Ухвала

від 10.03.2025 по справі 727/2428/25

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 727/2428/25

Провадження № 2-з/727/8/25

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

10 березня 2025 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

головуючого судді Дубець О.С.

за участю секретаря судового засідання Вовкун Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівців заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Чернівецької обласної військової адміністрації про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Чернівецької обласної державної військової адміністрації про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою суду від 27 січня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи вирішено проводити з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначений у судовому засіданні

Від представника позивача адвокатки Зімніцької О.О. надійшла заява про забезпечення позову в якій заявниця просить суд: винести ухвалу про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказів Департаменту освіти і науки Чернівецької ОВА від 17 січня 2025 року № 18 та від 20 січня 2025 року № 23 до вступу у законну силу судового рішення у справі. Вважає, що невжиття таких заходів може призвести до невідворотних наслідків для позивача, зокрема можливого звільнення або обмеження/відсторонення від виконання посадових обов`язків. Зазначає, що наявність двох наказів про притягнення її до дисциплінарної відповідальності створює ризик для можливого застосування до неї положень статті 40 КЗпП України про звільнення за систематичне порушення трудової дисципліни.

У відповідності до частини 1 статті 153 ЦПК України заява розглянута судом без повідомлення учасників справи.

У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову суд зазначає таке.

За змістом частин 1, 2 статті 149 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є заява учасника справи. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17.

В постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 914/1570/20 від 18 травня 2021 року суд вказав, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Згідно з пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов`язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов`язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

З наведеного вище можна підсумувати таке. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи підтверджені.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, представник позивача просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказів Департаменту освіти і науки Чернівецької ОВА від 17.01.2025 № 18 та від 20.01.2025 № 23 «Про оголошення догани виконувачці обов`язків директора Чернівецького фахового коледжу бізнесу та харчових технологій Галині Божик», оскільки існування оспорюваних наказів може стати підставою для звільнення позиваки із займаної посади за статтею 40 КЗпП України за порушення трудової дисципліни або обмеження/відсторонення від виконання посадових обов`язків.

Тобто, фактично заява про забезпечення позову ґрунтується на припущеннях позивача про можливі дії посадових осіб відповідача в майбутньому.

При цьому вказана заява не містить обґрунтованих доводів, що невжиття заходів забезпечення позову у спосіб, визначений позивачем, може ускладнити ефективний захист прав позивача чи унеможливить виконання рішення суду у разі ймовірного задоволення позову.

Слід зазначити, що само по собі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани не викликає обов`язкових та неминучих наслідків у вигляді звільнення з посади.

Звільнення з посади застосовується, як окремий вид дисциплінарних стягнень, передбачених статтею 147 КЗпП України.

Також слід звернути увагу ще на те, що предметом даного позову є визнання протиправними та скасування рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Рішення суду за такими позовами не потребують виконання. Їх значення полягає у констатації факту неправомірності оскаржуваних рішень і позбавлення їх правових наслідків шляхом скасування. Тому у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду. Отже і заходів забезпечення позову вони не потребують.

З урахуванням наведеного вище суд вважає, що вимоги заяви про забезпечення позову є неспівмірними з позовними вимогам, фактично є заявленими передчасно та нічим не обґрунтовуються, а є лише припущенням сторони позивача.

Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття зазначеного у заяві заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення про задоволення позову у справі.

Аналізуючи викладені обставини та беручи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви необхідно відмовити.

Керуючись статтями 149, 150, 151-153, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 , адвокатки Зімніцької Олени Олександрівни в справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Чернівецької обласної військової адміністрації про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Дубець О.С.