Рішення від 04.03.2025 по справі 924/21/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2025 р. Справа № 924/21/25

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Комарніцької Н.П., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури, м. Волочиськ Хмельницького раойну Хмельницької області

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державною здійснювати функцї у спірних правовідносинах, - Хмельницької обласної військової адміністрації (Хмельницької обласної державної адміністрації), м. Хмельницький

до Сатанівської селищної ради, смт. Сатанів Хмельницького району Хмельницької області

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної військової адміністрації (Хмельницької обласної державної адміністрації) м. Хмельницький,

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

представники сторін:

від прокуратури: Русецька О.В. згідно посвідчення від 01.03.23,

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився,

встановив:

керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державною здійснювати функції у спірних правовідносинах, - Хмельницької обласної військової адміністрації (Хмельницької обласної державної адміністрації) звернувся до суду з позовом до Сатанівської селищної ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної військової адміністрації (Хмельницької обласної державної адміністрації) в якому просить усунути перешкоди власнику - державі в особі Хмельницької обласної військової адміністрації (Хмельницької обласної державної адміністрації) - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою історико-культурного призначення площею 0,016 га, що знаходиться на території Сатанівської селищної територіальної громади в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6821255500:01:024:0088 площею 0,4007 га, шляхом: скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності Сатанівськлї селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 6821255500:01:024:0088 площею 0,4007 га, припинивши право комунальної власності на неї; скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6821255500:01:024:0088 площею 0,4007 га; зобов`язати Сатанівську селищну раду повернути Хмельницькій обласній військовій адміністрації (Хмельницькій обласній державній адміністрації) земельну ділянку Історико-культурного призначення площею 0,016 га, що знаходиться на території Сатанівської селищної територіальної громади в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6821255500:01:024:0088 площею 0,4007 га під пам`яткою археології місцевого значення - «Залишки підвальних приміщень будинку» по вул. Базарна площа, 13 в смт. Сатанів Хмельницького району Хмельницької області.

В обґрунтування позову зазначає, що відчуження з державної власності земельної ділянки, на якій розташовані пам`ятки археології, фактично унеможливлює здійснення державою права користування та розпорядження цими пам`ятками, у зв`язку з невіддільністю пам`ятки археології від земельної ділянки, на якій вона розташована. Землі історико-культурного призначення, на яких розташовані пам`ятки археології, є обмежено оборотоздатними об`єктами цивільних прав та не можуть перебувати у комунальній власності, територіальна громада в особі Сатанівської селищної ради не могла набути право власності на земельну ділянку площею 0,016 га в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6821255500:01:024:0088, площею 0,4007 га, на якій знаходиться пам`ятка археології «Залишки підвальних приміщень будинку» XVIII ст. по вул. Базарна площа, 13 смт. Сатанів Хмельницької області.

Прокурор звертає увагу, що землі історико-культурного призначення, зокрема ті, на яких розташовані пам`ятки археології, мають спеціальний режим охорони як об`єкти культурної спадщини.

Представник позивача для участі в судовому засіданні не з`явився, причин неявки суду не повідомив, письмової позиції не подав.

Відповідач - Сатанівська селищна рада у заяві, сформованій через систему «Електронний суд» 06.02.24, позовні вимоги прокуратури визнає повність, просить розглядати справу без участі представника Сатанівської селищної ради за наявними в справі матеріалами.

Третя особа - Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної військової адміністрації (Хмельницької обласної державної адміністрації), представника для участі в судовому засіданні не направила; будь яких клопотань, заяв до суду не надходило.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6821255500:01:024:0088 площею 0,4007 га сформована шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6821255500:01:024:0015 площею 0,8477 га та внесена до Державного земельного кадастру відділом у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 12.02.2019.

Рішенням 37 сесії 7 скликання Сатанівської селищної ради від 13.02.2019 № 5.19/37-2019 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,8477 га кадастровий номер 6821255500:01:024:0015 для роздрібної торгівлі та комерційних послуг на дві земельні ділянки - земельна ділянка площею 0,4007 га з кадастровим номером 6821255500:01:024:0088 за адресою смт. Станів вул. Базарна Площа, 13 та земельна ділянка площею 0,4470 га з кадастровим номером 6821255500:01:024:0087 за адресою смт. Станів вул. Базарна Площа, 13 А, Городоцького району Хмельницької області.

04.03.2019 Сатанівською селищною радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6821255500:01:024:0088 площею 0,4007 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781502868212).

Реєстрація речового права здійснена державним реєстратором Свіщовою Марією Олексіївною на підставі витягу з рішення сесії Сатанівської селищної ради № 5.19/37-2019 від 13.02.2019 про затвердження технічної документації із землеустрою, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.05.2024 № 380873107.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 25.11.2024 № НВ-6800768092024 та поземельної книги відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 6821255500:01:024:0088 площею 0,4007 га внесено до Державного земельного кадастру 12.02.2019. Вказана земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельної ділянки 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру від 25.11.2024 № НВ-6800768092024, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.05.2024 № 380873107, інформації Сатанівської селищної ради від 25.11.2024 за № 1332/02-25/2024 вказана земельна ділянка в оренді, суборенді та користуванні не перебуває.

Згідно відомостей Національної кадастрової системи доступу до відомостей Державного земельного кадастру на території Сатанівської територіальної громади Хмельницького (колишнього Городоцького) району в межах сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6821255500:01:024:0088 площею 0,4007 га знаходиться пам`ятка археології «Залишки підвальних приміщень будинку» по вул. Базарна площа, 13 в смт. Сатанів Хмельницького району Хмельницької області площею 0,016 га та в цілому з охоронною зоною 0,2661 га.

Відповідно до наказу Міністерства культури України від 18.08.2016 № 701, вказана пам`ятка археології занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (пам`ятка місцевого значення, охоронний номер 2778-Хм.).

Відповідно до Паспорту об`єкт культурної спадщини від 22.08.2016 - Залишки підвальних приміщень будинку (дата утворення - початок 18 ст.) розташовані у північно-західній частині селища міського типу Сатанів (колись в історичному ядрі містечка), що розкинулось на лівому березі р. Збруч -притоці Дністра. Споруда знаходилась у середньовічному центрі міста - на Ринковій площі, до якої примикав єврейський квартал із синагогою. Втрачена житлова забудова із збереженими підвалами, що формувала північний квартал площі, на сьогодні втратила свої історичні межі. Об`єкт розташований на території земельної ділянки, яка використовується як діючий ринок. Розташовуються на території також малі архітектурні форми та капітальні споруди. Площа території об`єкта - 35,7 м2. Згідно майнової оцінки, проведеної Українським товариством оцінювачів ПП «Консалтинг», вартість майна станом на 01.07.2016 становила 145170 грн.

22.08.2016 між Управлінням культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації в особі начальника Управління Трунової І.М. та Сатанівською селищною радою в особі селищного голови Собкова А.І. укладено охоронний договір за № 01 щодо пам`ятки археології місцевого значення - «Залишки підвальних приміщень будинку» XVIII ст. по вул. Базарна площа, 13 в смт. Сатанів Хмельницької області

Згідно вказаного договору користувач Сатанівська селищна рада бере на себе зобов`язання щодо охорони приміщень вказаної пам`ятки та зобов`язується використовувати пам`ятку виключно під охорону з культурно-пізнавальною, дослідницькою та освітньою метою тощо.

Матеріали справи також містять «Проект меж території, зон охорони та режимів їх використання пам`ятки археології «Залишки підвальних приміщень будинку, XVIII ст.» з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (без виділення, в окреме землеволодіння) по вул. Базарна площа, 13 в смт Сатанів Городоцького району Хмельницької області; збірний кадастровий план земельної ділянки.

Листом від 21.11.2024 № 51-4465 вих-24 Волочиська окружна прокуратура повідомила Хмельницьку обласну військову адміністрацію (Хмельницьку обласну державну адміністрацію) про встановлення обставин перебування у комунальній власності земельної ділянки історико-культурного призначення, на якій розташована пам`ятка археології місцевого значення - «Залишки підвальних приміщень будинку» XVIII ст. по вул. Базарна площа, 13 в смт. Сатанів Хмельницького району Хмельницької області. У вказаному листі окружна прокуратура просила повідомити, чи вживалися та чи вживатимуться заходи для захисту порушених інтересів держави щодо повернення цієї земельної ділянки історико-культурного призначення.

Листом від 19.12.2024 № 99/35-12-12081/2024 Хмельницька обласна військова адміністрація (Хмельницька обласна державна адміністрація) направила на адресу окружної прокуратури відповідь про те, що наразі не планує вживати заходи представницького характеру щодо повернення цієї землі.

25.12.2024 Волочиською окружною прокуратурою скеровано до Хмельницької обласної військової адміністрації (Хмельницької обласної державної адміністрації) повідомлення про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді за фактом усунення перешкод у користуванні земельного ділянкою під пам`яткою археології місцевого значення.

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 4, 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Крім того, необхідно враховувати рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді №3-рп/99 від 08.04.1999).

Так, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Оформлення права комунальної власності на земельну ділянку, яка не може перебувати у іншій, ніж державній власності, та ще й як землі сільськогосподарського призначення, беззаперечно свідчить про порушення інтересів держави, оскільки воно зачіпає інтереси всього Українського народу та становить загрозу безповоротної втрати цієї пам`ятки археології як невідтворного речового джерела, що висвітлює минуле людського суспільства.

В даному випадку звернення прокурора з позовом зумовлено тим, що незаконне формування земельної ділянки з кадастровим номером 6821255500:01:024:0088 за рахунок земель історико-культурного призначення, на яких розміщена пам`ятка археології місцевого значення, що фактично призвело до зміни її цільового призначення, та неправомірної реєстрації права комунальної власності, держава в особі Хмельницької обласної військової адміністрації (Хмельницької обласної державної адміністрації) позбавлена можливості повноцінно реалізовувати права власника щодо свого майна.

Судом відмічається, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень (органи державної влади, органи місцевого самоврядування або інші суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах), а не прокурор, між тим для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 21.11.2024 № 51-4465 вих-24 Волочиська окружна прокуратура повідомила Хмельницьку обласну військову адміністрацію (Хмельницьку обласну державну адміністрацію) про встановлення обставин перебування у комунальній власності земельної ділянки історико-культурного призначення, на якій розташована пам`ятка археології місцевого значення - «Залишки підвальних приміщень будинку» XVIII ст. по вул. Базарна площа, 13 в смт. Сатанів Хмельницького району Хмельницької області. У вказаному листі окружна прокуратура просила повідомити, чи вживалися та чи вживатимуться заходи для захисту порушених інтересів держави щодо повернення цієї земельної ділянки історико-культурного призначення.

Листом від 19.12.2024 № 99/35-12-12081/2024 Хмельницька обласна військова адміністрація (Хмельницька обласна державна адміністрація) направила на адресу окружної прокуратури відповідь про те, що наразі не планує вживати заходи представницького характеру щодо повернення цієї землі.

З наведеного слідує, що позивач з урахуванням обізнаності про порушення інтересів держави, як орган державної влади, уповноважений на захист інтересів держави у сфері використання земель історико-культурного призначення, не відреагував на існуючі порушення, заходів захисту вказаних інтересів, зокрема у судовому порядку, не вжив. Невжиття таких заходів за умови обізнаності про наявність відповідного порушення, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з позивачем, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з цим позовом.

Така бездіяльність позивача як компетентного органу, який здійснює відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійною юридичною особою, однак який незалежно від причини не здійснює захисту інтересів держави в судовому порядку, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб`єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивача, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави.

Наведені вище обставини щодо обізнаності позивача з порушенням інтересів держави зважаючи на характер наданої ним відповіді на лист прокурора, свідчить про встановлення обставин, за яких порушення відповідачами інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій з їх захисту, що призводить до виникнення у прокурора не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

Вказане відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави в особі позивачів шляхом пред`явлення цього позову. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18.

При цьому у підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, у матеріали справи надано повідомлення (від 25.12.2024 року), адресоване позивачу, про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді за фактом усунення перешкод у користуванні земельного ділянкою під пам`яткою археології місцевого значення.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси,які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Згідно з ст. 54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення сесії Сатанівської селищної ради та відомостей з ДЗК за № 8446077, 04.03.2019 державним реєстратором Свіщовою Марією Олексіївною зареєстровано право комунальної власності власності в особі Сатанівської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 6821255500:01:024:0088 площею 0,4007 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781502868212).

Водночас, в межах сформованої земельної ділянки з кадастровим номером

6821255500:01:024:0088 площею 0,4007 га, яка належить до категорії земель житлової та громадської забудови (цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі), знаходиться пам`ятка археології місцевого значення «Залишки підвальних приміщень будинку» XVIII ст. по вул. Базарна площа, ЇЗ смт. Сатанів Хмельницької області площею 0,016 га та в цілому з охоронною зоною 0,2661 га.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи збірним кадастровим планом земельної ділянки, виготовленого шляхом співставлення координат поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером 6821255500:01:024:0088 площею 0,4007 га та координат кутів зовнішніх меж пам`ятки археології від 09.10.2024.

Відповідно до ч.1.ст 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до ст. 53 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Згідно з ст. 54 ЗК України землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини в суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього й майбутніх поколінь регулюються Законом України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000 № 18050-ІІІ).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про охорону культурної спадщини об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності.

Пам`яткою культурної спадщини є об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом України від 08.06.2000 № 1805-ІІІ, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Частиною 2 ст. 2 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначено, що археологічний об`єкт культурної спадщини це рештки життєдіяльності людини (нерухомі об`єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов`язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.

Суд приймає до уваги, що в межах сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6821255500:01:024:0088 площею 0,4007 га знаходиться пам`ятка археології «Залишки підвальних приміщень будинку» по вул. Базарна площа, 13 в смт. Сатанів Хмельницького району Хмельницької області площею 0,016 га та в цілому з охоронною зоною 0,2661 га.

Згідно із паспортом об`єкта пам`ятника археології від 22.08.2016 - залишки підвальних приміщень будинку датовані початком початком 18 ст., охоронний номер пам`ятки 2778-ХМ, узято на державний облік наказом Міністерства культури України від 18.08.2016 № 701 та визначено вид і категорію пам`ятки, як пам`ятка археології місцевого значення.

У 2017 році на вказану пам`ятку археології виготовлено «Проект меж території, зон охорони та режимів їх використання пам`ятки археології «Залишки підвальних приміщень будинку, XVIII ст.» з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (без виділення, в окреме землеволодіння) по вул. Базарна площа, 13 в смт. Сатанів Городоцького району Хмельницької області.

Проект меж території, зон охорони та режимів їх використання вказаного об`єкту містить схему розташування межових знаків та точок повороту меж пам`ятки археології, каталоги координат кутів зовнішніх меж пам`ятки, координат поворотних точок зовнішніх меж території охоронної зони пам`ятки археології, координат межових знаків довгострокового зберігання, кроки межових знаків та акт їх встановлення на місцевості.

Згідно цієї документації площа земельної ділянки території пам`ятки археології становить 0,016 га, а в цілому з його охоронною зоною - 0,2661 га.

Водночас, згідно збірного кадастрового плану земельної ділянки, виготовленого шляхом співставлення координат поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером 6821255500:01:024:0088 площею 0,4007 га та координат кутів зовнішніх меж пам`ятки археології засвідчило, що в межах сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6821255500:01:024:0088 площею 0,4007 га знаходиться територія вище зазначеної пам`ятки археології «Залишки підвальних приміщень будинку, XVIII ст.» площею 0,016 га та в цілому з його охоронною зоною - 0,2661 га.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом. Усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.

Частина 6 зазначеної статті зазначає, що землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.

Таким чином, діюче законодавство безальтернативно визначає для пам`яток археології та земель, на яких вони розташовані, єдину форму власності - державну, а у випадку, якщо така земельна ділянка не перебуває у державній власності, - остання підлягає обов`язковому вилученню або викупу державою.

У п. «г» ч. 4 ст. 84 ЗК України конкретизовано, що землі історико-культурного призначення, які мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом, є виключно державною власністю.

Виходячи з принципу використання земельних ділянок за цільовим призначенням (ст. 96 ЗК України), на землях історико-культурного призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню.

Згідно зі ст. 34 Закону України Про охорону культурної спадщини території пам`яток, охоронних зон, заповідників, музеїв-заповідників, охоронювані археологічні території належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Частина 3 наведеної статті зазначає, що зміна цільового призначення земельної ділянки, зміна функціонального призначення території, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, не є підставою для припинення обмежень у використанні земель, встановлених у зв`язку з наявністю таких об`єктів.

Частиною 7 ст. 20 ЗК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що зміна цільового призначення земельних ділянок історико-культурного призначення, що перебувають у державній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, поміж іншого, для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЗК України землі історико-культурного призначення відносяться до особливо цінних земель.

Статтею 178 ЦК України передбачено, що об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті. Види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (обмежено оборотоздатні об`єкти), встановлюються законом.

Отже, визнання обмежено оборотоздатних об`єктів є умовою дотримання конституційного режиму права власності на них.

Відповідно до ст. 117 ЗК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених Земельним кодексом України.

До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, поміж інших, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності тощо.

Таким чином, землі, на яких розташовані пам`ятки археології, належать до категорії земель історико-культурного призначення, перебувають виключно у державній власності, є обмежено оборотоздатними об`єктами цивільних прав, а відтак не можуть передаватись із державної у іншу форму власності, що в свою чергу унеможливлює виникнення у них нового володільця.

Будь-яка зміна цільового призначення цієї категорії земель можлива лише за погодження з Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до листа Секретаріату Кабінету Міністрів України від 27.11.2024 за №287-6/0/2-24, який міститься в матеріалах справи, Кабінетом Міністрів не приймалося рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за кадастровим номером 6821255500:01:024:0088 площею 0,4007 га, на якій знаходиться пам`ятка археології місцевого значення - «Залишки підвальних приміщень будинку, XVIII ст.» по вул. Базарна площа, 13 в смт. Сатанів Хмельницького району Хмельницької області.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2024 у справі № 927/1206/21 зазначено, що пам`ятки археології зазвичай розміщені безпосередньо в глибині земної поверхні, у зв`язку з чим нерозривно пов`язані із земельними ділянками, на яких вони розташовані. Правовий режим земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, не має відрізнятися від правового режиму самої пам`ятки, яка згідно із законом України «Про охорону культурної спадщини» не може перебувати у приватній чи комунальній власності.

Відчуження з державної власності земельної ділянки, на якій розташовані пам`ятки археології, фактично унеможливлює здійснення державою права користування та розпорядження цими пам`ятками, у зв`язку з невіддільністю пам`ятки археології від земельної ділянки, на якій вона розташована.

Оскільки, землі історико-культурного призначення, на яких розташовані пам`ятки археології, є обмежено оборотоздатними об`єктами цивільних прав та не можуть перебувати у комунальній власності, територіальна громад в особі Сатанівської селищної ради не могла набути право власності на земельну ділянку площею 0,016 га в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6821255500:01:024:0088, площею 0,4007 га, на якій знаходиться пам`ятка археології - «Залишки підвальних приміщень будинку» ХУШ ст. по вул. Базарна площа, 13 смт. Сатанів Хмельницької області.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, тобто визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Кадастровий номер є ідентифікатором земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, присвоюється їй при здійсненні державної реєстрації та скасовується у разі скасування такої державної реєстрації земельної ділянки (ч.ч. 1, 2, 6 ст. 16, ч. 9 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр).

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку, у тому числі щодо її цільового призначення (категорія земель, вид використання в межах певної категорії земель) та обмежень у її використанні. Однак, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки Поземельна книга на неї закривається (ст. 15, ч. 1 ст. 24, ч.ч. 2, 4 ст. 25 Закону України Про Державний земельний кадастр).

Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, поміж іншого, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

При цьому, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки.

Разом з тим, державна реєстрація речових прав на земельні ділянки, у відповідності до ч. 10 ст. 79-1 ЗК України, здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

У разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному реєстрі прав закриваються розділ та реєстраційна справа щодо цього об`єкта нерухомого майна, які не підлягають поновленню, а присвоєний йому реєстраційний номер скасовується (ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених п. 1 ч. 7 ст. 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особи Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 ч.6.ст. 37 цього Закону), проводить державну реєстраціє набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки.

Отже, з метою ефективного захисту порушених прав ухвалення зазначеного судового рішення обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав на майно, зареєстрованих відповідно до законодавства. Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду в постанові від 23.06.2020р. у справі №906/516/19.

У даному випадку земельна ділянка з кадастровим номером 6821255500:01:024:0088 площею 0,4007 га за даними Поземельної книги та витягу з Державного земельного кадастру від 25.11.2024 № НВ-6800768092024 належить до категорії земель житлової і громадської забудови (вид цільового призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі). При цьому, в межах цієї сформованої земельної ділянки знаходиться територія пам`ятки археології площею 0,016 га, а землі, на яких вона розміщена, в силу закону належать до категорії земель історико-культурного призначення, а відтак ці землі не можуть існувати у встановлених межах.

Без скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки, землі історико-культурного призначення будуть рахуватися у їх складі як землі житлової та громадської забудови, можуть, зазнавати руйнування та пошкодження внаслідок використання цієї землі не за цільовим призначенням.

Таким чином, вимоги щодо усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою, на якій розміщені пам`ятки археології, шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6821255500:01:024:0088 площею 0,4007 га та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6821255500:01:024:0088 площею 0,4007 га є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

У рішенні від 31.07.2003р. у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття „ефективний спосіб передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечить принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018р. у справі № 925/1265/16).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).

Велика Палата Верховного суду послідовно дотримується позиції, що у випадках коли на певний об`єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право комунальної чи приватної власності, державна реєстрація такого права не змінює володільця відповідного об`єкта, а тому порушення права власності держави слід розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням власника володіння. Належним способом захисту прав власника у цих випадках є негаторний позов.

Такі висновки щодо наведеного способу захисту викладені у постановах Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 557/303/21, від 17.05.2023 у справі №748/1335/20.

Сатанівській селищній раді було достеменно відомо, що на спірній земельній ділянці знаходиться пам`ятка археології, а відтак земля, на якій вона розміщена, належить до земель історико-культурного призначення і є власністю держави в особі обласної державної адміністрації відповідно до ст.ст. 117, 122 ЗК України.

А тому селищна рада могла і повинна була знати про те, що формування земельної ділянки під пам`яткою археології як землі сільськогосподарського призначення є фактичною зміною її цільового призначення, а подальша передача і реєстрація за нею права комунальної власності на цю землю є порушенням закону та не зумовлюватиме виникнення у територіальної громади права власності на неї.

За таких обставин мета позивача спрямована на усунення перешкод власникові (Хмельницькій ОВА (Хмельницькій ОДА), який не втратив та не міг втратити володіння специфічним об`єктом цивільних відносин, у користуванні та розпорядженні землею історико-культурного призначення під пам`яткою археології шляхом її повернення від Сатанівської селищної ради.

А відтак, вимога про зобов`язання повернути державі в особі Хмельницької ОВА (Хмельницької ОДА) земельну ділянку історико-культурного призначення площею 0,016 га, що знаходиться на території Сатанівської селищної територіальної громади в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6821255500:01:024:0088 площею 0,4007 га під пам`яткою археології місцевого значення - «Залишки підвальних приміщень будинку» по вул. Базарна площа, 13 в смт. Сатанів Хмельницького району Хмельницької області підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Сатанівську селищну раду (Хмельницька область, Хмельницький район , смт. Сатанів, вул. Бузкова, 135 Ж, код 04406118) повернути Хмельницькій обласній військовій адміністрації (Хмельницькій обласній державній адміністрації) (м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 2, код 22985083) земельну ділянку історико-культурного призначення площею 0,016 га, що знаходиться на території Сатанівської селищної територіальної громади в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6821255500:01:024:0088 площею 0,4007 га під пам`яткою археології місцевого значення - «Залишки підвальних приміщень будинку» по вул. Базарна площа, 13 в смт. Сатанів Хмельницького району Хмельницької області.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності Сатанівської селищної ради (Хмельницька область, Хмельницький район , смт. Сатанів, вул. Бузкова, 135 Ж, код 04406118) на земельну ділянку з кадастровим номером 6821255500:01:024:0088 площею 0,4007 га, припинивши право комунальної власності на неї.

Скасувати у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6821255500:01:024:0088 площею 0,4007 га.

Стягнути з Сатанівської селищної ради (Хмельницька область, Хмельницький район, смт. Сатанів, вул. Бузкова, 135 Ж, код 04406118) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 9084,00 грн. (дев`ять тисяч вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя Ю.В. Гладюк

Повний текст рішення складено 07.03.2025р.

Віддрук: 1 примірник до справи

Волочиській окружній прокуратурі, позивачу, відповідачу та третій особі ухвалу направити до електронного кабінету ЕС.