Рішення

від 27.02.2025 по справі 159/7520/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/7520/24

Провадження № 2/159/238/25

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської областіу складі головуючого суддіЛесика В.О.,

за участю секретаря судового засідання Посполітак Г.О.,

розглянувши у відкритому в судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету споруна сторонівідповідача:Перша Луцькадержавна нотаріальнаконтора Волинськоїобласті про витребуванняземельних ділянок,

в с т а н о в и в :

Стислий викладпозиції позивача

У листопаді 2024 року позивач звернулася в суд з вказаним позовом, в якому просить витребувати на її користь земельні ділянки площею 0,8297 га, 0,9057 га, 0,3466 га передані для розширення особистого селянського господарства, які розташовані в Поворській сільській раді Ковельського району Волинської області з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є власником спірних земельних ділянок на підставі державного акта на право приватної власності на землю серія ВЛ №02789 виданого Пісочненською сільською радою 07 грудня 2001 року. Належні позивачу земельні ділянки вибули з її володіння, оскільки на підставі архівної копії державного акту державним нотаріусом Першої Луцької державної нотаріальної контори Волинської області було оформлено спадщину на дані ділянки і видано відповідачу ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину, які посвідчують право власності на спірні земельні ділянки. Враховуючи викладене, позивач просить в судовому порядку витребувати на її користь земельні ділянки.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнає повністю.

Рух справи в суді.

Позовна заява надійшла до суду 11 листопада 2024 року.

12 листопада 2024 року ухвалою судді відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09 грудня 2024 року.

Ухвалою суду від 09 січня 2025 року витребувано докази у Волинському обласному державному нотаріальному архіві.

12 лютого 2025 року ухвалою судді закрито підготовче провадження і призначено розгляд справи по суті.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились, подали клопотання про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.

Відповідачем подано клопотання про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Першої Луцької державної нотаріальної контори Волинської області подано клопотання про розгляд справи у його відсутності, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Враховуючи визнання відповідачем позову, суд відповідно до положень ч.4 ст.206 ЦПК України за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно з державним актом на право приватної власності на землю серія ВЛ №02789 виданим Пісочненською сільською радою 07 грудня 2001 року та зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №106 ОСОБА_3 , яка мешкає в с. Пісочне Ковельського району на підставі рішення Пісочненської сільської ради від 24.10.2001, №15/4 належать земельні ділянки площею 2,0820 га, які розташовані на території Пісочненської сільської ради, землю передано для розширення особистого підсобного господарства. Відповідно до плану зовнішніх меж земельної ділянки у приватну власність було передано три земельні ділянки площами 0,9057 га, 0,3466 га та 0,8297 га.

Копією з Книги записів державних актів на право приватної власності на землю, наданою Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області 29.10.2024 підтверджується державна реєстрація державного акта серія ВЛ №02789 від 07.12.2001 за №106.

Позивач після укладення шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 від 06.02.2010.

Згідно з копією свідоцтвапро смертьсерії НОМЕР_2 від 10 жовтня 2001 рокувиданим відділом реєстрації актів громадянського стану Луцького міського управління юстиції Волинської області ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луцьк, Волинської області.

Відповідно до матеріалів спадкової справи №955/01 заведеної після смерті ОСОБА_3 , відкрилася спадщина за законом. Відповідач ОСОБА_2 прийняла спадщину у встановленому законом порядку. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає.

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Першої Луцької держаної нотаріальної контори Волинської області 27 вересня 2018 року та зареєстрованого за №4-1214 ОСОБА_2 успадкувала після смерті матері ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в СТзОВ «Пісочне», що знаходиться на території с. Пісочне, Ковельського району, Волинської області розміром 2,48 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Згідно з копією сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ВЛ №0211884 виданого Ковельською районною державною адміністрацією 17.08.2000 право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП «Пісочне» розміром 2,48 в умовних кадастрових гектарах, яке належало ОСОБА_6 , передано ОСОБА_3 , яка проживає в АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про спадщину за законом АВН №522846, №3-1218.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Першої Луцької держаної нотаріальної контори Волинської області 06 квітня 2023 року та зареєстрованого за №2-249 ОСОБА_2 успадкувала після смерті матері ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,8297 га, кадастровий номер 0722187000:02:002:0683, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Волинська область, Ковельський район, Волинська область.

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Першої Луцької держаної нотаріальної контори Волинської області 06 квітня 2023 року та зареєстрованого за №2-248 ОСОБА_2 успадкувала після смерті матері ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,9057 га, кадастровий номер 0722187000:02:002:0694, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Волинська область, Ковельський район, Волинська область.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Першої Луцької держаної нотаріальної контори Волинської області 06 квітня 2023 року та зареєстрованого за №2-247 ОСОБА_2 успадкувала після смерті матері ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,3466 га, кадастровий номер 0722187000:02:002:0693, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Волинська область, Ковельський район, Волинська область.

Нотаріусом під час оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 було встановлено, що спірні земельні ділянки належали їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ВЛ №02789 виданого 07 грудня 2001 року Пісочненською сільською радою, оригінал якого втрачено.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.10.2024, №НВ-9951209322024 земельна ділянка з кадастровим номером 0722187000:02:002:0693, яка розташована: Волинська область, Ковельський район, Поворська сільська рада, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3466 га була зареєстрована 07 листопада 2022 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 21.10.2022 виготовленої ТОВ «ГЦНТП-плюс».

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.10.2024, №НВ-9951209752024 земельна ділянка з кадастровим номером 0722187000:02:002:0694, яка розташована: Волинська область, Ковельський район, Поворська сільська рада, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, площею 0,9057 га була зареєстрована 07 листопада 2022 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 21.10.2022 виготовленої ТОВ «ГЦНТП-плюс».

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.10.2024, №НВ-9951209992024 земельна ділянка з кадастровим номером 0722187000:02:002:0683, яка розташована: Волинська область, Ковельський район, Поворська сільська рада, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, площею 0,8297 га була зареєстрована 26 жовтня 2022 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 21.10.2022 виготовленої ТОВ «ГЦНТП-плюс».

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18 жовтня 2024 року зареєстровано:

06 квітня 2023 року на підставі свідоцтва про право на спадщину від 06.04.2023, №2-247 право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,3466 га, кадастровий номер 0722187000:02:002:0693;

06 квітня 2023 року на підставі свідоцтва про право на спадщину від 06.04.2023, №2-248 право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,9057 га, кадастровий номер 0722187000:02:002:0694;

06 квітня 2023 року на підставі свідоцтва про право на спадщину від 06.04.2023, №2-249 право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,8297 га, кадастровий номер 0722187000:02:002:0683.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Устатті 14 Конституції Українипередбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті142, частиною першою статті143 Конституції Україниземля є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування, а територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до ст. 373 ЦК України земля єосновним національнимбагатством,що перебуваєпід особливоюохороною держави. Право власності на землю гарантуєтьсяКонституцією України. Правовласності наземлю (земельнуділянку)набувається іздійснюється відповіднодо закону. Правовласності наземельну ділянкупоширюється наповерхневий (грунтовий)шар умежах цієїділянки,на водніоб`єкти,ліси,багаторічні насадження,які наній знаходяться,а такожна простір,що єнад іпід поверхнеюділянки,висотою таглибиною,які необхіднідля зведенняжитлових,виробничих таінших будівельі споруд. Власникземельної ділянкимає правовикористовувати їїна свійрозсуд відповіднодо їїцільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст..316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.. 317 ЦК України власникові належатьправа володіння,користування тарозпоряджання своїммайном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє,користується,розпоряджається своїммайном навласний розсуд. Власникмає правовчиняти щодосвого майнабудь-якідії,які несуперечать закону. Приздійсненні своїхправ тавиконанні обов`язківвласник зобов`язанийдодержуватися моральнихзасад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно з ст. 321 ЦК України право власностіє непорушним.Ніхто неможе бутипротиправно позбавленийцього правачи обмеженийу йогоздійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п. ґ ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно доч.1ст.126ЗК України(вредакції,що діялана часвиникнення спірнихправовідносин) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про державний земельний кадастр" передбачено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або їх спадкоємців.

Статтею 387ЦК Українипередбачено,що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з пунктом 38 постанови Великої палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16, провадження №12-25гс21 рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння є підставою для внесення запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті387-388 ЦК України), чи у порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті1212-1215 ЦК України), чи у порядку примусового виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України).

В постанові Великої палати Верховного суду від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19, провадження № 14-212цс21м зроблено висновок, що якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (близький за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14). Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Постанова ВП ВС від 14 листопада 2018 року справа № 183/1617/16-ц (провадження № 14-208цс18).

Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи. З урахуванням специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття. Суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. Реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта права володіння цим майном (як складової права власності). 63. Особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі власникові. Дійсний власник має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Відповідно до правових висновків, які містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16 (провадження № 14-2цс21 (пункти 148-150), власник з дотриманням вимогстатті 388ЦК Україниможе витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію.

У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем (пункт 9 частини першоїстатті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до положень матеріального та процесуального закону, змісту позовних вимог та їх обґрунтування, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст. 76-81, 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити повністю.

Витребувати на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , земельну ділянку площею 0,8297 га для розширення особистого селянського господарства, яка розташована Волинська область Ковельський район Поворська сільська рада, кадастровий номер 0722187000:02:002:0683 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 .

Витребувати на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , земельну ділянку площею 0,9057 га для розширення особистого селянського господарства, яка розташована Волинська область Ковельський район Поворська сільська рада, кадастровий номер 0722187000:02:002:0697 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 .

Витребувати накористь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,земельну ділянкуплощею 0,3466га длярозширення особистогоселянського господарства,яка розташована Волинськаобласть Ковельськийрайон Поворськасільська рада,кадастровий номер0722187000:02:002:0693з чужогонезаконного володіння ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст складено 10.03.2025.

Головуючий В.О.Лесик