Рішення

від 05.03.2025 по справі 500/558/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/558/25

05 березня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Громадської організації "ОБ`ЄДНАННЯ НАШЕ МАЙБУТНЄ" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Громадської організації "ОБ`ЄДНАННЯ НАШЕ МАЙБУТНЄ" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головою ГО «Об`єднання наше майбутнє» було оприлюднено петицію «Заборона забудови території набережної Тернопільського ставу по вул. Білецька, 18», яка спрямована до депутатів Тернопільської міської ради. Метою даною петиції є, в першу чергу, недопущення передачі земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:02:021:0049, площею 1.466 га розташованої на набережній Тернопільського ставу, по вул. Білецька, 18 під житлову забудову та громадську забудову. Окрім цього, в ній також йдеться про збереження, відновлення та розвиток спортивних зон, зокрема тенісних кортів та футбольного майданчика, для широкого доступу громадян.

08.11.2024 дана петиція набрала необхідну кількість голосів, відповідно до ст. 23-1 Закону України «Про звернення громадян», ст. 20 Статуту Тернопільської міської територіальної громади від 05.04.2019р. №7/33/8, п.1.1. та 3.3. Положення про порядок розгляду електронний петицій, адресованих Тернопільській міській раді та її виконавчим органам, що є підставою для її розгляду.

04.12.2024 року Виконавчий комітет Тернопільської міської ради опублікував на офіційному сайті Тернопільської міської ради Рішення №1847, котрим вирішив: «Петицію «Заборона забудови території набережної Тернопільського ставу по вул. Білецька, 18, щодо недопущення передачі земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:02:021:0049, площею 1.466 га, розташованої на набережній Тернопільського ставу по вул. Білецька, 18, під житлову забудову та громадську забудову», виконавчим органам міської ради взяти до відома та заборонити зміну цільового призначення даної земельної ділянки і діяти у відповідності до містобудівної документації з дотриманням державних будівельних норм, правил та стандартів».

Так, виконавчим комітетом Тернопільської міської ради не було прийнято рішення по суті, як результат всебічного та повного розгляду петиції, у вигляді її задоволення або ж відхилення. Зокрема, термін «взяти до відома» не визначає, які саме заходи будуть вживатись та котрі суб`єкти цим повинні займатись. Окрім цього, дане «рішення» не дає відповідь на усі вимоги, висловлені в тексті петиції.

Позивачем було надіслано запит до Відповідача від 24.01.2025 року, із метою отримання роз`яснення Рішення №1847 та тлумачення фрази «взяти до відома». У відповіді Виконавчим комітетом було зазначено: «Надання консультацій і роз`яснень з правових питань не врегульовано даним законом». Тобто, розпорядник інформації, на запитання, щодо прийнятих ним нормативно-правовий актів, їх змісту та термінології, а саме форми рішення «взяти до відома», самоусунувся від відповіді та розтлумачив це як консультацію. Хочу наголосити, що питання стосувалось безпосередньо наявності чи відсутності в прийнятих Відповідачами документах конкретного терміну та не було запитом про пояснення його правової природи.

Позивач вважає протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернопільської міської ради щодо розгляду петиції «Заборона забудови території набережної Тернопільського ставу по вул. Білецька, 18», що і стало причиною звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 05.02.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 20.02.2025. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Відповідно до інформації, яка міститься на офіційному сайті Тернопільської міської ради у розділі меню сайту «Публічна інформація. Петиції до Тернопільської міської ради» позивач ОСОБА_1 як автор звернувся з петицією «Заборона забудови території набережної Тернопільського ставу по вул. Білецька, 18».

Петиція після її перевірки на відповідність вимогам ч.3 ст.23-1 Закону України «Про звернення громадян» та вимогам «Положення про порядок розгляду електронних петицій, виконавчим комітетом було зобов`язано виконавчі органи міської ради взяти до відома та заборонити зміну цільового призначення даної земельної ділянки і діяти у відповідності до містобудівної документації з дотриманням державних будівельних норм, правил та стандартів.

Щодо твердження позивача про те, що відповідно до п.5.11. виконавчого комітету Тернопільської міської ради проект рішення повинен містити: резолютивну частину (у разі потреби із зазначенням термінів, дій, що передбачається вчинити, рішень, які необхідно прийняти, заходів, які потрібно здійснити, висновків, визначенням черговості, порядку контролю, оприлюднення чи доведення до відома адресатів, порядку набрання чинності тощо), то саме п.1 і п.2 рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1847 «Про розгляд петиції» містяться у резолютивній частині рішення.

Виконавчий комітет Тернопільської міської ради вважає, що позивач безпідставно зазначає про те, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку, оскільки не обґрунтував, яким нормам Конституції України та нормам яких законів України не відповідає рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1847 «Про розгляд петиції».

Виконавчий комітет Тернопільської міської ради повторно зазначає, що рішення ухвалено з урахуванням норм ст.23-1 Закону України «Про звернення громадян» та «Положення про порядок розгляду електронних петицій, адресованих Тернопільській міській раді та її виконавчим органам», яке є додатком до рішення Тернопільської міської ради № 8/6/20 від 28.05.2021.

З урахуванням предмету спору у цій справі, виконавчий комітет Тернопільської міської ради вважає, що позивач безпідставно покликається на норми Законів України, які не регулюють порядок розгляду електронних петицій.

Позивач у позовній заяві не вказав норми законодавства, які порушила Тернопільська міська рада під час розгляду петиції та не надав відповідних доказів.

Натомість, позивач обґрунтовує позовні вимоги бездіяльністю органу наявністю та неправильним формулюванням тексту рішення виконавчого комітету, що є його суб`єктивним нічим необґрунтованим твердженням з помилковим ототожненням понять «цільове призначення земельної ділянки» у землевпорядній документації та «цільове використання території» в містобудівній документації.

Як уже зазначалось, внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні відбувається за спеціальною процедурою з проведенням громадського обговорення та громадських слухань відповідних проектів про внесення змін до містобудівної документації, які є обов`язковими відповідно до вимог законодавства, яке регулює порядок розроблення та внесення змін до містобудівної документації.

На підставі вищенаведеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 05.03.2025 у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Інших заяв, в тому числі по суті справи, на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

З відповіді виконавчого комітету Тернопільської міської ради на запит №25347-Ю/2024 від 01.10.2024, позивачу стало відомо про можливість зміни цільового призначення земельної ділянки по вул. Білецька, 18 з кадастровим номером 6110100000:02:021:0049. Вищевказана ділянка є частиною земель рекреаційного призначення зеленої зони парку ім. Тараса Шевченка, який є одним із найважливіших місць відпочинку для тернополян.

У зв`язку з цим, 11.10.2024 на офіційному сайті єдиної системи місцевих петицій «Е-DEM Місцеві петиції», мною, як Головою ГО «Об`єднання наше майбутнє» було оприлюднено петицію «Заборона забудови території набережної Тернопільського ставу по вул. Білецька, 18» яка спрямована до депутатів Тернопільської міської ради. Метою даною петиції є, в першу чергу, недопущення передачі земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:02:021:0049, площею 1.466га розташованої на набережній Тернопільського ставу, по вул. Білецька, 18 під житлову забудову та громадську забудову. Окрім цього, в ній також йдеться про збереження, відновлення та розвиток спортивних зон, зокрема тенісних кортів та футбольного майданчика, для широкого доступу громадян. Загалом, вимоги громадськості, описані в вищезгаданій петиції, виглядають наступним чином:

1. Накласти вето, на будь які рішення, що стосуються передачі чи поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:02:021:0049 по вул. Білецька, 18 під житлову та громадську забудову.

2. Не змінювати цільове призначення даної території, зберегти як рекреаційної зони для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту, спортивних і відпочинкових об`єктів для туристичних цілей.

3. Забезпечити збереження та розвиток спортивних зон, зокрема тенісних кортів та футбольного майданчика, для широкого доступу громадян.

4. Відновити спортивні майданчики, що вже є на даній території, але наразі перебувають у занедбаному стані. Це сприятиме розвитку спортивної інфраструктури міста та здорового способу життя.

5. Провести громадські слухання щодо подальшого використання даної території, з урахуванням екологічної та соціальної важливості цієї рекреаційної зони до 31 грудня 2024 року.

Зміст даної петиції відповідає чинному законодавству, а саме ст. 49 Конституція України гарантує право громадян на охорону здоров`я та доступ до об`єктів фізичної культури та спорту. Ст. 50 Конституція України гарантує право кожного громадянина на безпечне довкілля.

08.11.2024 дана петиція набрала необхідну кількість голосів, відповідно до ст. 23-1 Закону України «Про звернення громадян», ст. 20 Статуту Тернопільської міської територіальної громади від 05.04.2019р. №7/33/8, п.1.1. та 3.3. Положення про порядок розгляду електронний петицій, адресованих Тернопільській міській раді та її виконавчим органам, що є підставою для її розгляду.

04.12.2024 року Виконавчий комітет Тернопільської міської ради опублікував на офіційному сайті Тернопільської міської ради Рішення №1847, котрим вирішив: «Петицію «Заборона забудови території набережної Тернопільського ставу по вул. Білецька, 18, щодо недопущення передачі земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:02:021:0049, площею 1.466 га, розташованої на набережній Тернопільського ставу по вул. Білецька, 18, під житлову забудову та громадську забудову», виконавчим органам міської ради взяти до відома та заборонити зміну цільового призначення даної земельної ділянки і діяти у відповідності до містобудівної документації з дотриманням державних будівельних норм, правил та стандартів».

Так, виконавчим комітетом Тернопільської міської ради не було прийнято рішення по суті, як результат всебічного та повного розгляду петиції, у вигляді її задоволення або ж відхилення. Зокрема, термін «взяти до відома» не визначає, які саме заходи будуть вживатись та котрі суб`єкти цим повинні займатись. Окрім цього, дане «рішення» не дає відповідь на усі вимоги, висловлені в тексті петиції.

Позивачем було надіслано запит до Відповідача від 24.01.2025 року, із метою отримання роз`яснення Рішення №1847 та тлумачення фрази «взяти до відома». У відповіді Виконавчим комітетом було зазначено: «Надання консультацій і роз`яснень з правових питань не врегульовано даним законом». Тобто, розпорядник інформації, на запитання, щодо прийнятих ним нормативно-правовий актів, їх змісту та термінології, а саме форми рішення «взяти до відома», самоусунувся від відповіді та розтлумачив це як консультацію. Хочу наголосити, що питання стосувалось безпосередньо наявності чи відсутності в прийнятих Відповідачами документах конкретного терміну та не було запитом про пояснення його правової природи.

Не погодившись із протиправною бездіяльністю виконавчого комітету Тернопільської міської ради щодо розгляду петиції «Заборона забудови території набережної Тернопільського ставу по вул. Білецька, 18», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов' язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

У ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» міститься визначення «території», відповідно до якого територія - це частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси; функціональна зона території - визначена комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, планом зонування території частина території територіальної громади, щодо якої визначений певний набір дозволених (переважних (основних) та супутніх) видів цільового призначення земельних ділянок та відповідно до законодавства встановлені обмеження у використанні земель у сфері забудови.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об`єктом містобудування є планувальна організація території.

Відповідно до п.13 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися за результатами містобудівного моніторингу не частіше одного разу на рік.

У ч.5 ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності іншим положенням генерального плану населеного пункту, комплексного плану (за наявності). Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження комплексного плану, генерального плану населеного пункту.

У ч. 1ст. 10 «Про державний земельний кадастр» визначено, що об`єктами Державного земельного кадастру є: землі в межах державного кордону України;

землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць, землі в межах територій територіальних громад;

обмеження у використанні земель; меліоративні мережі;

складові частини меліоративних мереж; земельні ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

У ч.3 ст. 19 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Згідно зі ст. 23-1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни можуть звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування з електронними петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об`єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції.

У відповіді на електронну петицію повідомляється про результати розгляду порушених у ній питань із відповідним обґрунтуванням.

Відповідь на електронну петицію не пізніше наступного робочого дня після закінчення її розгляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу, якому вона була адресована, а також надсилається у письмовому вигляді автору (ініціатору) електронної петиції та відповідному громадському об`єднанню, яке здійснювало збір підписів на підтримку відповідної електронної петиції.

Відповідно до пп. 5.10. Регламенту виконавчого комітету Тернопільської міської ради 8 (восьмого) скликання від 20.11.2020 р., проекти рішень повинні бути лаконічними, відредагованими, включати конкретні заходи чи дії, терміни виконання, відповідальних виконавців, осіб, на яких покладається контроль.

Згідно з пп. 5.11. цього ж Регламенту, проект рішення повинен містити резолютивну частину у разі потреби із зазначенням термінів, дій, що передбачається вчинити, рішень, які необхідно прийняти, заходів, які потрібно здійснити, висновків, визначенням черговості, порядку контролю, оприлюднення чи доведення до відома адресатів, порядку набрання чинності тощо.

Згідно з частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Згідно з частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Даючи правову оцінку дій суб`єкта владних повноважень під час розгляду електронної петиції від 11.10.2024 та вирішуючи питання відсутності чи наявності протиправних дій (бездіяльності) в діях відповідача суб`єкта владних повноважень, суд висновує, що виконавчим комітетом Тернопільської міської ради не було прийнято рішення по суті, як результат всебічного та повного розгляду петиції, у вигляді її задоволення або ж відхилення. Зокрема, термін «взяти по відома» не визначає, які саме заходи будуть вживатись та котрі суб`єкти цим повинні займатись. Окрім цього, дане «рішення» не дає відповідь на усі вимоги, висловлені в тексті петиції.

За наведеного правового регулювання, відсутність належним чином оформленого рішення виконавчим комітетом Тернопільської міської ради про розгляд петиціїї, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Відтак, у спірних правовідносинах є протиправна бездіяльність.

Як передбачено п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч.4 ст.245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв`язку з ч.2 ст.2 КАС України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог позову, як і, відповідно, зміст рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

Так, суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 у справі "Гарнага проти України" (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).

Щодо ефективності обраного судом способу захисту (зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву) Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 у справі №509/1350/17 зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, за встановлених обставин, є визнання протиправною, в контексті ч.2 ст.2 КАС України, бездіяльності виконавчого комітету Тернопільської міської ради щодо розгляду петиції «Заборона забудови території набережної Тернопільського ставу по вул. Білецька, 18», та зобов`язання відповідача повторно розглянути петицію «Заборона забудови території набережної Тернопільського ставу по вул. Білецька, 18» та прийняти відповідне рішення за результатом її розгляду, з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині рішення суду.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позов підлягає до задоволення частково, то суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн згідно з квитанції від 07.01.2025.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Тернопільської міської ради щодо розгляду петиції «Заборона забудови території набережної Тернопільського ставу по вул. Білецька, 18», оприлюдненої 11.10.2024.

Зобов`язати Виконавчий комітет Тернопільської міської ради повторно розглянути петицію «Заборона забудови території набережної Тернопільського ставу по вул. Білецька, 18», яка оприлюднена 11.10.2024 та прийняти відповідне рішення за результатом її розгляду, з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині рішення суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 06 березня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Виконавчий комітет Тернопільської міської ради (місцезнаходження/місце проживання: вул. Листопадова, 5,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 04058344);

третя особа:

- Громадська організація "ОБ`ЄДНАННЯ НАШЕ МАЙБУТНЄ" (місцезнаходження/місце проживання: бульв. Тараса Шевченка, 21,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46021 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44277254) .

Головуючий суддяПодлісна І.М.