товару, покупець сплачує пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 13.1 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

В разі, якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії договору жодна сторона не виявить бажання розірвати його, про що сторона повинна повідомити іншу сторону письмово під розпис або рекомендованим листом, то дія договору автоматично продовжується на один рік на тих же умовах без обмеження кількості таких пролонгацій (п. 13.8 договору).

Відповідно до підписаних та скріплених печатками обох сторін видаткових накладних № 1742 від 04.04.2024, № 2160 від 15.04.2024, № 2203 від 16.04.2024, № 2255 від 17.04.2024, № 2291 від 18.04.2024, № 2344 від 19.04.2024, № 2392 від 19.04.2024, № 2424 від 22.04.2024, № 2506 від 23.04.2024, №2535 від 24.04.2024, № 2582 від 25.04.2024 та товарно-транспортних накладних №5198 та №5202 від 15.04.2024, №5283 та №5282 від 16.04.2024, №5374 та №5375 від 17.04.2024, №5428 та №5427 від 18.04.2024, №5507, №5508, №5546 та №5545 від 19.04.2024, №5585, №5586, №5613 та №5614 від 22.04.2024, №5672 та №5673 від 23.04.2024, №5722 та №5723 від 24.04.2024, №5777 від 25.04.2024, на виконання договірних зобов`язань позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 082 550 грн 00 коп., який відповідач оплатив товар частково у сумі 949 370 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №56 від 04.04.2024 на суму 50 000 грн, №65 від 09.04.2024 на суму 50 850 грн, № 81 від 16.04.2024 на суму 73 500 грн., № 132 від 28.06.2024 на суму 300 000 грн, №145 від 08.07.2024 на суму 200 000 грн, №169 від 20.08.2024 на суму 45 000 грн, №173 від 29.08.2024 на суму 50 000 грн, №206 від 03.09.2024 на суму 30 000 грн, №234 від 16.09.2024 на суму 50 000 грн та №337 від 27.12.2024 на суму 100 000 грн.

У зв`язку з порушенням строку оплати поставленого товару позивач нарахував відповідачу 88 620 грн 00 коп. пені та 728 грн 38 коп. 3% річних.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом частинам 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

В частинах 1, 4 ст. 538 ЦК України визначено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

В п.5.1 договору визначено, що постачання товару здійснюється після перерахування покупцем на розрахунок постачальника попередньої оплати за товар у розмірі 100% (сто) відсотків ціни товару, визначеної у специфікації.

Отже, враховуючи вимоги п. 5.1 договору та приписи частин 1, 2 ст. 692 ЦК України (покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів), граничний строк оплати відповідачем товару є дата отримання кожної партії товару (дата видаткової накладної, за якою отримано товар).

За встановлених судом обставин, позивач на виконання умов договору поставки поставив відповідачу товар на загальну суму 1 082 550 грн, який відповідач оплатив товар частково у сумі 949 370 грн, з них 100 000 грн після звернення позивача до суду.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 100 000 грн основного боргу (які сплачені відповідачем після подання позову) на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України належить закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

За змістом ч. 3 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов`язань за договором суду не надав, позовні вимоги визнав.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 133 180 грн основного боргу є обґрунтованими та належать до задоволення.

В задоволенні позовних вимог в розмірі 20 020 грн основного боргу належить відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотки річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За змістом ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналіз наведених норми чинного законодавства свідчить про те, що максимальний розмір пені, визначений Законом та погоджений сторонами у договорі, пов`язаний із розміром облікової ставки Національного банку України.

У договорі поставки №27/03/24-1 від 27.03.2024 сторони визначили, що у випадку несвоєчасної оплати отриманого товару, покупець сплачує пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (п. 12.1).

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем, на підставі положень ст.625 ЦК України та пункту 12.1 договору за період з 17.09.2024 по 21.10.2024 нараховано відповідачу 88 620 грн 00 коп. пені та 728 грн 38 коп. 3% річних.

Здійснивши розрахунок пені у розмірі 1 % від суми заборгованості (233 180 грн), судом встановлено, що він перевищує гранично встановлений законом розмір пені - подвійної облікової ставки Національного банку України.

Суд здійснив перерахунок пені (з врахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня) та 3% річних, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду, відповідно до якого за період з 17.09.2024 по 21.10.2024 на суму 233 180 грн розмір пені становить 5 797 грн 64 коп., а розмір 3% річних - 668 грн 96 коп.

Відтак, з відповідача на користь позивача у зв`язку із простроченням оплати товару слід стягнути 5 797 грн 64 коп. пені та 668 грн 96 коп. 3% річних.

Таким чином, позов підлягає до задоволення частково.

Судовий збір, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладається на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 129, 231, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 100 000 грн основного боргу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФ-КІСМЕТ" (76018, вул. А.Мельника, буд. 1 А, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 38331030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ "ЕТАЛОН" (61060, проспект Льва Ландау, буд. 171, м. Харків, код ЄДРПОУ 38771657) 139 646 (сто тридцять дев`ять тисяч шістсот сорок шість) грн 60 коп. заборгованості, з яких: 133 180 (сто тридцять три тисячі сто вісімдесят) грн 00 коп. основного боргу, 5 797 (п`ять тисяч сімсот дев`яносто cім) грн 64 коп. пені, 668 (шістсот шістдесят вісім) грн 96 коп. 3% річних та 3 594 (три тисячі п`ятсот дев`яносто чотири) грн 70 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07.03.2025

Суддя О.В. Рочняк