Рішення

від 11.12.2024 по справі 911/1529/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1529/23

Господарський суд Київської області в складі

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Комісарчук Д-М.О.

розглянувши справу № 911/1529/23

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агротрейд-

Виробництво, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ерідон,

Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Чопилки

про стягнення 10 468 588,62 грн

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ерідон,

Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Чопилки

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агротрейд-

Виробництво, м. Харків

про стягнення 1 226 218,71 грн

за участю представників:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Вагоровська А.Е., адвокат, ордер серії № АІ № 1440534 від 11.08.2023, Половинко Б.М., адвокат, серія ВІ № 1238441 від 20.08.2024;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Боровик Б.М., адвокат, довіреність б/н від 14.09.2023

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-Виробництво» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» (далі - відповідач) про стягнення 10 468 588,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були понесені збитки в сумі 10 468 588,62 грн, завдані відповідачем неналежним виконанням умов Договору відповідального зберігання матеріальних цінностей № 20/10/2021 від 20.10.2021 та неповерненням позивачу частини матеріальних цінностей (карбамідно-аміачної суміші № 32).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.06.2023 відрито провадження у справі № 911/1529/23, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 21.06.2023.

12.06.2023 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-Виробництво» надійшла заява (вх. № 4710/23), в якій позивач просив суд збільшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 11 850 930,00 грн. Так, в обґрунтування своєї заяви позивач вказує, що згідно з експертним висновком № 47-ЦЗ/23 від 22.05.2023 Харківської торгово-промислової палати, зробленим на вимогу позивача, розмір збитків завданих відповідачем неналежним виконанням умов договору та неповерненням частини матеріальних цінностей становить 11 850 930,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 21.06.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження; продовжено відповідачу процесуальний строк для надання відзиву; підготовче засідання у справі № 911/1529/23 відкладено на 09.08.2023.

23.06.2023 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» надійшли заперечення б/н від 19.06.2023 (вх. № 12309/23) щодо залучення до матеріалів справи, зокрема висновку Харківської торгово-промислової палати № 47-ЦЗ/23 від 22.05.2023, з підстав недотримання порядку та строків його подання.

23.06.2023 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» надійшов відзив (вх. № 12310/23) на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні. Так, у своєму відзиві відповідач вказує на те, що ТОВ «Фірма Ерідон» незважаючи на широкомасштабне вторгнення російської федерації, забезпечило повернення 92,5 % переданого на зберігання товару, не було повернуто товару у кількості 373,83 тон. При цьому, як зазначено умовами п. 4.1 договору сторонами було визначено, що строк зберігання матеріальних цінностей - на вимогу, але не довше 30.04.2022. Відповідач стверджує, що він неодноразово звертався до позивача із проханням забрати товар, оскільки існувала реальна загроза його знищення, однак позивач забрав товар лише після 30.04.2022 в кількості 2 983,37 тони, з крайнім строком відвантаження 19.08.2022. Відповідач наголошує на тому, що ринкова ціна карбамідно-аміачної суміші № 32 станом на день подання позову становила 15 000,00 грн (на внутрішньому ринку в травні 2023 року), а отже і розмір збитків у справі не може перевищувати 5 643 300,00 грн, проте як позивачем не доведено вини та причинно-наслідкового зв`язку у діях відповідача.

03.07.2023 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» надійшла зустрічна позовна заява від 28.06.2023 (вх. № суду 12782/23) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-Виробництво» про стягнення 1 226 218,71 грн.

В обґрунтування зустрічного позову ТОВ «Фірма Ерідон» вказує на неналежне виконання ТОВ «Агротрейд-Виробництво» умов Договору відповідального зберігання матеріальних цінностей № 20/10/2021 від 20.10.2021 в частині своєчасної оплати послуг із зберігання товару, у зв`язку з чим за ТОВ «Агротрейд-Виробництво» утворилась заборгованість в сумі 972 290,20 грн, з огляду на наявність якої нараховані 216 156,95 грн інфляційних нарахувань та 37 771,95 грн 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.08.2023 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ерідон до Товариства з обмеженою відповідальністю Агротрейд-Виробництво про стягнення 1 226 218,71 грн прийнято до розгляду; об`єднано в одне провадження із первісним позовом зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ерідон (далі - відповідач (позивач за зустрічним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агротрейд-Виробництво (далі - позивач (відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 1 226 218,71 грн.; призначено підготовче засідання для спільного розгляду зустрічного позову разом із первісним позовом на 09.08.2023.

Ухвалою господарського суду від 09.08.2023 підготовче засідання у справі № 911/1529/23 було відкладено на 06.09.2023.

06.09.2023 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-Виробництво» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 2974/23), в якому позивач (відповідач за зустрічним позовом) заперечуючи проти зустрічного позову вказує на хибні твердження відповідача (позивача за зустрічним позовом) про начебто відвантаження товару із порушенням строків зберігання, оскільки сам відповідач (позивач за зустрічним позовом) безпідставно обмежував відвантаження товару, та який своїми діями, зокрема, неналежна організація господарського процесу, унеможливив своєчасне отримання позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) товару.

06.09.2023 через систему «Електронний суд» від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив на первісний позов (вх. № 2977/23) та клопотання про визнання поважними обставин пропуску строку на подання відповіді (вх. № 7124/23). Так, позивач (відповідач за зустрічним позовом) зазначає про те, що всупереч умовам договору зберігання відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не здійснено повернення повного обсягу товару та не повідомлено про передачу товару на зберігання третім особам, однак наразі відповідач (позивач за зустрічним позовом) відмовляється нести відповідальність за неналежне виконання умов договору. Разом з цим, позивач (відповідач за зустрічним позовом) твердить про те, що відповідач (позивач за зустрічним позовом) жодного разу не повідомляв про притримання товару або наявності заборгованості з оплати послуг зберігання. Позивач (відповідач за зустрічним позовом) зазначає, що втрата товару через наявність форс-мажорних обставин не звільняє відповідача (позивача за зустрічним позовом) від обов`язку повернути прийнятий на зберігання товар в повному обсязі. Позивач (відповідач за зустрічним позовом) вважає, що експертний висновок № 47-ЦЗ/23 від 22.05.2023 є результатом професійної діяльності акредитованого державного експерта та є належним доказом у розумінні процесуального законодавства.

Ухвалою суду від 06.09.2023 підготовче засідання у справі № 911/1529/23 було відкладено на 04.10.2023.

15.09.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов (вх. № 3140/23), в якій відповідач (позивач за зустрічним позовом) вважає доводи та заперечення позивача (відповідача за зустрічним позовом) безпідставними та такими, що не підтвердженні жодними доказами. Так, відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає про те, що сам позивач (відповідач за зустрічним позовом) затримував відвантаження товару, пов`язане із відсутністю достатньої кількості транспорту, а отже й відсутність у позивача (відповідача за зустрічним позовом) спроможності прийняти більшу кількість товару.

15.09.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшли заперечення (вх. № 3142/24) на відповідь на відзив, в яких останній зазначає про те, що позивач (відповідач за зустрічним позовом) знав щодо зберігання його товару третіми особами, оскільки він сам без зауважень отримував свій товар у місцях зберігання такого товару третіми особами. При цьому, відповідач (позивача за зустрічним позовом) наполягає на тому, що своєчасне неповернення товару зумовлено саме не підписанням та неповерненням позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей щодо повернення 2,39 тони товару.

04.10.2023 через систему «Електронний суд» від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшли додаткові пояснення (вх. № 3434/23) щодо заявлених зустрічних вимог та заперечення на відповідь на відзив на зустрічний позов (вх. № 3428/23).

04.10.2023 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Фірма Ерідон» надійшли додаткові письмові пояснення, в яких товариство вказує на те, що експертні висновки, надані до матеріалів справи мають кардинально різні результати дослідження та щодо призначення експертизи визначення середньої вартості за тонну карбамідно-аміачної суміші № 32 в травні 2023 року.

Ухвалою суду від 04.10.2023 підготовче засідання у справі №911/1529/23 відкладено на 18.10.2023.

18.10.2023 через систему «Електронний суд» від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшли письмові пояснення (вх. № 3720/23), в яких позивач (відповідач за зустрічним позовом) вказує на те, що наданий суду доказ понесення збитків - висновок Харківської торгово-промислової палати № 47-ЦЗ/23 від 22.05.2023 містить посилання на різноманітні джерела інформації, в той час як наданий відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-573 від 19.06.2023 містить посилання тільки на щотижневий журнал, більш того, за іншій період.

Ухвалою господарського суду від 18.10.2023 підготовче засідання було відкладено на 01.11.2023.

26.10.2023 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Фірма Ерідон» надійшли додаткові письмові пояснення від 04.10.2023 (вх. № 3903/23).

01.11.2023 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Агротрейд-Виробництво» надійшли додаткові письмові пояснення (вх. № 4059/23).

Розглянувши в підготовчому засіданні 01.11.2023 подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача (відповідач за зустрічним позовом) та відповідача (позивача за зустрічним позовом), суд дійшов висновку, що для повного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, необхідним є призначення у справі судової товарознавчої експертизи.

Так, ухвалою господарського суду від 01.11.2023 у справі № 911/1529/23 призначено судову товарознавчу експертизу на вирішення якої винесено питання: яка ринкова вартість однієї тони карбамідно-аміачної суміші № 32 на внутрішньому ринку України, станом на травень 2023 року?; проведення товарознавчої експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; провадження у справі № 911/1529/23 зупинено до закінчення експертних досліджень і отримання господарським судом висновку експертів.

12.06.2024 до Господарського суду Київської області повернулись матеріали справи № 911/1529/23 разом із листом директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №12164/22220-4-23/53 від 10.06.2024 (вх. № суду 143/24 від 12.06.2024) та висновком судової товарознавчої експертизи.

Ухвалою господарського суду від 20.06.2024 поновлено провадження у справі №911/1529/23 та призначено підготовче засідання на 07.08.2024.

07.08.2024 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Агротрейд-Виробництво» надійшли додаткові пояснення (вх. № 8509/24), в яких товариство зазначає про те, що при складанні висновку з боку експерта має місце упередженість та необ`єктивність, оскільки при дослідженні та виготовленні експертного висновку експертом була досліджена таж література, що й додана відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 07.08.2024 закрито підготовче провадження у справі № 911/1529/23 та призначено її до розгляд по суті на 04.09.2024.

В судовому засіданні 04.09.2024 судом оголошувалась перерву з розгляду справи по суті до 07.10.2024.

04.10.2024 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Фірма Ерідон» надійшли додаткові пояснення (вх. № 10955/24), в яких товариство зазначало про те, що доказів, які б свідчили про упередженість експерта до матеріалів справи не надано, як і відсутні докази, які б свідчили про необ`єктивність використаних експертом джерел, а також ще раз наголошував на тому, що несвоєчасне відвантаження товару зумовлено саме відсутністю у позивача (відповідача за зустрічним позовом) транспорту, а не неналежною організацією такого відвантаження.

Ухвалою суду від 07.10.2024 розгляд справи по суті був відкладений на 21.10.2024.

18.10.2024 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Агротрейд-Виробництво» надійшли додаткові пояснення (вх. № 11588/24), в яких поміж іншого, позивач (відповідач за зустрічним позовом) зазначав про те, що умовами п. 5.3 договору зберігання чітко визначено, що оплата за зберігання товару здійснюється протягом 5 днів з моменту пред`явлення зберігачем рахунку на оплату, проте як жодних умов для настання строку виконання такого зобов`язання договором не передбачено. Разом з цим, заперечуючи проти доводів відповідача (позивача за зустрічним позовом), позивач (відповідач за зустрічним позовом) стверджував що саме з боку відповідача (позивача за зустрічним позовом) були встановленні квоти та ліміти з відвантаження товару.

21.10.2024 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Фірма Ерідон» надійшли додаткові пояснення (вх. № 11618/24).

В судовому засіданні 21.10.2024 оголошено перерву з розгляд справи по суті до 11.11.2024, про що постановлено ухвалу суду.

07.11.2024 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Фірма Ерідон» надійшли додаткові пояснення (вх. № 12517/24).

11.11.2024 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Агротрейд-Виробництво» надійшли додаткові пояснення (вх. № 12646/24).

11.11.2024 в судовому засіданні було оголошено перерву з розгляду справи по суті до 11.12.2024.

Присутніми в судових засіданнях представниками позивача (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача позивача за зустрічним позовом) були підтримані свої вимоги та заперечення з підстав, викладених як у первісному так і зустрічному позовах, відзивах на позови та у запереченнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

11.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-Виробництво» (покупець) укладений Договір поставки № ВКП-01/2/02-11, за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити товар, а покупець прийняти та сплатити 100 % вартості товару на умовах цього договору, по найменуванню, кількості, якості вартості відповідно до специфікації до цього договору.

Поставка товару здійснюється у відповідності з правилами «Інкотермс-2010» на умовах, передбачених специфікаціями до даного договору, за винятком застережень прямо передбачених цим договором та з урахуванням особливостей, пов`язаних з внутрідержавним характером цього договору (п. 2.1 договору).

Сторонами підписана Специфікація № 30 від 16.09.2021 до договору поставки № ВКП-01/2/02-11 від 11.02.2021, якою сторони визначили найменування, асортимент, кількість та ціну мінеральних добрив та/або засобів захисту рослин, які поставляються відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) позивачу (відповідачу за зустрічним позовом), а саме 5 000 тон карбамідно-аміачної суміші № 32 за ціною 15 000,00 грн з ПДВ на загальну суму з ПДВ 75 000 000,00 грн.

У п. 4 Специфікації № 30 від 16.09.2021 зазначено, що поставка товару здійснюється у відповідності з правилами «Інкотермс-2020» на умовах ЕХW м. Ков`яги, вул. Гагріна, 13 та м. Чернігів, вул. Чудінова.

Так, згідно з видатковими накладними № 114003 від 20.10.2021 (1 000 тон вартістю 15 000 000,00 грн), № 114365 (150 тон вартістю 2 250 000,00 грн), № 114730 від 20.10.2021 (1 500 тон вартістю 22 500 000,00 грн), № 114746 від 20.10.2021 (629,79 тон вартістю 9 446 850,00 грн), № 114822 (1 720,21 тон вартістю 25 803 150,00 грн) Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» передано у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-Виробництво» 5 000 т карбамідно-аміачної суміші № 32. У всіх видаткових накладних вартість карбамідно-аміачної суміші № 32 зазначена 12 500,00 грн без ПДВ (15 000,00 грн з ПДВ) за тону.

Згідно з платіжними дорученнями № АВ14388 від 20.09.2021, № АВ14544 від 22.09.2021, № АВ14868 від 24.09.2021, № АВ115024 від 29.09.2021, № 15125 від 30.09.2021 ТОВ «Агротрейд-Виробництво» здійснило оплату товару на загальну суму 75 000 000,00 грн.

20.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» (зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-Виробництво» (клієнт) укладений Договір відповідального зберігання матеріальних цінностей № 20/10/2021 за умовами п. 2.1 якого зберігач взяв на себе обов`язок прийняти на відповідальне зберігання матеріальні цінності клієнта.

Асортимент та кількість матеріальних цінностей, які приймаються на зберігання, вказуються у накладних та актах приймання-передачі, що є невід`ємною частиною договору (п. 1.3 договору).

Строк зберігання матеріальних цінностей: на вимогу клієнта, але не довше 30.04.2022 року (п. 1.4 договору).

Умовами п. 1.2 договору визначено, що зберігання товару клієнта відбувається за адресами: Харківська область, Валківський район, с. Ков`яги, вул. Гагаріна, 13; Київська область, Яготинський район, с. Яготин, вул. Лисенка, 2; м. Чернігів, вул. Чудінова.

Умовами п.п. 2.2, 2.3, 2.4 договору визначено, що зберігач зобов`язаний вживати заходи для належного зберігання в складських приміщеннях матеріальних цінностей. Відшкодовувати втрату, нестачу цінностей та їх пошкодження, які виникли по вині зберігача, в 5-денний термін після виявлення втрати, нестачі або пошкодження. По закінченню строку зберігання передати клієнту матеріальні цінності тієї якості, яка зазначена в сертифікаті якості товару.

Відповідно до п. 4.2 договору передача матеріальних цінностей від зберігача до клієнта проводиться матеріально-відповідальною особою і оформляється відповідною накладною або актом прийманням-передачі, які складаються в день передачі.

Повернення товару від зберігача до клієнта може відбутись лише за відсутності будь-якої дебіторської заборгованості клієнта перед зберігачем (п. 4.3 договору).

У разі наявності дебіторської заборгованості клієнта перед зберігачем на момент закінчення строку дії цього договору, зберігач отримує право задовольнити свої вимоги шляхом реалізації товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на зберіганні, за середньою ринкової ціною, що склалась на момент проведення розрахунків, з чим клієнт погоджується, підписуючи цей договір (п. 4.4 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору вартість послуг по зберіганню прийнятих зберігачем матеріальних цінностей складає 50,00 грн за тону, в т.ч. ПДВ - 8,33 грн, в місяць.

Зберігання матеріальних цінностей понад строк, визначений договором, оплачується клієнтом у подвійному (п. 5.2 договору).

Оплата вказаних послуг проводиться шляхом їх перерахування на поточний рахунок зберігача протягом 5 днів з моменту пред`явлення зберігачем рахунку на оплату (п. 5.3 договору).

Умовами п. 10.2 договору визначено, що договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків.

Між позивачем та відповідачем були підписані Акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей на зберігання № 42114 від 20.10.2021 (1 500 тон на суму 22 500 000,00 грн), № 40714 від 20.10.2021 (629,79 тон на суму 9 446 850,00 грн), № 42112 від 20.10.2021 (150 тон на суму 2 250 000,00 грн), № 40686 від 20.10.2021 (1 000 т на суму 15 000 000,00 грн), № 40712 від 20.10.2021 (1 720,21 тон на суму 25 803 150,00 грн), згідно з якими позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) було передано, а відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) прийнято на відповідальне зберігання товарно-матеріальні цінності - карбамідно-аміачна суміш № 32 у кількості 5 000 тон.

Як зазначає відповідач (позивач за зустрічним позовом) згідно з наказом № 3234-вз від 20.10.2021 ТОВ «Фірма-Ерідон» визначило розподіл обсягів майна до місця зберігання: 1 720,21 тон - Київська область, Яготинський район, с. Яготин, вул. Лисенка, 2; 1 150 тон - Харківська область, Валківський район, с. Ков`яги, вул. Гагаріна, 13, склад Державної організації «Комбінат «Платнета» Державного агентства резерву України (Договір зберігання № 2 від 01.01.2021, укладений між ТОВ «Фірма Ерідон» та ДО «Комбінат Планета»); 2 129,79 тон - Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Чудінова, склад Державної організації «Комбінат «Айстра» Державного агентства резерву України.

У період з 22.02.2022 по 19.08.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» було повернуто із зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-Виробництво» карбамідно-аміачну суміш № 32 в кількості 4 623,78 тон, що підтверджується актами приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей зі зберігання, копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) зазначає, що на момент подання позовної заяви відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) в порушення зобов`язань за договором відповідального зберігання матеріальних цінностей від 20.10.2021 не повернуто зі зберігання 376,22 тон карбамідно-аміачної суміші № 32.

Позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) надано експертний висновок № 47-ЦЗ/23 від 22.05.2023 Харківської торгово-промислової палати, в якому зазначено, що оцінювачем-експертом визначено діапазон вартості карбамідно-аміачної суміші № 32 та вартість на рівні середнього значення між мінімальними та максимальними значеннями діапазону станом на 22.05.2023, а саме діапазон вартості карбамідно-аміачної суміші № 32 становить 28 500,00 грн 34 500,00 грн, вартість на рівні середнього значення 31 500,00 грн, загальна вартість 376,22 тон карбамідно-аміачної суміші № 32 становить 11 850 930,00 грн.

Враховуючи заяву про збільшення позовних вимог, прийняту судом, позивач (відповідач за зустрічним позовом) просить стягнути з відповідача (позивача з зустрічним позовом) 11 850 930,00 грн збитків, завданих неповерненням відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) карбамідно-аміачної суміш № 32 в об`ємі 376,22 тон зі зберігання.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що у період з 22.02.2022 по 19.08.2022 повернув позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) зі зберігання 4 626,17 тон карбамідно-аміачна суміш № 32, а у зв`язку із широкомасштабним вторгненням російської федерації та інші обставини не повернуто 373,83 т карбамідно-аміачна суміші № 32.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що за актом приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей зі зберігання № 2476 від 03.06.2022 повернув з міста зберігання у м. Яготин Київської області 2,39 тони карбамідно-аміачної суміші № 32, однак позивач (відповідач за зустрічним позовом) акт прийманні-передавання товарно-матеріальних цінностей зі зберігання № 2476 від 03.06.2022 не підписав та не повернув відповідачу (позивачу за зустрічним позовом).

Таким чином в матеріалах справи відсутній первинний документ, а саме акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей зі зберігання № 2476 від 03.06.2022 на повернення зі зберігання 2,39 тони карбамідно-аміачної суміші № 32, а також відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не надано інших належних та допустимих доказів на підтвердження повернення зі зберігання 2,39 тон карбамідно-аміачної суміші № 32.

Враховуючи вищевикладене суд вважає доведеним неповернення відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) зі зберігання карбамідно-аміачної суміші № 32 в об`ємі 376,22 тони.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що оскільки у ТОВ «Фірма Ерідон» відсутні потужності зберігання товару в смт Ков`яги Харківської області, то між відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) та Державною організацією «Комбінат «Планета» Державного агентства резерву України укладено договір зберігання № 2 від 01.01.2021. У місці зберігання товару в смт Ков`яги Харківської області зберігався товар (карбамідно-аміачна суміш № 32) в об`ємі 1 150 тон.

За місцем зберігання товару в смт Ков`яги Харківської області позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) було отримано карбамідно-аміачної суміші № 32 зі зберігання у кількості 1 041,57 тони, що підтверджується актами приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей зі зберігання, наявними в матеріалах справи.

Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не повернуто з місця зберігання товару смт Ков`яги Харківської області 108,43 тони карбамідно-аміачної суміші № 32.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) з посилання на п. 4.3 договору відповідального зберігання матеріальних цінностей зазначає, що повернення товару від зберігача до клієнта може відбуватися лише за відсутності будь-якої дебіторської заборгованості клієнта перед зберігачем. У разі наявності дебіторської заборгованості клієнта перед зберігачем на момент закінчення строку дії цього договору, зберігач отримує право задовольнити свої вимоги шляхом реалізації товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на зберіганні, за середньою ринковою ціною, що склалася на момент проведення розрахунків, з чим клієнт погоджується, підписуючи цей договір (п. 4.4 договору зберігання).

Тому відповідач (позивач за зустрічним позовом) заявляє про притримання товару в обсязі 108,43 тон, який зберігався в смт Ков`яги Харківської області у зв`язку із несплатою позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) за зберігання товару.

Для зберігання товару, а саме КАС-32, КАС-30 (карбамідно-аміачна суміш) в м. Чернігів ТОВ «Фірма Ерідон» укладений договір № 22 від 11.08.2020 з Державною організацією «Комбінат «Айстра» Державного агентства резерву України про надання послуг зберігання рідких мінеральних добрив.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що на потужностях Держаної організації «Комбінат «Айстра» (м. Чернігів) зберігалася карбамідно-аміачна суміш № 32, яка належить позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) в об`ємі 2 129,79 тон, отримано позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) зі зберігання 1 864,39 тон карбамідно-аміачної суміші № 32, не було повернуто позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) карбамідно-аміачної суміші № 32 в об`ємі 265,4 тон.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що внаслідок агресії російської федерації проти України протягом березня 2022 року місце зберігання (м. Чернігів) неодноразово зазнавало масованих артилерійських (ракетних) обстрілів та бомбардування авіацією, в результаті потрапляння боєприпасів та їх уламків під час проведення таких воєнних (бойових) дій були пошкоджені резервуари, у яких зберігалася карбамідно-аміачна суміш № 32, яка належить позивачу (відповідачу за зустрічним позовом).

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що досудове розслідування вищевказаного злочину здійснюється в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 22022270000000010 від 28.02.2022 за ч.ч. 1, 2 ст. 438 КК України, ч. 3 ст. 110 КК України, де ТОВ «Фірма «Ерідон» визнано потерпілою особою відповідно до повідомлення УСБУ у Чернігівській області від 01.08.2022.

ТОВ «Фірма Ерідон» зазначає, що у зв`язку із веденням первісним зберігачем Державною організацією «Комбінат «Айстра» належного обліку та оперативної і належної фіксації пошкоджень і втрати товару внаслідок обставин непереборної сили, ТОВ «Фірма Ерідон» отримало у Торгово-промислової плати Київської області сертифікат № 3200-23-1503 від 31.03.2023 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо неможливості виконати зобов`язання перед позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) щодо повернення зі зберігання товару - карбамідно-аміачної суміші № 32 в об`ємі 265,4 тон.

Листом вих. № 722/1 від 09.09.2022 ТОВ «Фірма Ерідон» було повідомлено про те, що внаслідок військової агресії російської федерації проти України, протягом березня 2022 року об`єкти та територія місця зберігання продукції (карбамідно-аміачна суміш № 32) за адресою: м. Чернігів, вул. Чудінова, неодноразово зазнавали масованих артилерійських (ракетних) обстрілів та бомбардування авіацією і, що в результаті потрапляння боєприпасів та їх уламків під час проведення таких воєнних (бойових) дій були пошкодженні резервуари, в яких зберігалась продукція ТОВ «Агротрейд-Виробництво» (карбамідно-аміачна суміш № 32). Разом з цим, у листі було повідомлено про можливість повернення зі зберігання 371,24 тони продукції, що зберігаються за іншою адресою.

У листі вих. № АТМ-1003 від 10.03.2023 ТОВ «Агротрейд-Виробництво» просило ТОВ «Фірма Ерідон» надати документи на підтвердження наявності кримінальних проваджень, сертифікат про наявність форс-мажорних обставин, а також підтвердити графік відвантаження продукції, яка належить ТОВ «Агротрейд-Виробництво».

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) на підставі вищевикладеного не погоджується із вимогами за первісним позовом та просить суд в задоволенні первісного позову відмовити.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом п.п. 2.2, 2.3, 2.4 договору визначено, що зберігач зобов`язаний вживати заходи для належного зберігання в складських приміщенням матеріальні цінності. Відшкодовувати втрату, нестачу цінностей та їх пошкодження, які виникли по вині зберігача, в 5 денний термін після виявлення втрати, нестачі або пошкодження. По закінченню строку зберігання передати клієнту матеріальні цінності тієї якості, яка зазначена в сертифікації якості товару.

Тобто, сторони у договорі погодили, що у разі недостачі/втрати матеріальних цінностей відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу збитки пов`язанні, зокрема, з втратою товару.

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (ч. 1 ст. 950 ЦК України).

Статтею 623 ЦК України визначено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості (п. 1 ч. 1 ст. 951 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 5 ст. 226 ГК України у разі невиконання зобов`язання про передачу індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов`язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення (реальних) збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. З матеріалів справи вбачається наявність усіх складових елементів правопорушення, а саме: неналежного зберігання майна відповідачем, що призвело до неможливості отримання власником свого майна, та, відповідно, завдало збитків позивачу у розмірі вартості знищеного майна.

Отже, за загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

З наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що згідно долучених до матеріалів справи підписаних та скріплених печатками позивача (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача (позивача за зустрічним позовом) актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей на зберігання № 42114 від 20.10.2021 про передачу 1 500 тон, № 40714 від 20.10.2021 про передачу 639,790 тон, № 42112 від 20.10.2021 про передачу 1 500 тон, № 40686 від 20.10.2021 про передачу 1 000 тон, № 40712 від 20.10.2021 про передачу 1 720,210 тон, згідно з якими позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) було передано, а відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) прийнято на відповідальне зберігання товарно-матеріальні цінності - карбамідно-аміачну суміш № 32 всього у кількості 5 000 тон.

Відповідач за первісним позовом в перебігу розгляду справи не заперечував факт отримання на зберігання товару у обсязі зазначеному в актах.

Як зазначалось вище відповідно до п. 1.2 договору визначено, що зберігання товару клієнта відбувається за адресами: Харківська область, Валківський район, с. Ков`яги, вул. Гагаріна, 13; Київська область, Яготинський район, с. Яготин, вул. Лисенка, 2; м. Чернігів, вул. Чудінова.

Згідно п. 1.5 договору відповідального зберігання матеріальних цінностей від 20.10.2021 право власності на матеріальні цінності до зберігача не переходить, воно не може бути задіяне в господарському обороті зберігачат або бути передано ним третім особам.

Відповідно до ст. 943 ЦК України зберігач зобов`язаний виконувати свої обов`язки за договором зберігання особисто.

Зберігач має право передати річ на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду.

Про передання речі на зберігання іншій особі зберігач зобов`язаний своєчасно повідомити поклажодавця.

У разі передання зберігачем речі на зберігання іншій особі умови договору зберігання є чинними і первісний зберігач відповідає за дії особи, якій він передав річ на зберігання.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає про неповернення товару в кількості 108,43 тони з місця зберігання в смт. Ков`яги Харківської області (ДО «Комбінат «Планета») у зв`язку із наявністю за позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) заборгованості перед відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) за договором зберігання та у зв`язку з цим при тримання товару відповідно до норм законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 594 ЦК України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов`язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 595 ЦК України кредитор, який притримує річ у себе, зобов`язаний негайно повідомити про це боржника.

Доказів того, що відповідач (позивач за зустрічним позовом) повідомляв позивача (відповідача за зустрічним позовом) про притримання товару у зв`язку із наявністю заборгованості з оплати послуг зберігання до суду не надано.

Щодо неповернення товару в кількості 265,4 тони з місця зберігання м. Чернігів (ДО «Комбінат «Айстра») відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає про наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) щодо неможливості ТОВ «Фірма Ерідон» виконати зобов`язання щодо повернення ТОВ «Агротрейд-Виробництво» зі зберігання 265,4 тон карбамідно-аміачної суміші № 32, що підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати Київської області № 3200-23-1503 від 31.03.2023.

Слід зазначити, що посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне виконання договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 30.11.2021 р. у справі № 913/785/17 та від 07.06.2023 р. у справі № 906/540/22).

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

За змістом ч. 2 ст. 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Верховний Суд аналізував окремі аспекти, пов`язані з форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), зокрема щодо тягаря доказування наявності непереборної сили, предмета (обсягу) доказування, відсутності у форс-мажорних обставин преюдиційного характеру, повідомлення іншої сторони про форс-мажор, наслідків неповідомлення або несвоєчасності такого повідомлення.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за конкретних умов господарської діяльності. Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (п. 6.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16).

Разом з тим форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (схожий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 25.01.2022 в справі №904/3886/21, від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, від 31.08.2022 у справі №910/15264/21).

При цьому в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Частиною 1 ст. 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Звідси Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Суд наголошує, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто, неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин. Для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили), як умови звільнення від відповідальності, судам необхідно встановити, які саме зобов`язання зa договором були порушені/невиконані та причину такого невиконання.

Крім того, у висновках Верховного Суду зазначено, що одне лише передбачене законом віднесення введення воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що відповідна обставина унеможливлює виконання конкретного договору (постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20 (п. 40), від 03.08.2022 у справі № 914/374/21 (п. 99), постанова Великої палати Верховного Суду від 10.11.22 № 990/115/22.

З наведеного вбачається, що зафіксоване на всій території України настання форс- мажорних обставин через військову агресію російської федерації не свідчить про те, що усі суб`єкти господарювання, одночасно, з 24.02.2022 втратили можливість виконувати свої зобов`язання за договорами, крім того, сам факт настання обставини непереборної сили, до яких, вочевидь, відноситься збройна агресія/війна, не обов`язково автоматично із її настанням впливає на виконання договору та, відповідно, обов`язок щодо повідомлення про настання такої обставини виникає тоді, коли для зобов`язаної сторони стає зрозумілим, що настання такої події впливає на виконання договору, конкретного визначеного ним зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21 зазначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Так, Київською обласною (регіональною) Торгово-промисловою палатою видано сертифікат № 3200-23-1503 від 31.03.2023, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, потрапляння боєприпасів, їх уламків в склад нафтопродуктів, що спричинило в подальшому пожежу складу нафтопродуктів, в якому знаходилася на зберіганні карбамідно-аміачна суміш № 32, передана ТОВ «Агротрейд-Виробництво» за договором відповідального зберігання на зберігання ТОВ «Фірма Ерідон», якою використані потужності Державної організації «Комбінат «Айстра» Державного агентства резерву України за адресою: м. Чернігів, вул. Чудінова, ТОВ «Фірма Ерідон» щодо обов`язку повернути з відповідального зберігання матеріальні цінності, асортимент та кількість матеріальних цінностей, які приймалися на зберігання за актами приймання-передачі карбамідно-аміачної суміші № 32 у кількості 265,4 тони, за актами приймання-передачі № 40714 від 20.10.2021 та № 42114 від 20.10.2021 у термін до 30.04.2022 за договором відповідального зберігання матеріальних цінностей № 20/10/2-21 від 20.10.2021, укладеним між сторонами.

У сертифікаті № 3200-23-1503 від 31.03.2023 торгово-промислової палати зазначено період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 03.03.2023 тривають на 31.03.2023

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) надав лист першого віцепрезидента Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати вих. № 543/03.23 (дата складання листа не зазначена), в якому у відповідь на запит ТОВ «Фірма Ерідон» від 28.10.2024, зазначено про допущення технічної описки стосовно дати настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) зазначеної у сертифікаті № 3200-23-1503 від 31.03.2023, а саме правильною датою настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є 03.03.2022.

В той же час відповідно до п.п. 6-1.1, 6-1.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5), у випадку виявлення у тексті Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) помилки, описки або інші помилки аналогічного характеру, Заявник має право на протязі 30 календарних днів (60 календарних днів для суб`єктів господарювання, які розташовані в зоні проведення антитерористичної операції) з дня отримання Сертифіката письмово звернутися до ТПП України/регіональної ТПП, яка видала Сертифікат, з заявою про виправлення помилки, описки або іншої помилки аналогічного характеру. До листа додається оригінал виданого Сертифіката.

Уповноважена особа, яка підписала Сертифікат, протягом 3 робочих днів з дня, наступного після отримання звернення, виправляє помилки або описки у Сертифікаті та видає Заявнику новий Сертифікат під тим же номером та тією ж датою без помилок та/або описок. Оригінал Сертифіката з помилками або описками анулюється, про що на ньому здійснюється відповідний надпис "анульований" і залишається в ТПП України/регіональній ТПП.

Доказів внесення виправлень у встановлені строки та у встановленому порядку до сертифікату про фарс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 3200-23-1503 від 31.03.2023 до суду не надано.

Суд вважає, що відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не доведено відсутність в його діях вини у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) щодо неповернення позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) з відповідального зберігання карбамідно-аміачної суміші № 32 в кількості 265,4 тон з наступних підстав.

Так, п. 2.2 договору відповідального зберігання матеріальних цінностей, укладеного між сторонами, зберігач зобов`язаний вживати заходи для належного зберігання в складських приміщеннях матеріальних цінностей, визначених п. 1.3 договору.

У п. 1.2 договору відповідального зберігання зазначено адреси зберігання: Харківська область, Валківський район, с. Ков`яги, вул. Гагаріна, 13; Київська область, Яготинський район, с. Яготин, вул. Лисенка, 2; м. Чернігів, вул. Чудінова.

Умовами договору відповідального зберігання не визначено конкретну кількість карбамідно-аміачної суміші № 32, яка буде зберігатися на кожній із трьох вказаних адрес зберігання.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) згідно з наказом № 3234-вз від 20.10.2021 визначив розподіл обсягів майна до місця зберігання: 1 720,210 т - Київська область, Яготинський район, с. Яготин, вул. Лисенка, 2; 1 150 т - Харківська область, Валківський район, с. Ков`яги, вул. Гагаріна, 13); 2 129,790 т - Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Чудінова. Вказаний документ є внутрішнім документом відповідача (позивача за зустрічним позовом), не доведений до відома позивача (відповідача за зустрічним позовом).

Визначене місце зберігання (м. Чернігів) належної позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) карбамідно-аміачної суміші № 32 в кількості 265,4 тон було здійснено відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) самостійно без згоди поклажодавця.

Посилання на те, що у м. Чернігів на зберіганні знаходилось 265,4 тон карбамідно-аміачної суміші № 32, переданої позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) за актами приймання-передачі № 40714 від 20.10.2021 та № 42114 від 20.10.2021, теж нічим не підтверджується, оскільки місцем складання актів є с. Коротич Харківської області та в цих актах жодним чином не зазначено про передавання на зберігання вказаної кількості карбамідно-аміачної суміші № 32 саме до місця зберігання в м. Чернігові.

Відповідно до частини 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (ч. 1 ст. 942 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Згідно ч. 1 ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення збитків, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо самостійного встановлення судом складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 927/219/20, від 14.09.2021 у справі № 923/719/17, від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11).

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 7, 13, 14 ГПК України.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Заявляючи до стягнення збитки, позивач повинен, окрім наявності всіх чотирьох елементів, чітко визначити у чому вони (збитки) полягають у розмінні ст. 22 ЦК України, ст.ст. 224 та 225 ГК України (упущена вигода/реальні збитки/моральна шкода).

Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не заперечувалося не повернення позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) зі зберігання 373,83 тони карбамідно-аміачної суміші № 32.

Враховуючи вищевикладене, відповідач (позивач за зустрічним позовом) не дотримався покладених на нього обов`язків зі збереження майна, переданого на зберігання, та не може виконати обов`язку повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання.

У розумінні норм ст. 942 ЦК України зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі, натомість при втраті мінеральних добрив відповідачем мала місце протиправна винна поведінка останнього у вигляді порушення зобов`язань обумовлених договором щодо забезпечення кількісного та якісного збереження майна (схоронності), яка призвела до завдання збитків позивачу.

Протиправна поведінка відповідача (позивач за зустрічним позовом) встановлена судом, що підтверджується неповерненням товару та пред`явлення вимоги позивача (відповідача за зустрічним позовом) про таке повернення.

Відповідно до умов п.п. 2.2, 2.3 договору відповідального зберігання зберігач взяв на себе обов`язок вживати заходи для належного зберігання в складських приміщенням матеріальні цінності, а також відшкодовувати втрату, нестачу цінностей та їх пошкодження, які виникли по вині зберігача.

Вина відповідача (позивача за зустрічним позовом) презюмується, останній не довів, що завдання збитків сталося не з його вини.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою зберігача та збитками позивача виражається в тому, що шкода є об`єктивним наслідком поведінки відповідача, адже неотримання зі зберігання товару є об`єктивним наслідком поведінки відповідача, яка полягала в порушенні його зобов`язання щодо організації зберігання матеріальних цінностей відповідно до умов договору відповідального зберігання № 20/10/2021 від 20.10.2021.

Стосовно розміру збитків, завданих втратою майна, суд зазначає наступне.

У розумінні положень ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (ч. 1 ст. 950 ЦК України).

Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості (п. 1 ч. 1 ст. 951 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

У ч. 3 ст. 225 ГК України закріплено, що при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Судом встановлено, що відповідач (позивач за зустрічним позовом) не виконав зобов`язання перед позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) щодо зберігання отриманої карбамідно-аміачної суміші № 32 та зобов`язання щодо вжиття усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі, що призвело до втрати позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) набутого у власність майна.

На підтвердження вартості втраченого товару позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) було надано експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 47-ЦЗ/23 від 22.05.2023, згідно з яким розмір збитків ТОВ «Агротрейд-Виробництво», що спричинені неповерненням ТОВ «Фірма Ерідон» товару зі зберігання (його втратою), з урахуванням ринкової вартості товару (карбамідно-аміачна суміш № 32 у кількості 376,22 тон) станом на поточну дату, складає 11 850 930,00 грн з ПДВ. При цьому, експерт виходив з того, що діапазон вартості карбамідно-аміачної суміші № 32, включаючи ПДВ, становить 28 500,00 грн 34 500,00 грн, вартість на рівні середнього значення з ПДВ становить 31 500,00 грн за тону.

Позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) здійснено розрахунок позовних вимог (з врахуванням заяви від 12.06.2023 про збільшення позовних вимог), відповідно до якого розмір збитків завданих позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) внаслідок неправомірних дій відповідача (позивача за зустрічним позовом) становить 11 850 930,00 грн, який обрахований на підставі експертного висновку Харківської торгово-промислової палати № 47-ЦЗ/23 від 22.05.2023 за такою формулою: 376,22 тони карбамідно-аміачної суміші № 32 * 31 500,00 грн = 11 850 930,00 грн.

Отже, позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) було застосовано розрахунок розміру збитків шляхом добутку ринкової вартості втраченої карбамідно-аміачної суміші № 32 до кількості втраченого майна.

Разом з цим, до матеріалів справи доданий експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-573 від 19.06.2023 зроблений на замовлення ТОВ «Фірма Ерідон», в якому експортом було встановлено, що ціна карбамідно-аміачної суміші № 32 за тонну, з ПДВ, станом на травень 2023 становить 15 500,00 грн - 20 000,00 грн, при цьому середня ціна становить 18 400,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду (ст. 1 Закону України "Про судову експертизу").

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, від 30.09.2021 у справі 927/110/18, від 23.12.2021 у справі № 5015/45/11 (914/1919/20).

Враховуючи, що вищезазначені обставини потребували встановлення та мали значення для правильного вирішення спору і потребують спеціальних знань, надані сторонами докази щодо вартості карбамідно-аміачної суміші № 32 мали суперечливий характер, ухвалою суду від 01.11.2023 було призначено судову товарознавчу експертизу, на вирішення якої винесене питання: яка ринкова вартість однієї тони карбамідно-аміачної суміші № 32 на внутрішньому ринку України, станом на травень 2023 року; проведення товарознавчої експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

12.06.2024 року до Господарського суду Київської області повернулись матеріали справи № 911/1529/23 разом із висновком № 29035/23-53 від 04.06.2024 судової товарознавчої експертизи.

Щодо питання про визначення ринкової вартості однієї тони карбамідно-аміачної суміші № 32, у висновку експерта зазначено, що ринкова вартість (з урахування ПДВ) карбамідно-аміачної суміші № 32, за 1 тону, на внутрішньому ринку України, станом на травень 2023 року складала від 18 000,00 грн до 23 000,00 грн.

Згідно ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Суд не вбачає підстав для відхилення висновку судового експерта № 29035/23-53 від 04.06.2024.

Отже, судом здійснений розрахунок завданих позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) збитків, на підставі середнього значення вартості карбамідно-аміачної су мушу № 32 з урахуванням висновку № 29035/23-53 від 04.06.2024 судової товарознавчої експертизи, а саме: 376,22 тони карбамідно-аміачної суміші № 32 * 20 500,00 грн (вартість на рівні середнього значення з ПДВ) = 7 712 510,00 грн.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, а також зважаючи на доведеність матеріалами справи факту наявності в діях відповідача (позивача за зустрічним позовом) усіх елементів настання юридичної відповідальності, зокрема встановлення факту порушення обов`язку повернути поклажодавцеві у схоронності річ, завдання поклажодавцеві збитків у вигляді втрати речі, наявності причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) зберігача і негативними наслідками, що виявились результатом таких дій (бездіяльності), вини зберігача у настанні щодо речі негативних наслідків, що мала наслідком невиконання (неналежного виконання) взятих на себе зобов`язань щодо зберігання майна позивача (відповідача за зустрічним позовом), суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, а саме стягнення з відповідача (позивача за зустрічним позовом) на користь позивача (відповідача за зустрічним позовом) 7 712 510,00 грн збитків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-Виробництво» із зустрічним позовом, в якому вказує на неналежне виконання ТОВ «Агротрей-Виробництво» умов Договору відповідального зберігання матеріальних цінностей № 20/10/2021 від 20.10.2021 щодо своєчасної оплати послуг із зберігання товару, у зв`язку з чим у ТОВ «Агротрейд-Виробництво» утворилась заборгованість перед ТОВ «Фірма Ерідон» в сумі 972 290,20 грн. Також відповідач (позивач за первісним позовом) нарахував позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) за невиконання зобов`язання щодо оплати за зберігання товару 216 156,95 грн. інфляційного нарахування та 37 771,56 грн 3 % річних.

Отже, як булло зазначено вище, 20.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» (зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-Виробництво» (клієнт) укладений Договір відповідального зберігання матеріальних цінностей № 20/10/2021 за умовами п. 2.1 якого зберігач взяв на себе обов`язок прийняти на відповідальне зберігання матеріальні цінності клієнта.

Строк зберігання матеріальних цінностей: на вимогу клієнта, але не довше 30.04.2022 року (п. 1.4 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору передача матеріальних цінностей від зберігача до клієнта проводиться матеріально-відповідальною особою і оформляється відповідною накладною або актом прийманням-передачі, як складаються в день передачі.

Повернення товару від зберігача до клієнта може відбутись лише за відсутності будь-якої дебіторської заборгованості клієнта перед зберігачем (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору вартість послуг по зберіганню прийнятих зберігачем матеріальних цінностей складає 50,00 грн за тону, в т.ч. ПДВ - 8,33 грн, в місяць.

Зберігання матеріальних цінностей понад строк, визначений договором, оплачується клієнтом у подвійному (п. 5.2 договору).

Оплата вказаних послуг проводиться шляхом їх перерахування на поточний рахунок зберігача протягом 5 днів з моменту пред`явлення зберігачем рахунку на оплату (п. 5.3 договору).

Між позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) та відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) були підписані акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей на зберігання № 42114 від 201.10.2021 про передачу 1 500,00 тон, № 40714 від 20.10.2021 про передачу 639,790 тон, № 42112 від 20.10.2021 про передачу 150 тон, № 40686 від 20.10.2021 про передачу 1 000 тон, № 40712 від 20.10.2021 про передачу 1 720,21 тон, згідно з якими позивачем було передано, а відповідачем прийнято на відповідальне зберігання товарно-матеріальні цінності - Карбамідно-аміачна суміш № 32, всього у кількості 5 000,00 тон.

Так, відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що зберігання карбамідно-аміачної суміші № 32, яка належить позивачу (відповідачу за зустрічним позовом), відбувалось з 20.10.2021 по 19.08.2022 (з частковим отриманням зі зберігання товару). Позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) у період жовтень 2021 року лютий 2022 року здійснено частково оплату послуг зберігання у сумі 1 100 200,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, наявними в матеріалах справи. Відповідно до п. 1.4 договору зберігання строк зберіганні товару не довше 30.04.2022. З 01.05.2022 відповідно до п. 5.2 договору зберігання відповідач (позивач за зустрічним позовом) нараховував вартість послуг по зберіганню товару у подвійному розмірі (50,00 грн за тону в місяць х 2 = 100,00 грн за тону в місяць).

Враховуючи вищевикладене відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) заявлено позовну вимогу про стягнення з позивача (відповідача за зустрічним позовом) 972 290,00 грн заборгованості за надання послуг зберігання товару з березня по серпень 2022 року.

Статтею 938 ЦК України передбачено, що зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Відповідно до ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання. Установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі.

За приписами ст. 947 ЦК України витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання. Витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належить зберігачеві. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов`язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поклажодавець зобов`язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання (ст. 948 ЦК України).

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) заперечує проти зустрічних позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Так, позивач (відповідач за зустрічним позовом) зазначає, що відсутні підстави для оплати зберігання понад строки, визначені договором та у подвійному розмірі.

В листі від 17.03.2022 ТОВ «Фірма Ерідон» зазначає, що ТОВ «Агротрейд-Виробництво» зверталося 16.03.2022 до товариства з вимогою повернути продукцію, що знаходиться на відповідальному зберіганні. Відповідач (позивач за зустрічним позовом) в цьому листі зазначив про можливість відвантажити карбамідно-аміачну суміш № 32 зі складів за адресами: смт Ков`яги Харківської області та м. Яготин Київської області.

З актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей зі зберігання, наявних в матеріалах справи, вбачається, що до закінчення строку зберігання, обумовленого договором зберігання (30.04.2022) позивач (відповідач за зустрічним позовом) здійснював отримання товару зі зберігання 22 та 23 лютого 2022 року, 17, 18, 29-31 березня 2022 року, 1, 2, 10-15, 19-22, 25-29 квітня 2022 року.

Також позивач (відповідач за зустрічним позовом) звертався до відповідача (позивача за зустрічним позовом) з листом вих. № 46/04 від 13.04.2022 щодо збільшення квоти відвантаження карбамідно-аміачної суміші № 32 зі складів.

Державна організація «Комбінат «Планета» Державного агентства резерву України, на складах якої в смт Ков`яги Харківської області в тому числі здійснювалось ТОВ «Фірма «Ерідон» зберігання карбамідно-аміачної суміші № 32, яка належить ТОВ «Агротрейд-Виробництво», листом вих. № 124 від 13.04.2022 (наявний в матеріалах справи) повідомила, що відвантаження рідких мінеральних добрив здійснюється з обмеженнями максимальна кількість завантаження продукту 200 тон за добу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач (відповідач за зустрічним позовом) звертався до відповідача (позивача за зустрічним позовом) з проханням повернути карбамідно-аміачну суміш № 32, яка належить ТОВ «Агротрейд-Виробництво», із зберігання, однак відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не було повернуто карбамідно-аміачну суміш № 32 зі зберігання у встановлені строки та у встановленій кількості не з вини позивача (відповідача за зустрічним позовом), а у зв`язку із встановленням самим відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) лімітів та квот повернення товару зі зберігання, які умовами договору зберігання не передбачені. Твердження відповідача (позивача за зустрічним позовом) про не направлення позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) необхідної кількості автомобілів для отримання зі зберігання всієї кількості карбамідно-аміачної суміші № 32 не підтверджено належними та допустимими доказами.

Зазначеним вище спростовуються доводи відповідача (позивача за зустрічним позовом) про можливість нарахування ним позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) з 01.05.2022 плати за зберігання товару у подвійному розмірі.

Також позивач (відповідач за зустрічним позовом) зазначає, що відповідно до п. 5.3 договору зберігання оплата вказаних послуг проводиться шляхом їх перерахування на поточний рахунок зберігача протягом 5 днів з моменту пред`явлення зберігачем рахунку на оплату, а у спірний період відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не виставлялися позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) рахунки на оплату послуг зберігання.

У зустрічній позовній заяві відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що рахунки-фактури на оплату послуг зберігання направлялися на електронну пошту ТОВ «Агротрейд-Виробництво», однак не були оплачені останнім.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) категорично заперечував направлення йому рахунків на оплату послуг зберігання у період з березня 2022 року.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) не надав належних та допустимих доказів направлення позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) рахунків на оплату послуг зберігання.

Однак, за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а містить платіжні реквізити для перерахування коштів. Ненадання рахунку не відкладальною умовою та не є простроченням кредитора, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити надані послуги зберігання.

Враховуюче вищевикладене зустрічна позовна вимога в частині стягнення з позивача (відповідача за зустрічним позовом) заборгованості за послуги зберігання підлягає частковому задоволенню в сумі 439 516,80 грн.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) просить також стягнути з ТОВ «Агротрейд-Виробництво» 216 156,95 грн інфляційних нарахувань та 37 771,56 грн 3 % річних, нарахованих з 01.11.2021 по 26.06.2023.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимогу про стягнення заборгованості за послуги зберігання задоволено частково, то суд здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань, дійшов висновку про задоволення вимог відповідача (позивача за зустрічним позовом) про стягнення 150 588,06 грн інфляційних нарахувань та 21 783,18 грн 3 % річних, як обґрунтованих.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зауважує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог за первісним позовом та часткове задоволення позовних вимог за зустрічним позовом.

За змістом статті 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення вимог за первісним та за зустрічним позовами, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог за первісним та зустрічним позовами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 180, 231, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» (08467, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Чопилки, вул. Богдана Хмельницького, 35, код ЄДРПОУ 43106699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-Виробництво» (61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, 31/35, код ЄДРПОУ 41810664) 7 712 510 (сім мільйонів сімсот дванадцять тисяч п`ятсот десять) грн. 00 коп збитків та 115 687 (сто п`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 65 коп судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні первісного позову відмовити.

4. Зустрічний позов задовольнити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-Виробництво» (61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, 31/35, код ЄДРПОУ 41810664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» (08467, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Чопилки, вул. Богдана Хмельницького, 35, код ЄДРПОУ 43106699) 439 516 (чотириста тридцять дев`ять тисяч п`ятсот шістнадцять) грн. 80 коп заборгованості, 150 588 (сто п`ятдесят тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) грн 06 коп інфляційних нарахувань, 21 783 (двадцять одну тисячу сімсот вісімдесят три) грн. 18 коп 3 % річних та 9 178 (дев`ять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 32 коп судового зброу.

6. В іншій частині в задоволенні зустрічного позову відмовити

Видати накази.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 06.03.2025.

Суддя О.О. Христенко