Рішення

від 10.03.2025 по справі 344/840/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/840/25

Провадження № 2/344/1805/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Кондратів Х.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНКО-ІВ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНКО-ІВ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, в обґрунтування позову посилається на те, що згідно Договору позики укладеного 24.05.2024р. ОСОБА_1 , як Позичальник отримала від ТОВ «Ренко-ІВ» як «Позикодавця» грошову суму у розмірі 900 000,00 грн. в борг і зобов`язалася повернути позику в строк до 01.10.2024р. Факт отримання коштів відповідачкою підтверджується платіжними інструкціями про перерахування коштів на рахунок відповідачки, долученими до заяви. Відтак, ТОВ «Ренко-ІВ» виконало умови договору позики від 24.05.2024 року, оскільки 28-31.05.2024 року перерахувало на розрахунковий рахунок відповідачу обумовлені 900 000 грн. ОСОБА_1 не виконала свого зобов`язання по вказаному договору позики, оскільки до сьогоднішнього дня грошей в повному обсязі позивачу не повернула. З метою досудового врегулювання спору позивачем 02.12.2024 року на адресу відповідача було скеровано вимогу перерахувати заборгованість перед товариством в сумі 900000,00 грн. Вищевказана вимога залишена ОСОБА_1 без відповіді та задоволення. Відповідач в добровільному порядку не бажає повернути позичені гроші, а тому ТОВ «Ренко-ІВ» змушене звернутися до суду з даним позовом. Договір позики, який укладений між ТОВ «Ренко-ІВ» та відповідачем 24.05.2024 року відповідає вимогам ст. 1047 ЦК України. Оскільки відповідач своєчасно не повернув суму позики, то за правилами ст. 1050, ст. 625, ст. 1048 ЦК України товариство вправі поставити вимоги відповідачу:

а) сплатити позивачу грошову суму боргу 900000 грн. ( ст. 625 ЦК України),

б) три відсотки річних з простроченої суми ( ст. ст. 625, 1050 ЦК України).

Розрахунок трьох відсотків річних з прострочених сум наступний: за період з 01.10.2024 року по 15.01.2025 року кількість днів прострочки становить - 107 днів. Сума трьох відсотків річних становить: (900000 грн. х 3% : 365 * 107днів) = 7915 грн. 11 коп. Таким чином, 3% річних з прострочених сум позики становить 7915 грн. 11 коп.

Враховуючи наведене просить суд постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 в користь позивача 900000 грн. боргу по договору позики; 3% річних за період з 01.10.2024 року по 15.01.2025 року у розмірі 7915 грн. 11 коп. та понесені судові витрати у розмірі 10894,99 грн.

27.01.2025 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що заявлений ТОВ «РЕНКО-ІВ» позов до неї визнає в повному обсязі та просить суд розглядати справу за її відсутності.

31.01.2025 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якому зазначає, що як вбачається з поданого відзиву відповідача, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, а відтак, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору. При зверненні до суду першої інстанції з позовною заявою ТОВ «Ренко-ІВ» сплатило 10894,99 грн. судового збору.Відтак, у випадку задоволення позову повністю чи частково, просить суд судові витрати, які підлягали сплаті ОСОБА_1 в користь ТОВ «Ренко-ІВ», компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Представником позивача подано заяву про розгляд справи без участі позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явилася. У відзиві на позовну заяву зазначила, що просить суд розглядати справу за її відсутності.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 24.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНКО-ІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики.

Відповідно до п.1 Договору позики від 24.05.2024 року позикодавець передає безоплатно у власність позичальника грошові кошти в сумі 900 000,00 грн., а позичальник зобов`язується у порядку та строки визначені Договором, але в будь-якому не пізніше 01 жовтня 2024 року повернути Позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів (суму позики), відповідно до графіку: 50 000,00 грн. до 01.08.2024 р.; 850 000,00 грн. до 01.10.2024 р.

Згідно п.2. Договору позики від 24.05.2024 року грошові кошти, які є предметом цього договору, сплачуються Позикодавцем на розрахунковий рахунок Позичальника протягом 7 (семи) робочих днів підписання цього договору. Підписання цього договору сторонами є підтвердженням передачі грошових коштів Позикодавцем та їх прийняття Позичальником.

Відповідно до п.3 Договору позики від 24.05.2024 року зазначену вище суму грошей (суму позики) Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві до 01.10.2024 року. Розрахунки мають бути здійснені в місті Івано-Франківську. Підтвердженням повного розрахунку буде письмова заява Позикодавця про одержання повної суми позики, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.

Згідно п.4 Договору позики від 24.05.2024 року у випадку, коли Позичальник, не поверне позичені грошові кошти до зазначеного в п.3., цього договору строку, він зобов`язаний сплатити Позикодавцю штраф у розмірі 0,5 % від суми договору позики за кожен день прострочки невиконання своїх зобов`язань на його вимогу. В такому випадку Позикодавець або уповноважена ним особа вправі буде пред`явити цей договір до стягнення в порядку і в строки, передбачені чинним законодавством України.

Як вбачається з платіжної інструкції №1 (безготівковий переказ в національній валюті) від 28.05.2024 року ТОВ «РЕНКО-ІВ» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 394 500,00 грн., згідно договору позики від 24.05.2024 року.

Згідно платіжної інструкції №2 (безготівковий переказ в національній валюті) від 29.05.2024 року ТОВ «РЕНКО-ІВ» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 205 000,00 грн., згідно договору позики від 24.05.2024 року.

Відповідно до платіжної інструкції №3 (безготівковий переказ в національній валюті) від 31.05.2024 року ТОВ «РЕНКО-ІВ» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 300 500,00 грн., згідно договору позики від 24.05.2024 року.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України.

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому виконавцем визначеної грошової суми, або визначеної кількості речей.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

При укладенні договору позики між сторонами в письмовій формі були погоджені всі істотні умови такого договору, а саме: розмір позики та строк її повернення. Таким чином вказаний договір позики вважається укладеним та підлягає до виконання.

Відповідно до Договору позики від 24.05.2024 року позивач виконав зобов`язання перед відповідачем та надав кошти в борг, в той час як зобов`язання позичальника виконані не були.

Суд вважає виникнення боргового зобов`язання за договором позики встановленим належними доказами, а саме оригіналом Договору позики від 24.05.2024 року.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша стаття 1049 ЦК України).

За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою.

У разі пред`явлення позову про стягнення боргу за позикою кредитор повинен підтвердити своє право вимагати від боржника виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умови.

Досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суд для визначення факту укладення договору повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та, залежно від установлених результатів, зробити відповідні правові висновки.

Відповідно до статті 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Наявність оригіналу Договору позики від 24.05.2024 року у Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНКО-ІВ», свідчить про невиконане зобов`язання відповідачем ОСОБА_1 , та підтверджує факт укладення договору позики.

Оскільки оригінал договору позики перебуває у позивача і доказів повернення боргу відповідач не надала, крім того відповідач визнала вимоги позову, суд вважає позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНКО-ІВ» про стягнення основної суми боргу за договором позики від 24 травня 2024 року обґрунтованим, а тому з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНКО-ІВ» слід стягнути заборгованості за Договором позики в розмірі 900 000 (дев`ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку, зазначеного позивачем у позовній заяві, розмір трьох відсотків річних становить 7915 грн. 11 коп., із розрахунку за період з 01.10.2024 року по 15.01.2025 року за 107 днів прострочення із суми боргу 900 000,00 грн.

В той же час, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як вбачається із розрахунку 3% річних такі нараховані на підставі ст. 625 ЦПК України за період 01.10.2024 року по 15.01.2025 року, тобто зазначені 3% річних нараховані після 24.02.2022, а тому у відповідності до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільняється від такої відповідальності з 24.02.2022 року.

Таким чином, суд враховуючи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України, вважає, що позов про стягнення трьох відсотків річних не підлягає до задоволення.

Враховуючи вищенаведене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНКО-ІВ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки відповідач є інвалідом ІІ групи та звільнена від сплати судового збору згідно Закону України «Про судовий збір», то позивачу слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, сплачений судовий збір за звернення до суду з позовом пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 10 800,20 грн. (900 000,00 грн./907 915,11 грн. = 0,9913; 0,9913 * 10 894,99 грн.= 10 800,20 грн.).

Керуючись ст.ст.524- 527, 530, 546-549, 551, 610-612, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 10 - 13, 81, 141, 258-265, ст. 267-268, 274-279, 280-289 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНКО-ІВ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНКО-ІВ», місцезнаходження: м.Івано-Франківськ, вул.Гузара Любомира Кардинала, 12, код ЄДРПОУ 37794647, заборгованість за Договором позики від 24.05.2024 року в розмірі 900 000 (дев`ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕНКО-ІВ», місцезнаходження: м.Івано-Франківськ, вул.Гузара Любомира Кардинала, 12, код ЄДРПОУ 37794647 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, сплачений судовий збір в розмірі 10 800 гривень 20 копійок.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНКО-ІВ», місцезнаходження: м.Івано-Франківськ, вул.Гузара Любомира Кардинала, 12, код ЄДРПОУ 37794647.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Татарінова О.А.