Рішення

від 21.02.2025 по справі 214/9366/24

НЕ ВКАЗАНО

Справа № 214/9366/24

2/214/1468/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 лютого 2025 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Пугача Р.С.,

представників позивача Поліщук О.С., Сириці Ю.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Туровської М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою КРИВОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання освітніх послуг та нарахованих збитків, пені,-

Представники:

від позивача ОСОБА_2 , Сириця Ю.В., Поліщук О.С.,

від відповідача адвокат Туровська М.О.,

ВСТАНОВИВ:

Ректор КРИВОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ (далі скорочено КДПУ) Шрамко Я.В. звернувся до суду з позовною заявою шляхом направлення засобами поштового зв`язку 23.10.2024 (надійшла до суду 30.10.2024), в якій просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь КДПУ заборгованість за навчання з урахуванням індексу інфляції 10463 грн. 13 коп., 3% річних 281 грн. 25 коп., пеню 1322 грн. 74 коп., що загалом складає 12067 грн. 12 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн. 00 коп.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 03.11.2023 між КДПУ та ОСОБА_1 було укладено договір №02-7036 про надання освітніх послуг. За умовами договору КДПУ взяло на себе зобов`язання за рахунок коштів відповідача здійснити його навчання за денною формою здобуття освіти, за спеціальністю 014: Середня освіта (трудове навчання та технології) (освітня програма) для здобуття вищої освіти магістра. Згідно з п.1 розділу ІІІ договору, загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання складає 37500 грн. 00 коп., зокрема, за 2023 рік (вересень-грудень) 10000 грн. 00 коп., 2024 рік 27500 грн. 00 коп. За умовами договору, строк навчання складає 1 рік 5 місяців. Однак, 11.01.2024 наказом по університету №37-с «Про особовий склад студентів факультету педагогічної освіти» ОСОБА_1 відрахований з університету за невиконання індивідуального навчального плану. Розмір заборгованості ОСОБА_1 за надані йому освітні послуги КДПУ склав 10 000 грн. 00 коп. На дотримання порядку досудового врегулювання спору, керівництво КДПУ направило на його адресу претензію №120 від 15.05.2024 на добровільне погашення заборгованості у сумі 10000 грн. 00 коп., яку ОСОБА_1 проігнорував, у зв`язку з чим з метою стягнення наявної заборгованості та нарахованих на неї збитків згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, пені за період з 01.05.2024 до 01.10.2024 в примусовому порядку представник позивача вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 04.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Не погоджуючись з пред`явленими вимогами, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Туровська М.О. подала відзив на позов, в якому просила суд у задоволенні позовних вимог КДПУ відмовити повністю. Свої заперечення мотивувала тим, що нарахована позивачем заборгованість з надання освітніх послуг є незаконною та необґрунтованою. Так, в силу ст.901 ЦК України замовник зобов`язаний оплатити надані виконавцем послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. ОСОБА_1 не заперечує факт укладення з КДПУ договору про надання освітніх послуг 03.11.2023. У листопаді він приступив до навчання, але процес надання освітнього плату не виправдав його сподівання, оскільки процес навчання онлайн переривався частини відключеннями електроенергії, організація комунікації в межах навчальної групи не задовольняв його потреби. Крім того, сімейні обставини, скрутний матеріальний стан ОСОБА_1 у подальшому змінили його плани на навчання. Після єдиної часткової оплати освітніх послуг у листопаді 2023 року у розмірі 2500 грн., цього ж місяця прийняв рішення про припинення подальшого навчання, про що повідомив одногрупників та куратора групи. Представник зауважила, що КДПУ було усвідомлене з таким рішенням ОСОБА_1 про фактичне припинення договірних відносин та припинення навчання, оскільки 11.01.2024 керівництвом закладу було видано наказ №37-с про відрахування ОСОБА_1 за невиконання індивідуального навчального плану на підставі доповідної записки декана факультету. Відтак, фактично навчання ОСОБА_1 у КДПУ тривало трохи більше 30 днів, тобто з моменту укладення договору (03.11.2023) до моменту видачі наказу про його відрахування. При цьому, період нарахування заборгованості за надання освітніх послуг з 30.09.2023 до 31.01.2024 відповідно до змісту позову та заявлених вимог, на переконання представника відповідача, є несправедливим та не може прийматися судом, оскільки фактично ОСОБА_1 був зарахований і приступив до навчання з 03.11.2023. Вказані обставини приводять представника до переконання, що таким чином КДПУ переслідує за мету отримання збагачення за рахунок ОСОБА_1 , нарахувавши йому борг за період, коли він не був студентом закладу та в жодних договірних відносинах з університетом не перебував. Що стосується тверджень представника позивача про вжиття заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення на адресу ОСОБА_1 претензії, то зважаючи на відсутність доказів її направлення на адресу відповідача та отримання вимоги останнім, такі твердження представник вважає сумнівними та недоведеними. Також представник відповідача заперечувала проти покладення на ОСОБА_1 судових витрат, оскільки КДПУ як юридична особа мало змогу в порядку досудового врегулювання спору не доводити до суду виниклий конфлікт.

09.12.2024 від представника позивача ректора КДПУ Шрамко Я.В. надійшла відповідь на відзив, в якій представник зазначив про свою незгоду з доводами представника відповідача, наведеними у відзиві з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість. Зауважив, що реалізуючи своє конституційне право на вищу освіту, ОСОБА_1 , керуючись принципом свободи договору, уклав з КДПУ договір про надання освітніх послуг №02-7036 від 03.11.2023. За умовами ст.654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняються у такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом, чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Надання освітніх послуг КДПУ здійснюється відповідно до Закону України «Про вищу освіту» та локальних нормативно-правових актів університету у сфері освітньої діяльності останнього. Так, ст.46 Закону України «Про вищу освіту» регламентовано перелік підстав, за яких відбувається відрахування здобувачів освіти, серед яких визначено, зокрема, власне бажання. Особа, відрахована із закладу вищої освіти до завершення навчання за освітньою програмою, отримує академічну довідку, що містить інформацію про результати навчання, назви дисциплін, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС. Представник позивача зауважив, що у випадку, якщо ОСОБА_1 був незадоволений організацією освітнього процесу, а також за наявності особистих обставин, які унеможливлювали продовження ним навчання, він мав право звернутися до університету із письмовою заявою про відрахування на підставі п.2 ч.1 ст.46 Закону України «Про вищу освіту». При цьому, таких дій для розірвання договору із виконавцем КДПУ, відповідач не вчинив, а відтак не відвідуючи заняття, не здійснюючи оплату послуг ОСОБА_1 систематично допускав порушення виконання умов договору зі свого боку як замовника.

Умовами вступу на навчання у 2023 році було передбачено три хвилі вступу. При цьому, незалежно від хвилі вступу, здобувач вищої освіти мав виконати індивідуальний навчальний план, у тому числі опанувати певну кількість кредитів ЄКТС у відповідних освітніх компонентах задля того, щоб отримати документ про освіту. Відтак, незалежно від дати вступу, видання наказу про зарахування сфера дії договору починалась з початку навчального року (у 2023 році з 01.09.2023).

Стосовно досудового врегулювання спору, то представник позивача зауважив, що це є правом сторони, а не обов`язком, що не може ставитись у залежність від права на доступ до суду. У даній справі КДПУ добровільно, виходячи з власних інтересів, використало право досудового врегулювання спору.

15.01.2025 від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, доводи в яких є ідентичними з тими, що наведені у відзиві.

Присутні в судовому засіданні представники позивача КДПУ Сириця Ю.В., Поліщук О.С. наполягали на задоволенні позовних вимог. В черговий раз акцентували увагу, що навчальний рік 2023 року розпочинався з 01.09.2023, незалежно від того, коли особу було зараховано на навчання. Оскільки ОСОБА_1 допустив невиконання умов навчального плану та не звертався із письмовою заявою про відрахування його з навчального закладу за власним бажанням, керівництвом КДПУ було винесено наказ 11.01.2024 про відрахування його з університету за невиконання індивідуального навчального плану (систематичне порушення порядку внесення оплати за надання освітніх послуг). Заявлений розмір боргу є обґрунтованим, розрахованим відповідно до умов договору та з урахуванням здійснених відповідачем платежів.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Туровська М.О. заперечували проти задоволення позовних вимог. Зауважили, що фактично ОСОБА_1 мав намір залишити навчання в КДПУ з причини незадоволенням якістю послуг, чого не приховував. Нарахування оплати за навчальні послуги за період до листопада 2023 року та після листопада 2023 року вважають протиправним, оскільки до 03.11.2023 ОСОБА_1 не перебував у складі студентів КДПУ та в договірних відносинах з університетом не перебував. У січні 2024 року він взагалі не отримував послуг, а тому нарахування є протиправними. При цьому, відповідач не заперечував той факт, що індивідуальний навчальний план він не виконав, що стало причиною його відрахування з КДПУ. Зауважив, що керівництво закладу взагалі не мало його допускати до занять ще у грудні 2023 року. Він був згодний на відрахування, відсутність наміру продовжувати навчання не приховував, а тому допускав, що його мають відрахувати саме з цих причин.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку на належність, допустимість, достовірність та достатність в їх сукупності, врахувавши позицію сторін, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно із ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст.901 ЦК України,за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК Українивстановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.629 ЦК України,договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 03.11.2023 між Криворізьким державним педагогічним університетом, державної форми власності, в особі ректора Шрамко Я.В. (заклад) з однієї сторони, та ОСОБА_1 (замовником) з іншої було укладено договір про навчання №15/23м-77, предметом якого є навчання в університеті. За умовами п.2 договору, університет бере на себе зобов`язання: зарахувати вступника на навчання на І курс після виконання вимог умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти, правил прийому та укладення договору; здійснити підготовку вступника за денною формою здобуття освіти за освітньою програмою «Трудове навчання та технології» для здобуття ступеню вищої освіти «магістр». Освітня програма є акредитованою строком до 01.07.2024.

Цього ж дня, 03.11.2023 між Криворізьким державним педагогічним університетом Міністерства освіти і науки України, державної форми власності, в особі ректора Шрамко Я.В., який діє на підставі Статуту (далі університет), та ОСОБА_1 (вступником) з іншої було укладено договір про навчання №15/23м-77 від 03.11.2023.

Відповідно до розділу 1 договору заклад взяв на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника здійснити навчання здобувачу платної освітньої послуги за денною формою навчання: спеціальністю (напрямом підготовки) 014 Середня освіта (Трудове навчання та технології) (освітня програма) для здобуття ступеня вищої освіти «магістр», факультет педагогічної освіти.

Розділом ІІІ договору сторони погодили плату за надання освітньої послуги та порядок розрахунків. Так, загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 37500 грн. Вартість платної освітньої послуги за роками навчання становить: за 2023 рік 10000 грн., за 2024 рік 27500 грн. Замовник вносить плату одноразово або щороку, або щосеместрово, або щомісяця не пізніше ніж за 10 днів періоду, за який здійснюється оплата (п.3 розділу ІІІ договору).

Як слідує з п.п.8, 9 розділу ІІІ договору, у разі дострокового припинення (розірвання) цього договору кошти, що були внесені замовником як плата за надання платної освітньої послуги, повертаються йому в розмірі, пропорційному невикористаним середньомісячним витратам закладу на навчання здобувача на дату розірвання цього договору. У разі відрахування здобувача до закінчення певного місяця, під час повернення коштів витрати закладу за цей місяць враховуються як за повний місяць.

У ході судового розгляду відповідач не оспорював факт укладення договору. До того ж текст договору був підписаний відповідачем власноруч без будь-яких зауважень щодо його умов чи змісту, що свідчить про беззаперечну згоду ОСОБА_1 з правочином.

Відповідно до витягу з наказу Криворізького державного педагогічного університету №1009-с від 03.11.2023, ОСОБА_1 зарахований до складу студентів І курсу навчання для здобуття ступеня вищої освіти «магістр» з 03.11.2023 за денною формою навчання спеціальністю «014.10 СО «Трудове навчання та технології)» за рахунок коштів фізичних осіб.

Як слідує з витягу з наказу Криворізького державного педагогічного університету №37-с від 11.01.2024 «Про особовий склад студентів факультету педагогічної освіти», ОСОБА_1 був відрахований зі складу студентів за невиконання індивідуального навчального плану. Навчання за контрактом. Підстава: доповідна записка декана факультету Юлії Кулінки від 11.01.2024.

Із наданого позивачем обґрунтованого розрахунку заборгованості за навчання за вересень 2023 року січень 2024 року слідує, що за семестр з 01.09.2023 до 31.01.2024 відповідач повинен був сплатити за надання освітніх послуг 12500 грн. (з розрахунку по 2500 грн. за кожен місяць). При цьому, фактично ОСОБА_1 сплатив лише 2500 грн. 06.11.2023. Факт здійснення цього платежу відповідач підтвердив в ході розгляду справи судом. Відтак, залишок боргу визначено у розмірі 10000 грн.

Виходячи з умов розділу ІІІ договору, суд дійшов висновку, що вартість освітніх послуг позивачем розрахована вірно, у повній відповідності до положень п.п.1, 2 розділу ІІІ договору.

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на те, що до складу студентів закладу він був зарахований з 03.11.2023, та саме з цього дня приступив до навчання, а відрахований з 11.01.2024, у зв`язку з чим нарахування йому плати за вересень, жовтень та грудень 2023 року, січень 2024 року вважає протиправним, адже фактично послуг від позивача він не отримував та в договірних відносинах не перебував. До того ж фактично він навчався у КДПУ лише у листопаді 2023 року, однак з кінця цього місяця прийняв рішення про припинення подальшого навчання у зв`язку з незадоволенням якістю наданих освітніх послуг та рядом особистих обставин. Оскільки за листопад 2023 року він сплатив 2500 грн., тому заборгованість у нього перед КДПУ відсутня.

Однак, суд не може погодитись з такими доводами відповідача, зважаючи на те, що наказом Криворізького державного педагогічного університету №304 від 25.06.2023 «Про встановлення термінів навчання 2023-2024 навчального року» згідно з графіками освітнього процесу за спеціальностями, зокрема, середня освіта (Трудове навчання та технології) (освітня програма) для здобуття ступеня вищої освіти «магістр», факультет педагогічної освіти передбачено теоретичне навчання з 01.09.2023 до 04.01.2024, екзаменаційна сесія з 05.01.2024 до 18.01.2024. При цьому, умовами вступу на навчання у 2023 році було передбачено три хвилі вступу, та незалежно від хвилі вступу, здобувач вищої освіти мав виконати індивідуальний навчальний план, у тому числі опанувати певну кількість кредитів ЄКТС у відповідних освітніх компонентах задля того, щоб отримати документ про освіту. Відтак, незалежно від дати вступу та видання наказу про зарахування, сфера дії договору починалась з початку навчального року (у 2023 році з 01.09.2023), а тому хоча ОСОБА_1 був зарахований на навчання 03.11.2023, освітній план він мав виконати у повному обсязі, що визначає й обов`язок здійснення оплати в повному обсязі за весь семестр.

Оскільки ОСОБА_1 , будучи відрахованим з КДПУ, покладені на нього зобов`язання з оплати наданих йому освітніх послуг у повному обсязі не виконав, має заборгованість, яка станом на день ухвалення рішення не погашена, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість пред`явлених КДПУ позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 10000 грн.

Посилання відповідача про незадоволенням якістю наданих освітніх послуг та рядом особистих обставин, в результаті чого він прийняв рішення про припинення навчання, про що повідомив одногрупників та куратора групи, суд оцінює критично, оскільки такі доводи відповідача ґрунтуються виключно на припущеннях з огляду на відсутність доказів на підтвердження їх дійсності. Позаяк, навіть у випадку дійсності наміру відповідача припинити навчання, відповідно до п.3 розділу V договору, п.2 ч.1 ст.46 Закону України «Про вищу освіту» він вправі був ініціювати припинення (розірвання) договору шляхом звернення із заявою про відрахування, чого власне не вчинив, адже за умовами ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняються у такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом, чи не випливає із звичаїв ділового обороту. При цьому, дій для розірвання договору із виконавцем КДПУ, відповідач не вчинив, а відтак не відвідуючи заняття, не здійснюючи оплату послуг ОСОБА_1 систематично допускав порушення виконання умов договору зі свого боку як замовника.

Відповідачем ОСОБА_1 також не надано суду належних та допустимих доказів того, що послуги з навчання у вказаний період йому не надавалися, або він був позбавлений з вини позивача вказані послуги отримувати чи подати заяву про розірвання договору.

За положеннями ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповіднодо ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, передбачені договором та законом.

Пунктом 1 розділу IV договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, передбачених договором, сторони несуть відповідальність відповідно до цього договору та закону.

Так, у п.3 розділу IV договору передбачена відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання умов договору. Так, відповідно до п.3 цього розділу, у випадку недотримання замовником розмірів та/або термінів, та/або порядку оплати за надання платної освітньої послуги (у строки, передбачені п.3 розділу ІІІ договору) на суми, що повинні бути сплачені, нараховується пеня за кожний день затримки оплати у розмірі 0,1% за кожен день прострочення від суми, яка має бути сплачена.

Крім того, ст.625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності занеможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції завесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договоромабо законом.

Формулювання ст.625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні положень ст.549 цього Кодексу.

Отже, зазмістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційнівтрати та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника закористування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, за прострочення виконання зобов`язань законодавством визначена відповідальність боржника, що дає позивачу право на стягнення коштів відповідно до ст. 625 ЦК України. Крім того, слід зазначити, що ст.625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, а тому поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

У ч.3 ст.510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі укладеного ними договору з надання освітніх послуг, є грошовими зобов`язаннями. Зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошові зобов`язання, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Враховуючи, що спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання ОСОБА_1 як замовником покладених на нього зобов`язань по оплаті за навчальні послуги, що фактично надані йому КДПУ, які в розумінні ст.ст.524, 533 ЦК України є грошовими та виникли з договірних відносин, суд приходить до висновку, що до них можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України), що не суперечить положенням Закону України «Про вищу освіту».

Зважаючи на доведеність неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань по оплаті за навчання, дійсність розміру основної заборгованості в сумі 10000 грн., суд доходить висновку про правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат та 3 % річних згідно з наданим розрахунком, який є арифметично вірним та проведений належним чином. Власного контррозрахунку відповідач суду не надав, тим самим не спростував правильність наданого відповідачем.

Таким чином, за результатами проведених калькулятивних та арифметичних перерахунків, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявлених позивачем вимог в частині нарахування збитків на суму боргу на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, а саме 3% річних 281 грн. 25 коп., інфляційних втрат 463 грн. 13 коп.

Відповідно до ч.1 п.3, ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Як слідує зі ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, пеня та штраф за договором це різновиди неустойки, в той час як неустойка один зі способів забезпечення виконання договірних зобов`язань в силу ч.1 ст.546 ЦК України, а тому вимоги про її сплату повинні бути оформлені в письмовій формі (ч.1 ст.547 ЦК України).

Згідноз ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Виходячи з того, що у п.3 розділу IV договору сторони передбачили можливість нарахування пені за порушення виконання зобов`язань та визначили її розмір 0,1% за кожен день, тому розрахунок її розміру буде такий: 10000 грн. * 0,1% / 100% * 154 дні (за період з 01.05.2024 до 01.10.2024 відповідно до меж заявлених вимог) = 1540 грн. 00 коп. Однак, зважаючи на те, що позивачем розмір пені заявлений в сумі 1322 грн. 74 коп. в результаті застосування при розрахунку подвійної ставки НБУ (всупереч умовам договору п.3 розділу IV), що є меншим від обчисленої судом, тому суд вважає за можливе стягнути пеню в межах заявлених вимог, тобто в сумі 1322 грн. 74 коп. Однак, хоча й в розрахунку виявлено неточності, проте майнові вимоги задоволено повністю, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 грн. 00 коп. стягнути з відповідача на користь позивача. Інші процесуальні витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги КРИВОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання освітніх послуг та нарахованих збитків, пені задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КРИВОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ заборгованість за договором про надання освітніх послуг №02-7036 від 03.11.2023 у розмірі основного боргу 10000 грн. 00 коп., інфляційні збитки 463 грн. 13 коп., 3% річних 281 грн. 25 коп., пеню 1322 грн. 74 коп., що загалом складає 12067 грн. 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КРИВОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ 3028 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати складання повного тексту шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, код ЄДРПОУ 40787802, юридична адреса: пр-т. Університетський, буд.54, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано о 10.35 год. 21.02.2025 без проголошення в судовому засіданні після перерви, оголошеної в судовому засіданні 13.02.2025.

Повне рішення суду складене 28.02.2025.

Суддя О.І. Євтушенко