г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 197/1255/21
Номер провадження 2/213/118/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 березня 2025 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Нестеренка О.М.,
секретар судового засідання Близнюк Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі у порядкуспрощеного позовногопровадження зповідомленням (викликом)сторін цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нові Кредити» про визнання договору позики недійсним, -
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.
Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати недійсним договір позики № 00-192350 від 07.01.2020, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нові Кредити», судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.
Позов обґрунтовано обставинами:
В обґрунтування позову зазначено, що 07.01.2020 позивач уклав з відповідачем договір позики №00-192350 про надання позики, за яким Позикодавець надає Позичальникові позику у розмірі 4000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити нараховані Позичальником проценти за користування позикою в порядку та на умовах, визначених цим договором.
У відповідності до п.п. 1.2 цього договору, позика надається строком до 30 календарних днів. Строк дії договору починається з моменту його укладення відповідно до вимог ЗУ «Про електронну комерцію». За користування позикою Позичальник сплачує товариству від суми кредиту в розрахунку 1,99% на добу. Тип процентної ставки фіксована.
Оспорюваний кредитний договір за своїм змістом порушує принцип добросовісності та призводить до істотного дисбалансі договірних прав, оскільки платіжні зобов`язання позичальника за кредитним договором щодо сплати відсотків за користування кредитом є непомірно високими, бо річна відсоткова ставка складає 726,35%, що більш ніж у 6 разів перевищує суму наданого позичальнику кредиту. Тому договір підлягає визнанню недійсним з підстав порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» щодо несправедливості умов договору.
Позивач отримав кредитний договір та іншу необхідну для порівняння пропозицій інформацію лише після підписання договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Всупереч цьому, кредитодавець не надав позивачу паспорт споживчого кредиту, ввівши останнього в оману.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Крім того, позивач посилається на некоректне зазначення коду ЄДРПОУ в договорі позики, адже за вказаним кодом зареєстрована інша юридична особа. Це не дає можливості встановити, з якою саме юридичною особою був укладений договір, хто саме надав позику та перед ким у позивача виникли боргові зобов`язання.
Вказані вище обставини стали підставою для звернення до суд з даним позовом.
Позиція відповідача
16.11.2022 відповідач подав відзив, в якому зазначив, що оскаржуваний договір містить усі істотні умови: предмет, строк, мету, тип процентної ставки. Щодо процентної ставки відповідач зазначає, що чинним законодавством не визначаються межі для встановлення граничного розміру процентних ставок, як і вимоги до мінімального та максимального значення розміру ставки процентів від суми позики, які можуть нараховуватись в межах дії договору та до виконання позичальником зобов`язання.
Відповідач зазначає, що з метою виконання норм законодавства щодо надання чіткої та повної інформації до укладення договору позики, на сайті відповідача розміщена вся необхідна інформація, наявний «кредитний калькулятор» та інші обов`язкові дані про умови отримання послуг, установчі документи, тарифи, примірні договори тощо. у відзиві наводиться візуальна структура сайту. Крім того, відповідач зазначає, що паспорт споживчого кредиту було надано позивачу, всупереч його твердженням.
Щодо некоректного відображення коду ЄДРПОУ, відповідач зазначає, що дійсно свого часу відбувся збій, за результатами якого некоректно відображалась інформація у договорах.
Проте, як вбачається із відбитку печатки на договорі чітко видно повну назву та код за ЄДРПОУ.
Крім того, відповідач зазначає, що позивач вже звертався за позикою до відповідача та отримував позику у розмірі 2300,00 грн відповідно до договору №00-191177 від 05.01.2020, яку самостійно і достроково погасив. При цьому, умови такого договору є ідентичними до оскаржуваного. Крім того, позивач надавав відповідачу довідку за Формою 5 з метою застосування пільги і списання нарахованих процентів. На підтвердженні надаються копії договору позики та паспорту позики від 05.01.2020.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
20.12.2021 позовна заява надійшла до Широківського районного суду Дніпропетровської області.
10.01.2022 ухвалою вказаного суду позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
16.11.2022 надійшов відзив на позовну заяву.
29.07.2024 відповідно до Розпорядження № 861 в.о. голови суду було зобов`язано передати матеріали цивільної справи до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
12.08.2024 ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу було прийнято до свого провадження, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
09.12.2024 на електрону пошту суду від представника позивачаадвоката Новака А.М. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника. Заявлені вимоги підтримують у повному обсязі, просять їх задовольнити, не заперечують проти винесення заочного рішення по справі. Просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 07.01.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Нові Кредити» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №00-192350.
Відповідно до п.1.1. цього договору, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти під процент, а позичальник зобов`язується повернути суму позики та проценти за весь час користування позикою на умовах, встановлених договором. Кредит надано строком на 30 днів та може бути пролонговано.
Відповідно до п. 2.1. умов договору загальний розмір позики складає 4000,00 грн.
Відповідно до п.2.2. за користування позикою Позичальник сплачує проценти в розмірі 1,99 % в день.
Розділом 5 договору передбачений порядок сплати процентів та порядок розрахунку реальної річної ставки, а також визначений загальний розмір позики.
Порядок виконання договору визначено в розділі 6. Так, відповідно до п.6.1., сума позики та нарахованих процентів підлягають сплаті шляхом безготівкового перерахування Позичальником грошових коштів на поточних рахунок Позикодавця у банку за реквізитами, зазначеними у договорі.
Договір укладено в електронній формі та підписано електронним підписом.
Відповідно до наданого відповідачем паспорту позики (кредиту), відповідач також ознайомився із усією необхідною інформацією щодо наданої позики та підписав його одноразовим цифровим ідентифікатором LM2889 07.01.2020, чим спростовується твердження позивача про порушення відповідачем ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування».
Відповідачем також надані копії договору позики №00-191177 від 05.01.2020 та паспорту позики (кредиту) від 05.01.2020. Вказаний договір містить ідентичні умови до умов оскаржуваного договору.
Учасники справи в у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду повідомлені належним чином.
Фіксування судового засідання технічними засобами, у відповідності до ч.2ст.247 ЦПК України, не здійснюється.
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1ст. 207 ЦК України).
Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст.626,628 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абз. 2 ч. 2ст. 639 ЦК України).
Відповідно до ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається за загальним правиломшляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону).
Згідно зістаттею 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та у разі задоволення позовних вимог зазначати у судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Вказаний правовий висновок узгоджуються з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 905/1227/17 (провадження № 12-112гс18).
V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Відповідно до ч. 1, 2ст. 77ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Частинами 1, 3статі 89ЦПК Українивизначено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.ч. 1,5ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч.ч. 1,2,8ст. 83 ЦПК Українисторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Оцінивши спірний договір, суд зазначає, що оскаржуваний договір позики вчинений у передбаченій чинним законодавством письмовій формі. Зміст правочину не суперечить нормам чинного на момент укладення договору законодавства та містить всі істотні умови, передбачені законом для такого виду договорів, які були погоджені сторонами, про що свідчить підписання договору позичальником електронним цифровим підписом.
Крім того, не знайшли свого підтвердження обставини, викладені позивачем, стосовно ненадання необхідної інформації (паспорту кредиту), адже відповідач надав суду паспорт позики (кредиту), підписаний позивачем одноразовим цифровим ідентифікатором 07.01.2020.
Крім того, суд бере до уваги, що позивач був клієнтом відповідача раніше, що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 з умовами та порядком виконання договору позики.
Щодо некоректного відображення коду ЄДРПОУ суд зазначає, що така помилка не впливає на порядок виконання договору позичальником. Адже відповідно до умов договору (п.6.1) сума позики та нарахованих процентів підлягають сплаті шляхом безготівкового перерахування Позичальником грошових коштів на поточних рахунок Позикодавця у банку за реквізитами, зазначеними у договорі.
Аналізуючи умови оспорюваного договору та встановлені обставини, суд дійшов до висновку про відсутність в ньому несправедливих умов чи його здійснення відповідачем з використанням нечесної підприємницької практики, а твердження позивача з даного приводу судом розцінюються як небажання виконувати взяті на себе договірні зобов`язання та спосіб захисту власних інтересів.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про необґрунтованість позову щодо визнання недійсним договору позики, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, суд виходить із того, що, по-перше, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», а по-друге, у задоволенні позову відмовлено. З огляду на це, судові витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 3-5, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нові Кредити» про захист прав споживачів, -відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено та підписано 10.03.2025 без проголошення.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нові Кредити», код ЄДРПОУ 42152351, юридична адреса: м. Київ, вул. Андрея Шептицького Митрополита, буд. 4-А.
Суддя О.М. Нестеренко
Суд | Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2025 |
Оприлюднено | 12.03.2025 |
Номер документу | 125699292 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу
Нестеренко О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні