Рішення

від 06.03.2025 по справі 320/37965/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2025 року м. Київ справа №320/37965/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» до

Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої

служби Міністерства юстиції України

третя особа Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправною

бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

- скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 від 02.02.2022;

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка полягає у не знятті арешту з нежитлового приміщення буд. 24а, загальною площею 1789,70 м2, будівлі прохідної «Б-1» загальною площею 3,2 м2. замощення (бетон), загальною площею 15,2 м2, замощения (тротуарною плиткою), загальною площею 509 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Зелена, 24, а, яке належить на праві приватної власності ТОВ «Станіславська торгова компанія»;

- зобов`язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити дії, спрямовані на скасування обтяження у вигляді арешту нежитлового приміщення буд. 24а, загальною площею 1789,70 м2, будівлі прохідної «Б-1», загальною площею 3,2 м2, замощення (бетон), загальною площею 15,2 м2, замощення (тротуарною плиткою), загальною площею 509 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Зелена, 24, а, яке належить на праві приватної власності ТОВ «Станіславська торгова компанія», зареєстрованого приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Смокорівським А.П. 28.09.2004 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним №1337448 на підставі договору іпотеки від 06.05.2004, заборона на нерухоме майно, зареєстрована приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Смокорівським А.П. 25.03.2005 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним №1805948 на підставі договору іпотеки від 19.03.2005, запис про державну реєстрацію іпотеки, зареєстрований приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Смокорівським А.П. 25.03.2005 у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним №1805350 на підставі договору іпотеки від 19.03.2005 шляхом внесення до державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису про скасування обтяження у вигляді арешту нерухомого майна нежитлового приміщення буд. 24а, загальною площею 1789,70 м2, будівлі прохідної «Б-1» м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Зелена, 24а.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3745/14 за позовом ТОВ «Станіславська торгова компанія» до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, зобов`язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити дії щодо звернення до органу державної реєстрації прав із заявою про припинення іпотеки, а саме, вилучення записів про: арешт нерухомого майна, зареєстрованого приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Смокорівським А.П. 28 вересня 2004 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним №1337448 на підставі договору іпотеки від 06 травня 2004 року; заборона на нерухоме майно, зареєстрована приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Смокорівським А.П. 25 березня 2005 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним №1805948 на підставі договору іпотеки від 19 березня 2005 року; запис про державну реєстрацію іпотеки, зареєстрований приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Смокорівським А.П. 25 березня 2005 року у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним №1805350 на підставі договору іпотеки від 19 березня 2005 року, що стосуються нежитлового приміщення буд. 24а, загальною площею 1789,70 м2, будівлі прохідної "Б-1", загальною площею 3,2 м2, замощення (бетон), загальною площею 15,2 м2, замощення (тротуарною плиткою), загальною площею 509 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Зелена, 24а.

08.05.2019 Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист, на підставі якого відкрито ВП НОМЕР_1. Водночас, спірною постановою було закінчено ВП НОМЕР_1, мотивована погашенням приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів, що стосуються спірного нежитлового приміщення. Однак за результатами розгляду запиту позивача приватним нотаріусом Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надано відповідь, з якої вбачається, що при внесенні записів щодо погашення запису складових реєстру, вони не відображатимуться в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яка надається на заяву про надання інформації з Реєстру. Однак це не є свідченням того, що самі записи є неактуальними або нечинними. Такі записи визнаються державою, оскільки внесені із присвоєнням індивідуального номеру та не припинені в Державному реєстрі прав у встановленому законом порядку.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не знятті арешту зі спірного нежитлового приміщення, наслідком чого є звернення до суду з цим позовом.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що спірною постановою закінчено ВП НОМЕР_1 у зв`язку з повним фактичним виконанням судового рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідач наголошує на тому, що в межах ВП НОМЕР_1 арешт державним виконавцем не накладався, а виконавчим документом, який перебував на виконанні, було чітко вказано, які саме дії потрібно зробити державному виконавцю.

Третьою особою пояснень на позовну заяву не надано.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Ухвалено вирішити питання щодо поновлення строку звернення до суду після отримання матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_1. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

20.11.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

25.03.2024 до суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

24.02.2025 до суду від позивача надійшли пояснення по справі щодо строку звернення до суду із даним позовом.

Вирішуючи питання строків звернення, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої, абзацу 1 частини другої, третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлено статтею 287 КАС України, відповідно до частини першої якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

При цьому, згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Так, з позовної заяви слідує, що предметом оскарження у цій справі є бездіяльність відповідача та постанова про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 від 02.02.2022.

Позивачка зазначає, що дізнався про порушення своїх прав 09.05.2023 з отриманої відповіді Приватного нотаріуса Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Глущенко І.В. та відповідно до поштового конверту звернувся до суду 13.05.2023.

Відповідач, в свою чергу, наголошує на позивачем оскаржено постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 02.02.2022 у ВП НОМЕР_1, ним була отримана постанова в якій зазначені всі заходи державного виконавця з примусового виконання рішення суду і він був обізнаний про вживані державним виконавцем заходи щодо примусового виконання рішення. На підтвердження направлення означеної постанови відповідачем до суду надано лише супровідний лист.

Суд зазначає, відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Аналізуючи надані відповідачем докази в обґрунтування належного повідомлення позивачки стосовно відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1, враховуючи положення статей 72, 73, 75 КАС України, суд дійшов висновку, що наданий ним супровідний лист не дає змоги встановити, за якою адресою та коли саме позивачу направлялась, зокрема, спірна постанова, а також факт вручення чи невручення поштового відправлення.

Будь-яких інших належних доказів вручення спірної постанови, як от рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідачем до суду надано не було.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем належними та допустимими доказами факту вручення позивачу спірної постанови.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до умов пункту 2.3 Статуту AT "Укрпошта", затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 14.12.2018 № 611, який діяв на момент виникнення спірних відносин, (далі - Статут), AT "Укрпошта" у своїй діяльності керується Конституцією України, законодавством України, у тому числі законодавством щодо запобігання корупції, актами Всесвітнього поштового союзу, Статутом, а також внутрішніми документами AT "Укрпошта", прийнятими відповідно до Статуту.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 №10-р "Про національного оператора поштового зв`язку" Укрпошта є національним оператором поштового зв`язку.

Закон України "Про поштовий зв`язок" визначає правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку, а також регулює відносини між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв`язку і користувачами їх послуг.

Згідно частини першої статті 2 Закону України Про поштовий зв`язок" відносини у сфері надання послуг поштового зв`язку регулюються Конституцією України, цим та іншими законами України і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Абзац другий та восьмий частини першої статті 3 Закону України "Про поштовий зв`язок" встановлює, що основними засадами діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку зазначають захист інтересів користувачів у сфері надання послуг поштового зв`язку та єдність правил, стандартів і норм у сфері надання послуг поштового зв`язку.

Згідно з абзацами шістнадцятим та дев`ятнадцятим частини першої статті 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" пересилання поштових відправлень - сукупність операцій з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень.

Послуги поштового зв`язку - продукт діяльності оператора поштового зв`язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій, спрямований на задоволення потреб користувачів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 затверджено Правила надання послуг поштового зв`язку (далі по тексту також Правила №270).

Відповідно до абзацу четвертого пункту 8 Правил №270 оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх поштових відправлень, до яких, зокрема, належать рекомендовані листи.

У разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу (абзац 1 пункту 62 Правил №270).

Згідно абзаців 8, 19 пункту 2 Правил №270 вручення поштового відправлення - виробнича операція, яка полягає у видачі поштового відправлення одержувачу.

Повідомлення про вручення поштового відправлення - повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення та прізвище одержувача.

Таким чином, суд зазначає, що саме повідомлення про вручення поштового відправлення є належним доказом, на підставі якого можна дійти висновку про отримання поштового відправлення визначеним адресатом.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.10.2023 у справі №420/1011/20.

Таким чином, з огляду на відсутність в матеріалах справи жодних доказів на підтвердження вручення позивачу спірної постанови від 02.02.2022 №ВП НОМЕР_1, у суду відсутні підстави вважати, що ним пропущено строк звернення до суду із цим позовом та, як наслідок, відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3745/14 за позовом ТОВ «Станіславська торгова компанія» до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, зобов`язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити дії щодо звернення до органу державної реєстрації прав із заявою про припинення іпотеки, а саме, вилучення записів про: арешт нерухомого майна, зареєстрованого приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Смокорівським А.П. 28 вересня 2004 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним №1337448 на підставі договору іпотеки від 06 травня 2004 року; заборона на нерухоме майно, зареєстрована приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Смокорівським А.П. 25 березня 2005 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним №1805948 на підставі договору іпотеки від 19 березня 2005 року; запис про державну реєстрацію іпотеки, зареєстрований приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Смокорівським А.П. 25 березня 2005 року у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним №1805350 на підставі договору іпотеки від 19 березня 2005 року, що стосуються нежитлового приміщення буд. 24а, загальною площею 1789,70 м2, будівлі прохідної "Б-1", загальною площею 3,2 м2, замощення (бетон), загальною площею 15,2 м2, замощення (тротуарною плиткою), загальною площею 509 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Зелена, 24а.

08.05.2019 Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист №826/3745/14, який надійшов до відповідача 27.01.2022.

Відповідно до частини судового рішення, яка підлягає виконанню, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зобов`язано вчинити дії щодо звернення до органу державної реєстрації прав із заявою про припинення іпотеки, а саме, вилучення записів про: арешт нерухомого майна, зареєстрованого приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Смокорівським А.П. 28 вересня 2004 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним №1337448 на підставі договору іпотеки від 06 травня 2004 року; заборона на нерухоме майно, зареєстрована приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Смокорівським А.П. 25 березня 2005 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним №1805948 на підставі договору іпотеки від 19 березня 2005 року; запис про державну реєстрацію іпотеки, зареєстрований приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Смокорівським А.П. 25 березня 2005 року у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним №1805350 на підставі договору іпотеки від 19 березня 2005 року, що стосуються нежитлового приміщення буд. 24а, загальною площею 1789,70 м2, будівлі прохідної "Б-1", загальною площею 3,2 м2, замощення (бетон), загальною площею 15,2 м2, замощення (тротуарною плиткою), загальною площею 509 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Зелена, 24а.

Постановою головного державного виконавця ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України від 02.02.2022 ВП НОМЕР_1 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №826/3745/14, виданого 08.05.2019 Окружним адміністративним судом міста Києва.

Постановою головного державного виконавця ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України від 02.02.2022 ВП НОМЕР_1 закінчено виконавче провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що рішення виконано фактично у повному обсязі згідно з виконавчим документом.

Вважаючи такі бездіяльність та постанову протиправними позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, є Закон України «Про виконавче провадження» від 0.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 39 Закону №1404-VIII визначений виключний перелік випадків, у яких виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, на підставі пункту 9 частини першої статті 39 №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами другою а четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що виконавчим листом 826/3745/14, виданим 08.05.2019 Окружним адміністративним судом міста Києва боржника (ДДВС Міністерства юстиції України) зобов`язано вчинити дії щодо звернення до органу державної реєстрації прав із заявою про припинення іпотеки, а саме, вилучення записів про: арешт нерухомого майна, зареєстрованого приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Смокорівським А.П. 28 вересня 2004 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним №1337448 на підставі договору іпотеки від 06 травня 2004 року; заборона на нерухоме майно, зареєстрована приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Смокорівським А.П. 25 березня 2005 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним №1805948 на підставі договору іпотеки від 19 березня 2005 року; запис про державну реєстрацію іпотеки, зареєстрований приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Смокорівським А.П. 25 березня 2005 року у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним №1805350 на підставі договору іпотеки від 19 березня 2005 року, що стосуються нежитлового приміщення буд. 24а, загальною площею 1789,70 м2, будівлі прохідної "Б-1", загальною площею 3,2 м2, замощення (бетон), загальною площею 15,2 м2, замощення (тротуарною плиткою), загальною площею 509 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Зелена, 24а.

Відповідач як на підставу закінчення ВП НОМЕР_1 посилається на наступні обставини: згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державним виконавцем встановлено, що приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Гуцал Л.І. 15.10.2013 погашено у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наступні записи, що стосуються нежитлового приміщення буд. 24а загальною площею 1789,70 м2, будівлі прохідної «Б-1», загальною площею 3,2 м2, замощення (бетон), загальною площею 15,2 м2, замощення (тротуарною плиткою), загальною площею 509 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: арешт нерухомого майна, зареєстрованого приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Смокорівським А.П. 28.09.2004 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним №1337448 на підставі договору іпотеки від 06.05.2004; заборона на нерухоме майно, зареєстрована приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Смокорівським А.П. 25.03.2005 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним №1805948 на підставі договору іпотеки від 19.03.2005; запис про державну реєстрацію іпотеки, зареєстрований приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Смокорівським А.П. 25.03.2005 у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним №1805350 на підставі договору іпотеки від 19.03.2005. На цей час записи є неактуальними.

Водночас, з листа приватного нотаріуса Глущенко І.В. від 09.05.2023 №74/01-16 про надання позивачу роз`яснень щодо змісту інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.07.2022 зазначено, що при проставленні відмітки про погашення запису у складових Реєстру, відомості про обтяження, які були зареєстровані до 2013 року, не будуть відображатись у Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яка надається на заяву про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Однак це не є свідченням того, що самі записи про обтяження є неактуальними або нечинними. Такі записи про обтяження (відомості про інші речові права, відмінні від права власності, та/або обтяження речових прав) визнаються державою, оскільки внесені (шляхом перенесення із архівних складових Реєстру) із присвоєнням індивідуального номеру та не припинені в Державному реєстрі прав у встановленому законом порядку.

Тобто, наявність в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів про погашення у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наступні записи, що стосуються нежитлового приміщення буд. 24а загальною площею 1789,70 м2, будівлі прохідної «Б-1», загальною площею 3,2 м2, замощення (бетон), загальною площею 15,2 м2, замощення (тротуарною плиткою), загальною площею 509 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: арешт нерухомого майна, зареєстрованого приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Смокорівським А.П. 28.09.2004 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним №1337448 на підставі договору іпотеки від 06.05.2004; заборона на нерухоме майно, зареєстрована приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Смокорівським А.П. 25.03.2005 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним №1805948 на підставі договору іпотеки від 19.03.2005; запис про державну реєстрацію іпотеки, зареєстрований приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Смокорівським А.П. 25.03.2005 у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним №1805350 на підставі договору іпотеки від 19.03.2005 та висновки відповідача щодо неактуальності таких записів, на переконання суду, є передчасними з огляду на відсутність в матеріалах справи жодних доказів як вчинення ДДВС Міністерства юстиції України дій саме щодо звернення до органу державної реєстрації прав із заявою про припинення іпотеки, а саме, вилучення записів про: арешт нерухомого майна, зареєстрованого приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Смокорівським А.П. 28.09.2004 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним №1337448 на підставі договору іпотеки від 06 травня 2004 року; заборона на нерухоме майно, зареєстрована приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Смокорівським А.П. 25.03.2005 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним №1805948 на підставі договору іпотеки від 19.03.2005; запис про державну реєстрацію іпотеки, зареєстрований приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Смокорівським А.П. 25 березня 2005 року у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним №1805350 на підставі договору іпотеки від 19.03.2005, що стосуються нежитлового приміщення буд. 24а, загальною площею 1789,70 м2, будівлі прохідної "Б-1", загальною площею 3,2 м2, замощення (бетон), загальною площею 15,2 м2, замощення (тротуарною плиткою), загальною площею 509 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Зелена, 24а, так і вилучення спірних записів.

Враховуючи означені обставини, суд дійшов висновку про передчасність винесення відповідачем спірної постанови про закінчення виконавчого провадження без фактичного встановлення виконання ДДВС Міністерством юстиції України дій зобов`язального характеру, покладених на нього виконавчим листом №826/3745/14.

Водночас позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у не знятті арешту зі спірного нежитлового приміщення, оскільки в межах ВП НОМЕР_1 арешт на означене нежитлове приміщення не накладався.

Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача вчинити дії, спрямовані на скасування обтяження у вигляді арешту спірного нежитлового приміщення, яке належить на праві приватної власності позивачу, також не підлягають задоволенню, оскільки вчинення таких дій не передбачено зобов`язальною частиною виконавчого листа №826/3745/14, виданого 08.05.2019, який слугував підставою для відкриття ВП НОМЕР_1.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8062,00 грн.

З огляду на часткове задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 2684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 02.02.2022 ВП НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» (01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 9, оф. 33, код ЄДРПОУ 32873692) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 73, код ЄДРПОУ 00015622).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Жук Р.В.