Рішення

від 05.03.2025 по справі 552/852/25

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/852/25

Провадження №2/552/1064/25

РІШЕННЯ

іменем україни

05.03.2025 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання Хрипунова Т.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач Приватне акціонерне товариство «Полтавський турбомеханічний завод»,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати.

В позовній заяві посилалась на те, що вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем, з 17 березня 2011 року працювала на посаді машиніста крану на гарячій ділянці 5 розряду у Приватному акціонерному товаристві «Полтавський турбомеханічний завод». 20 вересня 2024 року звільнена з займаної посади за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України. Під час її перебування в трудових відносинах з відповідачем їй була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 61399,75 грн.

Тому позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь заробітну плату у розмірі 61399,75 грн.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтава від 06 лютого 2025 року відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу вирішено розглядати в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Інші заяви по суті справи або клопотання сторони суду не подавали.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, звернувшись до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» в судове засідання свого представника не направив, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. При цьому звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття представника відповідача в судове засідання на визначену дату.

При вирішенні цього клопотання суд бере до уваги, що відповідач є юридичною особою, тому має можливість направити в судове засідання будь-якого іншого представника, ніж той, що в засідання не може з`явитись.

Крім того, відповідач не надав до матеріалів справи документів, які б уповноважували будь-яку особу на представництво його інтересів у даній справі, та не повідомив про причини неможливості явки представника в засідання.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи відсутність підстав, передбачених ст. 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в судове засідання не з`явились.

Вивчивши та дослідивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідност.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції Українипередбачено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно із ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Полтавський турбомеханічний завод».

З 17 березня 2011 року ОСОБА_1 працювала на посаді машиніста крану на гарячій ділянці 5 розряду у Приватному акціонерному товаристві «Полтавський турбомеханічний завод» (а.с.7).

20 вересня 2024 року ОСОБА_1 звільнена на підставі наказу №ПТМ00000214 від 20 вересня 2024 року за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України (а.с. 8).

На час звільнення позивача відповідач не виплатив їй заробітну плату у розмірі 61399,75 грн.

Вказана обставина підтверджується розрахунковими листками ОСОБА_1 за січень вересень 2024 року, виданими ПрАТ «ПТМЗ», з яких вбачається, що на час звільнення позивача заборгованість відповідача перед нею по заробітній платі становить 61399,75 грн.

Будь-яких доказів погашення вказаної заборгованості в повному обсязі або частково відповідач суду не надав.

Тому, розглядаючи справу на підставі наявних у справі доказів, суд встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем із заробітної плати становить 61399,75 грн.

Оскільки заборгованість з заробітної плати позивачу в повному обсязі не виплачена, на час розгляду справи заборгованість відповідача по заробітній платі перед позивачем становить 61399,75 грн., з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заробітну плату у розмірі 61399,75 грн.

Тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Тому рішення необхідно допустити до негайного виконання в частині стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 12000,00 грн., решту суми 49399,75 грн. стягнути після набрання рішенням законної сили.

Питання про судові витрати суд вирішує у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні з позовом до суду судовий збір у розмірі 1211,20 грн. не сплатив на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Тому з відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 61399,75 грн. (шістдесят одна тисяча триста дев`яносто дев`ять гривень сімдесят п`ять копійок).

Рішення допустити до негайного виконання в частині стягнення заробітної плати в сумі 12000 грн. 00 коп. (дванадцять тисяч гривень нуль копійок), решту суми 49399 грн 75 коп. (сорок дев`ять тисяч триста дев`яносто дев`ять гривень сімдесят п`ять копійок) стягнути після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , проживаюча: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

відповідач Приватне акціонерне товариство «Полтавський турбомеханічний завод», місцезнаходження: м. Полтава, вул. Зіньківська, буд. 6, код ЄДРПОУ 00110792.

Повне судове рішення виготовлено 05 березня 2025 року.

Головуючий О.А.Самсонова