Рішення від 06.03.2025 по справі 280/8103/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 березня 2025 року Справа № 280/8103/24 м.ЗапоріжжяЗапоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Сацького Р.В., розглянувши у письмовому проваджені за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейс Солюшнс»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

до Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

28.08.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейс Солюшнс» (далі позивач, ТОВ «Спейс Солюшнс») до Головного управління ДПС у Запорізькій обл. (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2), в якому позивач просить суд визнати протиправним і скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.06.2024 № 11192323/43451024 та зобов`язати відповідача-2 зареєструвати податкову накладну № 10 від 29.02.2024 датою її подання, а саме 15.03.2024.

Ухвалою суду від 29.08.2024 відкрито провадження у справі за спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх. № 41226 від 28.08.2024), відповіді на відзив (вх. № 47051 від 23.09.2024). Зокрема зазначено, що ТОВ «Спейс Солюшнс» 01.04.2020 між ТОВ «Спейс Солюшнс» як орендодавцем та ТОВ «Флайт Контрол» як орендарем був укладений договір оренди майна № 1. Відповідно до положень п. 1.1. договору оренди майна № 1 від 01.04.2020 орендодавець зобов`язався передати орендареві в строкове платне користування майно, визначене в додатках до цього договору, що належить орендодавцю на праві власності, а орендар зобов`язався прийняти майно та сплачувати орендодавцю орендну плату в розмірі, в строки та на умовах, визначених в Розділі 4 Договору. Згідно з положеннями п. 1.2. договору оренди майна № 1 від 01.04.2020 найменування, заставна вартість та кількість майна, що орендується, визначається сторонами в додатках до цього договору та передаються орендареві по актах приймання-передачі, які після їх підписання стають невід`ємною частиною цього Договору. У зв`язку із виконанням договору оренди майна № 1 від 01.04.2020 між ТОВ «Спейс Солюшнс» як орендодавцем та ТОВ «Флайт Контрол» як орендарем був підписаний акт приймання - передачі майна від 01.12.2021, згідно з яким у оренду було передано ряд обладнання, зокрема і систему лазерного напилення TruPrint 3000 S0721Q0039, що відображена у податковій накладній № 10 від 29.02.2024. У подальшому, у зв`язку із виконанням договору оренди майна № 1 від 01.04.2020 між ТОВ «Спейс Солюшнс» як орендодавцем та ТОВ «Флайт Контрол» як орендарем був підписаний акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 14 від 29.02.2024, що стало підставою для складення та направлення до Єдиного реєстру податкових накладних на реєстрацію податкової накладної № 10 від 29.02.2024. Майно, що було відображене у акті здачі - приймання робіт (надання послуг) № 14 від 29.02.2024 як об`єкт оренди, належить ТОВ «Спейс Солюшнс» на праві власності, що підтверджується відповідними доданими до позову первинними документами. При цьому: всі податкові накладні по господарським операціям із придбання майна, що у подальшому було передано в оренду, зареєстровані податковим органом без жодного зауваження; податкові декларації з податку на додану вартість подані своєчасно та податковим органом прийняті без зауважень. Облік господарських операції по придбанню майна, яке у подальшому передано в оренду, ведеться на рахунку 10 «Основні засоби» та рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи». На підтвердження, у поданій фінансовій звітності за 2023 р. основні засоби та інші необоротні матеріальні активи відображені у рядку 1010 «Основні засоби». Водночас вказано, що у квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 15.03.2024 податковим органом не зазначено конкретного переліку запитуваних документів з врахуванням специфіки господарської операції, що є порушенням вимог чинного законодавства. Позивач скористався правом на подання додаткових документів та пояснень, надавши до податкового органу письмові пояснення та копії первинних документів щодо податкової накладної. Однак, за результатами розгляду наданих пояснень комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 07.06.2024 № 11192323/43451024 про відмову у реєстрації спірної податкової накладної з підстав ненадання платником податку копій документів стосовно підтвердження інформації у поданій на реєстрацію спірній податковій накладній. Зауважено, що оскаржуване рішення містить лише загальне твердження про ненадання документів без конкретизації, які саме документи не надано, тобто рішення суб`єкта владних повноважень як індивідуальний акт не містить чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття. Крім того, відзначено, що у відповідача-1 були відсутні підстави для здійснення моніторингу податкової накладної, а зупинення реєстрації податкової накладної відбулось з порушенням вимог законодавства.

Заперечення відповідача-1 викладені у відзиві на позовну заяву (вх. № 45406 від 17.09.2024). Зокрема вказано, що після направлення ТОВ «Спейс Солюшнс» на реєстрацію спірної податкової накладної контролюючим органом було зупинено її реєстрацію та надіслано позивачу квитанцію де запропоновано надати пояснення стосовно податкової накладної реєстрацію якої зупинено. На виконання вимог вказаної квитанції позивачем було надано письмові пояснення стосовно заблокованої податкової накладної. Зауважено, що при розгляді відповідних документів комісія уповноважена надавати оцінку наданим первинним документам у частині підтвердження/не підтвердження ними реальності господарської операції та/або достатності наданих документів для відповідного підтвердження. Зауважено, що при розгляді документів, наданих позивачем на підтвердження реальності здійснення господарської операції комісією було встановлено, що наданими документами не можливо підтвердити реальність здійсненої операції. За результатами розгляду наданих пояснень та копій документів комісією відповідача-1 прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у зв`язку з ненаданням/частковим наданням письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних

Відповідач-2 не скористався правом на подання відзиву.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Спейс Солюшнс» є офіційно зареєстрованим суб`єктом господарювання. Основним видом діяльності підприємства є надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у. (код КВЕД 77.39).

ТОВ «Спейс Солюшнс» є платником податку на додану вартість з 01.03.2020, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість № 2008274500043 від 10.06.2020.

ТОВ «Спейс Солюшнс» 01.04.2020 як орендодавцем було укладено із ТОВ «Флайт Контрол» як орендарем договір оренди майна № 1, згідно з п. 1.1. якого орендодавець зобов`язався передати орендареві в строкове платне користування майно, визначене в додатках до цього договору, що належить орендодавцю на праві власності, а орендар зобов`язався прийняти майно та сплачувати орендодавцю орендну плату в розмірі, в строки та на умовах, визначених в Розділі 4 Договору. Згідно з положеннями п. 1.2. договору оренди майна № 1 від 01.04.2020 найменування, заставна вартість та кількість майна, що орендується, визначається сторонами в додатках до цього договору та передаються орендареві по актах приймання-передачі, які після їх підписання стають невід`ємною частиною цього Договору.

У зв`язку із виконанням договору оренди майна № 1 від 01.04.2020 між ТОВ «Спейс Солюшнс» як орендодавцем та ТОВ «Флайт Контрол» як орендарем був підписаний акт приймання - передачі майна від 01.12.2021, згідно з яким у оренду було передано ряд обладнання, зокрема і систему лазерного напилення TruPrint 3000 S0721Q0039, що відображена у податковій накладній № 10 від 29.02.2024.

У подальшому, у зв`язку із виконанням договору оренди майна № 1 від 01.04.2020 між ТОВ «Спейс Солюшнс» як орендодавцем та ТОВ «Флайт Контрол» як орендарем був підписаний акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 14 від 29.02.2024, що стало підставою для складення та направлення до Єдиного реєстру податкових накладних на реєстрацію податкової накладної № 10 від 29.02.2024.

Майно, що було відображене у акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 14 від 29.02.2024 як об`єкт оренди, належить ТОВ «Спейс Солюшнс» на праві власності, що підтверджується відповідними первинними документами.

Облік господарських операції по придбанню майна, яке у подальшому передано в оренду, ведеться на рахунку 10 «Основні засоби» та рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи». На підтвердження, у поданій фінансовій звітності за 2023 р. основні засоби та інші необоротні матеріальні активи відображені у рядку 1010 «Основні засоби».

У зв`язку із виконанням договору оренди майна № 1 від 01.04.2020 між ТОВ «Спейс Солюшнс» як орендодавцем та ТОВ «Флайт Контрол» як орендарем був підписаний акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 14 від 29.02.2024, що стало підставою для складення та направлення до Єдиного реєстру податкових накладних на реєстрацію податкової накладної № 10 від 29.02.2024 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 189 524,00 грн.

Після складення та подання на реєстрацію податкової накладної № 10 від 29.02.2024 позивачем була отримана квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.03.2024, згідно зі змістом якої: реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 29.02.2024 № 10 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 77.39, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=1.4287%, "Рпоточ"=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв`язку із зупиненням реєстрації вищезазначеної податкової накладної ТОВ «Спейс Солюшнс» було подане повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, № 1 від 27.05.2024, до якого додавались документи, пов`язані із проведенням господарської операції, яка стала підставою для складання та подання на реєстрацію податкової накладної, та відповідні пояснення.

07.06.2024 ТОВ «Спейс Солюшнс» було отримане рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.06.2024 № 11192323/43451024, згідно зі змістом якого у реєстрації податкової накладної № 10 від 29.02.2024 було відмовлено у зв`язку з: ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Детальна інформація щодо документів, яких не вистачило відповідачу-1, у вказаному рішенні не зазначена та податковим органом зазначений прочерк у відповідному полі форми.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивачем подано до відповідача-2 скаргу на рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.06.2024 № 11192323/43451024.

Згідно з рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 41274/43451024/2 від 03.07.2024 вказана скарга залишена без задоволення.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що на переконання позивача, вищезгадане рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийняте за формальних підстав, без належної оцінки наданих позивачем пояснень та документів, які у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. А тому, позивач вважає, що є всі підстави для зобов`язання ДПС України зареєструвати у ЄРПН податкову накладну № 10 від 29.02.2024.

Вважаючи оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування та зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

У силу вимог підпунктів «а» та «б» підпункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно із абзацами першим-третім пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як установлено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом першим пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Необхідно зазначити, що згідно із підпунктом 14.1.160 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

За змістом абзацу першого пункту 2 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно із пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктами 13-14 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Згідно із пунктом 17 Порядку № 1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання даної норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Порядок № 1165), яка набрала чинності 01.02.2020 та якою затверджено:

- Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної);

- Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарги).

Пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Із процитованих норм випливає, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, можливо зупинення їх реєстрації.

Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної, контролюючий орган вказав, що реєстрація податкової накладної зупинена у зв`язку з її відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком № 3 до Порядку № 1165.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб - сайті ДПС.

Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної, контролюючий орган, зокрема, вказав на те, що обсяг постачання товару/послуги 77.39 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції.

Крім того, вказана квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної в ЄРПН.

Водночас, суд зазначає, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податків чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Суд вважає за необхідне наголосити, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17 та від 30.09.2022 у справі № 0340/1803/18, від 21.03.2024 у справі № 400/3927/22.

Суд зазначає, що належної мотивації підстав та причин віднесення операції позивача до ризикових відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (які є Додатком № 3 до Порядку № 1165), оскаржуване рішення відповідача-1 про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН не містить.

У відзиві на позовну заяву відповідачем-1 не надано обґрунтованих пояснень щодо причини віднесення операції позивача до ризикових відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Проте вказано, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими

Таким чином, відповідачами не надано належних доказів, на підставі яких можливо було б визначити наявність обставин, що зумовили зупинення реєстрації спірної податкової накладної, отже, всупереч обов`язку, встановленого статтею 77 КАС України, відповідачами не доведено правомірність зупинення її реєстрації.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено Наказом міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520) (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС.

Пунктом 4 Порядку № 520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 вказаного порядку передбачено, що платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

У разі, коли у квитанції до податкової накладної / розрахунку коригування зазначено код товару/ послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності / умовним кодом товару/Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, процедура розгляду питання щодо прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН передбачає можливість направлення платнику повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.

Саме у такий спосіб контролюючий орган може усунути невизначеність щодо обставин господарської операції, які на думку контролюючого органу є ризиковими і підлягають підтвердженню, та переліку документів, які необхідно подати платнику для спростування виявлених ризиків та позитивного вирішення питання про реєстрацію спірної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем-1 ані у квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.03.2024, ані під час розгляду справи жодним чином необґрунтовано необхідність надання зазначених документів та не наведено обставин, які можуть висвітлити запитувані документи у розрізі господарської операції за якою ТОВ «Спейс Солюшнс» складено податкову накладну № 10 від 29.02.2024.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи, окрім іншого, містяться копії: штатного розпису ТОВ «Спейс Солюшнс» від 01.06.2024, фінансової звітності ТОВ «Спейс Солюшнс» за 2023 р., договору оренди майна № 1 від 01.04.2020, акту приймання - передачі майна від 01.12.2021, додаткової угоди № 2 від 30.12.2022 до договору оренди майна № 1 від 01.04.2020, акту здачі - приймання робіт (надання послуг) № 14 від 29.02.2024, договору поставки № 060ST21 від 21.05.2021 (з додатками № 1-3), додаткової угоди № 1 від 16.11.2021 до договору поставки № 060ST21 від 21.05.2021, видаткової накладної № 60ST21 від 16.11.2021, платіжної інструкції № 130 від 26.05.2021, платіжної інструкції № 433 від 01.11.2021, платіжної інструкції № 434 від 01.11.2021, платіжної інструкції № 23 від 21.01.2022.

Усі перелічені вище документи, які містяться у матеріалах справи та були надані відповідачу - 1 та відповідачу - 2 при зверненні із скаргою, на думку суду, підтверджують зазначену у спірній податковій накладній інформацію та є достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, матеріалами справи доводи відповідача - 1 про ненадання позивачем необхідних первинних документів спростовуються, адже позивач визначив та надав документи, яких на його думку, достатньо для прийняття рішення про реєстрацію складеної ним податкової накладної.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність певних видів документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності такого документу, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подані платником податку.

Відповідачем - 1 жодних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у відповідних рішеннях, а відмова у реєстрації спірної податкової накладної фактично обґрунтована відсутністю певних документів.

Разом з цим, з документів, які надавались контролюючому органу, було можливо достеменно встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірної податкової накладної.

Разом з тим, суд в межах даної спірної ситуації звертає увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Всі первинні документи, які підтверджують господарську операцію, за якою складено спірну податкову накладну підприємство надавало контролюючому органу, що підтверджується матеріалами справи.

Наведене свідчить про те, що відмова в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з підстав ненадання/часткового надання додатково запитаних документів є безпідставною та необґрунтованою.

Суд наголошує, що змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом.

Вказана позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 380/7736/21, від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20, від 17.05.2023 у справі № 140/14282/20, від 21.03.2024 у справі № 400/3927/22.

Верховний Суд у справі № 360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Суд вважає, що вказані правові висновки, не зважаючи на внесення змін до Порядку № 520, є застосовними у спірних правовідносинах, оскільки в оскаржуваному рішенні контролюючий орган не навів жодних мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи на їх підтвердження не були враховані, та не обґрунтував необхідність надання тих документів, факт ненадання яких покладено в основу мотивації оскаржуваного рішення. У відзиві на позовну заяву також не наведено обґрунтованих підстав відхилення (не врахування) наданих позивачем пояснень та поданих документів.

Здійснення контролюючим органом моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення документальних податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.10.2018 по справі № 822/1817/18, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 по справі № 819/330/18 та від 16.02.2023 по справі № 380/7648/22.

Також суд зазначає, що 15.12.2023 набрав чинності Закон України «Про адміністративну процедуру» № 2073-ІХ від 17.02.2022 (далі - Закон № 2073-ІХ), який регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону 2073-ІХ, адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб); адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.

Частинами 1-3 статті 8 Закону 2073-ІХ передбачено, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до частин 1 3, 5 Закону 2073-ІХ адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті). Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта. У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин. Адміністративний акт може не містити посилання на фактичні обставини справи і результати дослідження доказів та інших матеріалів справи, якщо такий акт прийнято на підставі акта чи іншого документа, складеного за результатами проведення інспекційних (контрольних, наглядових) заходів, якщо цей документ вже містить відповідне мотивування (обґрунтування) та доведений до особи належним чином. Відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.

Оскаржуване рішення відповідача-1, яке є адміністративним актом, вказаним вимогам не відповідає, оскільки не містить належної мотивації його висновків, зокрема встановлення обставин, що мають значення для вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин прийняття чи відхилення наданих платником пояснень та документів.

Не наведення мотивів прийнятого рішення суб`єктивізує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Суд зазначає, що надані позивачем до контролюючого органу документи та пояснення у сукупності з наявними доказами в матеріалах справи підтверджують наявність підстав, з якими пункт 187.1 статті 187 Податкового кодексу України пов`язує виникнення обов`язку платника щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Водночас, суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Під час розгляду справи відповідач-1 як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення.

Водночас, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які свідчать про здійснення господарської операції між позивачем та контрагентом, суд дійшов висновку, що у відповідача-1 були відсутні правові підстави для відмови позивачу у реєстрації спірної податкової накладної.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Таким чином, зважаючи на недоведеність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, з огляду на виконання платником податку обов`язку щодо підтвердження господарської операції та враховуючи те, що контролюючий орган не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації податкової накладної на підставі поданих позивачем документів, суд констатує, що підстави для відмови в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 10 від 29.02.2024 були відсутні, а тому спірне рішення № 11192323/43451024 від 07.06.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи позовні вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну в ЄРПН, суд дійшов таких висновків.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, нормами Порядку № 1246 визначено компетенцію ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Суд враховує сталу судову практику (постанови Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 806/2978/17, від 16.05.2019 у справі № 812/1312/18, від 14.08.2019 у справі № 0640/4434/18 та від 23.01.2020 у справі № 0840/2979/18 тощо), відповідно до якої критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Суд зазначає, що порядок реєстрації податкових накладних не передбачає право контролюючого органу діяти на власний розсуд, адже Порядком № 1246 та Порядком № 1165 унормовано підстави відмови в реєстрації податкової накладної, і якщо такі підстави відсутні, контролюючий орган повинен зареєструвати подану платником податкову накладну. Отже такі повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки контролюючого органу зареєструвати податкову накладну або вмотивованим рішенням відмовити в її реєстрації, за законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Отже, такі повноваження контролюючого органу не є дискреційними.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права (постанови Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20, від 27.10.2022 у справі № 360/3253/20, від 25.11.2022 у справі № 320/3484/21 тощо).

Враховуючи вищезазначені висновки суду про протиправність оскаржуваного рішення відповідача-1 про відмову в реєстрації, складеної позивачем податкової накладної в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 10 від 29.02.2024 датою її подання, а саме 15.03.2024.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не надано суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не доведено правомірності оскаржуваного рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 945 від 27.08.2024, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 139, 143, 241 - 246 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейс Солюшнс» (69059, м. Запоріжжя, вул. Закарпатського Легіону, буд. 2, оф. 458; код ЄДРПОУ 43451024) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.06.2024 № 11192323/43451024.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейс Солюшнс» № 10 від 29.02.2024 датою її подання на реєстрацію, а саме 15.03.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейс Солюшнс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано суддею 06 березня 2025 року.

Суддя Сацький Р.В.