Постанова

від 26.02.2025 по справі 2а-4556/10/1670

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 р. Справа № 2а-4556/10/1670Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лімітед" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2024, суддя С.О. Удовіченко, по справі № 2а-4556/10/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лімітед"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лтд" звернулось до суду із позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.05.2010 № 0000192351/0, 15.07.2010 №0000192351/1, 17.09.2010 № 0000192351/2; від 11.05.2010 № 0000202351/0, 15.07.2010 № 0000202351/1, 17.09.2010 № 0000202351/2 - в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 960190 грн., у тому числі: за березень 2009 - на 156748 грн., за липень 2009 - на 196343 грн., за серпень 2009 - на 194587 грн., за листопад 2009 - на 412512 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.02.2016, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000192351/0 від 11.05.2010, № 0000192351/1 від 15.07.2010, № 0000192351/2 від 17.09.2010, № 0000202351/0 від 11.05.2010, № 0000202351/1 від 15.07.2010, № 0000202351/2 від 17.09.2010 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 960190,00 грн. (у тому числі: за березень 2009 року - 156748,00 грн., за липень 2009 року - 196343,00 грн., за серпень 2009 року - 194587,00 грн., за листопад 2009 року - 412512,00 грн.).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2010 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лтд" задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції від 11.05.2010 року №0000192351/0, від 15.07.2010 року №0000192351/1, від 17.09.2010 року №0000192351/2, від 11.05.2010 року №0000202351/0, від 15.07.2010 року №0000202351/1, від 17.09.2010 року №0000202351/2 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 960 190,00 грн. (у тому числі за березень 2009 року на 156 748,00 грн., за липень 2009 року на 196 343,00 грн., за серпень 2009 року на 194 587,00 грн., за листопад 2009 року на 412 512,00 грн.).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 по справі № 2а-4556/10/1670 апеляційну скаргу Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2010 без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.02.2016 по справі № 2а-4556/10/1670 касаційну скаргу Лохвицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 20.09.2016 скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2010, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 03.02.2016 у даній справі, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Верховного суду України від 20.09.2016 заяву Лохвицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області задоволено частково та скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2010, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 й ухвалу Вищого адміністративного суду України від 03.02.2016, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2016 по справі № 2а-4556/10/1670 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лтд" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 апеляційну скаргу Гадяцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишено без задоволення. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2016 по справі № 2а-4556/10/1670 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 03.07.2024 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задоволено частково. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 у справі № 2а-4556/10/1670 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 позовні вимоги залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог посилався на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначивши, що залишаючи позовну заяву без задоволення суд обґрунтував рішення посиланням на правову позицію, викладену Верховним Судом України в постанові від 20.09.2016, яка не є обов`язковою для врахування під час розгляду даної справи. Також апелянт зазначив, що суд першої інстанції мав застосовувати норми міжнародного законодавства та відступити від висновків Верховного Суду України. По суті спірного питання апелянт зазначив, що з урахуванням положень п. 4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» та враховуючи, що поняття придбання є більш широким поняттям, спірні суми податку на додану вартість обґрунтовано включені до податкового кредиту.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, у період з 09.03.2010 по 19.04.2010 Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лтд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.12.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.12.2009.

За результатами проведеної перевірки складений акт від 26.04.2010 № 137/23/35665790, яким зафіксовано наступні порушення:

- п. 4.2 ст. 4, підп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, підп. 7.4.1 п. 7.4, підп. 7.7.2, 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податок, що підлягає бюджетному відшкодуванню всього у сумі 1048950,00 грн., у тому числі за березень 2009 у сумі 156748,00 грн., за липень 2009 у сумі 196343,00 грн., за серпень 2009 у сумі 194587,00 грн., за листопад 2009 у сумі 501272,00 грн.;

- п. 4.2 ст. 4, підп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, підп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4958846,00 грн., у тому числі за грудень 2008 у сумі 780020,00 грн., за квітень 2009 у сумі 333964,00 грн., за травень 2009 у сумі 301111,00 грн., за червень 2009 у сумі 687343,00 грн., за вересень 2009 у сумі 325755,00 грн., за листопад 2009 у сумі 2518953,00 грн., за грудень 2009 у сумі 11700,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Лохицькою МДПІ 11.05.2010 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000192351/0, яким визначене податкове зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) в розмірі 4958846,00 грн. за основним платежем, штрафної санкції в розмірі 2479423,00 грн., а всього на суму 7438269,00 грн.;

- № 0000202351/0, яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 1048950,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з рішеннями відповідача, оскаржив їх в судовому порядку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що здійснені позивачем операції не є придбанням товарів та послуг у розумінні підп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з огляду на що спірні суми ПДВ до податкового кредиту не відносяться.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

На момент виникнення спірних правовідносин питання справляння податку на додану вартість були врегульовані Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997, яким визначались платники податку на додану вартість, об`єкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до підп. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об`єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту. З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється: ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об`єкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов`язане із поверненням товарів у зв`язку з припиненням дії зазначених договорів.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Абзацом 1 підп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 1.4 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Отже, виходячи із наведених норм платник ПДВ має право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених (нарахованих) за умов придбання або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) і послуг та їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із матеріалів справи встановлено, що висновки податкового органу щодо безпідставного віднесення до податкового кредиту ПДВ, сплаченого при розмитненні тимчасово ввезеного обладнання, обґрунтовані відсутністю факту його придбання та використання в оподатковуваних операціях.

Так, за змістом акту перевірки від 26.04.2010 №137/23/35665790 за період з 01.10.2008 по 31.12.2009 ТОВ "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лтд" ввезено на митну територію України обладнання для виконання робіт з технічного обслуговування обсадних труб та НКТ, нагляду і консультацій по питаннях збору і експлуатації обладнання та ловильних робіт митною вартістю 15541 721,87 грн. При розмитненні ввезеного обладнання сплачено ПДВ в сумі 3176967,23 грн. Обладнання використовувалося безпосередньо нерезидентами: компанією "Тьюбюлар Солюшнз енд дріллінг сервісез" (Об`єднані Арабські Емірати) та Бейкер ОСОБА_1 (Нідерланди) (BAKER HUGNES (NEDERLAND) при виконанні ними робіт та наданні послуг.

У зв`язку з викладеним за висновками контролюючого органу ТОВ "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лімітед" зайво віднесено ПДВ до складу податкового кредиту декларацій звітних періодів, всього на суму 7286266 грн., у тому числі за 2008 рік - на 780020 грн. (жовтень - 339278 грн., листопад - 203479 грн., грудень - 237263 грн.); за 2009 рік - на 6506246 грн. (січень 155082 грн., лютий 281981 грн., квітень 265890 грн., травень 145043 грн., червень 874801 грн., липень 194587 грн., серпень 397094 грн., вересень 560244 грн., жовтень 1934831грн., листопад 317764 грн., грудень 1378929 грн.).

У ході судового розгляду встановлено, між ТОВ "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лімітед" та Вакег ОіІ Тооls, а Division of Вакег Нughes Deutschland GmbH, (Німеччина), укладено договір від 06.08.2008 № UA/DRL/SER/024, за яким позивачу надається в оренду ловільне обладнання.

На виконання умов зазначеного договору відповідно до вантажної митної декларації від 14.10.2008 №806000005/8/342054 позивачем тимчасово ввозилося на митну територію України зазначене обладнання.

При цьому здійснювалась сплата податку на додану вартість у розмірі 207653,16 грн. при ввезенні, суми якого позивачем віднесено до податкового кредиту жовтня 2008.

Також, 10.11.2008 між позивачем та Доско Петросервіс Румунія С.Р.Л. (Румунія) укладено контракт № UА/DRL/SER/035, за яким позивачу надається в оренду бурове обладнання, на виконання умов якого згідно з вантажними митними деклараціями від 09.12.2008 № 806000005/9/342370, від 06.02.2009 № 806000005/9/340149, від 01.09.2009 № 80600005/9/341294 позивачем тимчасово було ввезено на митну територію України зазначене обладнання та були сплачені на митниці відповідні суми податку на додану вартість у розмірі 154489,03 грн., 160776 грн., 333620,24 грн., які були позивачем віднесені до податкового кредиту у звітних місяцях розмитнення, тобто у грудні 2008, у лютому та вересні 2009.

21.07.2008 між позивачем та Каспіан Вайерлайн Сервісес Лімітед (Азербайджан) укладено договір № 61.08, за яким позивачу надається в оренду станція для проведення канатних робіт. На виконання умов зазначеного договору відповідно до вантажної митної декларації від 06.08.2008 № 806000005/8/341445 позивачем тимчасово ввезена на митну територію України зазначена станція. Податок на додану вартість у розмірі 128405,20 грн., що був сплачений на митниці при ввезенні, позивач відніс до податкового кредиту серпня 2008.

25.02.2009 між позивачем та TIW Hungary LLC (Угорщина) укладено договір № UA/DRL/SER/032, за яким позивачу надано в оренду обладнання. На виконання умов зазначеного договору згідно з вантажними митними деклараціями від 29.04.2009 № 806000005/9/340551, від 30.09.2009 № 806000005/9/341513, від 29.12.2009 № 806000005/9/342041, від 08.12.2009 № 806000005/9/341936, позивачем тимчасово ввозилося на митну територію України зазначене обладнання та були сплачені на митниці відповідні суми податку на додану вартість у розмірі 128405,20 грн., 26112,60 грн., 56 531,98 грн., 77476,74 грн., які були позивачем віднесені до податкового кредиту у звітних місяцях розмитнення, тобто у квітні, вересні, грудні 2009.

Також, між позивачем та Турбопауер Дріллінг САЛ (Ліван), укладено договір від 25.02.2009 № UA/DRL/SER/045, за яким позивачу надане в оренду дві турбіни для прямої свердловини і супутнього устаткування. На виконання умов зазначеного договору згідно з вантажною митною декларацією від 04.06.2009 № 806000005/9/340737, від 18.08.2009 № 806000005/9/341174, від 17.08.2009 № 806000005/9/341170, від 20.10.2009 № 806000005/9/341645, від 19.11.2009 № 806000005/9/341809, від 19.11.2009 № 806000005/9/341808, від 30.12.2009 № 806000005/9/342044, від 30.12.2009 № 806000005/9/342043 позивачем тимчасово ввозилося на митну територію України зазначене обладнання та були сплачені на митниці відповідні суми податку на додану вартість у розмірі 479075,43 грн., 11739,99 грн., 43230,48 грн., 798984,26 грн., 133167,29 грн., 68288,65 грн., 26932,26 грн., 34977,20 грн., які були позивачем віднесені до податкового кредиту у звітних місяцях розмитнення, тобто у червні, серпні жовтні, листопаді, грудні 2009.

14.05.2009 між позивачем та Койл Сервісіз (Нідерланди) укладено договір № UA/DRL/SER/401, за яким позивачу надано в оренду устаткування. На виконання умов зазначеного договору відповідно до вантажної митної декларації від 18.09.2009 № 806000005/9/341434 позивачем тимчасово ввезено на митну територію України зазначене устаткування. Податок на додану вартість у сумі 80463,46 грн., що був сплачений на митниці при ввезенні, позивач відніс до податкового кредиту вересня 2009 року.

26.10.2009 між позивачем та Тор Тооis GmbH (Німеччина) укладено договір № UA/CON//LL/466, за яким позивачу надане в оренду ловільне обладнання. На виконання умов зазначеного договору згідно з вантажними митними деклараціями від 27.11.2009 № 806000005/9/341870, від 17.12.2009 № 806000005/9/341995, від 18.12.2009 № 806000005/9/342004 позивачем тимчасово ввезено на митну територію України зазначене устаткування та сплачені на митниці відповідні суми податку на додану вартість у розмірі 116307,42 грн., 5040,79 грн., 84157,75 грн., які були позивачем віднесені до податкового кредиту у звітних місяцях розмитнення, тобто у листопаді та грудні 2009.

Таким чином, ТОВ "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лімітед" на підставі зазначених вище договорів оренди для використання у видобутку нафти та газу на Мехедівсько-Голотовщинському та Свиридівському родовищах, тимчасово ввозило на митну територію України виробниче і технологічне обладнання, а саме: станцію для проведення канатних робіт, ловильне обладнання, бурове обладнання, дві турбіни для прямої свердловини і супутнього устаткування, обладнання для виконання робіт з технічного обслуговування обсадних труб та НКТ, збору і експлуатації обладнання та ловильних робіт іншими нерезидентами тощо.

Враховуючи визначення податкового кредиту, наведеного у підп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума ПДВ, сплачена при ввезенні обладнання, отриманого у користування, до податкового кредиту не відноситься.

При цьому, словосполучення "(у тому числі при їх імпорті)", вжите у підп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не є підставою для розширеного тлумачення положень цього підпункту у системному зв`язку з нормами підп. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 зазначеного Закону, оскільки таке уточнення стосується виключно операцій, які безпосередньо зазначені в абз. 1 підп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що здійснені позивачем операції за вказаними вище договорами оренди не є придбанням товарів та послуг у розумінні підп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з огляду на що сума ПДВ, сплачена при ввезенні обладнання, отриманого у користування, до податкового кредиту не відноситься.

Отже, висновки контролюючого органу щодо в завищення податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, внаслідок нарахування сум податкового кредиту внаслідок вказаних вище операцій, з підстав, викладених у акті перевірки, є обґрунтованими та підтверджені у ході розгляду справи.

Аналогічна правова оцінка спірним правовідносинам надана Верховним Судом України у постанові від 20.09.2016, Верховним Судом у постанові від 03.07.2024 у даній справі.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ТОВ "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лтд" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення в оскаржуваній частині - без змін.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лімітед" - залишити без задоволення

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 по справі № 2а-4556/10/1670 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 07.03.25.