Рішення від 07.03.2025 по справі 927/31/25

РІШЕННЯ

Іменем України

07 березня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/31/25

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро,

вул. Промислова, буд. 20, м. Обухів, Київська область, 08702;

до відповідача 1: Фермерського господарства Білі Роси, вул. Сіверська, буд. 105, смт Понорниця, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 16220;

до відповідача 2: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;

адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

предмет спору: про стягнення 259205,26 грн.

без виклику (повідомлення) сторін

15.01.2025, надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро (далі ТОВ Спектр-Агро) до відповідачів 1 та 2 Фермерського господарства Білі Роси (далі ФГ Білі Роси) та фізичної особи ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) про стягнення 259205,26 грн, з них: 89207,77 грн пені за період з 26.01.2024 по 10.10.2024, 117068,71 грн 36% річних за аналогічний період та 52928,78 грн скоригованої вартості товару відносно курсу іноземної валюти, нарахованих на підставі пунктів 7.2. (А, В), 2.2.3. договору поставки № 185/23-ЧН від 16.08.2023 (далі Договір поставки).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ФГ Білі Роси умов Договору поставки в частині своєчасної оплати за поставлений товар, виконання якого забезпечене поручителем ОСОБА_1 на підставі договору поруки № П/185/23-ЧН від 16.08.2023 (далі Договір поруки).

За даними з Єдиного державного демографічного реєстру № 1038664 від 16.01.2025, витяг з якого сформований судом, адреса реєстрації відповідача 2 - ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .

Суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; установив сторонам строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог, про що постановив ухвалу від 17.01.2025 (доставлена учасникам справи до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 17.01.2025 о 15:41, що підтверджується довідками про доставку електронного листа). Отже, останнім днем строку для подання відповідачами відзиву є 03.02.2025 включно (з урахуванням правил обчислення процесуальних строків визначених статтею 116 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

31.01.2025, від відповідача 1, через систему Електронний суд, надійшов відзив на позов (поданий в належний строк) з проханням відмовити в задоволенні позову.

Суд установив, що в порушення вимог частини 5 та п. 2 частини 6 статті 165 ГПК України, до відзиву на позов відповідача 1 - ТОВ «Білі Роси» не додано належних доказів на підтвердження його направлення на адресу відповідача 2 - ОСОБА_1 , що є підставою для залишення змісту цього документу судом без розгляду.

Відповідач 2 процесуальним правом на подання відзиву на позов в установлений судом строк не скористався, проти заявлених вимог не заперечив.

За частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Позивач, у належний строк, подав відповідь на відзив, яким підтримав позов у повному обсязі, уточнив розмір витрат на професійну правничу допомогу в цій справі, що складають 55988,26 грн та мають бути розподілені між сторонами за результатами вирішення даного спору.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Суд також врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз`яснене при відкритті провадження в справі в ухвалі суду від 17.01.2025.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

16.08.2023, між ТОВ «Спектр Агро» (постачальник) та ФГ «Білі Роси» (покупець) укладений Договір поставки, за умовами якого (пункти 1.1., 1.2.) постачальник зобов`язався передати в власність покупця продукцію виробничо технічного призначення (товар), а покупець, у свою чергу, прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену Договором поставки грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов Договору поставки.

Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки (за правилами Інкотермс 2010), порядок та термін оплати товару, нарахування відсотків, інші умови, визначені в додатках до Договору поставки, які є невід`ємною його частиною, та в видаткових накладних. У випадку розходження між умовами Договору поставки та умовами певного додатку до нього, пріоритет мають умови додатку до Договору поставки.

Згідно з пунктами 2.1., 2.2. Договору поставки загальна його сума становить загальну вартість товару, визначену із врахуванням вимог пунктів 2.2., 2.3., що передається за цим Договором поставки та сума належних до сплати відсотків за користування товарним кредитом. Вартість товару вказується у додатках до Договору поставки та в видаткових накладних, складених на підставі цього Договору поставки. Ціна товару встановлюється в гривнях і відображається в додатках до Договору поставки. Вартість тари, упакування та маркування товару включена до ціни товару.

Зважаючи на те, що товар виробляється за кордоном та імпортується на територію України, сторони домовились, що вказані в підписаних сторонами додатках в гривнях ціни на товар та загальна сума Договору поставки не є фіксованими і можуть бути відкориговані постачальником в залежності від зміни комерційного курсу гривні до іноземної валюти. Зважаючи на те, що сторони погодились із тим, що ціна товару за Договором поставки є договірною (може визначатися за згодою сторін), то процедуру коригування ціни товару постачальником у порядку, передбаченому пунктами 2.2.1 - 2.2.3. сторони домовились вважати погодженою на увесь час чинності Договору поставки та не вважати таке коригування односторонньою зміною його умов, що потребує окремого погодження сторін.

Комерційним курсом гривні до іноземної валюти слід вважати міжбанківський валютний курс продажу іноземної валюти до гривні, який щоденно розміщується за адресою на інтернет-сторінці: http://minfin.com.ua/currency/mb/). Вид та комерційний курс іноземної валюти вказується в додатках до Договору поставки.

У випадку закриття зазначеного сайту (відсутності доступу або нерозміщення інформації про міжбанківський курс) сторони, з метою визначення інформації про комерційний курс гривні до іноземної валюти, використовують інформацію про міжбанківський курс продажу іноземної валюти до гривні, який розміщується на веб-сайті «Ліга. Фінанси» за адресою: http://finance.liga.net/rates/mb/).

Згідно з п. 2.4.1. Договору поставки покупець проводить розрахунки з постачальником на умовах внесення оплати вартості (ціни) товару, визначеної із врахуванням вимог пунктів 2.2., 2.3., у вигляді авансової частини та відстроченого платежу в строки, які вказані в додатках до Договору поставки, шляхом перерахування коштів у національній валюті на поточний рахунок постачальника, вказаний в даному Договорі або в рахунку на оплату вартості товару. Оплата вважається проведеною після зарахування коштів на рахунок постачальника, вказаного в Договорі поставки.

За п. 2.10. Договору поставки в випадку недостатності коштів, отриманих від покупця на виконання в повному обсязі його зобов`язань по Договору поставки, постачальник має право провести зарахування коштів у наступному порядку: 1) у рахунок оплати нарахованих відсотків за користування товарним кредитом, передбачених п. 2.6. Договору поставки; 2) у рахунок сплати відсотків, нарахованих за частиною 2 статті 625 ЦК України та індексу інфляції в порядку, передбаченому п. 7.2. (В) Договору поставки; 3) у рахунок сплати пені за кожний день прострочення, передбаченої п. 7.2. (А) Договору поставки; 4) у рахунок сплати штрафу, передбаченого п. 7.2. (Б) Договору поставки; 5) у рахунок оплати вартості ціни товару, пропорційно номенклатурі неоплаченого товару; 6) у рахунок оплати ціни товару, передбаченої п. 2.2.3. Договору поставки.

Виходячи з приписів пунктів 3.1.1., 3.2.1. Договору поставки постачальник зобов`язаний передати товар покупцеві в місці, вказаному в додатку, а покупець зобов`язаний провести оплату за товар та сплатити відсотки за користування товарним кредитом з дотриманням порядку та термінів, передбачених п. 2 Договору поставки та додатку до нього; при перерахуванні коштів обов`язково вказувати в платіжному дорученні реквізити, зазначені в п. 3.2.2. Договору поставки.

Моментом переходу права власності на товар до покупця є дата складання видаткової накладної на товар та/або, при необхідності, складання інших документів, що посвідчують факт передачі товару покупцю (п. 2.12. Договору поставки).

Відповідно до п. 5.1. Договору поставки господарські зобов`язання сторін, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня його підписання уповноваженими представниками сторін, крім обов`язків покупця по виконанню грошових зобов`язань за Договором поставки та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням, а в частині проведення розрахунків за товар, по штрафним санкціям до повного їх виконання.

Сторони в п. 7.2. Договору поставки узгодили, що в випадку порушення його умов, постачальник має право притягти покупця до відповідальності за: несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов`язань за Договором поставки. За порушення даних умов Договору покупець: А) сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день прострочення виконання грошовою зобов`язання; Б) у випадку прострочення оплати більше ніж на 5 банківських днів, сплачує на користь штраф у розмірі 20% від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошовою зобов`язання; В) сплачує на користь постачальника 36% річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання (частина 2 статті 625 ЦК України).

Керуючись статтею 259 ЦК України, сторони дійшли згоди про збільшення строку позовної давності по всім зобов`язанням (сплаті заборгованості, пені, штрафу, відсотків та індексу інфляції), що виникли на підставі цього Договору до 3 років. Сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконане (частина 6 статті 232 Господарського кодексу України (далі ГК України) (п. 7.3. Договору поставки).

У п. 9.11. Договору поставки визначено, що підписуючи його сторони погодили можливість використання електронного підпису в документообігу в межах його виконання, в тому числі при складанні первинних документів. Сторонами погоджене використання такого електронного підпису в порядку і на умовах передбачених чинним законодавством України.

Додатками до Договору поставки, підписаними сторонами та скріпленими їх печатками, визначено ціни та графіки оплати товару покупцем, а саме:

- за додатком № 31453 від 16.08.2023 звичайна ціна товару становить 400140,57 грн (з ПДВ), строк поставки товару (включно) 25.08.2023; відстрочений платіж у сумі 400140,57 грн зі строком оплати (включно) 30.11.2023; комерційний курс гривні до євро 40,3913; річна ставка відсотків 1,00; нарахування відсотків за користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару покупцем; зменшена ціна товару, наведена в таблиці № 2 та складає 379880,49 грн (з ПДВ);

- за додатком № 31480 від 16.08.2023 звичайна ціна товару становить 58140,00 грн (з ПДВ), строк поставки товару (включно) 25.08.2023; відстрочений платіж у сумі 58140,00 грн зі строком оплати (включно) 30.11.2023; комерційний курс гривні до євро 40,3913; річна ставка відсотків 1,00; нарахування відсотків за користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару покупцем; зменшена ціна товару, наведена в таблиці № 2 та складає 57000,00 грн (з ПДВ).

У зазначених додатках сторони погодили, що поставка товару, який є предметом цього додатку до Договору, здійснюється по звичайним цінам, вказаним в таблиці № 1. Якщо покупець протягом 30 календарних днів після поставки товару оплатить повну вартість товару, який є предметом даного додатку до Договору поставки по зменшеній ціні, вказаній в таблиці 2 даного додатку до Договору поставки (з врахуванням положень п. 2.2.3.), відсотки за користування товарним кредитом на вартість даного товару не нараховуються та для покупця зменшена ціна товару, зазначена в таблиці 2 даного додатку до Договору поставки, є остаточною. На зменшену ціну товару постачальник складає протокол зміни ціни товару і надсилає його на адресу покупця, що вказана в Договорі поставки. Покупець зобов`язується підписати вказаний протокол та повернути його протягом одного робочого дня з дати отримання. У разі, якщо підписаний протокол не повертається постачальнику, то зменшена ціна товару для покупця не застосовується і покупець зобов`язаний оплатити ту ціну товару, що вказана в таблиці 1 цього додатку до Договору постаквки.

У рахунок забезпечення виконання зобов`язань за Договором поставки № 185/23-ЧН між ТОВ «Спектр - Агро» (кредитор), ОСОБА_1 (поручитель) та ФГ «Білі Роси» (боржник) укладений договір поруки № П/185/23-ЧН.

На виконання умов Договору поставки, в межах строків, зазначених у додатках до нього, позивачем поставлено, а відповідачем 1 отримано товар відповідно до видаткових накладних № 31269 від 18.08.2023 на суму 400140,57 грн та № 31272 від 18.08.2023 на суму 58140,00 грн, які підписані та скріплені печатками сторін.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.04.2024 у справі № 927/110/24, яке набуло законної сили 02.10.2024 (залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024), позовні вимоги ТОВ «Спектр-Агро» до ФГ «Білі Роси» та ОСОБА_1 задоволені частково; до стягнення солідарно з ФГ «Білі Роси» та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Спектр-Агро» присуджено: 458280,57 грн основного боргу; 2033,99 грн відсотків за користування товарним кредитом за період з 29.09.2023 по 29.12.2023; 21419,29 грн пені за період з 01.12.2023 по 25.01.2024; 91656,11 грн штрафу в розмірі 20% від суми простроченого платежу; 25281,28 грн 36% річних за період з 01.12.2023 по 25.01.2024; 7184,05 грн судового збору та 37268,90 грн витрат на професійну правничу допомогу. У решті позову відмовлено.

За частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлене законом.

За висновком суду, обставини встановлені в рішенні Господарського суду Чернігівської області від 05.04.2024 у справі № 927/110/24, яке набуло законної сили 02.10.2024, є преюдиціальними при вирішенні даного спору за участю тих самих сторін та не потребують повторного доведення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.04.2024 у справі № 927/110/24, після набрання ним законної сили, виконане ФГ Білі Роси в добровільному порядку шляхом перерахування позивачу наступних платежів: 11.10.2024 598727,85 грн та 17.10.2024 44396,34 грн, всього на загальну суму 643124,19 грн, що підтверджується банківським виписками по вхідним платежам ТОВ «Спектр-Агро», згідно з указаними платником призначеннями платежів: «погашення заборгованості зг. з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.04.2024 у справі № 927/110/24» (а. с. 35).

Враховуючи, що відповідач 1 провів остаточний розрахунок за отриманий товар за спірними видатковими накладними лише станом на 11.10.2024, позивач у межах даного позову заявив до стягнення в солідарному порядку з відповідачів 1 та 2: 89207,77 грн пені за період з 26.01.2024 по 10.10.2024; 117068,71 грн 36% річних за період з 26.01.2024 по 10.10.2024 та 52928,78 грн скоригованої вартості товару відносно курсу іноземної валюти, нарахованих на підставі пунктів 7.2. (А, В), 2.2.3. Договору поставки.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

За п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 статті 626 ЦК України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом частин 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в частині 1 статті 526 ЦК України.

Нормами статей 193 ГК України та 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Щодо заявленої до стягнення пені.

Суд констатує, що з ухваленням рішення про стягнення боргу у справі № 927/110/24, зобов`язання сплатити заборгованість за спірним Договором поставки не припинилось та тривало до моменту фактичного виконання відповідачем 1 грошового зобов`язання, договірні відносини сторін є діючими до повного проведення розрахунків за товар та сплати штрафних санкцій за Договором поставки (п. 5.1.), відтак у кредитора наявне право на отримання сум, передбачених пунктами 2.2.3., 7.2. (А та В) Договору поставки за увесь час прострочення відповідачем 1 до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання перед позивачем.

Позивачем, на підставі п. 7.2. (А) Договору поставки, заявлено до стягнення 89207,77 грн пені за період з 26.01.2024 по 10.10.2024. Період стягнення неустойки за порушення відповідачем 1 виконання грошових зобов`язань за Договором поставки в цій справі починає свій перебіг з наступного дня, після закінчення періоду стягнення даного виду штрафних санкцій, що досліджувався судом у справі № 927/110/24 (01.12.2023 по 25.01.2024), та триває по день, що передує фактичному виконанню відповідачем 1 грошових зобов`язань перед позивачем, проведеного ним у порядку добровільного виконання судового рішення від 05.04.2024 у справі № 927/110/24.

Частина 1 статті 216 ГК України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції в вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які сплачуються в разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 4, 6 статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються в розмірі передбаченому сторонами в договорі.

За частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Відповідно до п. 7.2. (А) Договору поставки постачальник має право притягти покупця до відповідальності за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов`язань за ним. За порушення даних умов Договору поставки покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день прострочення виконання грошовою зобов`язання.

Сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконане (частина 6 статті 232 ГК України) (п. 7.3. Договору поставки).

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджений факт порушення відповідачем 1 грошових зобов`язань по оплаті за товар, поставлений відповідно до умов Договору поставки та додатків від 16.08.2023 №№ 31453, 31480 до нього, за видатковими накладними від 18.08.2023 №№ 31269, 31272, у період з 26.01.2024 по 10.10.2024, суд перевірив розрахунок позивача, дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення неустойки (в формі пені) в сумі 88964,03 грн у заявленому періоді.

Суд відмовив у частині вимог про стягнення 243,74 грн пені за необґрунтованістю вимог, оскільки позивачем у розрахунку не враховано, що 2024 рік налічує 366 календарних днів.

Щодо стягнення 36% річних.

Позивач просить стягнути 117068,71 грн 36% річних за період з 26.01.2024 по 10.10.2024 на підставі п. 7.2. (В) Договору поставки.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити, зокрема, 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування 3% річних входить до складу грошового зобов`язання і вважається особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 та від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц зазначила, що правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу зобов`язання відповідача сплатити заборгованість за договором не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання. Відтак кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає в кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували поданню такого позову (постанови Верховного Суду від 30.01.2019 у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18).

Умовами п. 7.2. (В) Договору поставки передбачено, що за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов`язань за ним покупець сплачує на користь постачальника 36 % річних від простроченої суми за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання (частина 2 статті 625 ЦК України).

Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення 36% річних за період з 26.01.2024 по 10.10.2024, суд дійшов висновку, що розмір цих нарахувань у вказаному періоді становить 116748,85 грн, а тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Суд відмовив у частині вимог про стягнення 319,86 грн відсотків річних за необґрунтованістю вимог, оскільки позивачем у розрахунку не враховано, що 2024 рік налічує 366 календарних днів.

Щодо стягнення коригованої ціни товару.

Позивачем заявлено до стягнення 52928,78 грн скоригованої вартості товару відносно курсу іноземної валюти, нарахованої на підставі п. 2.2.3. Договору поставки.

За п. 2.2.3. Договору поставки, на дату платежу за поставлений товар та/або на дату звернення до суду (в разі звернення із позовом до суду при повній або частковій несплаті) постачальник має право здійснити коригування ціни товару (відстроченого платежу) без додатковою узгодження з покупцем. У цьому випадку ціна товару підлягає розрахунку за наступною формулою:

Цоп = Цпост х (Коп/Кпост), де

Цпост ціна постачання, розрахована з урахуванням пунктів 2.2.1., 2.2.2.

Коп комерційний курс гривні до іноземної валюти на дату, що передує даті оплати та/або даті звернення до суду.

Кпост комерційний курс гривні до іноземної валюти на дату, що передує даті постачання.

На вирахувану різницю ціни товару постачальник складає рахунок та надсилає його на адресу покупця, що вказана в тексті цього Договору. Покупець зобов`язується оплатити різницю ціни товару, вказану в рахунку, не пізніше п`яти банківських днів з дня надіслання рахунку на адресу покупця. Різниця ціни товару оподатковується податком на додану вартість згідно Податкового кодексу України. Ставка ПДВ залежить від товару, ціна на який коригується.

Після оплати різниці ціни товару покупцем, постачальник складає протокол зміни ціни товару про нарахування різниці ціни товару та податкову накладну датою надходження оплати і надсилає його на адресу покупця, що вказана в тексті цього Договору. Покупець зобов`язується підписати вказаний протокол та повернути його протягом 1 робочого дня з дати отримання. У разі, якщо підписаний протокол не повертається постачальнику, він вважається схваленим та підписаним покупцем.

Якщо на дату, що передує даті оплати, Коп/Кпост менше 1,01, коригування ціни товару, передбачене даним пунктом Договору поставки, не здійснюється.

Застосувати процедуру коригування ціни товару в порядку, передбаченому даним пунктом Договору поставки, постачальник має право протягом трьох років з моменту повної оплати товару.

На виконання п. 2.2.3. Договору поставки позивачем виставлений рахунок від 24.12.2024 № 2412/185 на оплату збільшення ціни товару на суму 52928,78 грн, виходячи з ціни постачання (458280,57); комерційного курсу гривні до іноземної валюти 41,20 грн/долар США станом на 10.10.2024 (на дату, що передує даті оплати заборгованості, присудженої до стягнення за рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/110/24); комерційного курсу гривні до іноземної валюти 36,9343 грн/долар США станом на 17.08.2023 (на дату, що передує даті постачання товару).

Рахунок від 24.12.2024 № 2412/185 на оплату збільшення ціни товару на суму 52928,78 грн направлено позивачем відповідачу 1 засобами поштового зв`язку, за адресою його реєстрації (поштове відправлення: 0870200066019), останнім не оплачений.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок коригування ціни, дійшов висновку про правомірність вимог у частині стягнення 52928,78 грн скоригованої вартості товару відносно курсу іноземної валюти.

Щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідача 1 та відповідача 2.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою як одним із видів забезпечення виконання зобов`язання (частина перша статті 546 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється в письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 547 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина 1 статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина 1 статті 554 ЦК України). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 2 статті 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки так і умовами основного договору, яким визначений обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини 1, 2 статті 553 ЦК України).

Відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлений, порука припиняється в разі виконання основного зобов`язання в повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 2 укладений договір поруки №П/185/23-ЧН від 16.08.2023, відповідно до пунктів 1.1., 1.2. якого в порядку та на умовах, визначених ним, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником всіх грошових зобов`язань за Договором поставки. У випадку порушення боржником обов`язку за Договором поставки, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

За умовами п. 3.1. - 3.4. Договору поруки обов`язок поручителя перед кредитором поширюється на суму усіх, без винятку, грошових зобов`язань боржника за Договором поставки (основний договір).

Підписанням Договору поруки поручитель, без додаткового повідомлення поручителя та без укладення окремої угоди, надає безумовну згоду на те, що в випадку збільшення обсягу обов`язку боржника перед кредитором за основним договором, відповідно збільшується обсяг обов`язку поручителя перед кредитором. Кредитор не зобов`язаний повідомляти поручителя про зміну обсягу обов`язку боржника перед кредитором.

Поручитель несе відповідальність за сплату боржником основного боргу, курсової різниці, процентів за користування товарним кредитом, за відшкодування збитків, за сплату неустойки (штрафу, пені), відсотків річних, інфляційних втрат, судових витрат та інших витрат кредитора, пов`язаних з одержанням виконання грошового зобов`язання за основним договором.

Сторони договору поруки домовились, що поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність по всім зобов`язанням боржника, вказаним вище, в тому числі по сплаті судових витрат та інших витрат кредитора, пов`язаних з одержанням виконання грошового зобов`язання за основним договором.

Згідно з п. 4.1. Договору поруки поручитель зобов`язаний в разі порушення боржником обов`язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов`язок боржника перед кредитором в строк три банківських дні після настання строку оплати за основним договором, шляхом оплати грошових коштів на поточний рахунок кредитора, вказаний в даному договорі.

Договір поруки набуває чинності з дати його укладення і діє до моменту припинення поруки. Порука припиняється через 5 років з дати укладення Договору поруки. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання (пункти 6.1., 6.2.).

Системний аналіз наведених правових норм і умов Договору поруки дає підстави для висновку, що солідарна відповідальність поручителя зі сплати усіх зобов`язань покупця на підставі Договору поставки настає незалежно від пред`явлення до нього відповідної вимоги.

З огляду на встановлене судом порушення відповідачем 1 грошових зобов`язань перед позивачем за Договором поставки, суд дійшов висновку, що відповідачі 1 та 2 мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники по сплаті 88964,03 грн пені, 116748,85 грн 36% річних та 52928,78 грн скоригованої вартості товару відносно курсу іноземної валюти.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

Частинами 2, 3 статті 13 ГПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

За приписами частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

За висновком суду, позивачем, на підстав належних та допустимих доказів, у розумінні статей 76, 77 ГПК України, доведена правомірність вимог у частині солідарного стягнення з відповідачів 1 та 2 пені в сумі 88964,03 грн, 36% вічних у сумі 116748,85 грн (розрахованих по день фактичного виконання грошового зобов`язання) та скоригованої вартості товару відносно курсу іноземної валюти в сумі 52928,78 грн. В іншій частині вимог суд відмовив за необґрунтованістю.

Щодо судових витрат.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

За приписами статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається, в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За статтею 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. З огляду на те, що позов підлягає частковому задоволенню, за рахунок відповідачів позивачу мають бути відшкодовані судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3103,70 грн, пропорційно задоволеним вимогам, у рівних частинах по 1551,85 грн на кожного.

Відповідно до статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 80988,26 грн, у тому числі гонорар успіху адвоката в розмірі 12960,26 грн (5% від стягнутої суми).

У відповіді на відзив позивач уточнив (зменшив) розмір витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 55988,26 грн, у тому числі гонорар успіху адвоката в розмірі 12960,26 грн (5% від стягнутої суми).

Перегляд розміру витрат позивача на правничу допомогу (зменшення їх фактичного розміру) зумовлений тим, що справа розглянута судом за правилами спрощеного позовного провадження, за письмовими доказами, без проведення судових засідань.

Згідно з частинами 1 - 4 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі статтею 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом статей 1, 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження надання правничої допомоги позивач надав: договір про надання правової (правничої) допомоги від 02.01.2025 разом з додатком № 1 до нього, що встановлює розмір та порядок оплати праці адвоката; довіреність від 31.12.2024 б/н на представлення інтересів ТОВ «Спектр-Агро»; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 05.09.2018 серії КС № 6846/10; акт здачі-приймання виконаних правових послуг від 06.02.2025 № 129 до цього Договору; детальний опис робіт (наданих послуг) за позовом ТОВ «Спектр-Агро» до ФГ «Білі Роси» за договором поставки від 16.08.2023 № 185/23-ЧН та Кобизського Ю.П. за договором поруки від 16.08.2023 № П/185/23-ЧН.

За пунктами 1.1., 3.3. Договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.01.2025 № 32, адвокат Бохан Сергій Олександрович взяв на себе зобов`язання надавити правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а замовник, ТОВ «Спектр-Агро», зобов`язався оплатити замовлення в порядку та строки, обумовлені сторонами. Умови та порядок розрахунків замовника з адвокатом за надання правової допомоги визначаються в додатках до цього Договору.

Згідно з додатком від 02.01.2025 № 1 до вказаного Договору, сторони узгодили порядок оплати юридичних послуг адвоката за надання професійної правничої допомоги в спорі про стягнення з ФГ «Білі Роси» та ОСОБА_1 на користь замовника нарахованого розміру пені, 36% річних та зміни ціни товару за договором поставки від 16.08.2023 № 185/23-ЧН та договором поруки від 16.08.2023 № П/185/23-ЧН. Адвокат зобов`язався здійснити представництво та захист інтересів замовника в господарському суді першої інстанції.

Сторони домовились, що розмір оплати професійної правничої допомоги за годину роботи адвоката становить 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день укладення цього додатку (1514,00 грн).

Оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється в наступному порядку: 100% вартості послуги сплачується замовником адвокату протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції. Замовник також бере на себе зобов`язання по оплаті судових витрат (у тому числі, але не виключно, судового збору, витрат на проведення судових експертиз тощо), а також компенсує витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги (пов`язанні із здійсненням поїздки до місцезнаходження суду, винаймання житла, харчування та ін.). Дані витрати сплачуються замовником адвокату протягом трьох банківських днів з дня виставлення адвокатом рахунку на сплату вказаних витрат.

Правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами. Адвокат надає замовнику акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, вартість послуг, які підлягають сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, що понесені адвокатом понад узгоджену суму вартості послуг (якщо такі мали місце).

За детальним описом робіт (наданих послуг), підписаного сторонами, вартість однієї години послуг адвоката за умовами Договору № 32 від 02.01.2025 1514,00 грн; загальна вартість наданих адвокатських послуг становить 55988,26 грн, а саме: 1) зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, по якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах (0,5 години) 757,00 грн; 2) підготовка позовної заяви (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту позовної заяви та розрахунків позовних вимог) 25000,00 грн; 3) збір та підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви) (0,5 години) 757,00 грн; 4) подання позову (завантаження тексту позовної заяви та доданих до неї документів до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», підписання КЕП та відправка до суду) (1 година) 1514,00 грн; 5) участь у судовому розгляді справи - підготовка відповіді на відзив (правовий аналіз відзиву на позовну заяву, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства в спірних правовідносинах, складання тексту відповіді на відзив) 15000,00 грн; 6) оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішень на користь клієнта (5% від стягнутої суми, ціна позову 259205,26 грн) 12960,26 грн.

Сторонами підписаний двосторонній акт здачі приймання виконаних правових послуг від 06.02.2025 № 129 до Договору надання правової (правничої) допомоги від 02.01.2025 № 32 на суму 55988,26 грн згідно з наведеним вище переліком робіт.

Оцінивши надані позивачем документи щодо відповідності зазначених у них даних щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, суд не погоджується з включенням до судових витрат послуг, зазначених в п. 4 акту, а саме: завантаження тексту позовної заяви та доданих до неї документів до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», підписання КЕП та відправка до суду, оскільки такі роботи не можуть включатись саме до витрат на професійну правничу допомогу, така діяльність адвоката не пов`язана з наданням правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення, а носить суто технічний характер, що може і повинна виконуватись навіть некваліфікованим персоналом, а відтак і не може оплачуватись на рівні оплати послуг адвоката.

Вказана послуга не є послугою з надання правничої допомоги в розумінні статей 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому відшкодування її вартості (в сумі 1514,00 грн) не підлягає покладенню на відповідача.

Також суд не вбачає підстав для відшкодування за рахунок відповідача витрат за послугу (в сумі 757,00 грн) щодо збору та підготовки письмових доказів адвокатом позивача (п.3 акту), оскільки в межах даного спору розглядались похідні вимоги про донарахування пені та відсотків річних за порушення грошових зобов`язань за Договором, а також стягнення курсової різниці за товар, у той час як адвокат Бохан С.О. попередньо представляв інтереси позивача в справі № 927/110/24, у межах якої було присуджено до стягнення з відповідачів основний борг, відсотки за користування товарним кредитом, неустойку (в формі пені та штрафу) та відсотки річних за порушення грошових зобов`язань (за інший період) за договором поставки від 16.08.2023 № 185/23-ЧН та договором поруки від 16.08.2023 № П/185/23-ЧН. Тобто, фактично адвокат Бохан С.О. був обізнаний з фактичними обставинами даної справи та не потребував додаткового часу для збору доказів.

Витрати за надану професійну правничу допомогу, в разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 частини 2 статті 126 ГПК України). Вказана правова позиція наведена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 903/125/19.

За правилами частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються в разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені положеннями частин 5, 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної в них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені в документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та в сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджується, що в межах даного спору адвокатом позивача, Боханом С.О. фактично надана наступна правова допомога, вартість якої підлягає розподілу між сторонами з урахуванням принципу пропорційності (частина 4 статті 129), розумності та обґрунтованості: 1) підбір нормативно-правової бази, аналіз судової практики, надання правових консультацій та роз`яснень клієнту 2) підготовка та подача позовної заяви, у тому числі з обґрунтованим розрахунком складових ціни позову; 3) ознайомлення з відзивом на позов відповідача 1 та підготовка мотивованої відповіді на нього.

Вирішуючи чи є розмір витрат стягувача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета судового розгляду, суд установив, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу (43028,00 грн або 16,6% від ціни позову) не відповідає критерію розумності, зважаючи на обсяг виконаної роботи та витрачений адвокатом позивача час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг в аналогічних справах.

Вирішуючи питання щодо можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яка є "гонораром успіху" в розмірі 5% (додатково від присудженої до стягнення з відповідачів заборгованості), суд виходить з такого.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача. Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Зазначений висновок відповідає також позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» тлумачить «гонорар успіху» як домовленість, якою клієнт зобов`язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом (§ 55). Водночас відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, крім того, умова розумності їх розміру.

При цьому Велика Палата Верховного Суду вказала, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати в твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат. Вказаний правовий висновок, відповідно до приписів частини 4 статті 236 ГПК України, має бути врахований при виборі і застосуванні норм права.

Отже, гонорар успіху може включатись до витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу.

Оскільки гонорар успіху обумовлений сторонами до сплати під відкладальною умовою і є складовою частиною гонорару адвоката, а його розмір є розумним і співмірним із ціною позову, тому суд доходить висновку про наявність підстав для включення гонорару успіху до складу витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу.

З урахуванням наведеного, суд врахував ступінь складності справи (справа не є складною, спір виник з договірних відносин, що охоплює один епізод), характер та обсяг наданих адвокатом послуг та витрачений ним час (взяв до уваги, що адвокат Бохан С.О. вже представляв інтереси клієнта в справі, у межах якої був присуджений до стягнення з відповідачів 1 та 2 основний борг за поставлений товар та інші похідні вимоги за відмінний період) (справа № 927/110/24), ціну заявленого позову, керуючись принципами справедливості та пропорційності, приписами частини 4 та 5 статті 129 ГПК України, вирішив покласти на відповідачів 1 та 2 відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 23665,41 грн, з них 12932,08 грн гонорар успіху (5% від заборгованості, присудженої до стягнення), розподіливши в рівних частинах по 11832,71 грн на кожного з відповідачів, що на думку суду є співмірним.

Суд звертає увагу позивача, на відсутність підстав для розподілу судових витрат шляхом їх солідарного стягнення з відповідачів (як заявлено позивачем), оскільки порядок розподілу та відшкодування судового збору регулюється виключно ГПК України та Законом України Про судовий збір, якими не передбачена можливість солідарного стягнення судових витрат.

Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачене.

Судове рішення не може бути підставою виникнення солідарності, оскільки, судовим рішенням підтверджуються права осіб, а не створюються.

Необхідною умовою для укладення договору поруки є наявність у боржника обов`язку, який він має виконати перед кредитором, тобто дійсність та наявність зобов`язання, щодо виконання якого надається порука, в день укладення договору поруки, а тому умова цього договору (п. 3.4.) про солідарну відповідальність боржника та поручителя в частині судових витрат, пов`язаних із задоволенням вимог кредитора, судом залишена поза увагою як таку, що суперечить змісту статті 553 ЦК України.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76 - 79, 91, 123, 129, 178, 184, 233, 236, 238, 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро (вул. Промислова, буд. 20, м. Обухів, Київська область, 08702; код ЄДРПОУ 36348550) до Фермерського господарства Білі Роси (вул. Сіверська, буд. 105, смт Понорниця, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 16220; код ЄДРПОУ 34334174) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про солідарне стягнення 259205,26 грн.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства Білі Роси (вул. Сіверська, буд. 105, смт Понорниця, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 16220; код ЄДРПОУ 34334174) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро (вул. Промислова, буд. 20, м. Обухів, Київська область, 08702; код ЄДРПОУ 36348550) 88964,03 грн пені, 116748,85 грн 36% річних та 52928,78 грн скоригованої вартості товару відносно курсу іноземної валюти.

3. Стягнути з Фермерського господарства Білі Роси (вул. Сіверська, буд. 105, смт Понорниця, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 16220; код ЄДРПОУ 34334174) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро (вул. Промислова, буд. 20, м. Обухів, Київська область, 08702; код ЄДРПОУ 36348550) 1551,85 грн судового збору та 11832,71 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро (вул. Промислова, буд. 20, м. Обухів, Київська область, 08702; код ЄДРПОУ 36348550) 1551,85 грн судового збору та 11832,71 грн витрат на професійну правничу допомогу.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частина рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А. В. Романенко