Ухвала від 10.03.2025 по справі 906/876/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"10" березня 2025 р. Справа № 906/876/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Маціщук А.В.

суддя Петухов М.Г.

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Високе-Агро" на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.10.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські корми"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високе-Агро"

про стягнення 261061,85 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.10.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Високе-Агро" на користь ТОВ "Українські корми" 200000,00 грн боргу, 43328,41 грн пені, 4706,11 грн 3% річних, 11338,18 грн інфляційних та 3112,47 грн витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Високе-Агро" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Одночасно з поданням апеляційної скарги апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення вказаного процесуального строку, апелянт вказував, що на поштову адресу ТОВ "Високе-Агро" оскаржуване рішення судом надіслано не було. 31.01.2025 апелянту стало відомо, що на його банківські рахунки накладено арешт, відповідно до постанови ВП №76959907. У зв`язку з цим, ТОВ "Високе-Агро" подало клопотання до суду першої інстанції про видачу судового рішення по справі №906/876/24, яке 06.02.2025 було ним отримано.

Враховуючи вищевикладені обставини, вважав, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин і просив апеляційний суд його поновити.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Високе-Агро" на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.10.2024 залишено без руху та надано 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Зокрема, постановляючи вказану ухвалу суд визнав неповажними обставини, викладені скаржником в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.

28.02.2025 до суду апеляційної інстанції апелянт надіслав нову заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої зазначає, що позовна заява позивача на поштову адресу відповідача не надходила, про існування даного судового провадження апелянту відомо не було.

Вказує, що ні на поштову адресу товариства, ні на його електронну пошту, оскаржуване рішення не надходило, а факт доставки судового рішення в підсистему "Електронний суд", згідно довідки про доставлення, не свідчить про його отримання та обізнаність відповідачем.

Апелянт вважає, що оскільки дана справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, то саме у суду виникає обов`язок своєчасно та належним чином сповістити учасника справи про судові рішення, а тому відслідковувати рух справи є лише правом відповідача.

Зазначає, що ним було встановлено, що матеріали справи надсилались судом першої інстанції до його Електронного кабінету, однак у зв`язку з технічною помилкою вони не відображались у ньому. В наслідок цього відповідач звернувся до голови Господарського суду Житомирської області із заявою від 26.02.2025 задля підтвердження факту технічної помилки, копію якої додає до заяви про усунення недоліків.

Враховуючи викладене, а також наявність технічних помилок у зв`язку з ненадходженням до електронного кабінету судового рішення, та те, що справа розглядалась без участі сторін, зазначає, що апелянт не міг об`єктивно знати про існування оскаржуваного рішення.

Окрім того, вказує, що строк на апеляційне оскарження суду було пропущено з поважних причин, оскільки внаслідок технічної помилки працівника суду, останній не мав доступу до матеріалів справи. Також про неналежне доставлення судом прийнятого рішення по справі №906/876/24, що призвело до пропуску строку на апеляційне оскарження, вважає наявність того факту, що за повторну видачу судового рішення господарським судом першої інстанції не вимагалось сплати судового збору.

З огляду на вищевказане, враховуючи те, що пропущений строк на апеляційне оскарження є незначним, з метою дотримання прав скаржника, просить суд визнати підстави пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити провадження у даній справі.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, а також повторну подану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт вісім частини першої цієї статті).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частинами 1,2 статті 256 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з ч.1 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи, і лише сам факт звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.

Відтак, проаналізувавши зміст повторно поданої заяви про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначає наступне.

Апеляційним судом встановлено, що оскаржуване рішення винесене судом першої інстанції 28.10.2024 (повний текст складено 28.10.2024), тому останнім днем строку, встановленого для апеляційного оскарження є 18.11.2024, з врахуванням ч.4 ст.116 ГПК України.

Як вбачається з відомостей комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" оскаржуване рішення від 28.10.2024 було направлено до електронних кабінетів учасників справи, зокрема і ТОВ "Високе-Агро". Текст повного судового рішення було доставлено до електронного кабінету останнього - 28.10.2024 о 20:46 год.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Згідно з абз.2 ч.6 цієї ж статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З огляду на вказане, днем вручення оскаржуваного рішення апелянту є 29.10.2024. А тому, з врахуванням приписів ч.2 ст.256 ПК України, 20-денний строк для подачі апеляційної скарги закінчився 18.11.2024.

Колегія суддів зазначає, що апелянт повторно обґрунтовуючи неможливість подання апеляційної скарги у 20-денний строк, який визначений ГПК України, зокрема вказує про незнання існування судового провадження у даній справі, оскільки у паперовому вигляді позовної заяви ТОВ "Високе-Агро" не отримувало.

Як вбачається з відомостей комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" до Господарського суду Житомирської області через підсистему ЄСІКС "Електронний суд" від ТОВ "Українські корми" надійшла позовна заява.

Згідно п.1 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень ст.42 цього Кодексу.

Відповідно до абз.1 ч.7 ст. 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Відповідно до квитанції №1546025 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, яка додана до позовної заяви, вбачається, що остання з додатками була доставлена ТОВ "Високе-Агро" 16.08.2024 17:06 год.

Таким чином, у позивача, який належним чином виконав вимоги ст.42, 164 ГПК України, відсутній обов`язок надіслання позовної заяви з додатками рекомендованим листом з описом вкладення на поштову адресу відповідача.

Щодо доводів апелянта про неотримання оскаржуваного рішення ні електронною поштою, ні за допомогою поштового зв`язку.

Апеляційний суд вказує, що згідно з ч.6 ст. 6 ГПК України, зокрема, юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІКС, що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Відповідно до ч.5 ст.6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІКС, що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІКС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною 7 статті 6 ГПК України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Апеляційним судом здійснено перевірку наявності у апелянта електронного кабінету у підсистемі ЄСІКС "Електронний суд" та встановлено, що останній має зареєстрований електронний кабінет з 13.09.2023.

Враховуючи норми Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що Господарський суд Житомирської області вчинив усі передбачені ним дії задля надіслання оскаржуваного рішення ТОВ "Високе-Агро".

З огляду на вказане, апеляційний суд дійшов висновку, що надісланий та доставлений повний текст судового рішення від 28.10.2024 в електронний кабінет ТОВ "Високе-Агро" підтверджує його отримання, згідно ст.242 ГПК України, останнім.

Варто зауважити, що зареєструвавши свій електронний кабінет у підсистемі ЄСІКС, яка зокрема забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судом та учасниками судового процесу, ТОВ "Високе-Агро" має можливість відслідковувати наявність чи відсутність документів у ньому, оскільки факт ознайомлення з ними товариством перебуває поза межами контролю суду.

Посилання апелянта на здійснення працівником апарату господарського суду технічної помилки, внаслідок чого у відповідача не відображались в електронному кабінеті підсистеми ЄСІКС "Електронний суд" матеріали справи та відсутність в останнього доступу до них, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки згідно інформації з Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", у відповідь на заяву апелянта від 26.02.2025, Господарський суд Житомирської області повідомив, що матеріали позовної заяви з додатками та процесуальні документи у справі №906/876/24 вчасно надсилались до кабінету Електронного суду ТОВ "Високе-Агро". Звернень про наявні технічні проблеми, що стосуються надсилання будь якої електронної інформації в ході розгляду справи в суді не зафіксовано.

Окрім того, жодних доказів несправності системи ЄСІКС чи її окремої підсистеми, а також жодних звернень до адміністратора - Державного підприємства "Інформаційні судові системи" щодо наявності технічних проблем у роботі підсистеми "Електронний суд" ЄСІКС, ТОВ "Високе-Агро" до суду апеляційної інстанції не надало.

Щодо доводу апелянта про те, що господарський суд не вимагав сплати судового збору за повторну видачу копії судового рішення від 28.10.2024 (за клопотанням ТОВ "Високе -Агро" від 31.01.2025), що свідчить про неналежне доставлення судом прийнятого рішення у справі №906/876/24, апеляційний суд зазначає, що згідно ч.7 ст.6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У даному випадку, видача судом першої інстанції копії оскаржуваного рішення особі, яка отримала його попередньо в електронному кабінеті підсистеми ЄСІКС не є повторним, а тому підстав для сплати судового збору за таку видачу немає.

Згідно з ст.2 ГПК України завданнями господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення господарських справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України певних процесуальних дій (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21).

Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини гарантії, закріплені в статті 6 Конвенції, є застосовними до провадження у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Водночас Європейський суд з прав людини підкреслює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням.

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Необґрунтоване поновлення строку на апеляційне оскарження порушує права іншої сторони, його сподівання на забезпечення належного здійснення правосуддя.

Як зазначено вище, статтею 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Відтак, вказаною статтею не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відтак, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому колегія суддів зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об`єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Відповідно до ч. 3, 4 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Згідно з п.4 ч.1 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про неповажність пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та вважає за необхідне відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Високе-Агро" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.10.2024 у справі №906/876/24.

Керуючись ст. 260, 234, 235, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Високе-Агро" на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.10.2024 у справі №906/876/24.

2. Апеляційну скаргу разом з доданими до неї документами повернути скаржнику.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до ст. 287-291 ГПК України.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.