Рішення

від 07.03.2025 по справі 908/3343/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/219/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2025 Справа № 908/3343/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко І.В., розглянувши матеріали справи № 908/3343/24

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю Житлова компанія-Синергія Сервіс (вул. Святого Миколая, буд.6, оф.3, м.Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код 44521343)

до відповідача : Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Миколи Краснова 4 (вул. Миколи Краснова, буд.4, 69014, ідентифікаційний код 43283314)

про стягнення 60 000 грн

без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Житлова компанія-Синергія Сервіс до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Миколи Краснова 4 про стягнення 60 000 грн заборгованості за Договором про надання послуг з часткового утримання багатоквартирним будинком №6 від 01.01.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані ст. 193 ГК України, ст.530 ЦК України та мотивовано невиконанням умов договору про надання послуг з часткового управління багатоквартирним будинком №6 від 01.01.2024.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 24.12.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3343/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 30.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/3343/24; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження / п`ятнадцяти днів з дня опублікування тексту даної ухвали на офіційному веб-сайті судової влади України у справі надати відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України та заперечень із урахуванням вимог ст. 167 ГПК України.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, тридцятиденний термін, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, сплив 29.01.2025.

03.02.2025 від відповідача до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про визнання позову в повному обсязі на суму 60 000 грн.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/3343/24 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 07.03.2024, з урахування виходу судді з відпустки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

01.01.2024 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Миколи Краснова 4 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Житлова компанія Синергія Сервіс (Виконавець) укладено Договір про надання послуг з часткового управління багатоквартирним будинком № 6 (Договір).

Згідно з п.1.1. Договору, Виконавець зобов`язується наданати послуги з часткового управління ОСББ «Миколи Краснова 4» в порядку та на умовах, визначених цим Договором. За цим будинком визначено управителя Нікітенка Артура Сергійовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), який діє на підставі сертифіката №0001283/22-27.УЖБ від 03.12.2022.

Відповідно до п.1.2 Договору, Виконавець надає Замовнику наступні послуги: підготовку та аналіз договорів для ОСББ; складання довідок, надання консультацій ОСББ; представництво інтересів ОСББ в органах державної влади, місцевого самоврядування та в судах всіх інстанцій, в органах державної виконавчої служби та в інших підприємствах, установах та організаціях за дорученням; отримання необхідних дозволів для здійснення діяльності ОСББ та його співвласників; організація загальних зборів ОСББ відповідно до встановленої періодичності, але не рідше одного разу на рік; організація роботи правління ОСББ з проведенням засідань правління, але не рідше одного разу на два місяці; організовує безпеку праці та дотримання трудового законодавства щодо штатних працівників ОСББ; організовує роботу (зі співвласниками (квартировинаймачами) ОСББ щодо консультації та вирішення їх побутових питань в межах компетенції ОСББ; здійснює контроль за витрачанням комунальних (послуг (теплопостачання, енергопостачання, водопостачання та водовідведення) на потреби ОСББ, здійснює заходи з їх економічного використання; інші послуги за домовленістю з ОСББ.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що вартість послуг за цим Договором складає 4000 (чотири тисячі) гривень кожного календарного місяця та фіксується в актах про надані послуги.

Відповідно до п. 2.2 Договору Акт про надані послуги підписується Сторонами до 5 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги.

Згідно з п.2.3 Договору Замовник зобов`язаний перерахувати суму зазначену в акті про надані послуги протягом 5 днів з моменту підписання такого акту

Пунктом 4.1 Договору сторони узгодили, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, позивачем на користь відповідача здійснено надання послуг з часткового управління багатоквартирним будинком № 7 по вул.Миколи Краснова в ОСББ «Микроли Краснова 4» в період з 01.01.2024 по 30.11.2024, що підтверджується двосторонньопідписаними актами надання послуг:

№ 411 від 02.01.2024 на суму 4000 грн, №404 від 31.01.2024 на суму 4 000 грн,№470 від 02.01.2024 на суму 12 000 грн, № 405 від 29.02.2024 на суму 4 000 грн, № 406 від 31.03.2024 на суму 4 000 грн, № 407 від 30.07.2024 на суму 4000 грн, №408 від 31.05.2024 на суму 4 000 грн, № 409 від 30.06.2024 на суму 4 000грн, №410 від 31.07.2024 на суму 4 000 грн, № 596 від 31.08.2024 на суму 4 000 грн, №468 від 30.09.2024 на суму 4 000 грн, № 524 від 31.10.2024 на суму 4 000 грн, №593 від 31.11.2024 на суму 4 000 грн.

Також сторонами складено та підписано повноважними особами акт звірки взаємних розрахунків станом на 06.12.2024, відповідно до якого сума боргу за договором № 6 від 01.01.2024 погоджена сторонами в розмірі 60 000 грн.

Проте, ОСББ «Миколи Краснова 4» отримані послуги за Договором не оплатило.

Неоплачена відповідачем сума за послуги з часткового управління багатоквартирним будинком за Договором № 6 від 01.01.2024 склала 60 000 грн.

Невиконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасної оплати отриманих послуг стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За приписами ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ч. 1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом вище, позивачем протягом 2024 року було надано послуги з часткового управління багатоквартирним будинком № 4 по вул.Миколи Краснова в м.Запоріжжі, про що складено двосторонні акти: № 411 від 02.01.2024 на суму 4000 грн, №404 від 31.01.2024 на суму 4 000 грн, №470 від 02.01.2024 на суму 12 000 грн, № 405 від 29.02.2024 на суму 4 000 грн, № 406 від 31.03.2024 на суму 4 000 грн, № 407 від 30.07.2024 на суму 4000 грн, №408 від 31.05.2024 на суму 4 000 грн, № 409 від 30.06.2024 на суму 4 000грн, №410 від 31.07.2024 на суму 4 000 грн, № 596 від 31.08.2024 на суму 4 000 грн, №468 від 30.09.2024 на суму 4 000 грн, № 524 від 31.10.2024 на суму 4 000 грн, №593 від 31.11.2024 на суму 4 000 грн.

Копії актів, які міститься в матеріалах справи, підписані представниками сторін без заперечень та зауважень, та скріплені печатками підприємств.

В порушення п.2.3 Договору відповідач у визначений Договором строк отримані послуги не оплатив, кошти протягом 5 днів з моменту підписання на користь позивача не перераховувались.

Доказів виконання зобов`язання щодо оплати заявленої до стягнення суми боргу в розмірі 60 000 грн за отримані послуги відповідач суду не надав.

Натомість, відповідач звернувся до суду з заявою від 03.02.2025 про визнання позову, зазначивши, що ОСББ Миколи Краснова 4 керуючись ст.191 Господарського процесуального кодексу України визнає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлова компанія Синергія Сервіс» по справі №908/3343/24 в повному обсязі у зв`язку із наявністю заборгованості за договором № 6 від 01 січня 2024 року на суму 60 000 (шістдесят тисяч гривень 00 копійок) гривень, що підтверджується первинною бухгалтерською документацією ОСББ «Миколи Краснова 4».

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 60 000 грн - заборгованості за надані послуги є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч.4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

При цьому, приписами ч.1 ст. 130 ГПК України унормовано, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За приписами станні 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 2521 цього Кодексу( ч.1 ст. 252 ГПК України).

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.2 ст.252 ГПК України).

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що провадження у даній справі відкрито ухвалою суду від 30.12.2024 без виклику учасників провадження, розгляд справи по суті розпочався через тридцять днів з дня відкриття з 30.01.2025.

Враховуючи, що відповідачем подано заяву про визнання позову 03.02.2025, тобто на стадії розгляду справи по суті, то у суду відсутні підстави для вирішення питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача в розмірі 2422 грн.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Миколи Краснова 4 (вул. Миколи Краснова, буд.4, 69014, ідентифікаційний код 43283314) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Житлова компанія-Синергія Сервіс (вул. Святого Миколая, буд.6, оф.3, м.Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код 44521343) 60 000,00 грн (шістдесят тисяч гривень 00 коп.) заборгованості за договором.

3. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Миколи Краснова 4 (вул. Миколи Краснова, буд.4, 69014, ідентифікаційний код 43283314) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Житлова компанія-Синергія Сервіс (вул. Святого Миколая, буд.6, оф.3, м.Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код 44521343) 2 422,00 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У зв`язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці, рішення складено та підписано 10.03.2025.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.