Рішення

від 07.03.2025 по справі 320/57547/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2025 року м.Київ № 320/57547/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕЙП ХАУС" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕЙП ХАУС" з позовом до Головне управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.2024 форми "С" № 0346100707 на суму 259 441,10 грн та форми "ПС" № 0346090707 на суму 1 020,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 справу прийнято до розгляду та продовжено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем допущені порушення при призначенні, проведенні та оформленні матеріалів перевірки, фактичні обставини не відповідають дійсним обставинам справи. Так, наказ про призначення перевірки за формальними ознаками не відповідає вимогам законодавства. Вказує, що запит про витребування документів про підтвердження обліку та проходження товарних запасів було вручено неуповноваженій особі.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки перед початком проведення перевірки, було здійснено контрольну розрахункову операцію придбано електронну сигарету, розрахунок по якій було проведено без застосування ПРРО. В ході проведення перевірки досліджувалось питання ведення у визначеному порядку обліку товарних запасів. Вважає, що самі по собі порушення порядку оформлення акту перевірки не можуть бути підставою для скасування податкових рішень. До того ж в акті перевірки чітко описані виявлені порушення.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає задоволеню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 09.04.2024 на підставі направлення на перевірку № 8287/26-15-07-07-01 та №8286/26-15-07-05-01, наказу ГУ ДПС у м. Києві від 09.04.2024 № 2353-п, ст. 20, ст. 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України) головними державними інспекторами Головного управління Державної податкової служби у місті Києва було проведено фактичну перевірку ТОВ «Вейп Хаус» (магазин) за адресою провадження діяльності: м. Київ, вул. Анни Ахматової буд. 32/8, за результатами якої складено акт перевірки від 12.04.2024 № 31279/26/15/07/43944917.

Відповідно до висновків акту перевірки, контролюючим органом були встановлені такі порушення:

п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон Про РРО); ·

ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України;

ч. 4 ст. 24 Кодексу законів про працюУкраїни (КЗПпУ) від 10.12.1971;

На підставі результатів проведеної перевірки та висновків акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві було складено· податкові повідомлення-рішення форми «С» № 0346100707 від 29.04.2024 на суму 259441,10 грн та форми «ПС» № 0346090707 від 29.04.2024 на суму 1020,00 грн.

Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Положеннями ст. 7 ПК України встановлено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (п.п. 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України).

Відповідно до п. 75.1, ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п. 75.1.3 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Порядок проведення фактичних перевірок регламентовано ст. 80 ПК України, де зазначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.2 ст. 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;

неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п. 75.1.3;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Разом із тим, в п. 81.1 ст. 81 ПК України викладені вимоги до наказу на проведення перевірки, відповідно до яких в наказі обов`язково зазначаються наступні відомості: дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична иеревірка), підстави для проведення неревірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з доповідної записки у Розділі «Суть питання» вказується «З метою виявлення ризиків несплати податків та порушення іншого законодавства України управління фактичних перевірок Головного управління ДПС України у м. Києві здійснено аналіз податкової інформації наявної в Системі обліку даних РРО щодо дотримання вимог порядку проведення розрахункових операцій. За результатами аналізу виявлено платників податків/об`єктів торгівлі, які здійснюють роздрібну торгівлю товарами, тютюновими виробами, алкогольними напоями за готівковий і безготівковий розрахунок, які при проведенні розрахунків в готівковій формі РРО/ПРРО не застосовують, розрахунки через РРО/ПРРО проводяться виключно безготівковій формі» та вказано посилання на частину положення п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Як вже було зазначено вище, норми п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитись на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та при наявності однієї з підстав, зокрема: «у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів».

Тобто виходячи із тлумачення норми п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України необхідними умовами для призначення фактичної перевірки на підставі зазначеного підпункту є отримання податкової інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про порушення платником податків законодавства щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій та про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету.

В даному ж випадку контролюючий орган, в порушення ст. 80 ПК України вийшовши за межі своїх повноважень та самостійно провів пошук податкової інформації, що могла би слугувати підставою для призначення та проведення фактичної перевірки.

Дослідивши оскаржуваний наказ про проведення фактичної перевірки вбачається, що зі змісту оскаржуваного наказу не можливо встановити:

яку саме інформацію про порушення позивачем вимог законодавства отримав контролюючий орган, що стала у подальшому підставою для прийняття оскаржуваного наказу;

внаслідок чого (за наявності яких фактичних обставин, окрім безпосереднього посилання на норму ПК України) виникла обгрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю за дотриманням вимог діючого законодавства що регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Відповідно до п. 80.5 ст. 85 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; ·

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; ·

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. Отже, ПК України закріплює таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

В порушення ж зазначених вимог наказ містить лише посилання на доповідну записку управління фактичних перевірок від 08.04.2024 № 706/26-15-07-07-00-12, яка за своєю правовою природою є внутрішнім службовим документом контролюючого органу, зміст якої був невідомий товариству перед початком перевірки.

Верховний Суд в постанові від 21.02.2020 у справі № 826/14123/18 зазначив, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе, а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 804/1113/16, від 24.05.2019 у справа № 826/16221/15, від 03.10.2019 у справа № 820/850/16, від 16.10.2019 у справа № 820/11291/15, від 22.11.2019 у справа № 815/4392/15.

Водночас судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформульований правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Отже, питання правомірності дій контролюючого органу щодо призначення і проведення перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про оскарження рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17.

В постанові від 22.09.2020 у справі №520/8836/18 Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч. 2 ст. 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення. З урахуванням цього Верховний Суд зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Таким чином, беручи до уваги, що призначення та проведення фактичної перевірки позивача відбулось з істотним порушенням податкового законодавства всі результати такої перевірки, навіть якщо й мали місце порушення, не породжують жодних правових підстав, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Щодо встановленого порушення п. 12 ст. 3 Закону Про РРО, суд зазначає наступне.

Відповідно п. 12 ст. 3 Закону Про РРО при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані, зокрема, вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

Також ця норма встановлює обов`язок для суб`єкту господарювання надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів.

В той же час, слід заначити що, відповідно до п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Положеннями п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

В той же час приписами п. 85.1 ст. 85 ПК України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Таким чином, при системному тлумаченні положень п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із положеннями п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, п. 85.1 ст. 85 ПК України вбачається, що обов`язок платника податку надати контролюючому органу на початок проведення перевірки документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів виникає тільки у разі отримання від контролюючого органу належним чином оформленої письмової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на початку перевірки, а саме 09.04.2024 посадовими особами контролюючого органу був наданий запит № 1 від 09.04.2024.

Відповідно до зазначеного запиту, від товариства вимагалось надати: ·

накази про встановлення лімітів залишку готівки у касі розрахунку; ·

касову книгу підприємства, прибуткові та видаткові касові ордери, відомості на виплату грошей; ·

авансові звіти; ·

табеля обліку використання робочого часу; ·

аналіз рахунків 301 та 372; ·

накази про призначення на посаду посадових осіб та касирів; ·

накладні на товар; ·

ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами (діюча та попередня); ·

заяви-договір на встановлення (акт прийому-передачі) POS-терміналу.

Вказаний запит був вручений продавцю-консультанту товариства Княжищеву Є.О. 09.04.2024, який не наділений повноваженнями на отримання будь-яких запитів від контролюючих органів.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства є одноосібним.

Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).

Положеннями ч. 5 ст. 65 Господарського кодексу України визначено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Окремо слід зазначити, що на товаристві не створювався такий структурний підрозділ як канцелярія.

Таким чином, директор товариства є єдиною уповноваженою особою, яка може отримувати запити без відповідної довіреності.

За таких обставин, твердження контролюючого органу про порушення приписів п. 12 ст. 3 Закону Про РРО не було надано необхідні документи та як наслідком застосування відповідних санкцій, на думку суду були передчасним.

Щодо порушення порядку ведення обліку товарних запасів, суд вважає за можливе вказати таке.

Відповідно до відповідності до складеного перевіряючими опису було виявлено, неналежне ведення обліку наступного товару:

рідина Gruff Ind. 10мл. 3.5% у кількості 32 од.; ·

одноразова електрона сигарета Juucy S - кількості 35 од.; ·

одноразова електрона сигарета HQD XXL - у кількості 8 од.; ·

одноразова електрона сигарета HQD CuiveAir - у кількості 2 од.; ·

одноразова електрона сигарета HQD MAXX - у кількості 22 од.; ·

кардтрідж з рідоною Aris - у кількості 15 од.; ·

одноразова електрона сигарета ELFBAR 1500 - у кількості 15 од.; ·

одноразова електрона сигарета ELFBAR pi 7000 - у кількості 5 од.; ·

одноразова електрона сигарета ELFBAR lowit 2500 - у кількості 20 од.; ·

одноразова електрона сигарета ELFBAR BC 3000 - у кількості 13 од.; ·

одноразова електрона сигарета ELFBAR BC 4000 - у кількості 13 од.; ·

одноразова електрона сигарета ELFBAR BC 5000 - у кількості 8 од.; ·

одноразова електрона сигарета ELFBAR BB 5000 - у кількості 10 од.; ·

одноразова електрона сигарета WOUF - у кількості 16 од.; ·

тютюн для кальяну "Element" - у кількості 41 од.; ·

гліцерин Chaser - у кількості 26 од.; ·

ароматизатор Chaser - у кількості 26 од.; ·

нікобустер Chaser - у кількості 26 од.; ·

рідина ВЛО - у кількості 8 од.; ·

одноразова сигарета SAB 1500 - у кількості 35 од.; ·

одноразова сигарета SAB 2500 - у кількості 82 од.; ·

одноразова електрона сигарета H2 - у кількості 28 од.; ·

кардтрідж Relax - у кількості 3 од.; ·

одноразова електрона сигарета Juucy X Aroma King - у кількості 65 од.; ·

одноразова електрона сигарета Veeba - у кількості 4 од.; ·

кардтрідж для девайсу JUUL - у кількості 2 од.

Перевіркою було встановлено, порушення обліку товарів на загальну суму 214 820,10 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, основними постачальниками позивача є: ТОВ «ГРАФ ІНДУСТРІ» (код за ЄДРПОУ 43997969), ТОВ «ДІАМАНТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (код ЄДРПОУ 41231950); ТОВ «ТАВ Трейд» (код за ЄДРПОУ 44070061); ПП «ПРАЙМ РІТЕЙЛ» (код за ЄДРПОУ 40165971); ПП «СТАР ТРЕЙД 1» (код за ЄДРПОУ 33139581); ТОВ «ХУКА ФЕМЕЛІ» (код за ЄДРПОУ 42468147) ТОВ "НОУЛІМІТ" (код за ЄДРПОУ 43291849), ТОВ "САБ ТРІУМФ" (код за ЄДРПОУ 44899326), ТОВ «Н2 ІНТЕРНЕШНЛ КОРПОРЕЙШН» (код за ЄДРПОУ 44626385).

Так, судом встановлено, що рідина Gruff Ind. 10мл. 3.5% у кількості 32 од. була придбана у ТОВ «ГРАФ ІНДУСТРІ» (договір поставки № 38 від 04.04.2023, рахунок на оплату № 8 від 06.04.2023, платіжна інструкція № 467 від 26.04.2023, видаткова накладна № 8 від 12.04.2023, накладна вимога на відпуск (внутрішне переміщення) матеріалів від 01.04.2024 № 0000-000344, картка рахунок № 631 за січень 2021- грудень 2023); одноразова електрона сигарета Juucy S - кількості 35 од. придбана у ТОВ «ДІАМАНТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (договір (ОПТ) № 30/03-23 від 30.03.2023, платіжна інструкція № 464 від 20.04.2023, платіжна інструкція № 441 від 11.04.2023, видаткова накладна № 81 від 30.03.2023, накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 01.04.2024 № 0000-000345, картка рахунок 631 за січень 2021 - грудень 2023); одноразова електрона сигарета HQD CuiveAir - у кількості 2 од., одноразова електрона сигарета HQD MAXX - у кількості 22 од., одноразова електрона сигарета HQD XXL - у кількості 8 од. придбані у ТОВ «ТАВ Трейд» (платіжна інструкція № 434 від 10.04.2023, видаткова накладна № 2687 від 31.03.2023, накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 01.04.2024 № 0000-000346, оборотно сальдова відомість 631 за січня 2021 - грудень 2023); кардтрідж з рідоною Aris - у кількості 15 од. придбано у ТОВ «ТАВ Трейд» (платіжна інструкція № 433 від 10.04.2023, накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 02.04.2024 № 0000-000347, оборотно сальдова відомість 631 за січень 2021 - грудень 2023); одноразова електрона сигарета ELFBAR 1500 - у кількості 15 од. придбано у ПП «ПРАЙМ РІТЕЙЛ» (видаткова накладна № 95576642 від 15.06.2023, видаткова накладна № 95576942 від 15.06.2023, видаткова накладна № 95577442 від 15.06.2023, платіжна інструкція № 575 від 30.06.2023, платіжна інструкція № 574 від 30.06.2023, накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 08.04.2024 № 0000-000365, оборотно сальдова відомість 631 за січень 2021 - грудень 2023); одноразова електрона сигарета ELFBAR 7000 - у кількості 5 од.; придбана у ПП ««ПРАЙМ РІТЕЙЛ»» (видаткова накладна № 95577442 від 15.06.2023, видаткова накладна № 97543142 від 28.06.2023, платіжна інструкція № 636 від 14.07.2023, накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 05.04.2024 № 0000- 000369, оборотно сальдова відомість 631 за січень 2021 - грудень 2023; одноразова електрона сигарета ELFBAR lowit 2500 - у кількості 20 од., одноразова електрона сигарета ELFBAR BC 3000 - у кількості 13 од., одноразова електрона сигарета ELFBAR BC 4000 - у кількості 13 од., одноразова електрона сигарета ELFBAR BC 5000 - у кількості 8 од., одноразова електрона сигарета ELFBAR BB 5000 - у кількості 10 од. придбано ПП «СТАР ТРЕЙД 1» (договір поставки № 1-ВХ від 25.05.2021, видаткова накладна № 84686142 від 03.04.2023, платіжна інструкція № 445 від 18.04.2023, платіжна інструкція № 453 від 18.04.2023, накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 08.04.2024 № 0000-000370, накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 08.04.2024 № 0000-000371, оборотно сальдова відомість 631 за січень 2021 - грудень 2023); одноразова електрона сигарета WOUF - у кількості 16 од. придбано у ТОВ «ТАВ Трейд» (видаткова накладна № 2989 від 11.04.2023, платіжна інструкція № 466 від 20.04.2023, накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 08.04.2024 № 0000-000372, оборотно-сальдова відомість 631 за січень 2021 - грудень 2023); тютюн для кальяну "Element" - у кількості 41 од. придбано у ТОВ «ХУКА ФЕМЕЛІ» (договір поставки №06-12- 2021 від 06.12.2021, видаткова накладна № 491 від 07.12.2012, платіжне доручення від 07.12.2021, накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 08.04.2024 № 0000-000373, оборотно-сальдова відомість 631 за січень 2021 - грудень 2023); гліцерин Chaser - у кількості 26 од., ароматизатор Chaser - у кількості 26 од., нікобустер Chaser - у кількості 26 од. придбано у ФОП ОСОБА_1 (видаткова накладна № 12016 від 01.04.2024, рахунок на оплату № 12016 від 01.04.2024, рахунок №10042 від 15.03.2024, видаткова накладна 10042 від 15.03.2024), рідина ВЛО - у кількості 8 од. придбано у ТОВ "НОУЛІМІТ" (видаткова накладна № 147 від 21.03.2024, оборотно-сальдова відомість 631 за січень 2021 - грудень 2023, накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 02.04.2024 № 0000-000354); одноразова сигарета SAB 1500 - у кількості 35 од, одноразова сигарета SAB 2500 - у кількості 82 од. придбано у ТОВ "САБ ТРІУМФ" (оборотно-сальдова відомість 631 за січень 2021 - грудень 2023, накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 08.04.2024 № 0000-00366, накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 08.04.2024 № 0000-000384); одноразова електрона сигарета H2 - у кількості 28 од. придабно у ТОВ «Н2 ІНТЕРНЕШНЛ КОРПОРЕЙШН» (видаткова накладна № 520 від 20.06.2023, накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 03.04.2024 № 0000-000355); кардтрідж Relax - у кількості 3 од. придбано у ПП «ПРАЙМ РІТЕЙЛ» (накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 08.04.2024 № 0000-000481); одноразова електрона сигарета Juucy X Aroma King - у кількості 65 од. придбано у ТОВ «ДІАМАНТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (договір купівлі - продажу (ОПТ) № 30/03-23 від 30.03.2023, платіжна інструкція № 464 від 20.04.2023, платіжна інструкція № 441 від 11.04.2023, накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 01.04.2024 № 0000-000386, картка рахунок 631 за січень 2021 - грудень 2023); одноразова електрона сигарета Veeba - у кількості 4 од. та кардтрідж для девайсу JUUL - у кількості 2 од. придано у ПП «ПРАЙМ РІТЕЙЛ» (оборотно-сальдова відомість 631 за січень 2021 - грудень 2023 року, накладна № 12217742 від 21.11.2023, накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 08.04.2024 № 0000-000480, оборотно-сальдова відомість 631 за січень 2024 - 10 квітня 2024).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.15 п. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

За таких обставин, придбання, переміщення та облік товару підтверджується усіма первинними та обліковими документами, а тому твердження контролюючого органу, про порушення положень п. 12 ст. 3 Закону Про РРО не підтверджуються жодними належними доказами, а тому податкове повідомлення - рішення № 0346100707 від 29.04.2024 на суму 259441,10 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, суд вважає за можливе зазначити, що акт перевірки не містить в собі відомостей про посадову особу контролюючого органу, яка здійснила контрольну розрахункову операцію у магазині ТОВ «ВЕЙП ХАЙС», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Анни Ахматової буд. 32/8 у позивача, а також не містить в собі будь-яких письмових доказів з приводу законних джерел, з яких було профінансовано здійснення вказаної контрольної закупки, а саме, суду не надано належних доказів того, що грошові кошти (готівка) для проведення контрольної розрахункової операції видавалися посадовим особам контролюючого органу саме за рахунок відповідних бюджетних асигнувань контролюючого органу.

Не надано відповідачем також інформації стосовно звітування посадових осіб контролюючого органу про використання грошових коштів в межах проведення фактичної перевірки позивача під час здійснення контрольної розрахункової операції.

Враховуючи відсутність доказів, які б підтверджували видачу посадовим особам грошових коштів (готівки) за рахунок відповідних бюджетних асигнувань контролюючого органу для проведення контрольної розрахункової операції до початку фактичної перевірки позивача, така закупка є незаконною, адже не могла бути здійснена взагалі.

Крім того, положеннями п.п. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Жодних доказів повернення позивачу товару, придбаного за результатами відповідної закупки, зокрема, акта повернення, до матеріалів перевірки не долучено, що є порушенням положень п.п. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 ПК України.

Таким чином, ненадання відповідачем належних та достовірних доказів щодо дотримання обов`язкових умов для проведення перевірки позивача свідчить про порушення встановленої процедури здійснення такої, відтак не створює правомірних наслідків, що в свою чергу є достатньою правовою підставою для висновку про визнання протиправними оскаржуваних рішень, прийнятих контролюючим органом за наслідком цієї перевірки.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 04.08.2021 у справі № 540/2553/19.

Враховуючи викладене, суд вказує на порушення контролюючим органом процедури контрольної закупки під час проведення фактичної перевірки, що зводить нанівець усі результати перевірки в частині висновків про порушення Закону Про РРО та відповідно, не підтверджує факт реалізації 09.04.2024 у магазині ТОВ «ВЕЙП ХАУС» одноразової електронної сигарети «EIS BAR» 1500 «Disposable».

Слід звернути увагу, що до завдань адміністративного судочинства та особливостей проведення перевірки контролюючим органом є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Призначення перевірки з порушенням чинного законодавства суттєво порушує права фізичних та юридичних осіб, так як, наприклад, порушує п. 17.1.6 ПК України, а саме бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 74 КАС України визначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Також практикою Європейського суду з прав людини у справах визначено принцип «плодів отруйного дерева», який визначає, що докази отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.

Так в постанові у справі 826/24815/15 Верховний Суд зазначив, що така позиція відповідає доктрині під умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованій Європейським судом з прав людини у справах "Гефген проти Німеччини", "Нечипорук і Йонкало проти України", "Яременко проти України", відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили. Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.

Водночас, ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач як суб`єкти владних повноважень не довів суду правомірність прийнятих спірнихм, у зв`язку з чим вважає за можливе позов задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 3 906,92 грн (платіжна інструкція від 19.06.2024 № 1133), суд вважає за необхідне стягнути дані кошти на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управдіння ДПС у місті Києві від 29.04.2024 форми "С" № 0346100707 на суму 259 441,10 грн та форми "ПС" № 0346090707 на суму 1 020,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЙП ХАУС» (код ЄДРПОУ 43944917) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011) судовий збір у розмірі 3 906 (три тисячі дев`ятсот шість) грн 92 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.