Рішення

від 06.03.2025 по справі 175/4332/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/4332/24

Провадження № 2/175/703/24

РІШЕННЯ

Іменем України

"06" березня 2025 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Перепелиці В.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні всмт.Слобожанське впорядку спрощеногопозовного провадженяцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Донбаської державної машинобудівної академії про стягнення заборгованості по заробітній платі,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі. Позов мотивує тим, що з 16 вересня 2021 року працювала за трудовим договором на посаді викладача дисципліни «Фізичне виховання» кваліфікаційної категорії «спеціаліст за контрактом» у Відокремленому структурному підрозділі «Краматорський фаховий коледж промисловості, інформаційних технологій та бізнесу Донбаської державної машинобудівної академії», який є структурним підрозділом Донбаської національної машинобудівної академії у м. Краматорську. У період часу з травня 2022 року по червень 2022 року, у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації ОСОБА_1 була вимушена евакуюватися за кордон, але продовжувала свою роботу дистанційно та регулярно надсилала звіти про роботу засобами електронного зв`язку, але заробітна плата ОСОБА_1 не була нарахована та виплачена не була а цей період часу. Позивач була звільнена посади викладача з 1 серпня 2022 року у зв`язку із закінченням терміну дії трудового договору за п. 6 ст. 36 КЗпП України. Позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь невиплачену заробітну плату у розмірі 21053, 08 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та підтримання позовних вимог, зазначивши, що не заперечує проти заочного розгляду справи у разі неявки відповідача в судове засідання.

Представник відповідача також не з`явився в судове засідання, повідомлений належним чином, подав до суду письмові пояснення, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у період з 16.09.2021 року по 31.08.2022 року знаходилась в трудових відносинах з Відокремленим структурним підрозділом «Краматорський фаховий коледж промисловості, інформаційних технологій та бізнесу Донбаської державної машинобудівної академії», який є структурним підрозділом Донбаської національної машинобудівної академії у м. Краматорську.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Роботодавець на вимогу працівника зобов`язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження).

Відповідно до Закону України від 05.02.2021 № 1217-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» роботодавцю доступна історія трудової діяльності працівника в електронному вигляді і може бути врахована під час обчислення трудового стажу та ін.

До позовної заяви для підтвердження трудових відносин позивачем надано копію трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Як вбачається із запису № 23 копії трудової книжки, позивач ОСОБА_1 з 16.09.2021 року працювала за трудовим договором на посаді викладача дисципліни «Фізичне виховання» кваліфікаційної категорії «спеціаліст за контрактом» у Відокремленому структурному підрозділі «Краматорський фаховий коледж промисловості, інформаційних технологій та бізнесу Донбаської державної машинобудівної академії», який є структурним підрозділом Донбаської національної машинобудівної академії у м. Краматорську, відповідно до наказу № 47/03-10.

Позивач зазначає, що у період з травня 2022 року по червень 2022 року, в зв`язку з збройною агресією Російської Федерації ОСОБА_1 була вимушена евакуюватися за кордон, але продовжувала свою роботу дистанційно та регулярно надсилала звіти про роботу засобами електронного зв`язку.

За період з травня 2022 року по червень 2022 року заробітна плата ОСОБА_1 не була нарахована та виплачена не була.

31.08.2022року ОСОБА_1 була звільненапосади викладачаз 1серпня 2022року взв`язку ззакінченням термінудії трудовогодоговору зап.6ст.36КЗпП України відповідно до наказу № 27/0-10, що підтверджується записом №24 копії трудової книги серії НОМЕР_1 .

Позивач зверталася за своїм місцем роботи про не нараховану та не виплату їй суму заробітної плати, але у відповідь вона отримала листа № 01/13-29 від 27.06.2029 року, яким їй було відмовлено у виплаті заробітної плати за травень-червень 2022 року.

Також позивачка зверталася до Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України. Позивачка отримала відповідь № 09-10/58 від 22.08.2022 року, якою було підтверджено неправомірність дій відповідача у не нарахуванні та невиплаті їй заробітної плати за травень-червень 2022 року.

Відповідно до персоніфікації Пенсійного фонду України розмір не нарахованої та не виплаченої заробітної плати за період з травня 2022 по червень 2022 року становить 21053 гривень 08 копійок.

Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України «Про тимчасове переміщення відокремленого структурного підрозділу «Краматорський фаховий коледж промисловості, інформаційних технологій та бізнесу Донбаської державної машинобудівної академії» №459 від 19.05.2022 року з метою збереження життя та здоров?я громадян України, а також створення безпечного освітнього середовища, організацію здобуття освіти, освітнього процесу в умовах воєнного стану тимчасово перемістити Краматорський фаховий коледж промисловості, інформаційних технологій та бізнесу Донбаської державної машинобудівної академії (згідно з наявною ліцензією на освітню діяльність, сертифікатами про акредитацію, свідоцтвами про атестацію) на базу Комунального закладу вищої освіти «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж (ідентифікаційний код юридичної особи - 05486450, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Нагірна, 13, місто Вінниця, Вінницька область) до завершення дії воєнного стану.

Відповідача посилається на Постанову КМУ від 26 квітня 2022 р. №481 «Деякі питання організації роботи працівників суб?єктів господарювання державного сектору економіки на період воєнного стану», відповідно до абзацу 1 пункту 1, на період воєнного стану для працівників суб?єктів господарювання державного сектору економіки (далі - суб?єкт господарювання) за рішенням виконавчого органу або керівника суб?єкта господарювання може запроваджуватися дистанційна робота за наявності організаційної і технічної можливості для виконання їх обов?язків.

Робота працівників, членів виконавчого органу та керівників суб?єктів господарювання за межами України допускається лише у разі службового відрядження, оформленого в установленому порядку (абзац 1 пункт 2 Постанови).

Пунктом 3 Постанови передбачено, що у разі перебування працівників суб?єкта господарювання в робочий час поза межами робочого місця в Україні, без рішення, зазначеного в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, або перебування в робочий час за кордоном, за винятком перебування у відрядженні, оформленому в установленому порядку, до них може бути застосоване дисциплінарне стягнення відповідно до закону.

Наказом в.о. директора Краматорського фахового коледжу промисловості, інформаційних технологій та бізнесу Донбаської державної машинобудівної академії Макухи О.М. № 22/01-08 від 27.04.2022 року «Про роботу коледжу в умовах воєнного стану» було надано дозвіл на роботу за межами України працівникам лише у разі службового відрядження, оформленого в установленомупорядку.

Але при цьому відповідачем не надано доказів притягнення позивача до відповідної дисциплінарної відповідальності.

Як зазначає відповідач у своїх письмових поясненнях, позивачу після виїзду за кордон було запропоновано повернутись на робоче місце в м. Вінниця або ж взяти відпустку без збереження заробітної плати, проте ОСОБА_1 відмовилась від пропозицій.

Наказом № 01/а/01-03 від 02.05.2022 року «Про роботу коледжу в умовах воєнного стану», у зв`язку із невиконанням трудової дисципліни та невиходом на роботу у м. Вінниця припинити виплату заробітної плати ОСОБА_1 до її повернення в Україну та з?ясування всіх суперечностей.

Судом встановлено, що позивач зверталася до Міністерства освіти і науки України зі зверненням щодо невиплати заробітної плати за травень поточного року при виконанні посадових обов?язків дистанційно, а також примусу писати заяву про відпустку за власний рахунок за цей період. Міністерством освіти і науки України було надано відповідь МОН № 1/5772-22 від 31.05.2022 року, в якій зазначалися особливості застосування норм трудового законодавства під час дії правового режиму воєнного стану, зокрема щодо оплати праці працівників закладів освіти під час призупинення навчання і в умовах дистанційного навчання.

Про наявність в діях відповідача будь-яких порушень не зазначається.

Суд зазначає, що обов`язок доказування при вирішенні трудових спорів покладений саме на роботодавця, а не на позивача.

Відповідно до положень статті 43 Конституції України та статті 2 Кодексу законів про працю України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Разом з тим відповідно до ст. 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.12.2023 3 цієї Конституції.

Відповідно до п.п. 5 п. 1 ст. 6 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.04.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

Згідно з п. 3 Указу Президента України у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30-34, 38, 39,41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

15.03.2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", який набув чинності 24.03.2022 року (далі Закон). Відповідно до п. 2 розділу "Прикінцеві положення" Закону главу XIX "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю доповнено п. 2 такого змісту: "2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Згідно з ч.2, 3, ст. 1 Закону на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Беручи до уваги вищевикладене вбачається, що положення Закону, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю -мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. В той же час, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.

Стаття 94 КЗпП України визначає, що заробітна плата цевинагорода, обчислена як правило, у грошовому еквіваленті, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Згідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно з ч.1 ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно зі ст. 30 КЗпП України працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством. Отже, трудовій договір передбачає, що саме роботодавець повинен забезпечити умови праці працівника, тобто забезпечити працівника роботою. Працівник отримує заробітну плату за факт виконаної роботи (за процес), а не за кінцевий результат (в протилежність цивільно - правової угоди, де оплачується саме кінцевий результат роботи). Таким чином оплаті підлягає весь час знаходження працівника у трудових відносинах до дати звільнення.

Відповідно до частини першої статті 57-1 Закону України «Про освіту» (із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану» від 15.03.2022 № 2126-ІХ, що набув чинності 20.03.2022) працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, у тому числі тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується, зокрема, організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників; збереження місця роботи, середнього заробітку та інших виплат, передбачені законом.

Згідно з листом Міністерства освіти і науки України від 25.04.2022 року № 1/4444-22 «Прооплату праці працівників закладів освіти» - посадові особи (керівники, голови, начальники), органи управління (структурні підрозділи) у сфері освіти приймають у межах своєї компетенції рішення, обов`язкові до виконання на відповідній території, для реалізації державних гарантій, визначених частиною першою цієї статті, в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (зі змінами) - заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати та не звільняється від обов`язку виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач знаходився у трудових відносинах з відповідачем до дати звільнення, позивач не притягалась до дисциплінарної відповідальності за те, що перебувала в робочий час поза межами робочого місця в Україні, тому можна вважати, що вона належним чином виконувала свої обов`язки.

ЄСПЛ визначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23, ЄСПЛ).

Як передбаченост.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ст.77 ЦПК Українивстановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Аст.81 ЦПК Українивстановлює обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до Донбаської державної машинобудівної академії про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити.

На підставі ст.141ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст.12,13,81,141,258,259,263 - 265,268,430 ЦПК України, суд ,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 доДонбаської державноїмашинобудівної академіїпро стягненнязаборгованості позаробітній платі- задовольнити.

Стягнути з Донбаської державноїмашинобудівної академії(ЄДПРОУ: 02070789, місцезнаходження юридичної особи: 84313,Донецька область,м.Краматорськ,вул.Академічна,буд.72) на користь ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 , заборгованості по заробітнійплатів розмірі 21 053, 08 грн.

Стягнути з Донбаської державноїмашинобудівної академії(ЄДПРОУ: 02070789, місцезнаходження юридичної особи: 84313,Донецька область,м.Краматорськ,вул.Академічна,буд.72) на користь держави судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. М. Білоусова