Рішення

від 07.03.2025 по справі 460/14828/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 березня 2025 року м. Рівне№460/14828/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВійськово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі - відповідач) про визнання протиправною, незаконною та скасування постанови, оформлену Довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 № 1936/7374 від 31.10.2024, якою ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби; зобов`язання посадових осіб військової частини видати направлення ОСОБА_1 на повторний медичний огляд та обстеження до вищестоящої військово-лікарської комісії, з метою вирішення питання щодо придатності (непридатності) до військової служби з винесенням відповідної постанови.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що пройшов обстеження та медичний огляд у військовій частині НОМЕР_1 , за результатами чого видано Довідку військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 № 1936/7374 від 31.10.2024, якою ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби. Таке рішення позивач вважає протиправним та просить суд скасувати його. Наголошує, що відповідачем порушено процедуру проведення медичного огляду та процедуру оформлення результатів. За таких обставин, вважає, що оскаржувана у справі довідка видана відповідачем без повного та всебічного аналізу і врахування всіх медичних показників стану здоров`я позивача, а також всупереч вимогам нормативно-правових актів, які регламентують проведення військово-лікарської комісії, що свідчить про порушення визначеної законодавством процедури прийняття такого рішення. З підстав наведених у позові, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена ним у відзиві на позовну заяву, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. Зазначав на обґрунтування такої позиції, що позивачем надано до суду копію Форми 13, яка не була остаточно заповнена секретарем ВЛК, не підписана, не скріплена печаткою, у зв`язку із чим будь-які посилання та висновки з аналізу поданої позивачем копії Форми 13 є некоректними і не відповідають дійсності. Водночас, наголошує, що Картка Форми 13 остаточно заповнюється і оформлюється секретарем ВЛК після здачі військовослужбовцем всіх документів з результатами медичного огляду. Зокрема вносять у картку результати аналізів і досліджень, зазначають діагноз та висновок ВЛК, Форма 13 підписується головою та секретарем ВЛК, скріплюється печаткою медичного закладу, у якому дана ВЛК діє. Також, зазначає, що процедура проведення медичного огляду в повній мірі дотримана, та відсутні підстави вважати про неповне чи некоректне проведення медичного огляду та порушення процедури прийняття рішення. З наведених підстав, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Не погоджуючись із відзивом на позовні вимога позивач надав відповідь на відзив, а відповідач заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою судді від 05.12.2024 позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою суду від 02.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 09.01.2025 витребувано у Військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України докази.

Ухвалою суду від 13.02.2025 повторно витребувано у Військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України докази.

На виконання вимог ухвали суду, відповідачем 03.03.2025 надано відповідні докази.

Оскільки розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.07.2024 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на службу до Збройних Сил України по мобілізації.

Військовою частиною НОМЕР_2 видано направлення № 5468 від 09.10.2024 до Мукачівського військового госпіталя НОМЕР_1 на проходження ВЛК солдатом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 № 1936/7374 від 31.10.2024 встановлено:

«Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) ІХС. Стенокардія напруження стабільна ІІ ФК. Атеросклеротичний кардіосклероз. Стенозуючий коронароангіосклероз: КВГ (24.09.2024): ПМШГ ЛКА п/с(6)100%. Хронічна оклюзія на біфуркації з ДГ 1 із колатеральним виповненням із системи ПКА ДГІ(9) 80% у гирлі ОГ ЛКА с/с (11)45%ПКА п/з №30%. ЗМШГ ПКА (4)70%, проксимально 3ЛГ ПКА 40%. Відносна мітральна недостатність І ступінь. Трикуспідальна недостатність І ступінь СН І стадії зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка (ФB65%).

Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Гіпертонічна хвороба ІІ стадія, 3 ступінь. Гіпертензивне серце, ризик 2 (високий) (ІІІ) ЦВХ.

Дисциркуляторна енцефаловатія І стадії із розсіяною вогнищеною мікросимптоматикою із незначним порушенням функції ЦНС.(167.8). Церебральний атеросклероз. Стеноз правої внутрішньої сонної артерії 70% лівої внутрішньої сонної артерії 80% стеноз біфуркації загальної сонної артерії до 50% зліва до 55% гемодинамічно значимі(167.2).

Арахноїдальна кіста правої скроневої ділянки без порушення функції ЦНС (G93).

Зниження гостроти зору до 0,06 правого ока в наслідок складного короткозорого астигматизму ступеня в 0,5Д при короткозорості в меридіані найбільшої амстропії в 3.5Д правого ока. Зниження гостроти зору до 0,1 лівого ока в наслідок складного короткозорого астигматизму ступеня в0,75Д при короткозорості в меридіані найбільшої амстропії аметропії в 3,0Д лівого ока. Макулярна дегенерація, периферична дистрофія сітківки обох очей. Амбліонія високого ступеня правого ока, слабкого ступеня лівого ока.

Гострота зору з корекцією 0,1 правого ока, 0,4 лівого ока. (H52.2).

Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби.

На підставі статей 266,41в, 42б, 10в,39б, 40б графи ІІ Розкладу хвороб Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку оперативного забезпечення, охорони. Такі особи є не приданими до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, наводних кораблях, у спецспорудах.».

Не погоджуючись із рішенням, оформленим Довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 № 1936/7374 від 31.10.2024, якою ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби, останній звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-XII).

Так, статтею 1 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України (частина перша).

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга).

Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина третя).

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п`ята).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома).

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії, зокрема:

- військовослужбовці особи, які проходять військову службу;

- військовозобов`язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України (частина дев`ята).

Частиною десятою статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема:

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної (…) для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (…);

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Частиною першою статті 2 Закону №2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За правилом абзацу другого частини другої цієї ж статті, проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.

При цьому, одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період (частина шоста статті 2 Закону №2232-XII).

За приписами частини тринадцятої статті 2 Закону №2232-ХІІ, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (…).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та триває по теперішній час.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 Про загальну мобілізацію, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

В силу вимог статей 20, 22 Закону №2232-XII, на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років (для вищого офіцерського складу до 65 років).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів установлює Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543-XII).

Так, абзацом четвертим статті 1 Закону №3543-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону №3543-XII, зміст мобілізації становить:

- переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а також адміністративно-територіальних одиниць України на роботу в умовах особливого періоду;

- переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені статтею 22 Закону №3543-XII, згідно з частиною першою якої громадяни зобов`язані, зокрема:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (…), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (…).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України (частина п`ята статті 22 Закону №3543-XII).

Долученою до матеріалів справи Довідкою військово-лікарської комісії від 31.10.2024 № 1936/7374, позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку оперативного забезпечення, охорони. Такі особи є неприданими до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, наводних кораблях, у спецспорудах.».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що зі змісту Картки обстеження та медичного огляду солдата ОСОБА_1 здійснення огляду лікарями було проведено без отримання результатів досліджень. Цей факт підтверджується незаповненими графами щодо дати та результату досліджень. Усупереч визначеному порядку, лікарі без отримання результатів досліджень поставили свої підписи із висновками " Здоровий" та скріпили свої підписи печатками. Записи терапевта в карті обстежень та медогляду є відсутніми. Не проведено взагалі огляду такими лікарями як дерматовенеролог та стоматолог.

Не проведено медичного обстеження і лікарем - кардіологом, що підтверджується відсутністю будь - яких записів в цій графі, хоча він надав цілий ряд медичних документів за попередні роки, у яких зазначено про хвороби серця і про потребу проведення операції (щодо стентування судин) та щодо наявності ішемічної хвороби серця, кардіосклерозу та потреби у проведенні операції (оскільки наявний стеноз судин). Не було взято до уваги лікарями і потреби у додатковому обстеженні ОСОБА_1 в лікаря-пульмонолога, хоча при проходженні ВЛК теж надавав документи, у яких зазначено про наявність у нього легеневих хвороб. Вищенаведені факти свідчать про те, що обстеження та медичний огляд на думку ОСОБА_1 був проведений поверхнево, без дослідження і без звернення уваги на цілий ряд медичних документів, які він пред`являв при проходженні ВЛК, але які були проігноровані лікарями.

Аналізуючи наведені вище доводи та обставини, суд зазначає таке.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення №402).

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза це:

- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

- встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Згідно з пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення №402, штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

- Центральна військово-лікарська комісія (далі ЦВЛК);

- ВЛК регіону.

У підпункті 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 закріплено, що ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (підпункт 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу І вказаного Положення).

У свою чергу, нормами пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення №402 регламентовано, що на ВЛК регіону покладається, зокрема, організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; контроль за організацією та проведенням медичного огляду осіб, визначених у пункті 1.2 розділу I Положення (…).

ВЛК регіону має право, зокрема:

- оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;

- перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз`яснення з питань військово-лікарської експертизи;

- перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах;

- приймати постанови згідно з цим Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Підпунктом 2.4.6 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення №402 установлено, що рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Відповідно до пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів), за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону.

Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

Перелік закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, при яких організовуються позаштатні постійно діючі ВЛК (ЛЛК), разом зі списком голів та заступників голів цих ВЛК (ЛЛК) на наступний календарний рік затверджується щорічно до 25 грудня начальником ЦВЛК за поданням начальників штатних ВЛК регіонів.

Організація проведення військово-лікарської експертизи у закладі охорони здоров`я (установі) покладається на начальника (керівника) цього закладу.

Документи позаштатних ВЛК скріплюються печаткою закладу охорони здоров`я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені.

За нормами пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення №402, ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.

Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.

Головою ВЛК районного (міського) ТЦК та СП призначається лікар, найбільш досвідчений з питань військово-лікарської експертизи, наказом керівника районного ТЦК та СП після погодження з керівником районного (міського) державного або комунального закладу охорони здоров`я (установи), головою ВЛК обласного ТЦК та СП, Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Персональний склад ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП визначається наказами відповідних керівників ТЦК та СП на підставі наданої начальником (керівником) закладу охорони здоров`я (установи) інформації про перелік медичних працівників, які залучаються до роботи ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП, із зазначенням їх спеціальностей.

Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень.

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3) (пункт 1.2 глави 1 розділу ІІ цього Положення).

За правилами пунктів 6.1-6.6 глави 6 розділу II Положення №402, направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, слідчим, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров`я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.

Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначенихПоложенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153, та Інструкцією про організацію виконанняПоложення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за № 438/16454.

Оригінали або копії направлення на медичний огляд ВЛК та інші документи, необхідні для прийняття постанов ВЛК, надсилаються (надаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я (установи) в електронній або паперовій формі в установленому законодавством порядку.

У разі виявлення під час обстеження або лікування у закладі охорони здоров`я (установі) у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють непридатність до військової служби, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров`я (установи) на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом начальника (керівника) закладу охорони здоров`я (установи).

Військовослужбовці, які перебували в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України обов`язково направляються на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби та встановлення причинного зв`язку захворювань (травм, поранень, контузій, каліцтв) за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров`я (установи) на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець після звільнення з місць несвободи або за направленням прямих начальників від командира військової частини, йому рівних та вище.

Для вирішення питання про потребу у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або про потребу у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), або звільненні від виконання службових обов`язків (у тому числі і повторно), або потреби у тривалому лікуванні військовослужбовець направляється на медичний огляд начальником (керівником) відділення або профільним головним (провідним) фахівцем закладу охорони здоров`я (установи), у якому він знаходиться на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, про що робиться запис в медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом відповідної посадової особи.

Військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров`я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки.

Щодо тверджень позивача з приводу не проведено його огляду такими лікарями як дерматовенерологом та стоматологом, то суду необхідно вказати на таке.

Відповідно пункту 6.8 глави 6 розділу II Положення №402 на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого.

Огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов`язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.

Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов`язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров`я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.

Відповідно до змісту Картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 встановлено, що у графі 9 «Результати медичного огляду спеціалістами» обстеження у дерматовенеролога та стоматолога закреслені.

В силу вищенаведених приписів пункту 6.8 глави 6 розділу II Положення №402 проходження обстеження у зазначених лікарів не є обов`язковим, а потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями. Натомість, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази необхідності проходження огляду ОСОБА_1 вказаними спеціалістами.

Також, суд звертає увагу, що в межах дослідження судом наявності записів медичного огляду, результатів дослідження та доказів на підтвердження та спростування обставин наведеними сторонами, суд бере до уваги лише Картку обстеження та медичного огляду від 30.10.2024, яка приєднана відповідачем до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 09.01.2025.

Позаяк надана позивачем до позовної заяви ксерокопія Картки обстеження та медичного огляду не є належним та допустимим доказом, оскільки як підтверджує сам позивач ним було отримано копію Картки обстеження та медичного огляду, яка не була до кінця сформована уповноваженими особами, та не була остаточно заповнена секретарем ВЛК, не підписана, не скріплена печаткою, у зв`язку із чим будь-які посилання та висновки з аналізу поданої до позовної заяви копії Картки обстеження та медичного огляду, судом досліджується в сукупності з іншими доказами.

З аналізу норм Положення №402, Форма 13 остаточно заповнюється і оформлюється секретарем ВЛК після здачі військовослужбовцем всіх документів з результатами медичного огляду. Зокрема вносять у картку результати аналізів і досліджень, зазначають діагноз та висновок ВЛК. Форма 13 підписується головою та секретарем ВЛК, скріплюється печаткою медичного закладу, у якому дана ВЛК діє.

З дослідженої Картки обстеження та медичного огляду від 31.10.2025 судом встановлено наявність проведених обов`язкових та додаткових медичних обстежень ОСОБА_1 , як загальні аналізи крові та сечі, біохімічний аналіз крові, серологічний аналіз крові, флюрографія органів грудної клітки.

Отже, на виконання пункту 6.8. Розділу ІІ Положення під час медичного огляду військовослужбовця проведені обов`язкові медичні обстеження. Суд наголошує, що потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями. Позивачу у військовій частині НОМЕР_1 було зроблено всі зазначенні вище дослідження, а крім цього за медичними показаннями додатково виконано: аналіз крові на реакцію ОСОБА_2 , ехокардіоскопію (ультразвукове дослідження) серця, коронаровентрикулографію серця, холтерівське моніторування. Результати досліджень враховані під час встановлення діагнозу позивачеві, про що свідчать дані у поданні на ВЛК б/н від 23.10.2024

Крім цього, проведення необхідних досліджень під час медичного огляду ОСОБА_1 підтверджується записами у журналах реєстрації лабораторних досліджень військової частини НОМЕР_1 : Книзі реєстрації біохімічних досліджень у військовій частині НОМЕР_1 , журналу реєстрації лабораторних досліджень, книзі реєстрації клінічних досліджень сечі.

Що стосується висновків позивача щодо не проведення його обстеження кардіологом та не взято до уваги потребу у додатковому обстеженні пульмонологом, позаяк ОСОБА_1 надавав документи про наявність захворювань, які потребують лікування у зазначених спеціалістів, то суду необхідно вказати таке.

Як підтверджує відповідач у медичній документації, наданій позивачем під час медичного огляду, були відомості щодо наявності у нього захворювань серця, а у військовій частині НОМЕР_1 штатом не передбачено наявність лікаря кардіолога, тому позивача було скеровано на консультацію до лікаря кардіолога Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (далі ВМКЦ ЗР), тобто медичного закладу Міністерства оборони України вищого рівня. У ВМКЦ ЗР позивача було оглянуто лікарем кардіологом, проведено необхідні дослідження, які враховані під час винесення діагнозу лікарем терапевтом військової частини НОМЕР_1 . Крім цього, позивач був консультований лікарем кардіологом приватного медичного центру « ІНФОРМАЦІЯ_6 », що також було враховано лікарем-терапевтом військової частини НОМЕР_1 під час встановлення діагнозу і винесення експертного рішення.

Вказані обставини підтверджуються наявністю відповідних записів у поданні на ВЛК від 23.10.2024 лікаря терапевта військової частини НОМЕР_1 .

Позивач у позовній заяві вказує про наявність хронічного обструктивного захворювання легень, підтверджується Випискою з медичної карти стаціонарного хворого за № 5302 від 26.09.2024р., у якій за результатами об`єктивного обстеження у Закарпатському обласному клінічному центрі кардіології та кардіохірургії зазначено про те, що у ОСОБА_1 «жорстке дихання та послаблене дихання у нижніх відділах легень». За таких підстав, на думку позивача у членів ВЛК були усі підстави для направлення його на обстеження до лікаря-пульмонолога.

Водночас, суд зауважує, що оцінка діагнозу чи симптому, не належить до функцій суду, та як наслідок суд не може підміняти уповноважених спеціалістів, до компетенції лише яких належить визначення потреби у додаткових консультаціях та обстеженнях.

Позивач у позовній заяві вказує, що у графі 7 Картки обстеження та медичного огляду незаповнена інформація щодо перебування ОСОБА_1 на диспансерному обліку з приводу хронічних захворювань.

Суд зауважує, що у графі 7 Картки обстеження та медичного огляду зазначені відомості «Дані про перебування на диспансерному обліку з приводу хронічних захворювань не перебував».

Крім того, Наказом Міністерства охорони здоров`я від 19.03.2018 № 504 скасовано диспансерний облік громадян України, натомість запроваджено динамічне спостереження за пацієнтами із діагностованими хронічними захворюваннями (супровід пацієнтів із хронічними захворюваннями та станами), що включає комплекс діагностичних та лікувальних втручань, які передбачені галузевими стандартами.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що позивачем надавалися під час проведення медичного огляду ВЛК військової частини НОМЕР_1 , так само як і під час подачі позовної заяви, будь-яких документів, які б свідчили про його перебування на динамічному спостереженні у лікаря з надання первинної медичної допомоги (сімейного лікаря), або у лікаря частини.

Щодо тверджень позивача в частині неналежного, поверхневого та неретельного його медичного огляду, то суд зазначає, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та симптомів, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Зазначена правова позиція суду узгоджується із правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №806/526/16, яка в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховується судом під час вирішення цього спору.

Разом з тим, суду необхідно звернути увагу позивача на те, що статтею 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Цими приписами Основного Закону України втілено загальновідому формулу обмеження дискреційних повноважень органів державної влади, тобто органи одних гілок державної влади не вправі перебирати на себе функції і повноваження інших гілок влади.

Зважаючи на вказаний конституційний принцип, адміністративний суд не може підміняти державний орган, приймаючи замість нього рішення та давати вказівки, які свідчили б про вирішення питань, які належить до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Тобто, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями, частини 2 статті 2 КАС України.

Враховуючи вищезазначене, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Крім того, приписами підпунктів 2.3.5 та 2.4.10 розділу І Положення №402 визначено, що постанови ВЛК регіонів та ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

При цьому, відповідно до вимог абзацу 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України має право Центральна військово -лікарська комісія.

Також згідно підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення №402 приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК має право ВЛК регіону. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

З матеріалів справи вбачається, що ВЛК прийняла рішення, оформлене Довідкою №1936/7374, яким визнала позивача придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку оперативного забезпечення, охорони, та неприданими до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, наводних кораблях, у спецспорудах. Проте, позивач вважає, що він є непридатним до військової служби.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений в постановах від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, від 09 грудня 2020 року у справі №814/2722/16, від 12 лютого 2021 року у справі №820/5570/16, відповідно до якого надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду. Виключно до компетенції ВЛК належить повноваження надавати оцінку стану здоров`я позивача та, відповідно, вирішувати питання про придатність останнього для проходження військової служби, тому адміністративний суд позбавлений можливості підміняти інших суб`єктів владних повноважень.

Крім того, суд враховує, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку військово-лікарської комісії щодо визнання позивача придатним до військової служби, позивач мав право звернутись до відповідної ВЛК для перегляду такого висновку, яка відповідно до Положення №402 повноважна розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Втім, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідної ВЛК з питання перегляду висновку відповідача щодо придатності позивача до військової служби. Таких доказів позивачем не надано.

Посилання позивача на те, що він неодноразово повідомляв лікарів про свої хвороби, скаржився на болі, однак такі скарги проігноровані відповідачем, суд оцінює критично, оскільки жодних належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин позивач не надав.

Суд не може надавати оцінку діям відповідача при прийняті оскаржуваної постанови, оформленої Довідкою №№1936/7374, щодо придатності позивача до військової служби за встановленими медичними діагнозами, оскільки такі повноваження ВЛК є виключними, і така оцінка не є правовою.

Позивач не надав доказів того, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення не прийняв до розгляду від нього чи лікарняного закладу, в якому позивач проходив обстеження, будь-які медичні документи, які є в наявності та містять інформацію про певні захворювання позивача, які б при розгляді могли вплинути на зміст рішення ВЛК щодо придатності позивача до військової служби.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, враховуючи те, що в ході розгляду справи суд не встановив допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувалися процедури проведення медичного огляду позивача на предмет його придатності до військової служби за станом здоров`я під час дії правового режиму воєнного стану та оформлення його результатів, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова, оформлена Довідкою №1936/7374 від 31.10.2024, а також дії відповідача в межах предмета спору, є правомірними, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Згідно з нормами ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач приймаючи оскаржуване рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, і не порушив права та інтереси позивача у справі. Тому вказане рішення відповідає встановленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, та не підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Враховуючи викладене в його сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги залишити без задоволення

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною, незаконною та скасування постанови, зобов`язання вчинення певних дій, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 07 березня 2025 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Військово-лікарська комісія при військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Суддя Д.П. Зозуля