Ухвала

від 07.03.2025 по справі 564/496/25

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/496/25

07 березня 2025 року

Костопільський районний суд Рівненської області у складі

слідчого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Костопіль клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про часткове скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду про часткове скасування арешту майна, в якому просив суд скасувати арешт в частині заборони користування майном, накладений ухвалою слідчого судді Костопільського районного суду Рівненської області від 05.02.2025 року (справа № 564/496/25), а саме: транспортний засіб марки «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 та безоплатно передати його власнику ОСОБА_3 на відповідальне зберігання.

В обґрунтування клопотання вказує, що на цей час належний їй транспортний засіб поміщено до штрафмайданчику на території ВП №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області і протягом усього строку перебування транспортного засобу в арешті, дане майно перебуває без спеціального укриття від погодних умов, за транспортним засобом не здійснюється догляд та не здійснюються інші заходи забезпечення цілісності транспортного засобу. Подальше перебування автомобіля на території штрафмайданчику призводить до виникнення фізичних та механічних ушкоджень, що відповідно призведе до втрати належного використання даного майна та зменшення його цінності. Вказує, що у разі задоволення клопотання ОСОБА_3 зобов`язується прийняти автомобіль на відповідальне зберігання та у разі необхідності надати його органу досудового розслідування для проведення всіх необхідних слідчих дій та експертиз. Окрім того, зобов`язується не здійснювати будь-яких ремонтних робіт в межах строку досудового розслідування до скасування арешту на належний їй транспортний засіб.

Адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, просив суд проводити розгляд справи у його відсутності.

Слідчий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, скерував на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, вказав, що не заперечує щодо задоволення клопотання в частині скасування заборони розпорядження та користування майном.

Згідно ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи те, що учасники процесу в судове засідання не з`явилися та вимоги ч.1 ст.107 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд клопотання без фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів.

Дослідивши клопотання слідчий суддя приходить до висновку, що дане клопотання підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Встановлено, що ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області № 564/496/25 від 05 лютого 2025 року накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на: автомобіль Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з механічними пошкодженнями, що належить, згідно даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительці АДРЕСА_1 , та перебував у фактичному володінні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , та який є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

За змістом частини першої статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст. 100 КПК України речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді, за винятком випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, а також речових доказів у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, які можуть знаходитися в іншому місці зберігання.

Відповідно до частини 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. А за змістом частини четвертої згаданої статті, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 316 ЦК України установлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Враховуючи обставини викладені у клопотанні, з метою непорушення права власності ОСОБА_3 та те, що часу з моменту накладення арешту на майно було достатньо для проведення всіх необхідних та можливих з ним слідчих дій, думку слідчого, який не заперечує щодо задоволення клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обгрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170, 171,173,174 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати частково накладений арешт, згідно ухвали слідчого судді Костопільського районного суду Рівненської області № 564/496/25 від 05 лютого 2025 року , а саме в частині заборони користуватися автомобілем Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з механічними пошкодженнями, що належить, згідно даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительці АДРЕСА_1 та який є речовим доказом у кримінальному провадженні та безоплатно передати його власнику ОСОБА_3 на відповідальне зберігання.

Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.

Слідчий суддяОСОБА_1