Рішення

від 07.03.2025 по справі 140/13884/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/13884/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Димарчук Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти та науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство Інфоресурс про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Міністерства освіти та науки України (далі МОН України, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство Інфоресурс (далі ДП «Інфоресурс») про визнання дій щодо відмови внести зміни до даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі ЄДЕБО) у поле «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує Закону України Про освіту», та у довідці №288309 скоригувати дане поле, яке б видало справедливу відповідь у відповідності до Законів України «Про освіту» (далі Закон №2145-VIII), «Про вищу освіту», «так, не порушує», неправомірними; зобов`язання внести зміни до даних, що містяться в ЄДЕБО щодо порушення черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч .2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "так, не порушує".

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що отримав довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 06.09.2024 №288309, в якій зазначено, що поточне здобуття освіти у Волинському національному університеті імені Лесі Українки порушує послідовність її здобуття, визначену частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII. Для усунення невідповідностей у довідці позивач звертався як до навчального закладу, так і МОН України та ДП Інфоресурс. Однак МОН України листом від 26.11.2024 №3/6697-24 фактично відмовило у внесенні змін до даних ЄДЕБО, мотивуючи тим, що позивач здобуває освіту в непослідовному порядку.

ОСОБА_1 з такими діями не погоджується, вказавши, що навчався у Східноєвропеському національному університеті імені Лесі Українки з 2015 по 2019 та здобув освіту бакалавра. Наказом №27-ц від 13.08.2019 був зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до цього ж університету, але за станом здоров`я продовжити навчання не зміг, написав заяву і був відрахований наказом №64-ц від 21.02.2020.

На цей час він є студентом Волинського національного університету імені Лесі Українки та здобуває освітньо-кваліфікаційний рівень магістра.

Позивач вважає, що для встановлення послідовності здобуття освіти має враховуватися саме факт раніше здобутого рівня освіти, що підтверджується документом державного зразка - дипломом чи свідоцтвом. З огляду на те, що ним здобуто бакалаврський рівень вищої освіти та він навчається у вищому навчальному закладі для здобуття магістерського рівня вищої освіти, то процес здобуття вищої освіти є послідовним у розумінні частини другої статті 10 Закону №2145-VIII.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.28-34). В обґрунтування цієї позиції вказав, що додатком 9 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560), визначено форму довідки, яка формується за даними ЄДЕБО та має підтверджувати статус здобувача вищої освіти та формувати висновок щодо того, чи порушує поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII. За встановленим у системі алгоритмом після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. Натоміть документ про вищу освіту свідчить не лише про здобуття вищої освіти певного рівня, але й про встановлення особі відповідної освітньої кваліфікації та набуття права на здобуття освіти на наступному рівні вищої освіти. Тому у разі повторного вступу для здобуття освіти за тим самим освітнім ступенем, здобуття вищої освіти відбуватиметься в непослідовному порядку.

Відповідач зазначив, що згідно з інформацією в ЄДЕБО ОСОБА_1 у червні 2019 року завершив навчання та здобув освіту бакалавра за спеціальністю філологія. 13.08.2019 зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до Волинського національного університету імені Лесі Українки, однак був відрахований 21.02.2020. В подальшому, 30.08.2024 повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра. Позивач здобуває освіту в непослідовному порядку, що відображено в довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, які містяться в ЄДЕБО.

Також відповідач зауважив, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, не подала пояснення щодо позову.

У відповіді на відзив поданій до суду 13.01.2025 позивач підтримав позовні вимоги з мотивів та підстав, викладених у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити (а.с. 62-63).

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 навчався в Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки з 2015 по 2019 рік та здобув освіту бакалавра, за спеціальністю філологія (035.041 германські мови та літератури (перекладач включно) перша-англійська), що підтверджується дипломом НОМЕР_1 , виданим 30.06.2019 (а.с. 14)

Наказом ректора Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки №27-С (з) від 13.08.2019 ОСОБА_1 з 01.09.2019 зарахований до складу студентів першого курсу денної форми навчання факультету іноземної філології для здобуття освітнього рівня «магістр» за спеціальністю «Філологія». У подальшому, наказом ректора №64-С від 21.02.2020 Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки ОСОБА_1 з 21.02.2020 відраховано зі складу студентів першого курсу факультету іноземної філології. Вказані обставини підтверджуються архівною довідкою Волинського національного університету імені Лесі Українки №03-25/03/3501 від 08.11.2024 (а.с.15).

Наказом ректора Волинського національного університету імені Лесі Українки від 30.08.2024 №36-С (з) ОСОБА_1 з 01.09.2024 зараховано студентом 1 курсу факультету іноземної філології другого (магістерського) рівня вищої освіти очної денної форми здобуття освіти за спеціальністю 035 Філологія/035.041 германські мови та література (переклад включно), перша англійська освітньо-професійної програми Мова і література, за кошти фізичних та/або юридичних осіб (а.с.16).

На ім`я позивача сформовано довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 06.09.2024 №288309, у рядку На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту зазначено: Ні, порушує (а.с.9).

На звернення представника позивача до МОН України про внесення змін до даних, що містяться в ЄДЕБО щодо порушення черговості здобуття ОСОБА_1 освіти, визначеної статтею 10 Закону №2145-VIII, листом від 26.09.2024 №3/9308-24 відповідач повідомив про те, що оскільки у 2019 році ОСОБА_1 був зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до Волинського національного університету імені Лесі Українки (відрахований 21.02.2020), а 30.08.2024 повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до цього ж університету, то саме тому у довідці у відповідному полі вказано про порушення послідовності здобуття освіти. Питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності (а.с.11-13).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює та визначає Закон №2145-VIII.

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій (пункт 23 частини першої статті 1).

Частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII передбачено такі рівні освіти: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Спірним у цій справі є питання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, оскільки у сформованій в ЄДЕБО довідці від 06.09.2024 №288309 вказано, що поточне здобуття освіти порушує таку послідовність (а.с.9).

Відповідно до частини другої статті 16 Закону №2145-VIII фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.

Згідно з частиною другою статті 17 Закону №2145-VIII вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

За приписами статті 40 Закону №2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності. Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює та створює Закон України 01 липня 2014 року №1556-VII Про вищу освіту (далі - Закон №1556-VII).

Згідно з частинами першою, другою статті 5 Закону №1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов`язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 6 Закону №1556-VII атестація - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту.

Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).

Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.

Атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Статтею 7 Закону №1556-VII встановлено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Невід`ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.

Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми необхідного обсягу та проходження атестації.

Тобто, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що, своєю чергою, має підтверджуватись відповідним документом про освіту.

Наявною у матеріалах справи копією диплома серії НОМЕР_1 від 30.06.2019 підтверджується наявність у позивача освітнього ступеня бакалавр, здобутого у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки (а.с.14).

У 2024 році позивача зараховано на навчання до Волинського національного університету імені Лесі Українки за освітнім рівнем магістр, за спеціальністю 039 Філологія/035.041 германські мови та літератури, що підтверджується наказом від 30.08.2024 №36-С (з) та довідкою №09/3588 від 06.09.2024 (а.с.16, 17).

Отже, позивач не завершував навчання за освітнім рівнем магістра, не проходив відповідну атестацію та не отримував диплом магістра як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму необхідного обсягу.

На факт незавершеності здобуття позивачем вищої освіти за освітнім рівнем магістра безумовно вказують також відомості з ЄДЕБО, згідно із якими до цієї бази включено лише такі документи про освіту: свідоцтво про базову загальну середню освіту Серії НОМЕР_2 , атестат про повну загальну середню освіту Серії НОМЕР_3 , диплом бакалавра Серії НОМЕР_1 (а.с.9).

Таким чином, вступ позивача до Волинського національного університету імені Лесі Українки для здобуття магістерського рівня вищої освіти за наявності раніше здобутого бакалаврського рівня вищої освіти, який є нижчим за рівнем, не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що повторне зарахування позивача означатиме те, що він знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності, оскільки, як уже зазначено судом вище, факт здобуття знань і навичок за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти має підтверджуватися відповідним документом про вищу освіту.

Тут необхідно також зазначити, що пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону України від 21.10.1993 у №3543-XII Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (далі - Закон №3543-XII) встановлено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Довідка про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, про неправильність внесення відомостей до якої фактично оскаржує позивач, передбачена Порядком №560.

Відповідно до пункту 62 Порядку №560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5. Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС та ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.

Суд зауважує, що граматична конструкція норми статті 23 Закону №3543-XII також викладена як така, що вказує на факт завершеності процесу здобуття освіти: відстрочка надається особам, які здобувають новий рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий. Тобто, закон вимагає порівнювати поточний рівень освіти із рівнем, який особа вже завершила. Тому враховується тільки та освіта, яка була дійсно здобута.

Ключовим є розуміння того, що термін здобутий означає вже завершений на противагу здобував, що вказує на процес, який тривав. Незавершена освіта не є показником досягнення певного рівня, оскільки особа не пройшла весь необхідний навчальний курс і не підтвердила свої знання і вміння. Законодавство України про освіту, зокрема, Закон №2145-VIIІ та Закон №1556-VII чітко визначають, що здобуття рівня освіти підтверджується отриманням відповідного документа. Тобто законодавець однозначно використовує термін здобутий для позначення завершеного і офіційно підтвердженого рівня освіти, чого у ситуації з позивачем, як встановив суд, не було.

Відповідач же прирівнює відрахування до здобутого рівня освіти, покликаючись на доручення міністра від 31.05.2024 №1/9758-24 Про забезпечення формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.

Між тим суд зазначає, що правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі №826/2426/16.

Суд зауважує, що закони приймаються Верховною Радою України, а міністерства мають лише впроваджувати відповідні процедури, які повинні відповідати цим законам.

З приводу доводів відповідача про те, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності, суд зазначає таке.

Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №630 (далі - Положення №630), визначено, що МОН України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

МОН України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно з підпунктом 78 пункту 4 Положення №630 МОН України забезпечує ведення та функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, інших державних електронних баз та реєстрів, інших інформаційних систем у сфері, що належить до його компетенції.

Статтею 74 Закону №2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).

Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах, Про захист персональних даних, Про авторське право і суміжні права та Про публічні електронні реєстри.

Суб`єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року №620 (далі - Положення №620), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України Про освіту (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.

Пунктом 5 розділу І Положення №620 передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство Інфоресурс, що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Основні функції уповноважених суб`єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення №620. Так розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб`єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

Отже, МОН України має повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII. Технічний адміністратор - ДП Інфоресурс лише забезпечує функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО - МОН України.

Суд наголошує, що процес здобуття освіти позивачем є послідовним у розумінні частини другої статті 10 Закону №2145-VIII, проте МОН України в порушення чинного законодавства України не забезпечило неналежного функціонування системи ЄДЕБО.

На думку суду, одностороння зміна підходу до тлумачення норм Закону МОН України є порушенням принципу правової визначеності, оскільки створює нестабільність і непередбачуваність правового регулювання.

Тому будь-які зміни в процедурних питаннях, особливо в контексті мобілізаційних вимог, повинні базуватися на законодавчих актах, а не на адміністративних рішеннях, які можуть суперечити закону і призводити до негативних наслідків для студентів.

За обставин цієї справи суд дійшов висновку про те, що дії МОН України, за яких у ЄДЕБО відображена інформація про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, є протиправними.

Надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд з врахуванням пункту 10 частини другої статті 245 КАС України вважає, що позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дій МОН України щодо відображення в довідці від 06.09.2024 №288309 про здобувача освіти за даними ЄДЕБО інформації про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття вищої освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, та зобов`язання відповідача вжити заходів щодо внесення змін до ЄДЕБО для відображення інформації про відсутність порушення послідовності здобуття ОСОБА_1 вищої освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII.

Частиною першою статті 139 КАС України установлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією №14182246961 від 26.11.2024 (а.с.6).

З огляду на задоволення позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Міністерства освіти і науки України (01135, місто Київ, проспект Берестейський, 10, код ЄДРПОУ 38621185), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство Інфоресурс (03057, місто Київ, вулиця Олександра Довженка, 3, код ЄДРПОУ 37533381) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відображення в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 06 вересня 2024 року №288309 інформації про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття вищої освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту.

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань інформації для відображення інформації про відсутність порушення послідовності здобуття ОСОБА_1 вищої освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.М. Димарчук