Ухвала

від 10.03.2025 по справі 904/9932/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10.03.2025м. ДніпроСправа № 904/9932/16 (207/665/25)

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Владимиренко І.В., розглянувши в межах справи №904/9932/16 про визнання банкрутом Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" (Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр. Аношкіна, 179, код ЄДРПОУ 31980517) матеріали позовної заяви

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 )

до Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" (м. Кам`янське, Дніпропетровської області, пр. Аношкіна, 179, код ЄДРПОУ 31980517)

про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 41 623,45 грн. та моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн.

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернулась до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 41 623,45 грн. та моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн.

Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07.02.2025 (суддя Бушанська О.В.) відкрито провадження у даній справі; підготовче судове засідання призначено на 25.02.2025 на 10:20 годин.

Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в судовому засіданні 25.02.2025 встановлено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 у справі №904/9932/16 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив"; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п`ятнадцять календарних днів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2022 припинено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив"; введено процедуру санації боржника.

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п.8 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Відповідно до приписів ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Таким чином, розгляд спорів з майновими вимогами до суб`єкта господарювання, який перебуває в процедурі банкрутства та визначений позивачем в статусі відповідача у такому спорі, законодавцем віднесено до територіальної юрисдикції господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження та діяльністю боржника.

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи (ч.3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства).

Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25.02.2025 (суддя Бушанська О.В.) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди передано до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи №904/9932/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив".

04.03.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли матеріали цивільної справи №207/665/25.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.03.2025, на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи №904/9932/16(207/665/25) передані до розгляду судді Владимиренко І.В.

Дослідивши подані матеріали позовної заяви на відповідність вимогам господарського процесуального законодавства, суд дійшов висновку залишити її без руху з огляду на наступне.

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, в якій просить суд:

- стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 41 623,45 грн.;

- стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн.

Позивачем при зверненні до суду із заявою судовий збір не сплачено. У свою чергу позивач посилається на вимоги частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу звільнення від сплати судового збору.

Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору підчас розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Позовна заява містить декілька вимог: заборгованість із заробітної плати в розмірі 41 623,45 грн. та 20 000,00 грн. моральної шкоди.

На підставі статті 2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за №114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII «Про державну статистику» та Закону України «Про оплату праці» з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, відповідно до пп. 2.2.8, 2.2.12 п. 2.2 вказаної Інструкції до складу фонду додаткової заробітної плати входять суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством.

Таким чином, за звернення до суду із позовною вимогою про компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат, судовий збір сплаті позивачем не підлягає з урахуванням вищезазначеної пільги.

В силу статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач також звільнений і від сплати судового збору за вимогу про стягнення заробітної плати.

Водночас статтею 5 Закону України «Про судовий збір» установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У постанові Верховного Суду від 21.12.2019 (справа №243/10489/17-ц ) зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях, як і на стягнення моральної шкоди.

Отже, позивач звільнений від сплати судового збору лише за подання позову щодо стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням виплати, а тому при пред`явленні зазначених вимог позивачі звільняються від сплати судового збору.

Також, позивач не звільняється від сплати судового збору за позовними вимогами про стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Загалом сплаті підлягає 3 028,00 грн. судового збору. Отже, позивачу необхідно оплатити судовий збір загальним розміром 3 028,00грн., за вимогу про стягнення моральної шкоди про що надати суду відповідний підтверджуючий документ.

Відповідно до положень ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Позивачу протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі 3 028,00 грн.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Владимиренко