УХВАЛА
10 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/2054/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Студенця В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду Харківської області
(суддя - Присяжнюк О.О.)
від 23.10.2024
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Пуль О.А., судді: Білоусова Я.О., Здоровко Л.М.)
від 23.01.2025
у справі № 922/2054/24
за первісним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атор Консалтінг"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО "А.Т.О.Р."
про стягнення 310 428,00 штрафу та зобов`язання заміни товару,
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги: Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО А.Т.О.Р."
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Атор Консалтінг"
про стягнення 1 188 000 грн,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атор Консалтінг", в якій просить суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атор Консалтінг" 310 428,00 грн на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф за поставку товару неналежної якості;
- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Атор Консалтінг" виконати гарантійні зобов`язання за договором №ПК/МТЗ/22259/Ю та замінити товар (пульти керування електроустаткуванням) неналежної якості у кількості трьох штук на аналогічний якісний товар (пульти керування електроустаткуванням (ПКЕ-32) АТОР 667527005 з комплекту устаткування ЕВ-32 ТУ У 27.1-38381956-002.2020 призначені для комплектації ЕОПВ з системою електропостачання та кондиціювання повітря, які забезпечать сумісний алгоритм роботи з піддаховим кондиціонером КВ-1-28) у кількості трьох штук.
Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО А.Т.О.Р." подало в рамках справи №922/2054/24 позовну заяву в якості третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" грошових коштів у розмірі 1 188 000, 00 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.01.2025 у справі №922/2054/24 у задоволенні первісного позову відмовлено; позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО "А.Т.О.Р" 1 188 000,00 грн.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2024 у справі №922/2054/24 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Харківської області від 23.10.2024 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 у справі №922/2054/24, Акціонерне товариство "Українська залізниця" подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця", судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3028, 00 грн.
При цьому згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Касаційну скаргу подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», тому при поданні касаційної скарги має застосовуватись коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У касаційній скарзі Акціонерне товариство "Українська залізниця" просить скасувати повністю рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким первісний позов про стягнення 310 428,00 штрафу та зобов`язання заміни товару задовольнити повністю, а у задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами про стягнення 1 188 000 грн - відмовити повністю.
З огляду на наведене та з урахуванням коефіцієнту 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги складає, 40 807, 07 грн, а саме: ((310 428,00 *1,5%+3028,00)+(1 188 000 грн*1,5%))*200% = 51 008, 84 грн*0,8, де 1,5 - ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, 200% - ставка судового збору за подання касаційної скарги.
Разом з тим до касаційної скарги у якості доказу сплати судового збору додано платіжне доручення №110207 від 11.02.2025 про сплату 15368, 84 грн, отже недоплачена сума судового збору складає 25 438, 23 грн.
Крім того згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).
При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Крім того заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Разом з тим у касаційній скарзі не зазначено конкретної з підстав касаційного оскарження рішення судів попередніх інстанцій, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Акціонерне товариство "Українська залізниця" лише посилається на те, що судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги правові позиції Верховного Суду у постановах від 13.12.2019 у справі 904/5002/18, від 09.06.2022 у справі №904/974/21 та порушено норми матеріального та процесуального права при задоволенні вимог.
Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, оскільки до касаційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом розмірі та не зазначено конкретної підстави касаційного оскарження рішення судів попередніх інстанцій, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частин 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Також від Товариства з обмеженою відповідальністю "Атор Консалтінг" надійшло заперечення проти відкриття касаційного провадження у даній справі, яке буде розглянуто судом під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у даній справі.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 у справі №922/2054/24 залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
2. Акціонерному товариству "Українська залізниця" усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:
- надати суду оригінал документа, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 25 438, 23 грн за подання касаційної скарги у даній справі;
- зазначити підстави касаційного оскарження рішення судів попередніх інстанцій, які передбачено частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач В. Студенець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.03.2025 |
Оприлюднено | 12.03.2025 |
Номер документу | 125709921 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Студенець В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні