Рішення

від 13.02.2025 по справі 607/25246/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2025Справа №607/25246/24

13 лютого 2025 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Черніцької І.М.

за участю секретаря судового засідання Демборинського М.Р.

сторони в судове засідання не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Семененко Сергій Михайлович, до Великобірківської селищної ради про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Великобірківської селищноїради про визнання права власності на 1/3 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, загальною площею 80,6 кв м, житловою площею 31,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтуваннявимог позивачзазначив,що спірний житловий будинок мав статус колгоспного двору, членами якого станом на 15 квітня 1991 року були ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на належну останній 1/3 частину спірного будинковолодіння. Вона є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , оскільки подала державному нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Однак, постановою державного нотаріуса їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на відповідну частку спірного будинковолодіння, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів про належність вказаного нерухомого майна спадкодавцю.

Посилаючись на наведене, просили задовольнити позов.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 січня 2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з`явилася, хоча про час та місце була повідомлена у встановленому законом порядку.

Попередньо представник позивача адвокат Семененко С.М. подав заяву про розгляд справи без його та позивача участі, позовні вимоги підтримують.

Представник Великобірківської селищноїради в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце був повідомлений у встановленому законом порядку. Попередньо подав заяву про розгляд справи без їх участі та не заперечив проти задоволення позовних вимог.

Судом встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_5 , батьками якої зазначено « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_2 », що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 14 липня 1961 року.

04 квітня 1985 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 04 квітня 1985 року. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ».

Відповідно до довідки виконавчого комітету Великобірківської селищної ради за №138 від 09 травня 2024 року, станом на 15 квітня 1991 року житловий будинок по АДРЕСА_1 відносився до суспільної групи господарства колгоспний двір, членами якого станом на 15 квітня 1991 року були: ОСОБА_3 голова двору, ОСОБА_2 дружина та ОСОБА_4 син.

Як вбачається з інформаційної довідки про технічний стан нерехомого майна Тернопільського районного бюро технічної інвентаризації за №174 від 02 березня 2023 року, по обліку бюро будинковолодіння по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 2/3 частки та ОСОБА_2 1/3 частки. Загальна площа житлового будинку зменшилася на 0,5 кв.м. за рахунок оздоблення стін. Житлова площа житлового будинку зменшилася на 17,9 кв.м. за рахунок переобладнання приміщення, що не потребує документів, які дають право на його виконання та після закінчення якого не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Як слідує з технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 27 лютого 2023 року, виготовленого Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, загальна площа житлового будинку по АДРЕСА_1 становить 80,6 кв.м., житлова 31,4 кв.м.

Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджено, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 належало до суспільної групи «колгоспний двір», членом якого були: ОСОБА_3 голова двору, ОСОБА_2 дружина та ОСОБА_4 син.

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності всіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відтак, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 належало по 1/3 частці будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 09 лютого 2011 року, виданим Малоходачківською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області Україна, актовий запис №07.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 грудня 2011 року за ОСОБА_4 визнано право власності на 2/3 частини будинковолодіння за АДРЕСА_1 . Вказане рішення суду набрало законної сили.

Зі змісту вказаного рішення суду вбачається, що ОСОБА_4 успадкував після смерті ОСОБА_3 належну йому 1/3 частку будинковолодіння по АДРЕСА_1 . При цьому, дружина спадкодавця ОСОБА_2 відмовилась від належної їй частки у спадщині.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 17 жовтня 2022 року, виданим виконавчим комітетом Великобірківської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис №63.

Після її смерті відкрилася спадщина за законом на належне їй майно, у тому числі на належну їй 1/3 частку будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

Згідно довідки виконавчого комітету Великобірківської селищної ради за №381 від 08 листопада 2022 року, ОСОБА_2 на день смерті була зареєстрована по АДРЕСА_1 . Разом з нею ніхто не був зареєстрований.

13 грудня 2022 року державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори Темніковою Л.Г. заведено спадкову справу за №514/2022 року після смерті ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини.

10 травня 2024 року позивач ОСОБА_1 подала державному нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 .

Таким чином, з матеріалів спадкової справи за №514/2022 року встановлено, що спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 є її дочка ОСОБА_1 , якай у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті останньої шляхом подання державному нотаріусу у встановлений законом строк заяви при прийняття спадщини.

Окрім того, ОСОБА_1 частково оформила спадкові права після смерті ОСОБА_2 отримавши 10 травня 2024 року свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку.

Постановою державного нотаріуса Тернопільської районною державної нотаріальної контори Темнікової Л.Г. від 10 травня 2024 року за №953/02-31, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на належність майна спадкодавцю.

Суд, розглянувши справу, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 значиться якколгоспний двір,членами якогостаном на15квітня 1991року були: ОСОБА_3 голова двору, ОСОБА_2 дружина та ОСОБА_4 син.

Відповідно до роз`яснень викладених у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Таким чином, кожному членам колгоспного двору ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 належало по 1/3 частині будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 грудня 2011 року за ОСОБА_4 визнано право власності на 2/3 частини будинковолодіння за АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 . Вказане рішення суду набрало законної сили.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В силу вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина за законом, у тому числі на належну їй 1/3 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом першої черги, шляхом подання нотаріусу у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини за законом, що підтверджується матеріалами справи.

Інші спадкоємці за законом чи за заповітом, які б прийняли спадщину, відсутні.

Таким чином, ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 успадкувала належну їй 1/3 будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на відповідну частку спірного будинковолодіння у нотаріуса позивач не може, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

За змістом вимог ст. 12 Закону України «Про власність» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), основою створення власності є праця громадян та громадянин набуває право власності на майно з підстав, не заборонених законом, або отримує в результаті спадщини або здійснення інших угод.

Згідно з вимогами ст. 49 Закону України «Про власність», володіння майном вважається правомірним, якщо інше не було встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про практику розгляду цивільних справ про спадкування», державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, шляхом визнання за позивачем права власності на 1/3 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, загальною площею 80,6 кв м, житловою площею 31,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст.3,4,12,81,259,263,265,268,354,355Цивільного процесуального кодексу України, ст. 392 Цивільного кодексу України, суд,-

У ХВ АЛ ИВ :

Позов ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієадвокат СемененкоСергій Михайлович,до Великобірківськоїселищної радипро визнанняправа власності, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, загальною площею 80,6 кв м, житловою площею 31,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості проучасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач:Великобірківська селищна рада, код ЄДРПОУ 04394849, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 53 селище Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області.

Повне рішення складено 23 лютого 2025 року.

Головуюча суддя І.М. Черніцька