Рішення

від 06.03.2025 по справі 386/1259/24

ВІЛЬШАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 386/1259/24

№пр. 2/384/51/2025

06 березня 2025 року с-ще Вільшанка

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Сорокіної О.О.,

з участю секретаря судового засідання Рябова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Вільшанка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Найди Катерини Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «МОТОР-ГАРАНТ» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, -

в с т а н о в и в:

Адвокат ОСОБА_3 звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «МОТОР-ГАРАНТ» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30 жовтня 2023 року о 17 год. в с. Йосипівка, Голованівського р-ну, Кіровоградської обл. відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки "ВАЗ-2107", р.н. НОМЕР_1 рухаючись по вул. Шевченка здійснив виїзд керованого ним автомобіля на зустрічну смугу руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з мотоблоком марки «Форте», який рухався у зустрічному напрямку під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій мотоблоку ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді рваної рани стопи правої ноги, пасажир мотоблоку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому правої ноги, закритої черепномозкової травми, забій грудної клітини та були госпіталізовані до КНП «Вільшанська лікарня». 31 жовтня 2023 року о 13 год. 11 хв. з КНП «Вільшанська лікарня» надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_5 від отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень померла ІНФОРМАЦІЯ_3 о 19 год. 45 хв. в хірургічному відділенні.

За фактом ДТП Слідче управління ГУНП в Кіровоградській області 31.10.2023 р. внесло матеріали про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121110000605.

Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки «ВАЗ-2107», р.н. НОМЕР_1 , була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю Страхова компанія «МОТОР-ГАРАНТ», відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №211858425 чинного на дату ДТП.

Особами, які мають право на отримання страхового відшкодування моральної шкоди у зв`язку із смертю ОСОБА_5 є:

- дочка - ОСОБА_1 ;

- син - ОСОБА_2 .

Чоловік загиблої ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько загиблої ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , мати загиблої ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

На підставі викладеного просить стягнути з відповідача:

- на користь позивача ОСОБА_1 40 200,00 грн відшкодування моральної шкоди та витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. 00 коп.;

- на користь позивача ОСОБА_2 40 200,00 грн відшкодування моральної шкоди та витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. 00 коп.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 12 листопада 2024 року у зазначеній справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання з повідомленням учасників справи на 29 листопада 2024 року.

25 листопада 2024 року від ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «МОТОР-ГАРАНТ» надійшов відзив, в якому представник відповідача визнав у повному обсязі позовні вимоги про стягнення відшкодування моральної шкоди на користь позивачів. У той же час, вважає необґрунтованою, безпідставною вимогу про стягнення судових витрат, пов`язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги у розмірі 30000 грн., у зв`язку з чим просить відмовити у повному обсязі у задоволенні вимоги про стягнення судових витрат, пов`язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги (а.с. 76-84).

29 листопада 2024 року підготовче засідання відкладено на 27 грудня 2024 року у зв`язку з неявкою учасників справи.

27 грудня 2024 року підготовче засідання відкладено на 05 лютого 2025 року у зв`язку з неявкою учасників справи.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 лютого 2025 року.

19 лютого 2025 року розгляд справи відкладено на 06 березня 2025 року у зв`язку з неявкою учасників справи.

Позивачі та їх представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Від позивачів та їх представника надійшли заява про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують повністю, просять їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «МОТОР-ГАРАНТ» в судове засідання не з`явився, у поданому до суду відзиві просив розгляд справи проводити у його відсутність.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вироку Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 06 січня 2025 року, який набрав законної сили 06 лютого 2025 року, ОСОБА_4 30 жовтня 2023 року в порушення вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, керував технічно справним автомобілем ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який йому належить на праві приватної власності, та здійснював рух в с. Йосипівка Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області. ОСОБА_4 , грубо порушуючи вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д) ПДР через наявний стан алкогольного сп`яніння, позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати можливість постійно контролювати напрямок його руху, та не створювати небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

Близько 17 год. 00 хв., ОСОБА_4 , рухаючись в межах вищевказаного населеного пункту по вул. Шевченка з боку с. Степанівка у напрямку с. Березова Балка, перед початком виконання маневру обгону попутного легкового автомобіля, не переконався у відсутності на смузі зустрічного руху транспортних засобів, чим грубо порушив вимоги п.п. 1.2, 10.1 та 14.2 (в) ПДР та допустив виїзд керованого ним автомобіля на смугу зустрічного руху, де в цей час в межах своєї смуги рухався саморобний транспортний засіб - мотоблок «Форте» під керуванням ОСОБА_1 , з якою у подальшому на відстані 1,1 м до правого краю дороги та 178,8 м до дорожнього знаку № 2.1 ПДР відбулося зіткнення.

Тобто, порушення вищезазначених вимог ПДР водієм ОСОБА_4 перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, що сталась та у результаті якої пасажири мотоблоку «Форте», зокрема, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала тілесні ушкодження, що в сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя.

Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_5 став травматичний шок, як наслідок поєднаної травми. Ушкодження, які виявлені при судово-медичному дослідженні трупа, знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Вказаним вироком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років шість місяців з позбавленням права керування транспортними засобами строком на шість років.

Відповідно до полісу №211858425 транспортний засіб ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_1 , застрахований в ТДВ «СК «МОТОР-ГАРАНТ». Поліс станом на 30 жовтня 2023 року є діючим (а.с. 47).

ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Колочава Міжгірського району Закарпатської області, про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 09 листопада 1962 року. Батьками у вказаному свідоцтві зазначені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а.с.46).

05 листопада 1963 року ОСОБА_9 одружилася із ОСОБА_6 , про що свідчить копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , видного 05 листопада 1963 року. Після державної реєстрації шлюбу, прізвище дружини змінено з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 » (а.с. 44).

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 03 листопада 2023 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , померла ІНФОРМАЦІЯ_10 у смт. Вільшанка Голованівського району Кіровоградської області (а.с. 52).

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Йосипівка Вільшанського району Кіровоградської області, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 18 лютого 1993 року Березовобалківською сільською радою Вільшанського району Кіровоградської області (а.с.43).

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Йосипівка Вільшанського району Кіровоградської області, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого повторно 05 березня 2021 року Вільшанським районним відділом ДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с. 45).

ОСОБА_14 народилася ІНФОРМАЦІЯ_12 в с. Йосипівка Вільшанського району Кіровоградської області, про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , виданого повторно 19 грудня 2023 року Голованівським відділом ДРАЦС у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Батьками у вказаному свідоцтві зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с.51).

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00042784664 від 19 грудня 2023 року, 21 березня 2003 року ОСОБА_14 уклала шлюб із ОСОБА_15 . Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_16 » (а.с.49-50).

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , виданого 05 червня 1967 року Йосипівським с/ЗАГС Вільшанського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_13 в с. Йосипівка Вільшанського району Кіровоградської області. Батьками у вказаному свідоцтві зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с.48).

Згідно з ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 ЦК України однією з підстав для виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Частиною 1 статті 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частина перша статті 1167 ЦК України регламентує, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частина 2 статті 1167 ЦК України визначає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У разі вирішення спору судом розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються моральні втрати особи, що призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Також враховуються обставини, що призвели до погіршення або позбавлення можливості реалізації особою своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Правовідносини по відшкодуванню шкоди виникли під час дії полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому такі регулюються норами Цивільного кодексу України та спеціальним Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, врегульовано статтею 1187 ЦК України, відповідно до положень частини 2 даної норми права шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України).

Правила, що регулюють деліктні зобов`язання, допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачений такий обов`язок.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди; страховик є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди (постанова Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц, провадження №14-176цс18).

Відповідно до статті 21 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", (далі по тексту Закон №1961-VI) на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів зобов`язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров`ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів.

Згідно ст. ст. 6, 22, 23 Закону №1961-VI, в разі настання страхового випадку, тобто дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого, страховик в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП, є, зокрема, моральна шкода, заподіяна смертю фізичної особи.

Пунктом 27.1 статті 27 Закону №1961-VI передбачено виплату страхового відшкодування шкоди, пов`язаної зі смертю потерпілого, якщо смерть потерпілого настала внаслідок дорожньо-транспортної пригоди протягом одного руку після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Пунктом 27.2 статті 27 Закону №1961-VI визначено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам та дітям. Загальний розмір такого страхового відшкодування цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

На дату настання страхового випадку 30.10.2023, загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, становить 80 400 грн.

Враховуючи моральні страждання у зв`язку з втратою матері позивачами, а також те, що відповідач визнав позов у повному обсязі, з дотриманням засад виваженості, розумності та доцільності, суд дійшов висновку про задоволення позову та про стягнення з відповідача по 40 200 грн. моральної шкоди на користь позивачів.

Щодо вимог про стягнення судового збору та витрат на правову допомогу суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 141 ЦПК України закріплено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а тому з відповідача мають бути стягнуті 2422 грн. 40 коп. (1211,20 грн. + 1211,20 грн.) судового збору на користь держави.

Поряд з цим, у позовній заяві представник позивачів адвокат Найда К.В. просила стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 15000 грн. 00 коп. на користь ОСОБА_1 та 15000 грн. 00 коп. на користь ОСОБА_2 .

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

- договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»;

- за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

- як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

- адвокатський гонорар може існувати в двох формах: фіксований розмір та погодинна оплата.

- адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. п. 7, 48 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, на підтвердження здійснених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано копії наступних документів:

1) копію договору про залучення адвоката до надання професійної правничої (правової) допомоги № 29/03-24 від 01 січня 2024 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Центр допомоги при ДТП «Автопоміч» та адвокатом Найдою Катериною Володимирівною (а.с.17-19);

2) копію договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №Ж 136 від 19 грудня 2023 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Центр допомоги при ДТП «Автопоміч» та ОСОБА_1 (а.с. 38-41);

3) копію договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №Ж 176 від 19 грудня 2023 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Центр допомоги при ДТП «Автопоміч» та ОСОБА_2 (а.с.34-37);

4) детальний розрахунок робіт (наданих послуг) виконаних для надання правничої (правової) допомоги від 23.09.2024 на суму 15000 грн., відповідно до п. 5.2 Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №Ж136 від 19.12.2023 (а.с.23-24);

5) детальний розрахунок робіт (наданих послуг) виконаних для надання правничої (правової) допомоги від 23.09.2024 на суму 15000 грн., відповідно до п. 5.2 Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №Ж176 від 19.12.2023 (а.с.25-26).

Як вбачається з матеріалів справи, представник ТДВ «СК «МОТОР-ГАРАНТ» у поданому відзиві просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 1000 грн. з огляду на їх неспівмірність та непідтвердженість.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу у повному обсязі.

Суд враховує, що складання позову не потребувало аналізу великої кількості документів, оскільки у справах даної категорії наявна усталена судова практика. Як вбачається зі змісту позовної заяви, представник позивача також ґрунтувала свої вимоги на висновках, викладених у постановах Верховного Суду в аналогічних справах.

Враховуючи предмет позову, складність справи, сталість судової практики з відповідного питання, кількість підготовлених ним процесуальних документів, при цьому правова позиція сторін у справі не змінювалася, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші конкретні обставини справи, суд вважає за доцільне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з ТДВ «СК «МОТОР-ГАРАНТ» на користь позивачів, з 30000 грн. 00 коп. до 6000 грн. 00 коп. (по 3000 грн. 00 коп. на користь кожного позивача), що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «МОТОР-ГАРАНТ» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи - задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «МОТОР-ГАРАНТ», код ЄДРПОУ 31154435, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , відшкодування моральної шкоди у розмірі 40200 (сорок тисяч двісті) грн. 00 коп.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «МОТОР-ГАРАНТ», код ЄДРПОУ 31154435, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , 3000(три тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «МОТОР-ГАРАНТ», код ЄДРПОУ 31154435, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , відшкодування моральної шкоди у розмірі 40200 (сорок тисяч двісті) грн. 00 коп.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «МОТОР-ГАРАНТ», код ЄДРПОУ 31154435, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , 3000 (три тисячі)грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «МОТОР-ГАРАНТ», код ЄДРПОУ 31154435, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивачі: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_10 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «МОТОР-ГАРАНТ», код ЄДРПОУ: 31154435, місцезнаходження: вул. Вересаєва, 3, м. Запоріжжя.

Суддя О.О. Сорокіна