Ухвала

від 03.03.2025 по справі 465/7037/21

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/7037/21

1-кп/465/569/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2025 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2

за участі прокурора - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові в режимі відеоконференції клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141370000065 від 15.08.2021 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України

за участю обвинуваченого ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12021141370000065 від 15.08.2021 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 13 серпня 2021 року, приблизно о 23:00 год, він перебуваючи у вагончику для працівників ОСОБА_5 , що по вул. Стрийська, 160 у м. Львова, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, після спільного розпиття з потерпілим алкогольних напоїв, скориставшись тим, що ОСОБА_6 перебував у стані алкогольного сп`яніння, таємно викрав його мобільний телефон марки HUAWEI Y5 C/№ НОМЕР_1 вартістю 800 грн., чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, як вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно.

Крім цього, 14.08.2020 року, приблизно о 00:30 год., ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу ОСОБА_5 , що по АДРЕСА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом пошкодження металевих грат та розбиття скла вікна проник усередину вказаного Храму звідки таємно викрав із скриньок для пожертв грошові кошти у сумі 1977 грн.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України, як вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у приміщення.

У судовому засіданні ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку з набранням законної сили 09.08.2024 ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 .

Потерпілі в судове засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином, від потерпілого ОСОБА_6 в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутність.

Суд заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Судом було встановлено, що 09.08.2024 набрав чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Відповідно до положень даного Закону, дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за вчинення якої настає відповідальність, передбачена ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Згідно з пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга (неподатковий мінімум доходу громадян) дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01.01.2021 становить 2189,00 грн, тобто неоподаткований мінімум доходів громадян для кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень становить 1094,50 грн на 2021 рік, а два неоподатковуваних мінімуми відповідно 2189 грн.

Отже, привласнення чи розтрата у 2021 році вартістю до 2189,00 грн включно є адміністративним правопорушенням.

За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Зазначений підхід закріплено у частині першій статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у статті 5 КК України. Згідно із частиною першою цієї статті закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили діяння до набрання законом чинності.

Аналогічна правова позиція була викладена 7 жовтня 2024 року Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 278/1566/21.

Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно з ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Зі змісту ч. 8 ст. 284 КПК України слідує, що закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч.3ст.479-2КПК України,якщо підчас здійснення судового провадження щодо кримінального провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Судом роз`яснено обвинуваченому, що вказана підстава для закриття провадження у справі є нереабілітуючою, тому він має право на продовження судового розгляду у загальному порядку, та запитано його згоду на закриття провадження з таких обставин. Обвинувачений надав згоду на закриття провадження в частині всіх епізодів на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Європейський суд з прав людини вважає, що ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м`якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі Скоппола проти Італії).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, та ті обставини, що відбулась часткова декриміналізація вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за ч. 2 та ч.3 ст. 185 КК України на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набув чинності 09.08.2024, та має зворотну дію в часі, із врахуванням наданої обвинуваченим згоди на закриття кримінального провадження, суд доходить до висновку про наявність підстав для закриття окремих епізодів відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із частковою втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, а саме:

- за епізодом, що мав місце 13.08.2021 року (матеріальна шкода 800,00 грн.);

- за епізодом, що мав місце 14.08.2021 року (матеріальна шкода 1977,00 грн.);

При цьому, відповідно до ч.8 ст.38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Витрати, пов`язані із залученням експерта становлять 1372,96 грн.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024, ст. 5 КК України, ст. ст. 100, 284, 479-2 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.

Кримінальне провадження № 12021141370000065 від 15.08.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України за епізодами, а саме:

- за епізодом, що мав місце 13.08.2021 року (матеріальна шкода 800,00 грн.);

- за епізодом, що мав місце 14.08.2021 року (матеріальна шкода 1977,00 грн.) - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) грн. 96 коп. витрат, пов`язаних із залученням експерта для проведення у межах кримінального провадження експертизи.

Речові докази:

- цифрові носії, а саме 3 (три) DVD-R диски - залишити при матеріалах кримінального провадження.

- викрутка, ПЛС зі слідами рук, ПЛС сліду низу взуття, фрагмент скла за слідом РБК, змиви РБК, зіскоб РБК - знищити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 04.03.2025.

Головуючий суддя ОСОБА_1