Рішення

від 10.03.2025 по справі 910/829/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.03.2025Справа № 910/829/25Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Відар" про стягнення 117 450,91 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2025 року Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Компанія) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Філія) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Відар" (далі - Товариство) на користь Філії 117 450,91 грн, з яких: 72 091,62 грн - пеня, 45 359,29 грн - штраф, нараховані у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору поставки від 25 квітня 2024 року № 53-124-01-24-22744 в частині обумовленого строку поставки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 січня 2025 року вищенаведену позовну заяву Компанії прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/829/25 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у разі, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Судом встановлено, що ухвала про відкриття провадження в справі від 28 січня 2025 року була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 28 січня 2025 року (20 година 51 хвилина), що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про доставку відповідного електронного листа.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 28 січня 2025 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте Товариство в установлений строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Жодних інших заяв чи клопотань від сторін справи не надходило.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2024 року між Компанією в особі Філії та Товариством було укладено договір поставки № 53-124-01-24-22744, відповідно до умов якого останнє зобов`язалося поставити та передати у власність позивача в передбачені цим правочином строки товар, найменування, асортимент, виробник, кількість та ціна якого зазначені в специфікації (додаток № 1 до договору), а позивач - прийняти й оплатити такий товар на умовах цього правочину.

Цей договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Відповідно до пунктів 1.2. та 1.3. вказаного правочину предметом поставки є товар - вентиляційне обладнання (код 42520000-7 згідно ДК 021:2015); місце виконання договору - місто Нетішин Хмельницької області.

Ціна договору становить 647 989,92 грн з ПДВ. Ціна за одиницю товару, кількість та загальна ціна товару по договору визначається специфікацією(ями) (додаток № 1) (пункти 4.1. та 4.2. вказаного правочину).

За умовами пунктів 3.1. та 3.2. договору строк поставки товару становить 90 календарних днів з дати укладення сторонами цього правочину. Поставка товару відповідно до специфікації здійснюється транспортом і за рахунок постачальника на умовах DDР згідно з правилами Інкотермс у редакції 2020 року на склад вантажоодержувача в місті Нетішин Хмельницької області.

Датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної/товарно-транспортної накладної вантажоодержувачем (пункт 3.5. вказаного правочину).

Пунктами 3.7. та 3.12. договору визначено, що приймання товару здійснюється на складі вантажоодержувача відповідно до супровідних документів. Разом із товаром постачальник надає наступну супровідну документацію: оригінал видаткової накладної українською мовою в 3-х примірниках; документ про якість, паспорт та/або сертифікат якості виробника, та/або опис технічних характеристик, та/або копії каталогів виробника, та/або інший документ, та/або формуляр, та/або етикетку (оригінал або копія, завірена печаткою постачальника, українською мовою).

Товариство зобов`язалося здійснити поставку товару в обумовлені договором строки (пункт 6.3.1. вказаного правочину).

Відповідно до пункту 8.2. договору за порушення строку поставки товару Товариство сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) у строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів - додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за їх наявності) і діє до 31 грудня 2025 року, а в частині виконання зобов`язань, що передбачені даним договором - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань (пункт 11.1. вказаного правочину).

У специфікації № 1 (додаток № 1) та технічній специфікації (додаток № 2) сторони погодили найменування, виробника, країну походження, кількість, вартість та технічні характеристики товару, зокрема: вентилятор W2S130АА0397, виробник - EBM Papst Mulfingen GmbHCo.KG (Німеччина), у кількості 118 штук, загальною вартістю 647 989,92 грн з ПДВ (4 576,20 грн за одиницю без ПДВ).

Разом із цим, обумовлений товар Товариство поставило з порушенням передбаченого договором строку, а саме: 21 жовтня 2024 року - у кількості 20 штук на загальну суму 109 828,80 грн з ПДВ; 18 листопада 2024 року - у кількості 98 штук на загальну суму 538 161,12 грн з ПДВ. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних: від 17 жовтня 2024 року № 2/1 на суму 109 828,80 грн (підписана уповноваженим представником позивача 21 жовтня 2024 року) та від 15 листопада 2024 року № 2/2 на суму 538 161,12 грн (підписана уповноваженим представником позивача 18 листопада 2024 року). Вказані накладні підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень і зауважень та скріплені їх печатками.

Враховуючи вищезазначені обставини, позивач звернувся до Товариства з претензію від 26 листопада 2024 року № 2 (№ 45-30-4746/25337) про оплату штрафних санкцій за порушення останнім умов договору в частині своєчасної поставки товару. Належні докази направлення відповідачу вказаної претензії наявні в матеріалах справи. Однак, ця претензія залишена Товариством без відповіді та задоволення.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується і відповідачем не спростовано факт несвоєчасної поставки товару в строк, передбачений пунктом 3.1. договору.

Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частин 1, 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, за порушення строків виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом чи договором, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 ГК України).

Слід також зазначити, що штрафні санкції, передбачені частиною 2 статті 231 ГК України, застосовуються у разі порушення строків виконання негрошового зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 22 ГК України суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Судом встановлено, що Компанія відноситься до суб`єктів господарювання, які належать до державного сектора економіки. Крім того, розміри нарахованих штрафних санкцій прямо передбачені пунктом 8.2. договору.

Оскільки заявлені Компанією до стягнення суми пені в розмірі 72 091,62 грн зокрема: 57 023,11 грн - сума пені, нарахована за період з 25 липня 2024 року по 20 жовтня 2024 року на суму непоставленого товару в загальному розмірі 647 989,92 грн; 15 068,51 грн - сума пені, нарахована за період з 21 жовтня 2024 року по 17 листопада 2024 року на суму непоставленого товару в загальному розмірі 538 161,12 грн, а також штрафу в розмірі 45 359,29 грн, нарахованого за прострочення поставки понад 30 днів, є арифметично вірними, відповідають вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позов Компанії в особі Філії підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Відар" (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 21; ідентифікаційний код 43148409) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (30100, Хмельницька область, місто Нетішин, вулиця Енергетиків, будинок 20; ідентифікаційний код 21313677) 72 091 (сімдесят дві тисячі дев`яносто одну) грн 62 коп. пені, 45 359 (сорок п`ять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн 29 коп. штрафу та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 10 березня 2025 року.

СуддяЄ.В. Павленко